Постанова

від 13.11.2024 по справі 440/10471/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р. Справа № 440/10471/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, по справі № 440/10471/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила суд:

- визнати пpoтипpaвними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку (зміна виду розрахунку), що оформлено рішенням Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.09.2022 № п/с912010811110;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2018 повторний перерахунок пенсії, виходячи з умов ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме, застосувати, як базу для розрахунку (призначення) пенсії, розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при проведенні перерахунку пенсії, здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати з урахуванням заробітної плати за весь період з 01.01.2017 по теперішній час;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії на підставі документів, що свідчать про особливі заслуги перед Україною, а саме:

- диплому за І місце на Чемпіонаті світу серед глухих у 2021 в категорії Куміте особисте - 55 кг;

- диплому за І місце на Чемпіонаті світу серед глухих у 2021 в категорії Ката командне;

- листа Міністерства молоді та спорту;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії (встановити надбавку до розміру пенсії) у відповідності до "Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054, на підставі документів, що свідчать про особливі заслуги перед Україною, а саме:

- диплому за І місце на Чемпіонаті світу серед глухих у 2021 в категорії Куміте особисте 55 кг;

- диплому за І місце на Чемпіонаті світу серед глухих у 2021 в категорії Ката командне;

- листа Міністерства молоді та спорту.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.09.2022 № п/с912010811110.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 04.05.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів, що свідчать про особливі заслуги перед Україною.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 09.08.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до "Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 № 2054 у розмірі 34% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 09.08.2022.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 440/10471/22 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 19.09.2023.

05.06.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю у справі №440/10471/22.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22 Полтавським окружним адміністративним судом 10.10.2023 видано виконавчі листи. Виконавчі листи перебували на примусовому виконанні, однак державними виконавцями прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження. На час звернення із даною заявою рішення суду, на підставі якого видано виконавчі листи Полтавським окружним адміністративним судом, у цій справі не виконано, розмір середнього заробітку залишився тим що й був до судового розгляду по справі №440/10471/22, а саме - 3764,40 грн; розрахунок коефіцієнтів заробітної плати не здійснено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/10471/21 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області,(вул. Гоголя, 34, м. Полтава; код ЄДРПОУ 13967927) подати до суду у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області(вул. Гоголя, 34, м. Полтава; код ЄДРПОУ 13967927) надати суду разом зі звітом про виконання судового рішення документи на підтвердження виконання рішення суду (в паперовому чи електронному вигляді), які мають містити відомості про дату, з якої проведено перерахунки на виконання рішення суду, та письмові пояснення, які повинні містити відомості у формі зведеної таблиці із зазначенням: виду перерахунку (коефіцієнти, показники середньої заробітної плати, пенсія за заслуги), дати перерахунку, розмір пенсії до перерахунку, розмір пенсії після перерахунку, посилання на конкретний документ, який підтверджує проведений перерахунок; заборгованість, зо виникла внаслідок перерахованої пенсії.

Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №520/27180/23, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 520/27180/23 не виконав, з огляду на що є всі підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19, від 20 вересня 2023 року у справі №9901/116/20.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду від 07 травня 2024 року по справі №160/5259/20.

Так, апелянт оскаржує ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати суду разом зі звітом про виконання судового рішення документи на підтвердження виконання рішення суду (в паперовому чи електронному вигляді), які мають містити відомості про дату, з якої проведено перерахунки на виконання рішення суду, та письмові пояснення, які повинні містити відомості у формі зведеної таблиці із зазначенням: виду перерахунку (коефіцієнти, показники середньої заробітної плати, пенсія за заслуги), дати перерахунку, розмір пенсії до перерахунку, розмір пенсії після перерахунку, посилання на конкретний документ, який підтверджує проведений перерахунок; заборгованість, зо виникла внаслідок перерахованої пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 04.05.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 09.08.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до "Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 №2054 у розмірі 34% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 09.08.2022.

Вказане рішення набрало законної сили 19.09.2023.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду першої інстанції протоколи перерахунку пенсії та розрахунки заробітку для обчислення ОСОБА_1 .

У поясненнях від 13.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначає, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 06.01.2017 по 28.02.2023 1,58584, розмір пенсії ОСОБА_1 з 04.05.2018 1785,96 грн., з 09.08.2022 2989,18 грн., з 01.03.2023 3471,62 грн., з 01.03.2024 3782,74 грн.

Разом з тим, частина протоколів перерахунків пенсії ОСОБА_1 від 09.11.2023, які проведенні після набрання рішенням суду у даній справі законної сили, містить відомості про розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки - 3764,40 грн, замість встановленого на виконання рішення суду показника 5377,90 грн та пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі 23% замість 34%, встановлених рішенням суду.

Також, з вказаних документів неможливо визначити чи було проведено перерахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 у відповідності до рішення суду від 20.03.2023 у даній справі.

Враховуючи вищезазначене, з вказаних розрахунків заробітку та протоколів перерахунку пенсії позивача неможливо встановити чи виконане рішення суду в повному обсязі, оскільки дані у вказаних документів є непослідовними та суперечливими.

При цьому, апеляційна скарга висновки суду щодо суперечностей розрахунків не спростовує.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції виникли обґрунтовані сумніви щодо виконання рішення суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22.

Враховуючи те, що до повноважень суду відноситься контроль за виконанням рішення, то наявні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт у якому суб`єкт владних повноважень повинен обґрунтувати належне виконання судового рішення від 20.03.2023 року.

Доводи відповідача про те, що обов`язок подати звіт про виконання судового рішення може покладатися на суб`єкта владних повноважень виключно під час ухвалення судового рішення, і не може бути покладений на відповідача після завершення розгляду справи, колегія суддів відхиляє, оскільки положення КАС України не містять такого обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення.

Крім того, заява ОСОБА_1 була розглянута в порядку статті 382 КАС України, а тому посилання апелянта на положення статті 383 КАС України, колегія суддів вважає безпідставним.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Враховуючи вказане, колегія суддів не вбачає підстав скасування оскаржуваної ухвали про зобов`язання подати звіт про виконання рішення.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 по справі № 440/10471/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій