Постанова

від 13.11.2024 по справі 420/2597/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2597/24

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,

повний текст судового рішення

складено 26.03.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі №420/2597/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

23.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 2020 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 4 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 4 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 2020 роки;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 2020 роки, одноразова грошова допомога при звільненні за 4 роки та грошова компенсація за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 2020 роки мають бути рораховані та виплачені військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22.

Відповідач військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, вказуючи про правильність проведеного розрахунку грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення, адже вона не є постійною та сталою величиною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2024 у справі № 420/2597/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції вказав, що грошова допомога на оздоровлення за 2016 2020 роки, одноразова грошова допомога при звільненні за 4 роки та грошова компенсація за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 2020 роки мають бути рораховані та виплачені військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_2 з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийнттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позових вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України не зазначено у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.54-58, а.с.76-83).

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що в період з 06.06.2016 по 22.06.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Наказом командувача Національної гвардії України від 12.06.2020 №110 о/с ОСОБА_1 з 22.06.2020 звільнено в запас Збройних Сил України, а наказом від 22.06.2020 №120 виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення.

Уважаючи, що в період проходження військової служби ОСОБА_3 не в повному обсязі нараховано та виплачено грошове забезпечення, останній звернувся до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 6.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 6.06.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 71 254грн. 59коп.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018 по 22.06.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) 3723грн. 98коп. відповідно до абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018 по 22.06.2020 включно в сумі 103278грн. 38коп. відповідно до абзаців 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №420/9825/22 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 без змін.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі №420/9825/22 набрало законної сили.

Як зазначає позивач, на виконання наведеного вище судового акту військовою частиною НОМЕР_1 на його користь виплачено індексацію грошового забезпечення в загальному розмірі 171914грн. 98коп.

Уважаючи, що таку індексацію грошового забезпечення має бути враховано при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016 2020 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 4 роки та грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 2020 роки ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Абзацом 3 частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Абзацом 1 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата» Верховний Суд неодноразово висловлював позицію стосвоно рівнозначності таких понять.

Так, під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

До «усіх виплат» також належить і виплата одноразової грошової допомоги при звільненні.

Отже, грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку входать до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

З урахуванням наведеного, апеляційний адміністративний суд констатує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, має систематичний (щомісячний) характер та спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.

Згідно пункту 1.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015), визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції відмічає, що спеціальним законодавством, яким імперативно визначено види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, не врегульовано питання щодо віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку.

У зв`язку з чим, при вирішенні спірного питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Таке субсидіарне застосування вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Не врахування військовою частиною НОМЕР_1 розміру індексації грошового забезпечення під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 по справі № 820/3423/18, постанові від 29.04.2020 по справі № 240/10130/19, постанові від 19.03.2020 по справі №820/5286/17, постанові від 26.02.2021 по справі № 620/3346/19, предметом розгляду яких було, включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

З урахуванням наведеного апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені висновки у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника стосовно того, що індексація грошового забезепчення не повинна враховуватись під час розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі №420/2597/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов