Рішення

від 15.11.2024 по справі 260/1710/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/1710/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Карпатського біосферного заповідника до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Карпатський біосферний заповідник звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 06.03.2024 року за №1173/ІПК/99-00-04-01-04;

- зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути звернення Карпатського біосферного заповідника від 02.02.2024 року про надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду;

- стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.02.2024 року Карпатський біосферний заповідник, керуючись ст. 52.1 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової служби із запитом про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, зокрема надати роз`яснення з наступного питання: Чи має право КБЗ, як наукова установа, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету (загального та спеціального фондів), застосувати у 2024 році пільгу (звільнення від сплати земельного податку), передбачену підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України для закладів науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, щодо земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні (категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, цільове призначення для збереження та використання біосферних заповідників (код класифікації видів цільового призначення земель 04.01)?

Звернення за податковою консультацією позивач аргументував наступним.

Карпатський біосферний заповідник є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення (п. 1.2 Положення про Карпатський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 року №101 (у редакції наказу Міндовкілля 04 квітня 2022 року № 168), є юридичною особою, що має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету (п. 1.3 Положення). Заповідник віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі Міндовкілля) (п. 1.4 Положення).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань заповідник здійснює такі види економічної діяльності:

- 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (основний);

- 02.20 Лісозаготівлі;

- 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво;

- 91.04 Функціювання ботанічних садів, зоопарків і природних заповідників.

Станом на 01 січня 2024 року у постійному користуванні КБЗ перебувають земельні ділянки загальною площею 32114,8414 гектара (категорія земель землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, цільове призначення для збереження та використання біосферних заповідників (код класифікації видів цільового призначення земель 04.01), у межах та за межами населених пунктів Рахівського району, Тячівського та Хустського районів Закарпатської області, які є об`єктами опадаткування платою за землю.

Відповідно до ст. ст. 269, 286 Податкового кодексу України Заповідник, як постійний землекористувач, є платником земельного податку, який самостійно обчислює суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Заповідно успішно пройшов державну атестацію як наукова установа за напрямом природничих наук і Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.06.2023 року №711 «Про затвердження Висновків про результати державної атестації наукових установ» віднесений до ІІ класифікаційної групи стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення наукових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів. При цьому Заповіднику видано Свідоцтво про державну атестацію наукової установи серії НОМЕР_1 від 09.06.2023 року.

Відповідно до п. 9.1 Положення фінансування заходів для утримання Заповідника здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету. При цьому до спеціального фонду Державного бюджету зараховуються кошти, отримані в результаті надання платних послуг (власні кошти) згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду». Ці кошти використовуються для здійснення заходів щодо охорони території та об`єктів Заповідника і провадження діяльності, передбаченої цим Положенням відповідно до кошторису, затвердженого Міндовкілля в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України:

- бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими;

- власні надходження бюджетних установ - надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Таким чином, Заповідник є науковою установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету (загального та спеціального фондів).

Згідно з підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України, від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Отже, звільняються від сплати земельного податку заклади науки та освіти, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

За змістом частин 1-4 статті 13 Бюджетного кодексу України, бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету; 2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету; 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету); 4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: 1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; 2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); 3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); 4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев`ятої статті 51 цього Кодексу) на:

- покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

- організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

- утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

- ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов`язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

- господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

- організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 та 3 другої групи);

- виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).

Згідно із статтями 47, 48, 57 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу). На кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.

Частинами 8, 9 статті 51 Бюджетного кодексу України установлено, що якщо фактичний обсяг власних надходжень за спеціальним фондом кошторису бюджетної установи з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року менший від планових показників, врахованих у спеціальному фонді її кошторису, розпорядник бюджетних коштів зобов`язаний до закінчення бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису щодо зменшення власних надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. Розпорядники бюджетних коштів упорядковують бюджетні зобов`язання з урахуванням внесених змін до спеціального фонду кошторису.

Якщо фактичні обсяги власних надходжень бюджетних установ з урахуванням залишків відповідних бюджетних коштів на початок року перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

Таким чином, власні надходження бюджетних установ є доходом спеціального фонду бюджету та спрямовуються на покриття видатків, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету відповідно до бюджетних призначень за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов`язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов`язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов`язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов`язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Сам по собі факт наявності у бюджетної установи власних надходжень з огляду на викладене не свідчить про те, що вона не утримується повністю з державного або місцевого бюджету.

Представник позивача вважає, що отримана оскаржувана податкова консультація не відповідає приписам Податкового кодексу України та висновкам Верховного Суду, та у зв`язку з цим підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ДПС України розглянула звернення КБЗ у межах своїх повноважень та позивачу було надано індивідуальну податкову консультацію, що відповідає положенням чинного законодавства. ДПС України також зазначає, що звільнення, передбачене підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Кодексу, поширюватиметься виключно на Заповідник, якщо у порядку, визначеному законодавством, оформлене право власності/постійного користування на Ділянки, та у разі відсутності інших джерел фінансування, крім фінансування з державного та місцевого бюджетів та коштів, власних надходжень, які включаються до спеціального фонду бюджету і мають цільове спрямування. Зауважує, що позиція ДПС, яка викладена у зазначеній індивідуальній податковій консультації відповідає нормам чинного законодавства і є незмінною.

Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 лютого 2024 року Карпатський біосферний заповідник, керуючись ст. 52.1 Податкового кодексу України, звернувся до Державної податкової служби із запитом про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, зокрема надати роз`яснення з наступного питання: Чи має право КБЗ, як наукова установа, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету (загального та спеціального фондів), застосувати у 2024 році пільгу (звільнення від сплати земельного податку), передбачену підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України для закладів науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету, щодо земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні (категорія земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, цільове призначення для збереження та використання біосферних заповідників (код класифікації видів цільового призначення земель 04.01).

Державною податковою службою України позивачу надано індивідуальну податкову консультацію від 06.03.2024 року за №1173/ІПК/99-00-04-01-04, в якій відповідач зазначив наступне:

«Відповідно до даних інформаційної системи Заповідник має також інші джерела доходів доходи від власної господарської діяльності, інших, ніж передбачені підпунктом 282.1.4 пункту 284.1 статті 284 Кодексу, тому Заповідник не може скористатися у податковому (звітному) періоді 2024 році пільгою зі сплати земельного податку, визначеною вказаною нормою Кодексу.

Виходячи з наведеного, застосування податкової пільги із земельного податку, визначеної Кодексом, не вбачається можливим».

Не погоджуючись зі змістом, наданої податкової консультації, вважаючи її неповною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

В силу приписів пунктів 52.1, 52.2, 52.3, 52.4 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити:

- назву - індивідуальна податкова консультація;

- реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства;

- висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Пунктом 53.2 ст.53 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, індивідуальна податкова консультація надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому така консультація надана. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. У той же час, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Під час дослідження змісту оскаржуваної індивідуальної податкової консультації судом встановлено, що у ній відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства, оскільки в порушення приписів Податкового кодексу України не наведений опис питання з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платником податків, не враховані фактичні обставини, вказані платником, відсутнє обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання норм податкового законодавства. У оскарженому документі наведений лише загальний перелік норм Податкового кодексу України, що не може вважатись податковою консультацією, оскільки вона не дає можливості платнику застосувати її на практиці для вирішення конкретного питання.

Посилання відповідача в індивідуальній податковій консультації на ст. 284 Податкового кодексу України як на підставу неможливості скористатися пільгою зі сплати земельного податку не є релевантним до обставин цієї справи.

На думку суду, при наданні неякісної та/або незаконної податкової консультації контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права, передбаченого пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності, а також вирішити проблемні питання, які виникли при застосуванні податкового законодавства.

Це означає, що податкова консультація, яка містить цитування нормативно-правових актів, однак не містить чітких висновків або рекомендацій щодо їх застосування для конкретного платника у певних обставинах, не виконує своє головне завдання. Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 у справі №804/8131/16.

Статтею 282 Податкового кодексу України встановлено пільги щодо сплати податку для юридичних осіб. Відповідно до підпункту 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Кодексу від сплати земельного податку звільняються, зокрема заклади науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Карпатський біосферний заповідник відповідає вищезазначеним критеріям, зокрема:

1) у постійному користуванні Заповідника перебувають земельні ділянки загальною площею 32114,8414 гектара (категорія земель землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, цільове призначення для збереження та використання біосферних заповідників (код класифікації видів цільового призначення земель 04.01), у межах та за межами населених пунктів Рахівського району, Тячівського та Хустського районів Закарпатської області, право на які оформлене у встановленому законом порядку, і які відповідно до ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» перебувають у державній власності та є власністю Українського народу.

2) Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про Карпатський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 р. № 101 (у редакції наказу Міндовкілля від 04.04.2022 № 168) (далі Положення) Заповідник:

- є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою міжнародного значення, яка включена в установленому порядку до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» та має міжнародний статус(ст. 17 Закону, п. 1.2 Положення);

- створений згідно з Указом Президента України від 26.11.1993 № 563 «Про біосферні заповідники в Україні» (ст. 53 Закону, п.. 1.1 Положення);

- віднесений до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 11 Закону, п. 1.4 Положення).

- є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до загального та спеціального фондів бюджетної програми 2701160 «Збереження природно-заповідного фонду» (ст. ст. 46, 47 Закону, п. 1.3 Положення, Державний бюджет України);

3) Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Заповідник є:

- державною науковою установою, заснованою на державній власності (ч.1. ст. 8 Закону);

- юридичною особою та має статус неприбуткової організації (ч.1. ст. 8 Закону);

- науковою установою, що пройшла державну атестацію відповідно до ст. 11 Закону за напрямом природничих наук і Наказом Міністерства освіти і науки України від 09.06.2023 р. № 711 «Про затвердження Висновків про результати державної атестації наукових установ» віднесена до ІІ класифікаційної групи стабільних наукових установ, що є провідними за відповідними напрямами проведення наукових досліджень і виявляють активність щодо інтеграції у світовий науковий простір та європейський дослідницький простір з урахуванням національних інтересів. При цьому Заповіднику видано Свідоцтво про державну атестацію наукової установи серія ДА № 00587 від 09.06.2023;

- постійним користувачем земельних ділянок, які передані йому, як державній науковій установі, у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ч.5 ст. 7 Закону).

4) Заповідник, як бюджетна установа, не має інших джерел фінансування, крім фінансування з державного бюджету: загального фонду та спеціального фонду (власних надходжень), які мають цільове спрямування і віднесені до сфери казначейського обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, сам по собі факт наявності у бюджетної установи власних надходжень не свідчить про те, що вона не утримується повністю з державного або місцевого бюджету.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на позивача поширюється дія пільги, передбаченої підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідачем на запит позивача була надана податкова консультація в порушення наведених приписів і висновків. Так, згідно змісту такої консультації, слідує, що в ній не зазначено порядок застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин. Водночас зміст податкової консультації зведений до цитування положень Податкового кодексу України, що не є роз`ясненням поставленого питання.

З урахуванням викладеного, для поновлення порушених прав Карпатського біосферного заповідника суд вбачає за необхідне визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №1173/ІПК/99-00-04-01-04 від 06.03.2024 року, а також зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути звернення Карпатського біосферного заповідника від 02.02.2024 року з урахуваннями висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Карпатського біосферного заповідника у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Карпатського біосферного заповідника до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №1173/ІПК/99-00-04-01-04 від 06.03.2024 року, надану Карпатському біосферному заповіднику.

Зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію з питання, поставленого у зверненні Карпатськго біосферного заповідника про надання індивідуальної податкової консультації від 02.02.2024 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь Карпатського біосферного заповідника (код ЄДРПОУ- 00276104) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393) судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк