Ухвала

від 13.11.2024 по справі 725/8122/24

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/8122/24

Номер провадження 4-с/725/12/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Ватаманюк В.В.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

старшого державного виконавця Фалібога Х.П.,

та керівника Другого ВДВС у м.Чернівці Бушкевича А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Другого ВДВС у м.Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П. в рамках виконавчого провадження ВП №69418419 з примусового виконання виконавчого листа №725/4747/20 виданого Першотравневим районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року адвокат Павалюк Г.В. в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з вище вказаною скаргою в обґрунтування якої посилалась на те, що на виконанні у Другому ВДВС у м.Чернівці перебуває виконавче провадження №69418441914 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно з 19.10.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В рамках вказаного виконавчого провадження представником стягувача направлено Другому ВДВС у м. Чернівці адвокатський запит про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з дати відкриття виконавчого провадження по 31.07.2024 року. У відповідь на вказаний запит було отримано лист №67021/5 від 12.08.2024 pоку, яким повідомило, що станом на 01.03.2024 року заборгованість по виконавчому провадженню №69418419 становить 310758,25 грн. Натомість, безпосередньо розрахунку за вказаний у запиті період надано не було.

Вказувала на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було встановлено наступне.

Так, розрахунок проведений станом на 05.07.2024 pоку, однак містить відомості про нарахування та сплату аліментів тільки включно по березень 2024 року, при цьому не відображає суму аліментів, що підлягає сплаті за квітень, травень, червень 2024 pоку, не містить відомостей про сплачену боржником суму аліментів за квітень, травень, червень 2024 pоку, відповідно, визначена державним виконавцем заборгованість у даному розрахунку не може бути заборгованістю станом на 05.07.2024 pоку, а фактично є заборгованістю станом на 31.03.2024 року. Крім того, у здійсненому розрахунку державним виконавцем неправильно визначено розмір доходу, оскільки в матеріалах виконавчого провадження містяться надані Військовою частиною НОМЕР_1 звіти про здійснені відрахування та виплати із зарплати ОСОБА_5 за період з 01.12.2022 р. по 31.12.2023 p., та з 01.01.2024 по 31.03.2024 p., надані стягувачем Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.07.2024 pоку. Натомість, відображаючи у розрахунку заборгованості розмір отримуваного боржником доходу, державний виконавець не відобразила дохід боржника у повному обсязі, а зменшила його на суму податку, що зазначений як утриманий з такого доходу, не врахувавши, що отриманий боржником дохід - є виплатами військовослужбовцям та сума утриманого ПДФО одразу компенсується військовослужбовцям назад за рахунок коштів з державного бюджету.

На підставі викладеного, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, просила визнати неправомірними дії державного виконавця Другого ВДВС у м. Чернівці ЗМУМЮ Фалібоги Христини Петрівни у виконавчому провадженні №694184419: щодо нездійснення та не надання ОСОБА_2 розрахунку заборгованості за аліментами за заявою стягувачки ОСОБА_2 за період з 19.10.2020 року по 31.07.2024 року; щодо проведення розрахунку заборгованості за аліментами станом на 05.07.2024 року; зобов`язати державного виконавця Другого ВДВС у м. Чернівці ЗМУМЮ Фадібогу Христину Петрівну здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні №694184419 за період з 19.10.2020 р. по 31.07.2024 р. з врахуванням, що: аліменти за жовтень 2020 року підлягають стягненню з 19 числа; розмір належних до оплати аліментів повинен становити не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; сума нарахованого доходу боржнику ОСОБА_3 , в період з березня 2022 р. по березень 2024 р. є виплатами військовослужбовцям, тому відповідає сумі фактично виплаченого (отриманого) доходу за цей же період та його розмір не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1,5%).

На вказану скаргу державний виконавець подала відзив в якому просила відмовити в задоволені заявлених у скарзі вимог. Вказувала на те, що на момент надходження адвокатського запиту у серпні 2024 року матеріали виконавчого провадження були направлені до суду в рамках судового розгляду скарги боржника, а тому відповідь на адвокатський запит була надана інформація про розмір заборгованості та ідентифікатор доступу по виконавчому провадженню в АСВП.

В подальшому, постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.10.2024 року визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібоги Х.П., що полягає у неврахуванні у розрахунку заборгованості по аліментах від 23.07.2024 грошових переказів на загальну суму - 382 649,38 грн. та зобов`язано провести повторний розрахунок заборгованості боржника по сплаті аліментів з урахуванням переказів здійснених боржником. На підставі постанови Чернівецького апеляційного суду, 10.10.2024 року державним виконавцем було здійснено новий розрахунок, згідно з яким наявна переплата по сплаті аліментів в розмірі - 99 909,71 грн., про що сторонам було надіслано лист, втім стягувач не отримав його у відділенні пошти та лист повернувся на адресу Відділу. Під час здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець керувалась ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до відомостей наданих боржником з ДРФО-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 03.07.2024 року обраховано доходи та податки.

В рамках судового розгляду даної скарги судом було витребувано та досліджено в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження ВП №69418419.

В судове засідання стягувач не з`явилась, в її інтересах діяла представник, яка надала суду пояснення аналогічні змісту скарги, просила скаргу задовольнити та акцентувала увагу на те, що сума аліментів обрахована не вірно із доходів відповідача, які він отримував, перебуваючи на військовій службі, оскільки сума доходу зменшена на суму податку, а також не визнала той факт, що грошові кошти, які боржник сплачував стягувачу поза межами виконавчого провадження слід враховувати рахунок погашення заборгованості по аліментах.

Старший державний виконавець Другого ВДВС у м.Чернівці Фалібога Х.П. в судовому засіданні скаргу не визнала та просила відмовити в задоволені заявлених вимог. Зазначала, що представнику стягувача був наданий ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, де розрахунок заборгованості в цілому не відображався. В подальшому, нею був проведений повторний розрахунок, з урахуванням інформації про доходи боржника, отриманої з ДРФО-платників податків, тобто за інформацією органів податкової служби про доходи та податки, а також з урахуванням переказів, здійснених боржником на користь стягувача.

Керівник Другого ВДВС у м.Чернівці ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволені скарги, звертав увагу на недобросовісну поведінку стягувача, яка не повідомляла державного виконавця про добровільну сплати боржником аліментів на її користь. Звертав увагу, що розрахунок заборгованості по аліментах державний виконавець проводить щорічно, при цьому для такого розрахунку використовується виключно інформація з реєстрів податкової служби, інформація з місця роботи, в даному випадку з військової частини, має інформаційний характер та в розрахунках не враховується, оскільки наявні офіційні дані ДРФО-платників податків та змінювати дані з відповідного державного реєстру і самостійно обраховувати дохід на підставі довідок військової частини у державного виконавця повноважень немає. При цьому, військовослужбовці часто змінюють місце служби, військові частини не своєчасно надають відповіді на запити державного виконавця, або взагалі не відповідають на запити, у зв`язку з чим саме дані з ДРФО-платників податків є належним доказом доходів платника аліментів.

Боржник в судове засідання не з`явився, в його інтересах діяла представник, яка звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст.89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, судом встановлено, що в провадженні Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №694184419 з примусового виконання виконавчого листа №725/4747/20 виданого 11.01.2021 року Першотравневим районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленомуСК України.

Відповідно достатті 195 СК Українизаборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

До матеріалів скарги долучено копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів в рамках вказаного виконавчого провадження станом на 15.07.2022 року, 12.10.2022 року, 04.01.2023 року та 23.07.2024 року (а/с 10-15)

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 23 липня 2024 року у боржника ОСОБА_3 була наявна заборгованість всумі 310758,25 грн. (а/с 15).

Разом з тим, постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.10.2024 року визнано бездіяльність державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Христина Петрівна, що полягає у неврахуванні у розрахунку заборгованості по аліментам від 23 липня 2024 року грошових переказів, здійснених ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на загальну суму 382649,38 грн.неправомірною; зобов`язано державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Христина Петрівна провести повторний розрахунок заборгованості боржника по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №69418419 за виконавчим листом №725/4747/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно в розмірі 1/3 частини від заробітку та будь-яких доходів з урахуванням переказів, здійснених боржником на загальну суму 382649,38 грн.

На виконання вказаної постанови, старшим державним виконавцем Фалібора Х.П. було проведено розрахунок заборгованості станом на 10.10.2024 року відповідно до якого встановлено переплату по аліментах в сумі 99909,31 грн.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись до суду з даною скаргою, представник стягувача вважала, що державним виконавцем неправомірно зменшила дохід боржника з якого здійснено розрахунок суми аліментів, які б підлягають стягненню, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців не зменшується на суму податку та такий податок компенсується за рахунок держави.

Згідно ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно достатті 195 СК Українизаборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Відповідно достатті 81 СК Україниперелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №146 від 26 лютого 1993 року, передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Згідно з п. 8 вказаного Переліку, з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №812/1048/17, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначенихЗаконом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу має постійний характер, відповідно, підпадає під виплати, охоплені пунктом 8 «Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», яким затверджено перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Слід зазначити, що п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначенихЗаконом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

За наслідками розгляду скарги встановлено, що при визначені щомісячного розміру аліментів, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача та включення його до розрахунку заборгованості, державний виконавець керувалась інформацією про доходи, яка була отримана у відповідь на запит до Податкової служби в якій відображено відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору. За наслідками здійсненого розрахунку було встановлено відсутність заборгованості та суттєву переплату.

Додатково слід звернути увагу на те, що з досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження№694184419 було встановлено, що 21 лютого 2024 року постановою державного виконавця Другого ВДВС у місті Чернівці Фалібога Х.П. звернуто стягнення на заробітну плату боржника, оскільки встановлено, що боржник проходить військову службу у в/ч НОМЕР_2 , де отримує заробітну плату.

Згідно ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження», підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Таким чином, відрахування із заробітної плати боржника на підставі виконавчого документу, з урахуванням Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, здійснюється військовою частиною у розмірі, що визначений виконавчим листом та із отриманого відповідачем грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 55,124 Конституції України, ст.ст. 69, 70, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 260, 261,268, 273, 352, 353, 354, 355, 447-453 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_2 надії табездіяльність старшогодержавного виконавцяДругого ВДВСу м.ЧернівціЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фалібога Х.П.в рамкахвиконавчого провадження ВП№69418419 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2024 року.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна