Рішення

від 06.11.2024 по справі 300/3135/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. справа № 300/3135/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кузенко Н.І.,

представника позивача - Тепак Л.П.,

представників відповідача - Бабій Т.С., Булки Т.В., Семків О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" (надалі, також - позивач, ТОВ "Мапі.Вуд", товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 №002157/0701, від 24.01.2024 №002160/0701, від 02.02.2024 №003129/0701 та від 26.03.2024 №007436/0705.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Мапі.Вуд" категорично не погоджується із доводами та висновками відповідача викладеним в актах документальної позапланової виїзної документальної перевірки від 15.12.2023, від 17.01.2024 та від 05.03.2024, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 24.01.2024 №002157/0701, від 24.01.2024 №002160/0701, від 02.02.2024 №003129/0701 та від 26.03.2024 №007436/0705 вважає неприйнятими, які винесені не на підставі закону, а відтак, такі підлягають скасуванню з огляду на таке. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Жодних претензій до формування податкового кредиту з податку на додану вартість сплаченого у ціні товарів (послуг) та під час митного оформлення у ході проведення перевірки не виникало, тобто придбання товарів та послуг проведено із метою їх використання в господарській діяльності. Усі податкові накладні, що відображено у складі податкового кредиту позивача належним чином зареєстровані в ЄРПН. Жодних доказів про безпідставність формування показників податкового переліку з податку на додану вартість акт перевірки не містить. Отже, жодних претензій до господарських операцій, змісту та форми первинних документів, які зазначено позивачем у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ та представлено у ході проведення перевірки, у контролюючого органу не виникало. Підтверджує право платника податків на нарахування податкового кредиту незалежно від того, чи придбані/створені ним основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Позивач при відображенні господарських операцій з використання будівельних матеріалів при проведенні ремонтних робіт у бухгалтерському обліку вірно застосовував як пункт 14 П(С)БС) 7 "Основні засоби", згідно якого визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта, так і пункт 15 П(С)БО 7 "Основні засоби", яким визначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. На підтвердження факту господарських операцій з використання товарно- матеріальних цінностей (ТМЦ) в господарській діяльності комісією відповідальних працівників позивача складено відповідні акти на списання ТМЦ, які не містять дефекту змісту або форми, та не спростовані відповідачем. Більше того, у контролюючого органу не виникало жодних претензій до виконання робіт (покрівельні роботи, послуги міксера, послуги по подачі бетону за допомогою бетононасосу, демонтаж даху, кладка газоблоку, армопояс, бетонні роботи, монтаж даху, утеплення даху, укладка плитки, встановлення водостічної системи, монтаж вікон, монтаж дверей тощо), в тому числі з вказаних матеріалів, наданих ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Б25", ТОВ "Планета здоров`я-Т". Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, якими б підтверджувалось "негосподарське" використання будівельних матеріалів перевіркою не доведено, що відповідно виключає правові підстави для нарахування податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України. Також, відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. №1300/27745. Зокрема, згідно поданого товариством Додатку 2 до декларації з подачку на додану вартість за вересень 2023 року товариством зазначено наступні звітні періоди, у якому виникло від`ємне значення, а саме: 5-12 місяці 2022 року та 1-9 місяці 2023 року. Більше того, у Додатку 3 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2023 року зазначено наступні звітні періоди, у якому в частині заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ включено інформацію щодо відповідних контрагентів за 3-7 місяці 2023 року. Враховуючи вищевказане, дії контролюючого органу щодо перевірки законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2023 року за межами податкових періодів, визначених у Додатках 2 та 3 до декларації за вересень 2023 року є протиправними, оскільки грубо порушують вимоги п. 78.1.8 ст. 78 та п. 81.1 ст. 81 ПК України, тому перевірка первинних бухгалтерських документів вибірковим порядком за період з 01.12.2017 по 30.09.2023 виходить за межі предмету та підстав такої перевірки, результати якої оформлено актом від 15.12.2023 №15581/09-19-07-05/41694520, згідно висновків якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення форми "В1" від 24.01.2024 №002157/0701 на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 499420,00 грн та штрафних санкцій в сумі 124855,00 грн; форми "В4" від 24.01.2024 №002160/0701 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652532,00 грн. Крім того, необґрунтованими та безпідставними є також висновки контролюючого органу в частині використання електроенергії та послуг з компенсації реактивної енергії у зв`язку з укладеними договорами оренди частини нежитлових приміщень, оскільки така компенсація вже була включена товариством до складу орендної плати (пункт 6.1 Договору), та відповідно не сплачується орендарем окремим від орендної плати платежем, що відповідно відображено у податкових накладних у складі орендної плати (код 68.20). Відтак, проведений контролюючим органом власний "розрахунок" за формулою до загальної площі не відповідає ані приписам Податкового кодексу України, ані умовам договорів оренди (пункт 6.1 Договору оренди), а є лише відображенням суб`єктивної позиції представника контролюючого органу. Не дослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності товариства, вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що, як наслідок, вказує на передчасність висновків про порушення норм податкового законодавства.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження в даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження (том 2 а.с.24-25).

У підготовче судове засідання адміністративної справи № 300/3135/24, призначене на 15.05.2024 о 10:30 год., сторони не з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання від 15.05.2024 про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Кузенко Н.І. від 15.05.2024 (том 2, а.с.29,32).

15.05.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого контролюючий орган вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав викладених у ньому. Представник позивача просив в задоволені позову відмовити (том 2 а.с.34-45).

Представник позивача 28.05.2024 скористалась правом подання відповіді на відзив, вважає, що відповідачем не спростовано доводи та аргументи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, які викладені у позовній заяві та підтверджені документальним доказами. ГУ ДПС в Івано-Франківській області належними та допустимим доказами не доведено факт правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а тому такі підлягають скасуванню (том 2 а.с.49-52).

Представником позивача 29.05.2024 надано суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 29.05.2024 о 13:15 год, у зв`язку з перебуванням останньої у відпустці (том 2 а.с.55).

Судове засідання по розгляду адміністративної справи № 300/3135/24, яке призначене на 29.05.2024 о 13:15 год. не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Главача І.А. у відпустці (том 2 а.с.56).

В підготовчому судовому засіданні призначеному на 01.07.2024 оголошено перерву (за усним клопотанням представника позивача, у зв`язку з необхідністю надання додаткових документальних доказів відповідачем) (том 2 а.с.60-61).

Представник відповідача 15.07.2024 через підсистему "Електронний суд" та в паперовому форматі скерувала суду клопотання про долучення документальних доказів з метою належного формування доказової бази (том 2 а.с.66-67,68-103).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 15.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 15.08.2024 (том 2 а.с.104-105).

У підготовче судове засідання, призначене на 29.07.2024 о 10:30 год., сторони не з`явились. Від представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 29.07.2024. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином. Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася, що зафіксовано в довідці секретаря судового засідання від 29.07.2024 (том 2 а.с.110, 111).

На доповнення доводів та документальних доказів, які містяться в матеріалах справи представник позивача 29.07.2024 подала суду додаткові письмові пояснення з покликанням на актуальну практику Верховного Суду (том 2 а.с.116-124).

В підготовчому судовому засіданні 12.08.2024 оголошено перерву, у зв`язку з покладенням зобов`язання на відповідача забезпечити явку податкового інспектора (том 2 а.с.128-129).

14.08.2024 канцелярією суду зареєстровано пояснення по справі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 підготовче провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень закрито.

В судовому засіданні 06.11.2024 представники сторін наполягали на своїх правових позиціях, викладених в позові, відзиві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 04.12.2023 по 12.12.2023 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами вказаної перевірки 15.12.2023 складено акт №15581/09-19-07 05/41694520 (надалі, також - Акт 1, Акт від 15.12.2023).

На підставі висновків Акту від 15.12.2023 (том 1 а.с.14-43) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення:

- форми "В1" від 24.01.2024 №002157/0701 на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 499420,00 гри. та штрафних санкцій в сумі 124855,00 грн (том 1 а.с.149-150);

- форми "В4" від 24.01.2024 №002160/0701 на суму завищення від`ємного значення, що зараховуєшся до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652532,00 грн (том 1 а.с.151-152).

Надалі, у період з 04.01.2024 по 11.01.2024 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. За результатами вказаної перевірки 17 січня 2024 року складено акт №1029/09-19-07-01/41694520 (надалі, також - Акт 2, Акт від 17.01.2024).

На підставі висновків Акту від 17.01.2024 (том 1 а.с.58-73) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення:

- форми "В1" від 02.02.2024 №003129/0701 на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 22361 грн та штрафних санкцій в сумі 11180,50 грн (том 1 а.с.156-157).

Відтак, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. За результатами вказаної перевірки 05.03.2024 складено акт №4449/09-19-07-05/41694520 (надалі, також - Акт 3, Акт від 05.03.2024).

На підставі висновків Акту від 05.03.2024 (том 1 а.с. 78-93) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення:

- форми "В1" від 26.03.2024 №007436/0705 на суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 22605,00 грн та штрафних санкцій в сумі 11303,00 грн (том 1 а.с.161-162).

Позивачем по даній судовій справі було вжито заходи адміністративного оскарження, рішенням ДПС України від 04.04.2024 року за №9563/6/99-00-06-01-04-06 скаргу позивача залишено без задоволення.

ТОВ "Мапі.Вуд" категорично не погоджується із доводами та висновками відповідача викладеними в Акті 1, Акті 2 та Акті 3, а податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 №002157/0701, від 24.01.2024 №002160/0701, від 02.02.2024 №003129/0701 та від 26.03.2024 №007436/0705 вважає протиправними, які прийняті не на підставі закону, а тому, підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

ТОВ "Мапі.Вуд" 19.10.2023, 19.11.2023 та 19.01.2024 подано податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди вересень 2023 року, жовтень 2023 року та грудень 2023 року відповідно, в яких, серед іншого задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2653079 грн, 2682029 грн та 2192526 грн відповідно (том 2. а.с. 204-205, 81-82, 96-97).

Таким чином, подані ТОВ "Мапі.Вуд" податкової декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість понад 100 тис. гривень стали підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 глави 8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень/жовтень/грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За наслідками перевірки встановлено порушення вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема :

- за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 15.12.2023 №15581/09-19-07-01/41694520 (том 1 а.с.14-57), у результаті чого:

завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього в сумі 1061078,00 грн;

завищено суму від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за листопад 2020 року на 5998 грн;

завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 652532 грн;

- за жовтень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 17.01.2024 №1029/09-19-07-01/41694520 (том 1 а.с.58-77), у результаті чого:

завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього в сумі 22361,00 грн в тому числі за жовтень 2023;

- грудень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складено акт від 05.03.2024 №4449/09-19-07-05/41694520 (том 1 а.с.78-97), у результаті чого:

завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню всього в сумі 22605,00 грн в тому числі за грудень 2023 в сумі 22605 грн.

На підставі: Акту від 15.12.2023 контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 24.01.2024 №№002157/0701, 002160/0701; Акту від 17.01.2024 - винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2024 №003129/0701; Акту від 05.03.2024 - винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2024 №007436/0705.

Висновки Акту 1, Акту 2 та Акту 3 ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки:

- не надано документальною підтвердження щодо використання в господарській діяльності запасів (будівельних матеріалів) за період з 01.01.2017 по 11.12.2023, відтак, нарахування контролюючим органом "компенсуючих" податкових зобов`язань за п. 198.5 ст.198 ПК України;

- встановлено ненарахування податкових зобов`язань на вартість електроенергії та послуг з компенсації реактивної енергії, спожитої ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , а відтак, порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України.

З приводу винесених контролюючим органом винесені податкових повідомлень-рішень від 24.01.2024 №№002157/0701, 002160/0701 на підставі Акту від 15.12.2023, суд вказує таке.

Як встановлено судом, ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Мапі.Вуд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2023 № 9277263990 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (грудень 2017 року - вересень 2023 року) (том 1 а.с.14-57).

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації встановлено їх заниження на суму 1719608 грн, що призвело до завищення на суму 1719608 грн показника рядка 19 Декларації.

Також, проведеною перевіркою ТОВ "Мапі.Вуд" встановлено заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість у вересні 2023 року на загальну суму 1134933 грн, а саме не нараховано податкові зобов`язання, виходячи з вартості придбаних запасів (товарно-матеріальних цінностей), що обліковувалися по рахунку 205 "Будівельні матеріали», фактична наявність яких не підтверджена станом на 30.09.2023 та на дату проведення інвентаризації станом на 11.12.2023, а також не надано документального підтвердження щодо ТОВ "Мапі.Вуд" використання таких запасів в господарській діяльності.

ТОВ "Мапі.Вуд" протягом перевіряємого періоду здійснено списання будівельних матеріалів на ремонт приміщення котельні, які обліковувалися на рахунку 205 "Будівельні матеріали" на суму 1375846,09 грн (том 1 а.с.45-48) (детальний перелік наведено бухгалтерським проведенням: Дт 152 Кт 205) та списання ТМЦ, які обліковувалися на рахунку 205 "Будівельні матеріали" на суму 2966990,26 грн згідно з актами на списання (том 1 а.с.49-55). У бухгалтерському обліку дані операції відображені бухгалтерським проведенням: Дт 92 Кт 205 (том 1 а.с. 230-251, том 3 а.с.1-2).

Також, ТОВ "Мапі.Вуд" до перевірки надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 205 "Будівельні матеріали" станом на 30.09.2023, згідно з якими обліковувались залишки в загальній сумі 1331830,45 грн та за період з 01.10.2023 по 11.11.2023, відповідно до яких встановлено списання будівельних матеріалів на суму 1331830,45 грн (том 1 а.с.56-57). У бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним бухгалтерським проведенням: Дт 152, 92 Кт 205.

Під час проведення перевірки, інвентаризаційною комісією ТОВ "Мапі.Вуд" в присутності головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області Семків О.В. проведено інвентаризацію основних фондів, готової продукції, товарів, сировини, виробничих запасів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Посадовими особами ТОВ "Мапі.Вуд" за результатами проведеної інвентаризації надано інвентаризаційні описи щодо наявності основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 11.12.2023 (дані в розрізі рахунків наведено в акті перевірки) (том 1 а.с.14-43).

За результатами проведеної членами інвентаризаційної комісії товариства, в присутності посадових осіб контролюючого органу, надано інвентаризаційні описи основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 11.12.2023, не підтверджено залишки ТМЦ на 30.09.2023 ТОВ "Мапі.Вуд" по бухгалтерському обліку 205 "Будівельні матеріали" на суму 1375846 грн, оскільки не надано документальне підтвердження про рух ТМЦ за період з 01.10.2023 по 11.12.2023 (дата проведення інвентаризації).

Крім того, не підтверджена фактична наявність ТМЦ, які обліковувалися по рахунку бухгалтерського обліку 205 "Будівельні матеріали" на суму 4342836,35 грн (перелік яких наведено в додатках 4, 5 акта перевірки). Під час перевірки ТОВ "Мапі.Вуд" не надано інформації та документального підтвердження щодо використання будівельних матеріалів в господарській діяльності підприємства, про що складено акти ненадання (надання не в повному обсязі) документів від 11.12.2023 № 2043/09-19-07-01/41694520 та від 12.12.2023 № 2062/09-19-07- 01/41694520 (том 2 а.с.237).

Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ "Мапі.Вуд" не надано жодного документального підтвердження щодо фізичних, технічних, технологічних умов, кваліфікованого персоналу, об`єктивно необхідних для проведення ремонтних робіт як власними силами так із залученням сторонніх організацій (не надано актів приймання виконаних робіт сторонніми суб`єктами господарювання, не надано актів надання послуг оренди відповідної техніки, механізмів та устаткування).

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно- будівельного контролю, дозвола на виконання будівельних робіт на будівництво, проектну документацію на будівництво, копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють технічний нагляд, акт готовності об`єктів до експлуатацію.

Згідно з наданим до перевірки штатним розписом у ТОВ "Мапі.Вуд" відсутні трудові ресурси (відповідний кваліфікований персоналу) для виконання таких робіт, крім того, за даними ЄРПН за період з 01.11.2017 по 30.09.2023 відсутні зареєстровані податкові накладні з номенклатурою ремонтно-будівельні роботи, виписані в адресу ТОВ "Мапі.Вуд".

В акті перевірки зазначено, що товариством не надано документального підтвердження щодо використання в господарській діяльності таких запасів, проведення ремонтно- будівельних робіт як власними силами так із залученням сторонніх організацій.

Стосовно тверджень представника позивача про порушення відповідачем періоду проведення перевірки, слід врахувати таке.

ТОВ "Мапі.Вуд" подана декларація за вересень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (том 2 а.с.204-205).

Вимогами п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: "платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень".

Тобто, підставою для проведення перевірки є факт подачі декларації та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з метою перевірки законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями п.п в п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналізуючи положення ст. 200 ПКУ, вбачається що від`ємне значення звітного податкового періоду за умови його невикористання в звітному періоді відповідно до п. 200.4 п.п. а та б зараховується до складу, тобто стає частиною, податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року за №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, затверджено форми та порядок заповнення податкової звітності з ПДВ (надалі - Наказ № 21).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ зазначеного Наказу № 21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З аналізу зазначеного Наказу № 21 також вбачається, що форма податкової звітності має три розділи, перший з яких - "І. Податкові зобов`язання", закінчується рядком 9 "Усього податкових зобов`язань (сума значень рядків (1.1 + 1.2 + 4.1 + 4.2 + 6 (-/+) + 7 (-/+) + 8) колонки Б)". Саме в цьому рядку (колонка Б) відображається сума податкових зобов`язань звітного податкового періоду.

Другий розділ форми - "ІІ. Податковий кредит", включає рядок 16 "Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду", тобто в цьому рядку відображається від`ємне значення попереднього податкового періоду. Закінчується розділ рядком 17 "Усього податкового кредиту".

Відповідно до присів наказу №21, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Третім розділом форми - "ІІІ. Розрахунки за звітний період" передбачений рядок 18 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету", а також рядок 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення)".

Тобто, виходячи з наведеного, рядок 17 форми містить від`ємне значення, сформоване у попередніх податкових періодах, позаяк у формуванні показників даного рядка бере участь рядок 16.1 декларації, в який переноситься значення рядка 21 декларації - сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) - розшифровується у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (далі - додаток 2) - "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)".

У додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" в таблиці 2 розшифровуються/розкриваються суми податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, у розрізі постачальників та періодів виникнення від`ємного значення.

Отже, з аналізу змісту наведених рядків податкової декларації з податку на додану вартість випливає, що на формування суми бюджетного відшкодування, впливають показники сум податкового кредиту минулих періодів.

Законність декларування платником податків заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, пов`язана з формуванням податкового кредиту, що включає в себе не тільки один період - місяць, а періоди.

Більше того, законодавцем в наказі №21 не встановлено обмежувальних критеріїв формування рядків декларації, з прив`язкою до одного періоду - місяця. Натомість додатки 2 та 3 до податкової декларації з податку на додану вартість містять деталізовану розшифровку показників/критеріїв періодів-місяців, на підставі яких контролюючим органом перевіряється законність декларування платником податків заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість.

Враховуючи специфіку перевірок згідно з п. 78.1 ст. 78 ПК України щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за відповідний звітний період (місяць) від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, перевіряється правильність/законність визначення та декларування податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітні періоди коли виникло таке від`ємне значення.

Відтак, у даному спірному випадку позивачем переносилося від`ємне значення починаючи з грудня 2017 року та ввійшло у декларацію за вересень 2023 року.

Тобто сума від`ємного значення рядка 21 декларації за вересень 2023 року містила показники періодів місяця грудня 2017 року по вересень 2023 року.

Отже, на переконання суду, контролюючим органом правомірно здійснено перевірку показників декларації минулих звітних періодів, що ввійшли в декларацію за вересень 2023 року.

Воднораз, суд зазначає, що позивачем було допущено до перевірки працівників ГУ ДПС в Івано-Франківській області. В свою чергу, наказ на проведення перевірки реалізовано, жодних заперечень/зауважень щодо процедурних порушень ні під час перевірки, ні в ході розгляду заперечення до акту перевірки, ні під час процедури адміністративного оскарження позивачем не надавалось.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, сформувала позицію згідно якої встановлено: "пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням.

З огляду на встановлені обставини, норми ПК України, суд констатує дотримання відповідачем підстав призначення і порядку проведення перевірки.".

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року по справі №810/4260/18.

Щодо нестачі ТМЦ виявленої в ході проведення інвентаризації, суд зазначає таке.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до приписів частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів передбачено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом від 02.09.2014 №879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за №1365/26142 (надалі - Наказ №879).

Вимогами п. 5 розділу "I. Загальні положення" Наказу №879 передбачено: "Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.".

Крім того, відповідно п. 7. розділу "I. Загальні положення" Наказу №879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов`язковим: "за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа".

Виходячи з вимог п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відповідно до п. 5 розділу II Наказу №879 до початку перевірки фактичної наявності активів: перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів; завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів; визначаються залишки на дату інвентаризації; активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії)).

Пунктом 6 розділу II наказу №879 передбачено, що голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням "До інвентаризації на (дата)". Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.

Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Згідно п. 7 розділу II Наказу №879, наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів.

Відповідно до п. 14 розділу II Наказу №879, інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

Пунктом 18 розділу II наказу №879 передбачено, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.

Відповідно до пп. 4.1. п. 4 розділу III Наказу №879, інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.

Згідно пп. 4.2. п.4 розділу III Наказу №879, інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Кількість запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов`язковою перевіркою наявності в натурі частини вказаних цінностей.

Підпунктом 4.3 пункту 4 розділу III Наказу №879 передбачено, що на запаси, що перебувають в дорозі, не оплачену у строку покупцями відвантажену продукцію (товари) та на запаси, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред`явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї

Відповідно до п. 1 розділу IV Наказу №879, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Однак, ні один документ з наведених вище, не був наданий позивачем до перевірки, більше того позивачем не підтверджено фізичну наявність ТМЦ/списання ТМЦ під час проведення інвентаризації.

Зокрема, за результатами проведеної членами інвентаризаційної комісії товариства, в присутності посадових осіб контролюючого органу, надано тільки інвентаризаційні описи основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 11.12.2023, не підтверджено залишки ТМЦ на 30.09.2023 ТОВ "Мапі.Вуд" по бухгалтерському обліку 205 "Будівельні матеріали" на суму 1331830,45 грн, оскільки не надано документальне підтвердження про рух ТМЦ за період з 01.10.2023 по 11.11.2023 (дата проведення інвентаризації).

Крім того, не підтверджена фактична наявність ТМЦ, які обліковувалися по рахунку бухгалтерського обліку 205 "Будівельні матеріали" на суму 4342836,35 грн (перелік яких наведено в додатках 4,5 акта перевірки) (том 1 а.с.45-48,49-55).

В ході перевірки головному бухгалтеру ТОВ "Мапі.Вуд" вручено запити від 05.12.2023, від 11.12.2023 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо підтвердження використання будівельних матеріалів в господарській діяльності підприємства (том 2 а.с.224-225, 222-223).

Проте, ТОВ "Мапі.Вуд" не надано інформації та документального підтвердження щодо використання будівельних матеріалів в господарській діяльності підприємства, про що свідчать акти ненадання (надання не в повному обсязі) документів від 11.12.2023 № 2043/09-19-07-01/41694520 та від 12.12.2023 № 2062/09-19-07-01/41694520 (том 2 а.с.237,238).

Крім того, перевіркою також встановлено, що ТОВ "Мапі.Вуд" використовувало у своїй діяльності власне приміщення площею 734,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та орендоване нежитлове приміщення загальною площею 1505 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договорів оренди нежитлового приміщення, землі та основних засобів від 10.11.2017 року б/н, від 31.12.2019 б/н, від 31.12.2020 б/н, від 31.12.2021 б/н, від 31.12.2022 б/н, укладеного із ТОВ "Сперанца".

ТОВ "Мапі.Вуд" не нараховувались компенсаційні витрати по використаній електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної енергії ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 по договорах оренди.

Проведеним аналізом ЄРПН ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 не придбавало електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії.

В ході перевірки головному бухгалтеру ТОВ "Мапі.Вуд" також вручено запити від 11.12.2023 та від 12.12.2023 про надання пояснень та документального підтвердження щодо здійснення розподілу електроенергії між ТОВ "Мапі.Вуд" СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та щодо здійснення компенсації за використану електроенергію СПД ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким надається в оренду нежитлове приміщення (том 2 а.с.220-221, 222-223).

Проте, ТОВ "Мапі.Вуд" не надано інформації та документального підтвердження щодо здійснення компенсації за використану електроенергію, про що складено акти ненадання документів від 11.12.2023 № 2043/09-19-07-01/41694520 та від 12.12.2023 № 2062/09-19-07-01/41694520 (том 2 а.с.237,238).

Відповідно до матеріалів перевірки, ТОВ "Мапі.Вуд" не нараховано компенсацію на використану електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії ФОП ОСОБА_4 на утримання частини орендованого нежитлового приміщення площею 200 кв. м, що становить 8,93 % від загальної площі (734,4 кв. м + 1 505 кв. м = 2 239,4 кв. м; 200 кв. м : 2 239,4 кв. м х 100% = 8,93 %).

Вимогами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, зі змінами встановлені вимоги для основного споживача електроенергії та встановлений механізм документального упорядкування процедури компенсації у випадку:

"1.1.2 договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу / оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії;

1.1.2 компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок;

1.1.2 основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

1.1.2 перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);

1.1.2 споруда - будівельна система, яка пов`язана із землею, створена з будівельних матеріалів, устаткування та обладнання в результаті виконання будівельно-монтажних робіт, у тому числі призначена для встановлення елементів обладнання об`єктів електроенергетики (генеруючої установки) приватних домогосподарств;

1.2.4. Точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

1.2.13. У разі надання електроустановки або її частини за умови, що передане устаткування забезпечує завершений функціональний цикл (виробництво/передачу/розподіл/споживання електричної енергії), іншому суб`єкту за договором оренди, лізингу, доступу до інфраструктури тощо та обумовлення таким договором передачі цьому суб`єкту відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з учасниками роздрібного ринку щодо електрозабезпечення наданої електроустановки або її частини між зазначеним суб`єктом та відповідними учасниками роздрібного ринку мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами цих Правил. Якщо надане устаткування не забезпечує завершений функціональний цикл (виробництво/передачу/розподіл/споживання електричної енергії) або зазначені повноваження відповідними договорами не надані, передбачені цими Правилами договори укладаються з власником (балансоутримувачем) електроустановки, а умови компенсації витрат власника (балансоутримувача) на електрозабезпечення вказаного устаткування мають бути передбачені в договорі оренди, лізингу, доступу до інфраструктури тощо".

Проте, ні до перевірки, ні під час розгляду заперечення, ні під час адміністративного оскарження, не надано докази здійснення орендарями позивачу по справі компенсації на використану електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії.

Враховуючи викладене, суд виснував, що у позивача внаслідок відсутності факту компенсації на використану електроенергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії, та встановленого факту нестачі, виник обов`язок нарахування компенсуючого ПДВ, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПК України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПК України) (пункт г).

У даному спірному випадку за наявності факту нестачі та відсутності документів, які б підтверджували факт компенсації послуг перетікання реактивної енергії у позивача виникає обов`язок щодо нарахування компенсуючого ПДВ, оскільки такий обов`язок виникає згідно з п.п. г п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Правомірність позиції відповідача щодо нарахування компенсуючого ПДВ підтверджена сталою практикою Верховного Суду, зокрема :

У постанові від 08 серпня 2024 року по справі №120/412/20-а Верховний Суд зазначає: "Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V Кодексу).

Пунктом 189.1 статті 189 розділу V Кодексу встановлено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та не може бути нижче:

за операціями з постачання товарів/послуг - ціни придбання таких товарів/послуг;

за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг - звичайних цін;

за операціями з постачання необоротних активів - балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни)".

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2023 року справа № 420/6990/20 констатував таке: "Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.".

У спірному випадку формування податкового кредиту відбулося за товарами/послугами які не використані у господарській діяльності, внаслідок чого виникає обов`язок щодо визначення зобов`язання з податку на додану вартість.

Верховний Суд у поставної від 15 лютого 2022 року справа №160/2155/20 дійшов наступних правових висновків: "пункт 198.5 статті 198 ПК України також визначає, що у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №807/1556/17".

Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2022 року справа № 826/14081/15 зауважує: "Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт "г").

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункту 189.1 статті 189 ПК України)"

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року справа № 160/70/19.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 02.02.2024 №003129/0701 винесеного на підставі Акту від 17.01.2024 та податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №007436/0705 винесеного на підставі Акту від 05.03.2024, то вони стосуються аналогічного порушення - надання в оренду приміщення без компенсації вартості послуг з перетікання електроенергії та вартості електроенергії (частина приміщення, що здане в оренду не використовується позивачем в господарській діяльності, відтак сума ПДВ , що сформована в тому числі з частини вартості електроенергії та послуг з постачання електроенергії, на приміщення якими користуються орендарі - контрагенти позивача по справі, повинні бути відкориговані, шляхом нарахування зобов`язання з ПДВ - компенсуючого ПДВ, яке в частині даних правовідносин по оренді "обнулить" кредит ) тільки за інший період.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) N 303-A, пункт 29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виснував, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Мапі.Вуд" (код ЄДРПОУ 41694520, вул. Д. Галицького, буд. 169, м. Болехів, Калуський район, Івано-Франківська обл., 77202);

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 18 листопада 2024 р.