Постанова

від 13.11.2024 по справі 400/3867/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3867/24

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

26 квітня 2024 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯК» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.03.2024 року №00036160409 про накладення штрафу в розмірі 150 119,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог СТОВ «МАЯК» зазначило, що у процесі проведення позивачем господарської діяльності складені податкові накладні та направлено їх на реєстрацію до податкового органу. За наслідком проведеної камеральної перевірки встановлено порушення терміну подання податкових накладних, складених у період за березень, липень, серпень 2021 року та застосовано штрафні санкції.

Позивач не погоджується з застосуванням штрафних санкцій, оскільки діяв мораторій на застосування штрафних санкцій, а в подальшому були впроваджені зменшені розміри штрафних санкцій, які не були застосовані податковим органом.

Крім того, існували обставини, які пом`якшують відповідальність платника податків. Зокрема, відповідач залишив поза увагою фінансовий стан платника, наявність інших безумовних та першочергових грошових зобов`язань, виконання яких співало з проміжком часу, коли товариство мало виконати обов`язок з реєстрації податкових накладних.

Відповідно до відзиву ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що мораторій на застосування штрафних санкцій, встановлений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано з 27 травня 2022 року.

Крім того, знижені розміри штрафних санкцій діють з дня набрання чинності Законом №2876 та застосовуються до податкових накладних / розрахунків коригування, складених після 15 січня 2023 року включно, тому відсутні підстави для застосування знижених розмірів до всіх податкових накладних у 2021 році.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов СТОВ «МАЯК» задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження ГУ ДПС та визначив наявність обставин, що надають можливість зменшити суму штрафу. Поряд з тим, навіть за умови наявності відповідних обставин, суд не мав підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

СТОВ «МАЯК» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило про звільнення від відповідальності платників податків у період дії воєнного стану, встановленого Законом України від 12.05.2022 року №2260-ІХ. Подальші внесені зміни (редакції Податкового кодексу України) лише погіршували стан платника податків, тому мають застосовуватись виключно до правовідносин, що виникла після набрання чинності нових редакцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалами справи підтверджено наступні обставини.

ГУ ДПС у Миколаївській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. І, абз. другого п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (далі Кодекс) у порядку ст. 76 Кодексу та у строк, передбачений абз. другим п. 76.3 ст. 76 Кодексу проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) СГ ТОВ «МАЯК» (код за ЄДРПОУ 32643994) за березень, липень, серпень 2021року, про що складено акт від 30.01.2024 року №1497/14-29-04-09-08/326643994, який платнику направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення.

Згідно акту ГУ ДПС у Миколаївській області дійшло висновку про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 розділу V «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно подано на реєстрацію податкові накладні /розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: №2 від 11.03.2021 року зареєстрована 17.11.2023 року, №3 від 10.07.2021 року зареєстрована 20.05.2023 року та №3 від 13.08.2021 року зареєстрована 14.06.2023 року, на загальну суму ПДВ 306 625,19 грн.

Позивач не погоджуючись із зазначеними в акті перевірки висновками податкового органу, 26.02.2024 року направив на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області заперечення на акт перевірки, в яких просив врахувати відсутність об`єктивної можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування та звільнити СТОВ «МАЯК» від передбаченої цим Кодексом відповідальності.

За результатами розгляду письмових заперечень та пояснень позивача 05.03.2024 року Комісія з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок ГУ ДПС у Миколаївській області (далі Комісія) прийняла рішення про відсутність підстав для не застосування штрафних санкцій за порушення, викладені в акті камеральної перевірки від 30.01.2024 року № 1497/14-29-04-09-08/32643994 та внесла виправлення до вказаного акту і того ж дня (05.03.2024 року) на підставі вказаного вище акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00036160409, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних контролюючим органом обрана відповідальність передбачена положеннями п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України та застосовано штраф у сумі 150 119,49 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тому у позивача виник обов`язок зареєструвати раніше складені накладні.

Також, суд вказав про неможливість розповсюдження дії пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України на правовідносини, які припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX), а відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом, тобто після 15.01.2023 року.

Крім того, судом відхиллено доводи позивача про наявність форс-мажорних обставин. Тобто суд першої інстанції встановив наявність самого правопорушення, однак, вважав недоведеним факт наявної умисної вини платника податку у його вчинені, та, як наслідок, наявних підстав для пом`якшення відповідальності, встановлених п.113.6 ст.113 ПК України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно доведеного факту порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, однак вважає хибними висновки щодо наявних підстав для застосування п.113.6 ст.113 ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Зважаючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржено позивачем в частині, в якій суд визнав наявним факту порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних та вірним розмір штрафних санкцій, колегія не переглядає оскаржуване рішення у відповідній частині.

Натомість, колегія суддів акцентує свою увагу на висновку суду щодо необхідності застосувати до спірних правовідносин п.113.6 ст. 113 ПК України, який встановлює, що у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

Відповідно до ст. 112-1 ПК України до обставин, що пом`якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:

112-1.1.1. вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;

112-1.1.2. вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

112-1.1.3. самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).

