Рішення

від 04.11.2024 по справі 260/2949/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/2949/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Пішта І.І.,

за участю:

представник позивача Грегірчак М.М.,

представник відповідача Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради (вул. Карпатська, буд. 1, м. Рахів, Рахівський р-н, Закарпатська обл., 90600, код ЄДРПОУ 01992624) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд.8, м. Львів, Львівська область, 79005, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати акт та припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЗХ/ЗК/30036/047/П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 жовтня 2023 року в комунальне некомерційне підприємство «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області згідно направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) прибув головний державний інспектор відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, за результатами якого 20 жовтня 2023 року складено акт №3X/3K/30036/047 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №3X/3K/30036/047. Позивач вказує, що інспектору були надані всі копії документів на його вимогу, що підтверджували що насправді відбулася зміна в організації праці головного бухгалтера і вона була зумовлена такими причинами як значне зменшення обсягу фінансово-господарської діяльності, що призводить до зменшення навантаження на працівників бухгалтерії, та впровадження автоматизації бухгалтерського обліку (використання бухгалтерської програми, яка надає змогу точно і оперативно отримувати економічну інформацію яка є вирішальними факторами при здійсненні роботи головного бухгалтера). До того ж, питання звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера КПП «Рахівська РЛ» розглядалося судом і дії КНП «Рахівська РЛ» визнані законними. Вважає, що під час перевірки не було надано належної правової оцінки вищезгаданим обставинам, а доводи зазначені в акті є безпідставними та помилковими.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 суд відмовив у відкритті провадження за позовом комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування акту та припису в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акта Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ЗХ/ЗК/30036/047/П від 20.10.2023, складеного головним державним інспектором Юртином Віталієм Федоровичем за результатами проведення позапланового заходу контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці комунальним некомерційним підприємством «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЗХ/ЗК/30036/047/П.

14 травня 2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, вказав, що позов не визнає в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що на адресу Міжрегіонального управління у вересні 2023 року надійшла скарга ОСОБА_2 з питань законності зміни істотних умов праці та звільнення її з роботи за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України. Міжрегіональне управління отримало погодження на проведення позапланового заходу лист Державної служби України з питань праці від 03.10.2023 №ЦА-4718/1/2.4.1-23а. Міжрегіональним управлінням видано наказ №196/ЗХ-ЗК від 06.10.2023 про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки з питань дотримання законодавства при зміні істотних умов праці та звільненні у комунальному некомерційному підприємстві «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради. На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу від 06.10.2023 №ЗХ/1/11104-23. Під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки у Комунальному некомерційному підприємстві «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради встановлено, що згідно наказу № 376 від 04.04.2023 року ОСОБА_1 звільнено 04 квітня 2023 року з посади головного бухгалтера за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, (зміна істотних умов праці). Аналізуючи подані документи та пояснення КНП «Рахівська лікарня» перевіркою встановлено, що заборгованої заробітної плати працівникам Рахівської районної лікарні у 2023 році не було. Договір з Національною службою здоров`я України № 1773-Е 123Р000 від 17.02.2023 року не вимагає провадження директором змін істотних умов праці. Запровадження автоматизованого бухгалтерського обліку носить допоміжний характер роботи. Тривала відсутність ОСОБА_1 на роботі не є безпідставною. Крім того, що зміна істотних умов праці має мати відношення не до ОСОБА_1 , як до особи, а до посади головного бухгалтера незалежно хто її обіймає. Виконання обов`язків головного бухгалтера під час її відсутності є обов`язком заступника головного бухгалтера. В листі Міністерства соціальної політики України від 13.04.2017р. № 159/0/22-17 вказано, що скорочення обсягів продажу продукції, а відповідно зменшення грошових надходжень не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці. Звертає увагу суду, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці. Натомість наказ про зміну в організації виробництва та праці по Рахівській районній лікарні відсутній. З огляду на вказане, вважає, що припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ЗХ/ЗК/30036/047 від 20.10.2023 року складений з урахуванням вимог чинного законодавства України, а отже є законним і скасуванню не підлягає. Враховуючи вищенаведені обставини, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у комунальному некомерційному підприємству «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області на посаді головного бухгалтера працювала ОСОБА_1 .

Наказом (розпорядженням) № 376 від 04.04.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці (п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України). Підставами для звільнення вказані: повідомлення від 03.04.2023 №117/07-6 «Про заплановані зміни істотних умов праці»; наказ від 02.03.2023 № 33-о «Про повідомлення працівників про заплановані зміни істотних умов праці»; акт від 03.04.2023 «Про відмову від проставлення підпису про ознайомлення стосовно підтвердження отримання попередження про зміну істотних умов праці»; повідомлення від 04.04.2023 №119/07-6 «Про те, що відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, є підставою для припинення трудового договору».

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2023 року у цивільній справі №305/838/23, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 25.03.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.

19 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці скаргу з питань законності зміни істотних умов праці та звільнення її з роботи за п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.

03.10.2023 Державною службою України з питань праці до відповідача надіслано лист «Про погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» відповідно до якого погоджено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), зокрема комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області.

Відповідачем видано наказ №196/ЗХ-ЗК від 06.10.2023 про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки з питань дотримання законодавства при зміні істотних умов праці та звільненні у комунальному некомерційному підприємстві «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області.

На підставі наказу №196/ЗХ-ЗК від 06.10.2023 відповідачем видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 06.10.2023 №ЗХ/1/11104-23.

11.10.2023-20.10.2023 посадовою особою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці проведено позапланову перевірку комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області на підставі направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 06.10.2023 №ЗХ/1/11104-23.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці №ЗХ/ЗК/30036/047 від 20.10.2023, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме: п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

На підставі акту позапланової перевірки 20.10.2023 посадовою особою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/30036/047/П.

Позивач вважає складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/30036/047/П протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно із ст.1 Закону №877-Vдержавний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 5 ст.2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно із ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, спеціальною нормою КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пп.5 п.6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п.7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно п.14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У даній справі спірним питанням є правомірність припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/30036/047/П від 20.10.2023.

Так, у період з 11.10.2023-20.10.2023 посадовою особою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці проведено позапланову перевірку комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради Закарпатської області на підставі направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 06.10.2023 №ЗХ/1/11104-23.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці №ЗХ/ЗК/30036/047 від 20.10.2023, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме: п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 582/1001/15-ц та Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 212/2542/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111221071).

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів» припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці, може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі, перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Доцільність запровадження змін в організації виробництва і праці, а також право на запровадження таких змін передбачено статями 42, 44 Господарського кодексу України (далі ГК України), якими визначено, що суб`єктам підприємницької діяльності надано право самостійно визначати порядок залучення та використання матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів (в тому числі і трудових), самостійно встановлювати та змінювати організацію виробництва і праці.

Відповідно до частини першої статті 62 ГК України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 64 ГК України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя статті 64 ГК України).

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Питання щодо наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які обумовили зміну істотних умов праці, під час звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради вже було предметом дослідження в цивільній справі №305/838/23.

Так, Закарпатський апеляційний суд у постанові від 25.03.2024 у цивільній справі №305/838/23, зокрема, вказав наступне:

«Оцінюючи наведені обставини у сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що роботодавцем доведено наявність реальних змін в організації виробництва і праці, які обумовили зміну істотних умов праці.

При цьому, колегія суддів вважає, що доцільність запровадження змін в організації виробництва і праці, а також право на запровадження таких змін узгоджується зі статями 42, 44 Господарського кодексу України, а КНП «Рахівська районна лікарня» самостійно має право встановлювати та змінювати організацію виробництва і праці».

Крім іншого судом апеляційної інстанції вказано, що «…відповідно до наказу директора КНП «Рахівська РЛ» від 02.03.2023 № 33-о «Про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці» працівникам згідно списку (всього 20 осіб), у тому числі і позивачці, було встановлено, неповний робочий тиждень з неповним робочим днем.

Суд першої інстанції, виходячи із штатного розпису відповідача, фонду оплати праці, фінансування КНП «Рахіська РЛ» на 2023 рік, дійшов висновку, що відповідачем вживалися заходи щодо оптимізації робочого процесу, наказ від 02.03.2023 № 33-о за своїм змістом є наказом про зміну істотних умов праці, а посилання позивачки на те, що зміна умов праці є проявом дискримінації стосовно неї є не обґрунтованими. Також місцевий суд дійшов вірного висновку, що зміни умов оплати праці позивача не відбулось, оскільки заробітну плату позивача було встановлено пропорційно до тривалості робочого часу з неповним робочим тижнем з неповним робочим днем».

Суд вказує, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане, доводи відповідача про те, що посадовими особами під час проведення заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки з питань дотримання законодавства у сфері праці, встановлено відсутність змін істотних умов праці - не знайшли свого підтвердження.

Окрім наведеного суд вказує, що відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 визначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно з підпунктом 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Як вже встановлено судом вище, рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2023 року у цивільній справі №305/838/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Під час проведення інспекційного відвідування позивача вказаний факт був відомий посадовій особі, що не заперечується відповідачем, але не взятий до уваги з огляду на те, що рішення у вказаній справі не набрало законної сили.

Однак суд вказує, що відповідно до положень пп.4 п.12 постанови Кабінету Міністрів України №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» інспекторам праці забороняється, зокрема, розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду.

З урахуванням викладеного суд вважає, що під час проведення інспекційного відвідування комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради посадовою особою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці безпідставно, в порушення пп.4 п.12 Порядку №823, було проведено з`ясування питань щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера, оскільки таке було предметом розгляду Рахівського районного суду Закарпатської області в межах цивільної справи №305/838/23.

Кріс встановлених вище обставин, суд не може залишити поза увагою таке.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

У цій справі предметом спору є правомірність припису відповідача, у якому відображено висновки про вчинення позивачем порушення вимог законодавства про працю.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку оспорюваному припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/30036/047/П від 20.10.2023, суд зауважує, що обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Дослідивши копію оскаржуваного припису, суд встановив, що у ньому відображено зміст акта від 20.10.2023 №ЗХ/ЗК/30036/047 та зазначено на необхідність усунення порушення у визначений строк.

Однак, зазначивши у приписах про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

При цьому суд виходить з того, що припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У свою чергу, можливість усунення виявлених порушень, на переконання суду, прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень.

Суд зазначає, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття цих актів (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Недотримання компетентним органом цих вимог має наслідком протиправність спірного індивідуального акта такого органу.

За обставин цієї справи суд констатує, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/30036/047/П від 20.10.2023 Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці носить декларативний характер та не містить чітких вказівок позивачу, яким саме чином йому належало діяти та яких заходів вжити з метою усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Подальша перевірка органом державного нагляду (контролю) виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень положень чинного законодавства є неможливою без конкретизації компетентним органом у приписі про їх усунення порядку дій суб`єкта господарювання.

Резюмуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що окрім порушення відповідачем пп.4 п.12 Порядку №823, спірний припис не містить конкретних вимог, які є обов`язковими до виконання підконтрольним суб`єктом, що порушує положення статті 2 КАС України, а отже такий припис внаслідок його необґрунтованості належить визнати протиправним та скасувати.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного припису.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2024.

Керуючись ст.ст.72-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради (вул. Карпатська, буд. 1, м. Рахів, Рахівський р-н, Закарпатська обл., 90600, код ЄДРПОУ 01992624) до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд.8, м. Львів, Львівська область, 79005, код ЄДРПОУ 44778105) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЗХ/ЗК/30036/047/П.

Стягнути із Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (пл. Міцкевича, буд.8, м. Львів, Львівська область, 79005, код ЄДРПОУ 44778105) на користь комунального некомерційного підприємства «Рахівська районна лікарня» Рахівської міської ради (вул. Карпатська, буд. 1, м. Рахів, Рахівський р-н, Закарпатська обл., 90600, код ЄДРПОУ 01992624) за рахунок бюджетних асигнувань 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 13.11.2024 року.