Постанова

від 06.11.2024 по справі 520/7781/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. Справа № 520/7781/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, суддя Ніколаєва О.В., по справі № 520/7781/24

за позовом Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук звернувся до суду із позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати попередження Північно-східного офісу Держаудитслужби про неналежне виконання бюджетного законодавства від 20.02.2024 № 202003-14/1028-2024;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 20.02.2024 № 202003-14/1030-2024 «Щодо усунення порушень законодавства».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано попередження Північно-східного офісу Держаудитслужби про неналежне виконання бюджетного законодавства від 20.02.2024 № 202003-14/1028-2024.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 20.02.2024 № 202003-14/1030-2024 «Щодо усунення порушень законодавства».

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що дані в розрізі договорів, укладених позивачем із ТОВ «Амкріс», відображено у додаткоах до акту ревізії №№ 42-71, 88. На підставі вказаних додатків проведено розрахунок матеріальної шкоди.

За Статутом позивача останній є державною бюджетною неприбутковою науковою установою, яка створена та діє з метою проведення наукових досліджень, спрямованих та одержання нових наукових знань. За договорами з ТОВ «Амкріс» встановлені зобов`язання на виготовлення певного обсягу продукції з матеріалу замовника, яка закінчена виробництвом, що відповідає загальним положенням про договір підряду згідно зі ст. ст. 837, 840 Цивільного кодексу України. Отже, ревізією встановлено, що бюджетною державною неприбутковою науковою установою надавались послуги з виготовлення готової продукції для використання в подальшому у певних сферах виробничої діяльності, а тому отримані позивачем кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Стосовно п. 2 вимоги апелянт зазначив, що порушення, допущені при формуванні калькуляції вартості робіт, під час яких використовувалося технологічне обладнання для виготовлення продукції, призвели до недоотримання власних надходжень в загальній сумі 1291806,71 грн.

Щодо оскаржуваного попередження апелянт зазначав, що останнє винесене відповідно до повноважень органу державного фінансового контролю та ґрунтується на встановлених під час інспектування порушеннях законодавства.

У судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, вважали наявними підстави для скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, Північно-східним офісом Держаудитслужби у період з 29.09.2023 по 21.12.2023 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України за період з 01.01.2017 по 31.08.2023.

За результатами проведеної ревізії складено акт від 04.01.2024 № 202003-08/01.

Північно-східним офісом Держаудитслужби внаслідок неусунення позивачем порушень, виявлених у ході ревізії, сформовано та направлено вимогу від 20.02.2024 № 202003-14/1030-2024 про усунення виявлених порушень, а саме:

- відповідно до п. 59 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України забезпечити перерахування до доходів державного бюджету за кодом 24060300 «Інші надходження» коштів в сумі 4806541,95 грн., які надійшли на рахунок Інституту всупереч законодавству;

- вжити заходів у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування на користь Інституту винними особами майнової шкоди в загальній сумі 1291806,71 грн., що завдана Інституту при визначенні вартості платних послуг.

Також за наслідками ревізії Північно-східний офіс Держаудитслужби склав і направив позивачу попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 20.02.2024 № 202003-14/1028-2024.

Позивач, не погоджуючись з вимогою та попередженням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості оскаржуваних вимоги та попередження, з огляду на спростування у ході судового розгляду висновків про допущені позивачем порушення, встановлені у ході проведення ревізії.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю, зокрема, здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України.

Пунктом 1 Положення № 43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема, вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п. 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 16); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їхній розмір в установленому законодавством порядку (підпункт 23).

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Відповідно до п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановленихзакономпідстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Так, згідно зі ст. 11 Закону України № 2939-ХІІ тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

Відповідно до п. 9 Порядку № 550 склад, кількість посадових осіб органу державного фінансового контролю та строки проведення ревізії визначаються органом державного фінансового контролю з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 - для позапланової).

Пунктом 22 Порядку № 550 передбачено, що планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі необхідності проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, термінового виконання інших завдань відповідно до повноважень, передбачених Законом, унаслідок дії непереборної сили, на період воєнного або надзвичайного стану на території України чи в окремих її місцевостях, а також у разі обґрунтованого звернення об`єкта контролю за погодженням з керівником органу державного фінансового контролю. При цьому ревізія повинна бути закінчена протягом 60 робочих днів, а у разі зупинення планової виїзної ревізії унаслідок дії непереборної сили чи введення воєнного або надзвичайного стану на території України чи в окремих її місцевостях - протягом 60 робочих днів після припинення дії непереборної сили чи припинення/скасування воєнного або надзвичайного стану відповідно.

У ході судового розгляду встановлено, що планова ревізія фінансово-господарської діяльності позивача проводилася Північно-східним офісом Держаудитслужби у період з 29.09.2023 по 21.12.2023, протягом якого з 12.10.2023 по 31.10.2023, з 09.11.2023 по 13.11.2023, з 20.11.2023 по 06.12.2023 ревізія зупинялась для проведення зустрічних звірок, про що надано листи Північно-східного офісу Держаудитслужби про зупинення ревізії від 11.10.2023 № 202003-14/4277-2023, від 17.11.2023 № 202003-14/4735-2023.

Згідно з п. 39 Порядку № 550 після складення акта ревізії посадова особа органу державного фінансового контролю підписує всі його примірники та забезпечує реєстрацію в журналі реєстрації актів ревізій, форма якого визначається Держаудитслужбою.

Перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об`єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії.

Із матеріалів справи встановлено, що акт ревізії було надано позивачу 04.01.2024, тобто на 10 робочий день після закінчення ревізії.

При цьому, колегія суддів не вбачає у цьому порушень, оскільки відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 561 про «Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану», до тривалості заходів державного фінансового контролю (інспектування, державного фінансового аудиту, перевірки закупівель) та інших строків, визначених порядками проведення цих заходів державного фінансового контролю, не включається строк, протягом якого такий захід (організація проведення, оформлення, реалізація) не здійснювався у зв`язку з обставинами, обумовленими воєнним станом.

Так, листом Департаменту цивільного захисту Харківської обласної військової адміністрації від 04.01.2024 № 03-02-03/36 та додатком з інформацією про дати та тривалості повітряних тривог на території міста Харків та Харківської області за період з 01.12.2023 по 03.01.2024 у проміжок часу з 08:00 до 17:00 години, підтверджено наявність підстав для не включення в строк надання акта ревізії 5-ти робочих днів, а саме, оголошення повітряних тривог, які є обставинами, зумовленими військовим станом, через які не здійснювалося складення акта та які вирахувані шляхом підрахунку тривалості повітряних тривог в робочий час в період з 22.12.2023 по 03.01.2024.

Відповідно до п. 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач, не погодившись зі змістом акту ревізії від 04.01.2024 № 202003-08/01, подав до Північно-східного офісу Держаудитслужби заперечення на нього.

У свою чергу висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби на вказані заперечення був надісланий позивачу 06.02.2024, а отже останнім днем надсилання вимоги був 16.02.2024.

Натомість оскаржувану вимогу Північно-східним офісом Держаудитслужби надано позивачу 20.02.2024, що підтверджується відповідною відміткою про отримання.

Отже, у ході судового розгляду встановлено, що в порушення вимог п. 46 Порядку № 550 оскаржувана вимога була направлена позивачу у строк, що перевищує встановлений на 5 днів.

Зазначені висновки відповідачем не спростовано, а доводи апелянта про те, що судом не враховано, що законодавством не передбачено розрахунків строків отримання вимоги об`єктом контролю, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки недотримання строків направлення вимоги визначено, виходячи з дати надсилання висновків на заперечення об`єкту контролю, без урахуванням їх отримання позивачем.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підставами для скасування рішень можуть бути не будь-які порушення, допущені під час його винесення, а ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків, покладених в його основу.

Натомість встановлене судом недотримання відповідачем строку направлення оскаржуваної вимоги не є тим порушенням, яке може вплинули на її обґрунтованість, а отже не свідчить про порушення контролюючим органом процедури прийняття оскаржуваного рішення, яке може бути підставою для його скасування.

Стосовно змісту оскаржуваної вимоги від 20.02.2024 № 202003-14/1030-2024 колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначеною вимогою позивача зобов`язано відповідно до п. 59 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України забезпечити перерахування до доходів державного бюджету за кодом 24060300 «Інші надходження» коштів в сумі 4806541,95 грн., які надійшли на рахунок Інституту всупереч законодавству; вжити заходів у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування на користь Інституту винними особами майнової шкоди в загальній сумі 1291806,71 грн., що завдана Інституту при визначенні вартості платних послуг.

Підставою направлення оскаржуваної вимоги стало неусунення позивачем порушень, виявлених у ході ревізії, зафіксованих у акті від 04.01.2024 № 202003-08/01.

Зокрема, проведеною ревізією встановлено порушення позивачем ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI та абз. 1 ч. 3 ст. 8 Закону № 848-VIII, внаслідок чого необґрунтовано зараховано до власних надходжень ІСМА НАН України за кодом доходів 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю», кошти за надані послуги, які не пов`язані з основною діяльністю Інституту та не передбачені Переліком № 1180, за вирахуванням проведених витрат, пов`язаних з наданням вказаних платних послуг, за період з 01.01.2017 по 31.08.2023 в загальній сумі 4806541,95 грн.

Вказані порушення, за висновками контролюючого органу, призвели до завдання державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 4806541,95 грн.

Висновки контролюючого органу щодо зазначеного порушення ґрунтуються на наступних встановлених фактичних обставинах.

Так, з акту ревізії встановлено, що, у період який перевірявся виконувались умови договорів, укладених між ІСМА НАН України та ТОВ «Амкріс» про надання послуг по виробництву експериментальних і дослідних зразків сцинтиляторів на основі монокристалів та сировини для їх виготовлення. Умовами таких договорів встановлені зобов`язання на виготовлення певного обсягу продукції з матеріалу замовника, яка закінчена виробництвом, відповідає вимогам технічних умов, має документ, що засвідчує її якість, та призначена для збуту за межі підприємства, що відповідає загальним положенням про договір підряду згідно зі ст. 837, 840 Цивільного кодексу України та визначенню «готова продукція», установленому п. 5.10 Державного стандарту України «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво» ДСТУ 3278-95.

Надання послуг по виробництву готової продукції не віднесено до основної діяльності наукових установ, визначеної п. 29 ст. 1 Закону України від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову та науково-технічну діяльність», та не передбачено Переліком платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 № 1180.

Загальний розмір завданої державному бюджету шкоди розрахований на підставі наступних договорів:

1. Договір № О/17-16 про розробку лабораторного регламенту отримання солі йодиду цезію для вирощування монокристалів CsI(ТІ), виготовлення та постачання експериментальних партій солі замовнику з давальницької сировини замовника від 27.04.2016 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 1354639,02 грн.;

2. Договір № М/01-17 про розробку технологічного регламенту отримання йоду реактивного з двуводного кристалогідрату йодиду натрію, отримання та передача дослідної партії йоду реактивного, виготовлення та поставка експериментальних партій йоду реактивного з давальницької сировини замовника від 02.02.2017 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 102605,53 грн.;

3. Договір № О/28-17 про розробку технологічного регламенту отримання солі йодиду натрію особливої чистоти для вирощування монокристалів NaI(TI), виготовлення та постачання експериментальних партій солі йодиду натрію замовнику з давальницької сировини замовника від 03.08.2017 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 20971,55 грн.;

4. Договір № О/14-16 про відпрацювання технології і виготовлення водних розчинів цезію йодистого (CsI) очищеного від слідів олії, талію та нерозчинних у воді домішок з давальницької сировини від 07.04.2016 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 2088,51 грн.;

5. Договір № О/2-22 про виготовлення водних розчинів цезію йодистого (CsI), очищених від механічних та органічних домішок з давальницької сировини від 01.02.2022 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 323,82 грн.;

6. Договір № О/19-20 про виготовлення водних розчинів йодиду натрію, очищених від механічних та органічних домішок з давальницької сировини від 31.01.2020 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 1984,08 грн.;

7. Договір № О/15-16 про виготовлення експериментальних партій двоводного кристалогідрату йодиду натрію з давальницької сировини замовника від 25.02.2016 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 8667,83 грн.;

8. Договір № О/24-20 про очищення твердих відходів кристалів NaI(TI) гарнісажним методом та отримання меленої солі NaI(TI) для вирощування сцинтиляційних кристалів з давальницької сировини замовника від 24.06.202 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 5288,14 грн.;

9. Договір № О/8-21 про очищення твердих відходів кристалів NaI(TI) гарнісажним методом та отримання меленої солі NaI(TI) для вирощування сцинтиляційних кристалів з давальницької сировини замовника від 01.02.2021 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 330307,66 грн.;

10. Договір № О/8-22 про очищення залишків NaI(TI) у вигляді твердих уламків та крихт гарнісажним методом та отримання меленої солі NaI(TI) для вирощування сцинтиляційних кристалів з давальницької сировини замовника від 01.02.2022 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 658810,32 грн.;

11. Договір № О/4-17 про вирощування дослідних зразків монокристалів NaI(TI) з давальницької сировини замовника від 01.02.2017 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 82945,87 грн.;

12. Договір № О/5-17 про вирощування дослідних зразків монокристалів CsI(ТІ) і CsI(Na) підвищеною прозорістю з давальницької сировини замовника від 01.02.2017 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 103670,93 грн.;

13. Договір № О/3-20 про вирощування дослідних зразків монокристалів NaI(TI) з давальницької сировини замовника від 03.02.2020 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 187815,97 грн.;

14. Договір № О/4-20 про вирощування дослідних зразків монокристалів CsI(ТІ) і CsI(Na) підвищеною прозорістю з давальницької сировини замовника від 03.02.2020 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 63018,24 грн.;

15. Договір № О/3-22 про вирощування дослідних зразків монокристалів NaI(TI) з давальницької сировини замовника від 01.02.2022 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 1027696,12 грн.;

16. Договір № О/4-22 про вирощування дослідних зразків монокристалів CsI(ТІ) і CsI(Na) з підвищеною прозорістю з давальницької сировини замовника від 01.02.2022 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 290661,02 грн.;

17. Договір № О/57-16 про виготовлення експериментальних зразків сцинтиляційних елементів на основі ZnSe з давальницької сировини замовника від 25.11.2016 - обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 30,02 грн.;

Крім того, актом ревізії визначено договори, за якими обсяги надходжень перевищують фактичні витрати на 565664,96 грн, а саме:

1. Договір № О/48-16;

2. Договір № О/34-17 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А розмірами: 54х200х635 мм від 01.08.2017;

3. Договір № О/16-18 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А розмірами: 1000х500х50 мм від 21.02.2018;

4. Договір № О/34-18 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А розмірами: діаметр 150мм, висота 10мм від 18.06.2018;

5. Договір № О/12-19 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А від 03.04.2019;

6. Договір № О/21-19 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А від 07.05.2019;

7. Договір № О/23-19 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А від 14.05.2019;

8. Договір № О/37-19 про виготовлення і постачання експериментального зразку пластмасового сцинтилятору типу UPS 923А від 06.09.2019;

9. Договір № О/1-21 про виготовлення і постачання експериментальних зразків пластмасових сцинтиляторів типу UPS 923А від 11.01.2021;

10. Договір № О/40-21 про виготовлення і постачання експериментальних зразків пластмасових сцинтиляторів типу UPS-113NG від 14.07.2021;

11. Договір № О/1-22 про виготовлення і постачання експериментальних зразків пластмасових сцинтиляторів типу UPS 923А від 04.01.2022;

12. Договір № О/29-22 про виготовлення і постачання експериментальних зразків пластмасових сцинтиляторів типу UPS 923А від 08.09.2022.

Зі змісту договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Амкріс», вбачається, що позивач здійснює виготовлення експериментальних зразків (партій) продукції, що відповідають заданим фізико-технічним характеристикам, які були розроблені в процесі виконання науково-технічних робіт.

Відповідно до пояснень позивача виконання даних договорів здійснюється в умовах постійної зміни якості вхідних компонентів сировини, необхідності корегування та управління якостями матеріалів, в рамках виконання договорів вивчається вплив масштабних фізико-хімічних процесів на характеристики та якість отриманих продуктів. Це дає нові знання, які використовуються в науково-технічній діяльності Інституту.

У технічних завданнях до договорів наявні розділи з основними вимогами щодо проведення робіт (пункт 4) та техніко-економічним обґрунтуванням (пункт 5), в яких, зокрема, визначено, що основною метою роботи є розробка лабораторних та технологічних регламентів, виготовлення та постачання експериментальних партій продукції та зменшення витрат при отриманні кристалів та створення експериментальної технологічної лінії (не промислової), яка дозволить отримувати продукцію із заданими характеристиками.

У технічних завданнях до договорів зазначено, що процес отримання продукції є експериментальним та може змінюватися з метою зменшення витрат отримання кінцевого продукту.

Отже, умовами договорів не передбачено чіткого виконання прописаних операцій без їх змін, як це передбачено у промислових технологіях, що свідчить, що даний процес є досліджувально-експериментальним.

У процесі виконання договорів, методологія отримання продукції постійно змінюється, з метою одержання нової якості, що дає можливість до розвитку та одержання нових продуктів.

Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук щороку складає науково-технічні звіти про виконану науково-технічну роботу, зокрема, яка була виконана в рамках досліджуваних договорів.

Підрозділи Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук, що беруть участь у виконанні досліджуваних договорів, також складають щорічні звіти про проведену роботу, в яких показано, що в рамках виконання договорів проводяться дослідження властивостей матеріалів в результаті модифікації/оптимізації технологічних процесів отримання продукції для даних договорів.

Методологія отримання продукції змінюється з метою оптимізації/покращення властивостей матеріалів, передбачених цими договорами, і дана продукція є експериментальною.

Завдяки виконанню досліджуваних договорів, Інститут сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук публікує наукові продукти: монографії, статті, участь у міжнародних конференціях, патенти; захисти докторських та кандидатських дисертацій.

Позивач зазначав, що технічні завдання до договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Амкріс» відповідають вимогам ДСТУ 3973-2000, а виготовлена за цими договорами продукція відповідає визначенню експериментальний зразок, установленому ДСТУ 3278-95.

Так, ДСТУ 3278-95 містить визначення поняття експериментальний зразок, відповідно до якого, експериментальний зразок це зразок продукції, який використовують для проведення дослідних випробувань і який має ознаки продукції, передбачуваної для розроблення (пункт 5.31).

Виробництво експериментальних зразків продукції за договорами між позивачем та ТОВ «Амкріс», здійснювалося за власними технологіями позивача, які були зареєстровані в Державному реєстрі технологій, що підтверджується реєстраційними картками технологій.

Згідно зі ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Згідно з п. 2.2.24 Статуту Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук встановлено, що Інститут надає послуги з переліку платних послуг, які згідно із законодавством, можуть надаватися бюджетними науковими установами, та відповідно до цього Статуту.

Відповідно до п. 5 Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003 № 1180, передбачено проектування, розроблення та виготовлення експериментальних зразків і дослідних партій матеріалів, речовин, приладів, обладнання.

Пунктом 19 Переліку № 1180 передбачено впровадження, виробництво і реалізація дослідної, промислової, наукової, науково-технічної, інноваційної продукції, техніки, обладнання, приладів та устатковання, що виготовлені за власними технологіями. Виробництво та реалізація дослідних та промислових партій продукції, виготовленої за власними технологіями.

Отже, послуги, які надавались позивачем на підставі договорів, укладених із ТОВ «Амкріс», відповідали основній діяльності наукових установ, передбаченої п. 29. ст. 1 Закону України № 848-VIII, входили до Переліку № 180 та узгоджувались зі змістом Статуту Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук.

Натомість висновки контролюючого органу з цього приводу ґрунтуються на твердженні, що надання послуг по виробництву готової продукції не віднесено до основної діяльності наукових установ, визначеної п. 29 ст. 1 Закону України № 848-VIII та не передбачено Переліком № 1180.

Вказані доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктами 12, 15, 16, 29 ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» № 848-VIII визначено, що:

12) наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

15) наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов`язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання;

16) наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною;

29) основна діяльність наукових установ - проведення фундаментальних досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, надання науково-технічних послуг, проведення наукової і науково-технічної експертизи, підготовка наукових кадрів, розвиток і збереження наукової інфраструктури;

Згідно з ч. 16 ст. 7 Закону України № 848-VIII до виробничо-орієнтованих наукових установ належать науково-дослідні, дослідно-конструкторські, конструкторсько-технологічні, дослідно-технологічні та проектно-конструкторські підприємства та організації.

Відповідно до п.п. 3, 27 ст. 1 Закону України № 848-VIII виробничо-орієнтована (галузева) наукова установа - наукова установа, науково-технічний результат діяльності якої призначений для безпосереднього впровадження у виробництво та/або практичного використання на підприємствах і в установах.

Науково-технічний (прикладний) результат - одержані під час проведення прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, завершені випробування, розробки, що впроваджені або можуть бути впроваджені в суспільну практику.

Відповідно до п. 14 ст. 1 Закону України № 848-VIII наукова (науково-технічна) продукція - науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації.

Отже, одним з різновидів науково-технічного результату визнається наукова (науково-технічна) продукція.

Пунктом 19 Переліку № 1180 передбачено впровадження, виробництво і реалізація дослідної, промислової, наукової, науково-технічної, інноваційної продукції, техніки, обладнання, приладів та устатковання, що виготовлені за власними технологіями. Виробництво та реалізація дослідних та промислових партій продукції, виготовленої за власними технологіями.

ДСТУ 3278-95 містить визначення поняття готова продукція, відповідно до якого, готова продукція це промислова продукція, яка закінчена виробництвом, укомплектована, відповідає вимогам стандартів і технічних умов, має документ, що засвідчує її якість, та призначена для збуту за межі підприємства (пункт 5.10).

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що надання послуг з виробництва наукової продукції є можливим для наукових установ та відповідає виду послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, визначені Переліком № 1180.

Отже, висновки контролюючого органу про те, що виготовлена позивачем за договорами, укладеними між Інститутом сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук та ТОВ «Амкріс», продукція фактично є готовою продукцією, та не може бути віднесена до експериментальної, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Таким чином, Північно-східний офіс Держаудитслужби дійшов протиправного висновку про необґрунтованість зарахування позивачем до власних надходжень за кодом доходів 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» кошти за надані послуги, за вирахуванням проведених витрат, пов`язаних з наданням вказаних платних послуг, за період з 01.01.2017 по 31.08.2023 у загальній сумі 4806541,95 грн.

За наведених обставин, оскільки неусунення позивачем наведених порушень, вчинення яких не знайшло підтвердження у ході судового розгляду справи, стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги в частині п. 1, колегія суддів доходить висновку про необхідність її скасування.

Стосовно п. 2 оскаржуваної вимоги від 20.02.2024 № 202003-14/1030-2024 колегія суддів зазначає наступне.

Так, вказаним пунктом вимоги позивача зобов`язано вжити заходів в порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо відшкодування на користь Інституту винними особами майнової шкоди в загальній сумі 1291806,71 грн., що завдана Інституту при визначенні вартості платних послуг.

Так, з акту ревізії встановлено, що документальною ревізією дотримання законодавства при визначенні вартості платних послуг встановлено, що в недотримання п. 24 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 830 (в період його дії до 01.01.2020), та п. 4 розд. IV Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012 № 568, при формуванні калькуляцій вартості робіт, під час яких використовувалося технологічне обладнання для виготовлення продукції, до складу інших прямих витрат не включено витрати за статтею «Інші витрати», в частині витрат на повне відновлення та капітальний ремонт основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать організації.

За висновками контролюючого органу зазначені обставини призвели за період з 01.01.2017 по 01.01.2023 до недоотримання власних надходжень в загальній сумі 1291806,71 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук на відповідну суму.

Щодо зазначеного порушення колегія суддів зазначає наступне.

Так, Інститутом сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук здійснюється нарахування амортизації відповідно до розділу IV НП(С)БО 121 та наказу про облікову політику Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук.

У період з 2017 по 2020 позивач проводив нарахування амортизацію щоквартально, а з 2021 по 2023 один раз на рік.

Зі змісту акту ревізії встановлено, що у ході проведення ревізії позивачем надавались розрахунки амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

При цьому, порушень щодо нарахування амортизації проведеною ревізією не виявлено.

Основним джерелом придбання основних засобів в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук є надходження від оренди майна.

Відсоткове відношення придбаних основних засобів за рахунок оренди майна до загального придбання ОС(основних засобів) становить у 2017 - 100%, у 2018 - 99,67%, у 2019 - 90,57%, у 2020 - 99,54%, у 2021 - 95,42%, у 2022 - 94,25%.

Так, основним покриттям амортизації основних засобів є доходи від оренди майна Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук, а з 2021, окрім того, доходи від реалізації в установленому порядку майна.

Витрати на ремонти і відновлення основних фондів включені в калькуляцію собівартості виготовлення продукції через статтю «Накладні витрати».

Також, з «Довідки про фактичні витрати за договорами, які виконувались за рахунок спеціального фонду кошторису» вбачається, що різниця між вартістю договорів та собівартістю витрат за цими договорами за 2017-2022 складає 18145815,09 грн.

Сума амортизації у розмірі 1291806,71 грн., що розрахована ревізорами за 2017-2022, покривається різницею між вартістю та собівартістю договорів, що виконувались в Інституті сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук у 2017-2022 за рахунок спеціального фонду бюджету.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби дійшов помилкового висновку про недоотримання у період з 01.01.2017 по 01.01.2023 Інститутом сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук власних надходжень в загальній сумі 1291806,71 грн., та відповідно завдання шкоди на вказану суму, з огляду на що п. 2 оскаржуваної вимоги є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності оскаржуваного попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 20.02.2024 № 202003-14/1028-2024 колегія суддів зазначає що підставою його направлення стали висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення, встановлені актом ревізії акт від 04.01.2024 № 202003-08/01, а саме: ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI та абз. 1 ч. 3 ст. 8 Закону № 848-VIII, внаслідок чого необґрунтовано зараховано до власних надходжень ІСМА НАН України за кодом доходів 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю», кошти за надані послуги, які не пов`язані з основною діяльністю Інституту та не передбачені Переліком № 1180, за вирахуванням проведених витрат, пов`язаних з наданням вказаних платних послуг, за період з 01.01.2017 по 31.08.2023 в загальній сумі 4806541,95 грн.

Враховуючи, що за наслідками судового розгляду справи висновки контролюючого органу в частині порушення позивачем ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI та абз. 1 ч. 3 ст. 8 Закону № 848-VIII спростовані, колегія суддів доходить висновку про безпідставність направлення позивачу попередження від 20.02.2024 № 202003-14/1028-2024, з огляду на що останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження порушень з боку позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не спростовують.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/7781/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 15.11.24.