Пунктом 112-1.2 ст. 112-1 ПУ України встановлено, що контролюючий орган може визнати обставинами, що пом`якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.

За такого правового регулювання, податковий орган має право на зменшення суми застосованого до платника податку штрафу при обов`язковому встановлені обставин, що пом`якшують відповідальність.

Під час розгляду даної справи суд першої інстанції не конкретизував пом`якшуючих обставин, які мали місце відповідно до обставин даної справи, однак констатував не доведення вини у формі умислу з боку відповідальних осіб СТОВ «МАЯК», як необхідного елементу притягнення особи до відповідальності.

Колегія суддів вважає відповідні висновки поликовими, оскільки диспозиція п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України не передбачає встановлення умислу, як передумови накладення штрафу, а санкція вказаної статті не диференціює відповідальність в залежності від наявності/відсутності умислу.

Посилання суду першої інстанції на висновки судів апеляційної та касаційної інстанції не є релевантними до даної справи, оскільки висновки судів стосуються накладення штрафу за порушення, визначені пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1, в яких, дійсно, обов`язковим елементом є встановлення вини у формі умислу, що впливає на розмір штрафу.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вже є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Згідно з приписами пункту 109.1 статті 109 ПКУ кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є умисел у вчиненні діяння, спрямованого на невиконання податкового обов`язку з метою створення умов для невиконання вимог закону.

Відповідно до обставин даної справи сам позивач не заперечує факту порушення ним строку реєстрації податкових накладних: №2 від 11.03.2021 року зареєстрована 17.11.2023 року, №3 від 10.07.2021 року зареєстрована 20.05.2023 року та №3 від 13.08.2021 року зареєстрована 14.06.2023 року, на загальну суму ПДВ 306625,19 грн, однак відповідно до письмових заперечень позивача на акт перевірки, СТОВ «МАЯК» не мало можливості здійснити реєстрацію податкових накладних з огляду на від`ємне значення податкового ліміту та наявних судових рішень, по яким здійснювались стягнення коштів, у т.ч. і сум ПДВ.

Дослідивши наведені позивачем обставини, колегія суддів вбачає, що зазначені обставини є наслідком господарської діяльності позивача та ухвалених ним рішень стосовно пріоритетів використання коштів, тому не можуть бути визначені як обставини непереборної сили.

Зокрема, відповідно до письмових заперечень на акт перевірки позивача підтверджує наявність відповідної кількості коштів на рахунках станом на березень 2021 року, що дозволяло йому здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 11.03.2021 року, однак позивач здійснив погашення заборгованості з виплати заробітної плати, податкових зобов`язань та погашення кредитної заборгованості.

Надані виписки по рахункам також підтверджують періодичну наявність коштів на рахунках впродовж березня-серпня 2021 року, які використовувались позивачем на різні виплати. Фінансові виписки за інші періоди позивач не надав.

В той же час, обов`язок реєстрації накладних виник у травні 2022 року у зв`язку з скасуванням мораторію на застосування штрафних санкцій, проте позивач не надає жодного доказу чи обґрунтування неможливості реєстрації накладних з травня 2022 року.

Також позивач вказує про помилкову реєстрацію на користь ТОВ «ПРИБОРТРЕЙД» двох податкових накладних, які в подальшому не були відхилені контрагентом та не підтверджено ним рішення про коригування ПН. Наявність вказаних накладних зумовила збільшення від`ємного значення податкового ліміту з ПДВ на 50 000 грн.

Посилаючись на помилковість реєстрації накладних, позивач не надає жодних доказів на підтвердження самої господарської операції, не розкриває її суть та зміст. Крім того, колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача до ТОВ «ПРИБОРТРЕЙД» з приводу необхідності скоригувати відомості про господарські операції.

Щодо доводів позивача про стягнення з нього коштів за рішеннями судів, колегія суддів зауважує, що наявність відкритих виконавчих проваджень не відноситься до обставин, які виключають необхідність реєстрації податкової накладної чи звільнять платника податків від відповідальності за порушення строків її реєстрації.

Більш того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до податкового органу щодо відсутності у нього можливості здійснити реєстрації податкових накладних у встановлений законом строк, як сумлінного платника податків, який усвідомлює наявність порушення з свого боку.

Окремим доводом товариства зазначено, що позивача притягнуто до потрійної відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, однак дослідивши оскаржуване податкове повідомлення-рішення та розрахунок штрафних санкцій колегія суддів не встановила відповідних фактів.

Отже, позивач, який виписав податкові накладні за наслідком певних господарських операцій, мав обов`язок зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом строк. Не виконуючи визначений ПК України обов`язок, позивач допустив порушенням податкового законодавства, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 статті 120-1 ПК.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів визначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.03.2024 року №00036160409 є правомірним, тому відсутні підстав для його скасування.

Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Білозерський».

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 травня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-»г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко