Постанова

від 12.11.2024 по справі 420/780/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/780/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

26.04.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не надання в повному обсязі інформації на заяву про надання інформації та доказів по справі ОСОБА_1 від 07.12.2023 року;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі інформацію та докази по справі згідно заяви ОСОБА_1 від 07.12.2023 року.

В обґрунтування позову зазначено, що у грудні 2023 року позивач в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся до РВП ГУНП із заявою, в якій просив надати повну інформацію та докази за період з 01.05.2023 року по 07.12.2023 року у справі, де заявником та/або потерпілим, або особою, відносно якої складено будь-які матеріали, є позивач. На звернення позивач отримав відповідь, в якій йому повідомлено про відсутність за вказаний період даних стосовно адміністративних постанов чи протоколів у відношенні ОСОБА_1 .

Позивач не погоджується із одержаною відповіддю на звернення, вказує про порушення у такий спосіб його прав на запитувану інформацію.

11.03.2024 року від ОСОБА_1 надійшов суду першої інстанції уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не надання в повному обсязі інформації на заяву про надання інформації та доказів по справі ОСОБА_1 від 07.12.2023 року;

визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не надання в повному обсязі інформації на заяву про надання інформації та доказів по справі ОСОБА_1 від 07.12.2023 року;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі інформацію та докази по справі згідно заяви ОСОБА_1 від 07.12.2023 року.

зобов`язати Ізмаїльський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі інформацію та докази по справі згідно заяви ОСОБА_1 від 07.12.2023 року;

стягнути в солідарному порядку з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року уточнену позовну заяву позивача повернуто без розгляду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно надання інформації на звернення не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами відповіддю на звернення.

Не погоджуючись з ухвалою та рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить позовні вимоги та уточнену позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі №420/780/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалами Верховного Суду від 25 липня 2024 року та 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №420/780/24.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, що стосуються незгоди із рішенням суду першої інстанції, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що Законом України «Про звернення громадян» передбачено безумовне право особи на одержання відповіді на звернення від будь-якого суб`єкта звернення незалежно від виду та форми власності, оскільки саме у такий спосіб державою гарантується забезпечення і утвердження прав, свобод і інтересів людини, закріплених Конституцією України і чинним законодавством. Як у позовній заяві так і у скарзі апелянт наголошує на тому, що ним у зверненні до РВП ГУНП ставилось питання про надання повної інформації та доказів за період з 01.05.2023 року по 07.12.2023 року у справі, де заявником та/або потерпілим, або особою, відносно якої складено будь-які матеріали, є позивач. Однак, на звернення відповідач повідомив про відсутність за вказаний період даних стосовно адміністративних постанов чи протоколів у відношенні ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Одеській області просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права при повному з`ясуванні обставин справи.

Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, відповідач зазначає, що на звернення позивачу надано всю наявну інформацію, відповідь надана у визначений законом строк та порядок, а тому порушень прав та інтересів позивача допущено не було.

Відзив на апеляційну скаргу від Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

У додаткових поясненнях апелянт підтримує свою правову позицію та зазначає, що Ізмаїльським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та Головним управління Національної поліції в Одеській області не забезпечено конституційне право позивача на отримання повної інформації, оскільки залишається не повідомленою інформація стосовно внесення відомостей про нього до журналу ЄО чи відкриття кримінального провадження. Разом з цим, апелянт звертає увагу на те, що подібні звернення вже розглядались іншими відділами ГУНП та у відповідь позивачу надавалась інформація про те, що у відношенні позивача не проводився збір матеріалів з метою притягнення до адміністративної відповідальності чи внесення відомостей до ЄРДР, а також про відсутність фото та відео доказів, копій протоколів, постанов по справі про адміністративні правопорушення, де заявником та/або потерпілим, або особою, відносно якої складено будь-які матеріали, внесено інформацію до журналу ЄО, є позивач, так як відповідним підрозділом позивач до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався. Таким чином, позивач очікував отримати від відповідачів аналогічні відповіді та повну інформацію.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 07.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області із заявою, в якій просив надати всі наявні фото та відео докази, копії протоколів, постанов по справі щодо адміністративного правопорушення, де заявником та/або потерпілим, або особа, відносно якої було складено будь-які матеріали, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2023 року по 07.12.2023 року.

Розглянувши звернення, у листі від 26.12.2023 року за №65/-М-1176 Ізмаїльським РВП ГУНП в Одеській області повідомлено, що згідно бази «Цунамі» у період з 01.05.2023 року по 07.12.2023 року ніяких адміністративних постанов або протоколів у відношенні заявника не складалося.

Посилаючись на необґрунтованість наданої відповіді та її неповноту, позивач звернувся до суду із цим позовом захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР.

Цим Законом також забезпечено громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Серед іншого визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно із частинами 1, 4, 5, 6, 7 статті 5 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно із статтею 7 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до статті 15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Також, згідно із статтею 20 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Таким чином, цим Законом врегульовано питання практичної реалізації громадянами України своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Обов`язок з проведення об`єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяв (клопотань) покладається на органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб, яким адресовано (подано) звернення і до компетенції яких належить розгляд звернення.

Виходячи з обставин цієї справи, позивач у своєму звернені просив РВП ГУНП надати за відповідний період всі наявні докази (фото та відео), копії протоколів, постанов по справі щодо адміністративного правопорушення, де заявником та/або потерпілим, або особа, відносно якої було складено будь-які матеріали, є позивач.

Як вірно встановив суд першої інстанції, відповідач (РВП ГУНП) на звернення позивача повідомив про не складання за вказаний період у відношенні заявника постанов у справах про адміністративні правопорушення чи протоколів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що надана відповідь відповідає вимогам, викладеним у заяві позивача, а отже свідчить про надання відповідачем вичерпної інформації на звернення та дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян».

Також, не можуть бути визнані обґрунтованими доводи апелянта про те, що з аналогічних питань іншими відділами органу поліції на звернення позивача надавалась більш ширша інформація. З цього приводу, повертаючись до положень статті 15 Закону України «Про звернення громадян», слід зазначити, що звернення позивача розглянуто органом, до якого адресовано звернення і до повноважень якого відноситься розгляд звернення, у тому числі перевірено запитувану інформацію та повідомлено про результати розгляду.

З наведеного слідує як дотримання відповідачем вище приведених положень Закону України «Про звернення громадян» так і про не допущення порушень прав позивача на розгляд його звернення в установленому цим Законом порядку.

Крім того, Закон України «Про звернення громадян» не обмежує права особи на звернення до органів державної влади з метою реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, у тому числі у випадку необхідності отримання додаткової інформації з метою реалізації цих прав.

Разом з цим, слід враховувати, що звернення позивача не було адресоване Головному управлінню Національної поліції в Одеській області і цим органом розгляд звернення позивача не проводився. Як у позові так і під час судового розгляду залишаються необґрунтованими доводи позивача про допущення цим відповідачем порушень його прав та інтересів, у тому числі противної бездіяльності під час розгляду звернення, а саме заяви позивача.

Інші доводи апеляційної скарги, що стосуються уточнених позовних вимог, розгляду не підлягають, оскільки, як вже зазначалось вище, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, яка набрала законної сили, уточнену позовну заяву позивача повернуто без розгляду.

Враховуючи наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв