Рішення

від 18.11.2024 по справі 260/4605/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/4605/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , 13 серпня 2014 року народженням) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у справі; 2. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; 3. Адміністративний позов задовольнити повністю; 4. Постановити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради № 1540690832-2024-1 від 15.05.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переселеним особам та зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомогу на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, на підставі заяви від 01.03.2024 року; 5. Стягнути з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір.".

22 липня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі, а також адміністративний позов з додатками було надіслано відповідачам з використанням системи ЄСІТС та доставлено в електронний кабінет 15 липня 2024 року та 22 липня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 24).

У встановлений судом строк відповідачами відзив на позовну заяву не надано. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року було витребувано від завірені належним чином копії заяви позивача разом із усіма доданими матеріалами, матеріали особової справи позивача в частині заявлених позовних вимог, а також усіх матеріалів, які покладено в основу рішення № 1540690832-2024-1 від 15 травня 2024 року про відмову у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання.

Вказану ухвалу відповідачу було надіслано з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 03 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 29).

Однак, вимоги вказаної ухвали суду виконано не було, вказані докази до суду не надходили.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року було повторно витребувано від завірені належним чином копії заяви позивача разом із усіма доданими матеріалами, матеріали особової справи позивача в частині заявлених позовних вимог, а також усіх матеріалів, які покладено в основу рішення № 1540690832-2024-1 від 15 травня 2024 року про відмову у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання.

Вказану ухвалу відповідачу було надіслано з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 31 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 34).

Однак, вимоги вказаної ухвали суду виконано не було, вказані докази до суду не надходили.

Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачами відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що є внутрішньо переміщеною особою, Як стверджує позивач вона звернулася своїх інтересах та інтересах її неповнолітньої доньки до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", проте рішенням відповідача у призначені такої допомоги було протиправно відмовлено.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 стали на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідкою від 21 червня 2017 року № 2106-5000251057 та довідкою від 19 червня 2017 року № 2106-1087 (а.с.а.с. 14, 15).

Згідно із вказаних довідок про взяття на облік внутрішньо переселеної особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_2 та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач зазначає, що з часу взяття на облік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримували допомогу на проживання як внутрішньо переселені особи. Проте, відповідачем було припинено виплату допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі.

У зв`язку із чим, з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради в своїх інтересах та інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переселеним особам.

Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради за результатами розгляду зави позивача було прийнято рішенням № 1540690832-2024-1 від 15 травня 2024 року, яким ОСОБА_1 та її неповнолітній доньці ОСОБА_2 відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переселеним особам. Підставою відмови зазначено: відсутність переміщення (повторного) з 01 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення бойових дій або тимчасової окупації (а.с. 17).

У відповідь на адвокатський запит відповідач повідомив, що механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2022 року № 332. З листопада 2023 року допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї у визначеному розмірі. Для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою, визначеною додатком до Порядку, де зазначаються всі члени сім`ї, які претендують на призначення допомоги (а.с. 16).

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі по тексту Закон України № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині 1 цієї статті (стаття 1 частина 2 Закону України № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (стаття 4 частини 1 та 2 Закону України №1706-VII).

Статтею 5 частиною 1 Закону України №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону України № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із статтею 7 частинами 2 та 3 Закону України №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами статті 9 частини 1 Закону України №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505) пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

У зв`язку з набранням чинності 22 березня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів №332, якою був затверджений "Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" № 332 (далі по тексту Порядок № 332) та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01 жовтня 2014 року №505.

Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням КМУ від 06.03.2022 № 204-р.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абз.1 п. 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою КМУ від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.

Аналіз положення пунктів 2 та 3 Порядку № 332 свідчить, що внутрішньо переміщена особа мас право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.

При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01 березня 2022 року отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.

Випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, законодавець пов`язав з умовою не включення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово- комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 року у справі №160/12308/22.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеними особами і станом на 24 лютого 2022 року зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: в АДРЕСА_2 , тобто, на території населеного пункту, яке включено у перелік адміністративно-територіальних одиниць, визначених розпорядженням КМУ від 06.03.2022 № 204-р (а.с.а.с. 14, 15).

Суд зауважує, що внутрішньо переміщені особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 у регіонах, що включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" згідно розпорядження КМУ від 06.03.2022 №204-рта які не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово- комунальних послуг мають право на отримання допомоги на проживання згідно Постанови №332, за умови надання відповідної заяви.

За таких обставин, оскільки позивачі перемістилися з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вони належать до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вони не підпадають під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак відмова відповідача у ненаданні заявленої позивачем допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статтею 2 КАС України.

Окрім того, положеннями Порядку № 332 не передбачено такої підстави для відмови у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам як відсутність нового (повторного) переміщення.

Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачами відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Отже, дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , 13 серпня 2014 року народженням) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради № 1540690832-2024-1 від 15 травня 2024 року.

Зобов`язати Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомогу на проживання відповідно до "Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, на підставі заяви від 01 березня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко