Рішення

від 18.11.2024 по справі 280/8549/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Справа № 280/8549/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» до Запорізької митниці про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2024/000009/1 від 18.06.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Порошкові фарби України» - Покупець та компанією Weihai Longcai Advanced Materials Co. Ltd (Китай), укладено Контракт №WL26122023, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продає, а Покупець придбає товари, перераховані в Додатках, які є невід`ємною частиною до даного договору, на умовах, обумовлених у додатках.

У зв`язку із постачанням товару відповідно до зазначеного Контракту, до митного контролю та митного оформлення позивачем надіслано засобами митну декларацію в режимі ІМ 40 від 17.06.2024 за №24UA112080004595U0 (№ UA112080/2024/004595) на 3 товари:

«1. Поліефірна смола POLYESTER RESIN Р8670Т 41800 кг. Зовнішній вигляд: прозорі гранули; Кислотне число: 33,3-33,4 mg KOH/g; В`язкість: 34,2-34,3 pa.s; Колір Гарднера: 5; Tg: 64,0;Складна насичена поліефірна смола у вигляді гранул, без запаху, з гідроксильним числом менше 100, використовується як основа при виробництві порошкових фарб. Не призначено для військового використання. Виробник Weihai Longcai Advanced Materials Co., Ltd. Країна виробництва CN.

2. Затверджувач CURING AGENT LC-552 2200 кг. Поліамід у первинній формі. Зовнішній вигляд: світло-жовто-білий порошок або гранули; Вміст твердої речовини: 99,70-99,85%; Діапазон плавлення: 126,8-129,9; Гідрокси еквівалент: 80,43-80,70. Примідний затверджувач (полігідроксиалкіламід), хімічна назва N,N,N,N tetrakis(2- hydroxyethyl) adipamide; у вигляді твердих білих гранул чи порошку; використовується як затверджувач для поліефірних фарб. Не призначено для військового використання. Виробник Weihai Longcai Advanced Materials Co., Ltd. Країна виробництва CN.

3.Сульфат барію природний (барит), неочищений: Сульфат барію Barium Sulfate 2HB -21000кг; Сульфат барію Barium Sulfate 44HB -1000 кг. Має вигляд порошку білого кольору. Вміст BaSO4 від 82% і більше. Кольоровий ступінь White 82% і більше. Використовується як пігмент для фарбування. Застосовується у фарбах на масляній та водній основі. Виробник Tian xiang (Qingdao) Fine Chemical Co., Ltd. Країна виробництва CN.».

В графі 44 вищезазначеної МД, декларантом вказано та надіслано разом з МД наступні документи: Пакувальний лист №б/н від 05.01.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) №LC2023121274JZ-R2 від 05.01.2024; Коносамент №QN24030193 від 10.04.2024; Автотранспортні накладні №8400911, №8400912, №8400914 від 12.06.2024; Платіжна інструкція №6 від 09.02.2024; Рахунки №119050 від 16.05.2024, №121597 від 10.06.2024, №121817 від 12.06.2024; Платіжні інструкції №473 від 31.05.2024, №486 від 11.06.2024; Довідки про транспортні витрати №1206-2410 від 12.06.2024; №1206-2411 від 12.06.2024; №1206-2412 від 12.06.2024; Контракт №WL26122023 від 26.12.2023; Додаток №1 від 05.01.2024 до контракту №WL26122023 від 26.12.2023; Додаткові угоди №120324-10 від 12.03.2024 та №120324-10/1 від 04.06.2024 до договору про транспортно-експедиторські послуги №МПК/ТЕК/2024/03-02 від 12.03.2024; Договір про транспортно-експедиторські послуги №МПК/ТЕК/2024/03-02 від 12.03.2024; Витяг з каталогу виробника б/н від 05.01.2024; Довідка опис №1705/01 від 17.05.2024; Результати тестування б/н від 13.01.2024, від 26.02.2024, від 28.02.2024; Сертифікати аналізу б/н від 11.12.2023, від 17.01.2024; Копії митних декларацій країни відправлення №420420240000078063 та №420420240000078074 від 24.03.2024.

Також, у гр.44 МД зазначено перелік документів, які наявні у декларанта (з позначкою «d»), однак не надіслано разом з МД, а саме: Договір про надання послуг митного брокера №25/11-21 БР від 25.11.2021; Договори (контракти) по перевезенню №02/01 від 02.01.2023, №0606241М від 06.06.2024; №220801 від 01.08.2022; б/н від 22.06.2022 (2 штуки).

Митним органом під час перевірки документів наданих до митного оформлення виявлено наступні недоліки:

1. Відповідно до п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 продавець направляє покупцю специфіцирований рахунок на оплату, який повинен зокрема містити: номер додатку до зовнішньоекономічного контракту, код товару ТН ЗЕД, вагу брутто. Поданий до митного оформлення рахунок від 05.01.2024 №LC2023121274JZ-R2 зазначеної інформації не містить.

Разом з цим, слід зазначити, що платіжне доручення в іноземній валюті від 09.02.2024 №6 містить посилання на реквізити контракту та додатку до нього, однак відповідно до п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку;

2. Згідно п.5.8. зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 продавець разом з товаром надає зокрема покупцю сертифікат якості та сертифікат походження товару. При цьому до митного оформлення ці документи не надані;

3. В наданих CMR від 12.06.2024 №8400911, №8400914, №8400912 (наявні печатки) перевізників є ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Транс-Таун», ФОП ОСОБА_2 , але до митного оформлення надані договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2022 № 220801 між ТОВ «ТЕК «Мітрідат» та ТОВ «Транспортна компанія «Європа» (надавався у попередніх митних оформленнях, наявний у базі митниці) та від 12.03.2024 №МКП/ТЕК/2024/03-02 між ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» та ТОВ «ПОРОШКОВІ ФАРБИ УКРАЇНИ» (до митного оформлення не надано договорів з перевізниками). Відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між покупцем та безпосередніми перевізниками.

4. Копії митних декларацій країни відправлення №420420240000078074, №420420240000078063 від 24.03.2024 не містять відомостей щодо зовнішньоекономічного контракту, а умови поставки (FOB) наведено без зазначення географічного пункту поставки.

Разом з цим, копії митних декларацій країни відправлення містять посилання на коносаменти №237311041А, №237311041В. Однак до митного оформлення надано коносамент від 10.04.2024 № QN24030193.

До того, у митних деклараціях країни відправлення отримувачем товару зазначено ТОВ «МІКРО-ПАУДЕР УКРАЇНА».

У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного/аналогічного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

У зв`язку із виявленими розбіжностями декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договори (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації;4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом 18.06.2024 додатково надано пояснювальну записку від 18.06.2024 №1806/01, а також зазначено, що інші документи надаватися митному органу не будуть.

Судом встановлено, що під час митного оформлення товару митним органом використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей:

- товару №1 з розрахунку 1,95 USD/кг (за МД від 27.03.2023 №23UA112080003184U1, від 05.03.2024 №24UA112080001698U3),

- товару №2 з розрахунку 2,75 USD/кг + заявлені транспортні витрати по товару (за МД від 27.03.2023 №23UA112080003184U1, від 05.03.2024 №24UA112080001698U3),

- товару №3 з розрахунку 0,95 USD/кг (за МД від 24.04.2024 №24UA100320413527U5), у співставних обсягах та комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Також, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2024/000009/1 від 18.06.2024.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що «Відповідно до п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 продавець направляє покупцю специфіцирований рахунок на оплату, який повинен зокрема містити: номер додатку до зовнішньоекономічного контракту, код товару ТН ЗЕД, вагу брутто. Поданий до митного оформлення рахунок від 05.01.2024 №LC2023121274JZ-R2 зазначеної інформації не містить. Разом з цим, слід зазначити, що платіжне доручення в іноземній валюті від 09.02.2024 №6 містить посилання на реквізити контракту та додатку до нього, однак відповідно до п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку», суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено подання до митного органу банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, у разі якщо рахунок сплачено.

Позивачем зазначені положення дотримано та надано митному органу платіжне доручення в іноземній валюті від 09.02.2024 №6, яке містить посилання реквізити контракту та додатку до нього, що є цілком достатнім для перевірки заявленої митної вартості імпортованого товару.

Суд зазначає, що митний орган здійснюючи митні формальності не наділений повноваженнями перевіряти дотримання сторонами усіх умов контракту, а лише перевіряє правильність визначення заявленої митної вартості товару. Тому, навіть умови невідповідності виставленого рахунку вимогам обумовленим в контракті, такі обставини жодним чином не можуть викликати сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості імпортованого товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що «Згідно п.5.8. зовнішньоекономічного контракту від 26.12.2023 №WL26122023 продавець разом з товаром надає зокрема покупцю сертифікат якості та сертифікат походження товару. При цьому до митного оформлення ці документи не надані», суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено, для підтвердження заявленої митної вартості товару, подання до митного оформлення сертифікатів якості та походження товару. А відповідно їх відсутність жодним чином не впливає на заявлену митну вартість імпортованого товару та не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартість товару.

Щодо посилань митного органу на те, що «В наданих CMR від 12.06.2024 №8400911, №8400914, №8400912 (наявні печатки) перевізників є ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Транс-Таун», ФОП ОСОБА_2 , але до митного оформлення надані договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2022 №220801 між ТОВ «ТЕК «Мітрідат» та ТОВ «Транспортна компанія «Європа» (надавався у попередніх митних оформленнях, наявний у базі митниці) та від 12.03.2024 №МКП/ТЕК/2024/03-02 між ТОВ «ТЕК «МІТРІДАТ» та ТОВ «ПОРОШКОВІ ФАРБИ УКРАЇНИ» (до митного оформлення не надано договорів з перевізниками). Відсутнє документальне підтвердження договірних відносин між покупцем та безпосередніми перевізниками», суд зазначає, що декларант під час митного оформлення товару має обов`язок надати до митного органу документи, що підтверджують вартість перевезення оцінюваних товарів, обов`язку подання договорів зі всіма учасниками договірних відносин чинне законодавство не вимагає.

Також, митним органом не зазначено про те, що подані документи щодо транспортування товару містять будь-які розбіжності, які перешкоджають можливості перевірити заявлену митну вартість товару.

Стосовно встановленого недоліку «Копії митних декларацій країни відправлення №420420240000078074, №420420240000078063 від 24.03.2024 не містять відомостей щодо зовнішньоекономічного контракту, а умови поставки (FOB) наведено без зазначення географічного пункту поставки. Разом з цим, копії митних декларацій країни відправлення містять посилання на коносаменти №237311041А, №237311041В. Однак до митного оформлення надано коносамент від 10.04.2024 №QN24030193. До того, у митних деклараціях країни відправлення отримувачем товару зазначено ТОВ «МІКРО-ПАУДЕР УКРАЇНА»», суд зазначає, що митний орган не зазначає, яким чином вказані недоліки впливають на обґрунтованість заявленої митної вартість товару.

Більш того, подання декларацій країни відправлення до митного оформлення не є обов`язковим, а зазначені документи не мають безпосереднього впливу на перевірку достовірності заявленої митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Порошкові фарби України».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення витрат на правничу допомогу, розрахунку кількості та вартості наданих адвокатом послуг, доказів сплати наданих послуг, до матеріалів адміністративної справи не надано.

Також, суд зазначає, що наданий до позовної заяви додаток до договору про надання правничої допомоги і здійснення представництва №519-г-2023 від 25.12.2023 (а.с.34) стосується послуг щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2023/000036/2 від 19.12.2023, а не рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

За таких обставин, на момент розгляду справи в суді, відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» (02175, м.Київ, вул.Харківське шосе, 56, кв.508, код ЄДРПОУ 38731876) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2024/000009/1 від 18.06.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порошкові фарби України» судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова