Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/7543/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7543/24

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

повний текст судового рішення

складено 02.09.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТЕЛЕКТРО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТЕЛЕКТРО» (надалі позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 229962,83 грн. у вигляді пені за порушення за порушення вимог валютного законодавства та термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Викладене в позовній заяві обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що відповідач неправомірно виніс спірне повідомлення-рішення, оскільки, по-перше контролюючий орган невірно визначив як дати здійснення експортних операцій, так і дати зарахування валютної виручки на банківський рахунок позивача, що призвело до невірного визначення відповідачем періодів затримки повернення валютної виручки; по-друге спірним рішенням нарахована пеня за періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання корона вірусної хвороби (COVID-19); по-третє не враховано відсутність вини суб`єкта господарювання (резидента України), внаслідок таких факторів, як не виконання іноземними контрагентами умов договору, та виникнення форс-мажорних обставин, виключає юридичну відповідальність українського підприємства за ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року позов задоволено частково наступним чином:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 229962,83 грн.;

- зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області сформувати нове податкове повідомлення-рішення, визначивши правильно спірну суму застосованих до товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТЕЛЕКТРО» штрафних (фінансових) санкцій, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 27.10.2023 року №29275/15-32-07-07/18 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОПТЕЛЕКТРО» (надалі Акт перевірки) (т.1 а.с.20-29).

За висновками Акту перевірки позивачем допущені порушення ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у результаті чого ТОВ «ОПТЕЛЕКТРО» не вжито заходів щодо дотримання правил та норм валютного законодавства, а саме: не дотримано термінів розрахунків за експортними операціями по контракту UA601 від 18.03.2022 року, укладеному з нерезидентом «Gold Star SRL» (Молдова) у сумі 22078,38 дол. США (807375,45 грн.) за 26.04.2023 року (1 к.д.), у сумі 36954,40 дол. США (1351370,76 грн.) за 26.04.2023 року (1 к.д.), у сумі 15039,10 дол. США (549958,83 грн.) за період з 27.04.2023 року по 19.05.2023 року (23 к.д.), у сумі 28140,40 дол. США (1029055,03 грн.) за період з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року (33 к.д.), у сумі 23869,83 дол. США (872886,27 грн.) за період з 22.07.2023 року по 28.07.2023 року (7 к.д.), у сумі 15269,83 дол. США (558396,31 грн.), за період з 29.07.2023 року по 05.09.2023 року (39 к.д.).

Дебіторська заборгованість за контрактом №UA601 від 18.03.2022 року, укладеним з нерезидентом «Gold Star SRL» (Молдова), складає 6264,53 дол. США (229085,09 грн.).

За змістом Акту перевірки між ТОВ «ОПТЕЛЕКТРО» (Продавець) та компанією «Gold Star SRL», Молдова (Покупець), був укладений Контракт поставки світлодіодної продукції від 18.03.2022 року №UA601, на виконання якого ТОВ «ОПТЕЛЕКТРО» на адресу компанії «Gold Star SRL» (Молдова) було поставлено Товар у сумі 152867,88 дол. США (5495125,02 грн.), по МД (ЕК-10 АА):

- від 23.03.2022 року №UA500020/2022/006547 на суму 12994,70 дол. США (екв. 380158,65 грн.);

- від 03.08.2022 року №UA500500/2022/025800 на суму 31778,38 дол. США (екв. 1162090,87 грн.);

- від 13.10.2022 року №UA500500/2022/036919 на суму 36954,40 дол. США (екв. 1351370.67 грн.);

- від 21.12.2022 року №22UA500500046831UI на суму 71140,40 дол. США (екв. 2601504,83 грн.).

В Акті перевірки наведені дати та суми зарахування на валютний рахунок позивача валютної виручки по контракту від 18.03.2022 року №UA601, а саме:

- 26.04.2023 року - 21915,30 дол.США (801411,84 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 26.04.2023 року - 11179,38 дол.США (408777,71 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 19.05.2023 року - 23209,67 дол.США (848745,14 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 09.06.2023 року - 43000,00 дол.США (1572449,80 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 21.07.2023 року - 7000,00 дол.США (255980,20 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 28.07.2023 року - 8600,00 дол.США (314489,96 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 05.09.2023 року - 10000,00 дол.США (365686,00 грн.) - з порушенням граничних термінів;

- 11.09.2023 року - 12000,00 дол.США (438823,20 грн.) - без порушення граничних термінів.

Перевіркою встановлені порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів - 180 календарних днів за експортним контрактом №UA601 від 18.03.2022 року, а саме несвоєчасне повернення валютної виручки:

- 22078,38 дол. США - за 26.04.2023 року (1 день);

- 36954,40 дол. США - за 26.04.2023 року (1 день);

- 15039,10 дол. США - за період з 27.04.2023 року по 19.05.2023 року (23 дні);

- 28140,40 дол. США - за період з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року (33 дні);

- 23869,83 дол. США - за період з 22.07.2023 року по 28.07.2023 року (7 днів);

- 15269,83 дол. США - за період з 29.07.2023 року по 05.09.2023 року (39 днів).

Наведені в Акті перевірки періоди затримки повернення валютної виручки стали підставою для нарахування податковим органом спірним податковим повідомленням-рішенням №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року пені на загальну суму 229962,83 грн. за порушення вимог валютного законодавства та термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 18.01.2024 року №1389/6-99-00-06-01-02-06 скаргу позивача залишила без задоволення, а прийняте податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи протиправним прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на форс-мажорні обставини та на введену пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України заборону на нарахування пені за період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, та погодився з доводами позивача щодо невірного визначення дати здійснення експортної операції та дати зарахування валютної виручки на банківський рахунок позивача, що призвело до невірного нарахування пені спірним податковим повідомленням-рішенням.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд першої інстанції неправомірно зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області сформувати нове податкове повідомлення-рішення, визначивши правильно спірну суму штрафних (фінансових) санкцій, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.

Також апелянт вказав на необґрунтованість доводів позивача щодо неправомірності нарахування пені за період дії карантину, та неврахування форс-мажорних обставин, та виклав обставини стосовно виявлених порушень, які відображені в Акті перевірки.

В той же час апелянт не навів жодного доводу на спростування висновків суду першої інстанції щодо невірного визначення в Акті перевірки дати здійснення експортної операції та дати зарахування валютної виручки на банківський рахунок позивача.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив той обсяг нормативно-правового регулювання, яке підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, і яке полягає в наступному.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з п.п.21, 22, 23 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Відповідно до п.п.14-2, 14-3, 14-4 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що при встановленні порушення граничних строків розрахунків за операціями із експорту товарів - 365 календарних днів, а в умовах запровадження воєнного стану, за операціями із експорту товарів, здійснених, починаючи з 05.04.2022 року - 180 календарних днів, контролюючий орган має право на нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Колегія суддів погоджується з правильністю наданої судом першої інстанції оцінкою доводів позивача про неправомірність нарахування пені за період дії карантину, та неврахування форс-мажорних обставин, і правильність такої оцінки суду першої інстанції не заперечується апелянтом.

Позивач не також не навів своїх заперечень щодо такої оцінки суду першої інстанції.

Як вірно виснував суд першої інстанції, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року №671/97-ВР Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), і єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), для зупинення перебігу строку розрахунків, є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а наданий позивачем лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року не є таким допустимим доказом.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що з системного аналізу норм ПКУ та Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473, вбачається, що на штрафні санкції та пеню, які нараховані відповідно до цього Закону не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким заборонено застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Штрафні санкції та пеня, які передбачені Законом №2473, застосовуються за порушення саме валютного, а не податкового законодавства.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступних узагальнених обставин та висновків:

- контролюючим органом при розрахунку періоду пені допущено помилку, зазначивши дату перебігу строку нарахування пені 03.08.2022 року за митною декларацією №UA500500/2022/025800, та визнавши законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки - 29.01.2023 року, оскільки дата поданої митної декларації №UA500500/2022/025800 - 08.08.2022 року, а отже, законодавчо встановлений термін надходження валютної виручки (180 днів) мав визначатись не з 30.01.2023 року, а з 03.02.2023 року;

- на рахунок позивача кошти у сумі 23209,67 дол. США були зараховані 17.05.2023 року, що підтверджено наявним у справі повідомленням АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», але в Акті перевірки вказана невірна дата такого зарахування - 19.05.2023 року, а також і невірно визначений період нарахування пені з 27.04.2023 року по 19.05.2023 року (23 дні), що призвело до безпідставного нарахування пені за додаткові 2 дні;

- на рахунок позивача 19.07.2023 року були зараховано кошти в сумі 7000 дол. США, що підтверджено наявним у справі повідомленням АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», але в Акті перевірки вказана невірна дата такого зарахування - 21.07.2023 року, а також і невірно визначений період нарахування пені з 19.06.2023 року по 21.07.2023 року (33 дні), що призвело до безпідставного нарахування пені за додаткові 2 дні;

- на рахунок позивача 27.07.2023 року надійшли кошти в сумі 8600 дол. США, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», але в Акті перевірки вказана невірна дата такого зарахування - 28.07.2023 року, а також і невірно визначений період нарахування пені з 22.07.2023 року по 28.07.2023 року, що призвело до безпідставного нарахування пені за 1 день.

Як вже зазначено вище, жодних заперечень чи спростувань таких обставин та висновків суду першої інстанції апелянтом не наведеною.

Колегія суддів погоджується з правильністю встановлених судом першої інстанції фактів допущених відповідачем помилок при визначенні періодів затримки повернення валютної виручки контракту UA601 від 18.03.2022 року, адже такі факти доведені наявними у справі доказами, які не спростовані відповідачем.

Відповідно, допущені відповідачем помилки при визначенні періодів затримки повернення валютної виручки по контракту UA601 від 18.03.2022 року мали наслідком невірне визначення контролюючим органом суми пені спірним податковим повідомленням-рішенням, що, як вірно зазначив суд першої інстанції, є окремою самостійною підставою для скасування такого рішення, як неправомірного.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року є законним та обґрунтованим.

У той же час колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача сформувати нове податкове повідомлення-рішення, визначивши правильно спірну суму застосованих до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТЕЛЕКТРО» штрафних (фінансових) санкцій, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду, та в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог.

По-перше в межах даного спору позивачем була заявлена лише одна позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №29369/15-32-07-07-23 від 14.11.2023 року. Оскільки суд першої інстанції задовольнив таку вимогу, то тим самим суд задовольнив заявлений позов ТОВ «ОПТЕЛЕКТРО» в повному обсязі, а відсутні будь-які позовні вимоги, в задоволенні яких було відмовлено.

По-друге, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи рішення про зобов`язання відповідача сформувати нове податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції тим самим вийшов за межі позовних вимог, не обґрунтувавши такий вихід з точки зору необхідності захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, суд першої інстанції не навів жодної норми законодавства, яка б викликала у відповідача обв`язок винести нове податкове повідомлення-рішення замість визнаного протиправним та скасованого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог шляхом прийняття рішення про зобов`язання відповідача сформувати нове податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, не направлене на ефективний захист прав позивача, не відповідає його інтересам.

Колегія суддів зазначає, що Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 передбачено винесення нових податкових повідомлень-рішень, у випадку зменшення за результатами адміністративного або судового оскарження нарахованих зобов`язань, які нараховані оскарженими повідомленнями-рішеннями.

Однак, як вірно зазначив апелянт, такі повноваження є власними дискреційними повноваженнями податкового органу, в які не може втручатися адміністративний суд.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача сформувати нове податкове повідомлення-рішення та в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог підлягає скасуванню.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області сформувати нове податкове повідомлення-рішення, визначивши правильно спірну суму застосованих до товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТЕЛЕКТРО» штрафних (фінансових) санкцій, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду, та в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька