Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/6932/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6932/24

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення 19.08.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №3711/15-32-07-08-23 від 07.06.2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №3711/15-32-07-08-23 від 07.06.2022 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем вже оскаржувалося податкове повідомлення-рішення від 07.06.2022 року №3711/15-32-07-08-23, і за результатами судового розгляду у межах справи №420/16533/22 зазначене податкове-повідомлення рішення не було скасоване. Апелянт із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 січня 2022 року по справі №160/11673/20 стверджує, що позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому, посилання позивача на неотримання податкового повідомлення-рішення від 07.06.2022 року №3711/15-32-07-08-23 не відповідають дійсності. Крім того, апелянт вказує, що перевіркою встановлено порушення пунктів 1,2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в частині не дотримання термінів розрахунків за імпортною операцією по договору від 01.06.2020 за період з 07.07.2021 року по 04.02.2022 року (212 днів.).

Представником позивача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та займається наступними видами діяльності за КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 28.01.2022р. №239-п призначено документальну позапланову перевірку ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 01.06.2020р. №ІТВ01/06/20 за період з 01.06.2020р. по дату закінчення перевірки.

У період з 31.01.2022р. по 04.02.2022р. посадовою особою Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі направлення від 28.01.2022р. №713/15-32-07-08-16, наказу від 28.01.2022р. №239-п, відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.78.1.1. п.7.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 01.06.2020р. №ІТВ01/06/20 за період з 01.06.2020р. по дату закінчення перевірки, за результатом проведення якої складено акт перевірки №2312/15-32-07-08-16.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення TOB «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» п.п.1,2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019р. №5 при здійсненні зовнішньоекономічної операції на суму 20000 доларів США за період з 07.07.2021р. по 04.02.2021р. за договором від 01.06.2020 р. №ІТВ0І/06/20, укладеним з нерезидентом AGROLOV - LEVICE s.o.r (Чеська Республіка) та встановлена прострочена дебіторська заборгованість 20000 доларів США за договором від 01.06.2020р. №ITB0І/06/20 укладеним з нерезидентом AGROLOV - LEVICE s.o.r (Чеська Республіка).

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2022р. №3711/15-32-07-08-23, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 346660,18 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що митне оформлення продукції, що експортувалася, не здійснювалось, а тому строк проведення розрахунків, передбачений ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», не розпочався, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку та надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, зазначає про наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

За змістом частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

У розвиток зазначеного правового підходу у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Отже, з урахуванням зміни судової практики, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи, предметом оскарження у цій адміністративній справі є податкове повідомлення-рішення №3711/15-32-07-08-23 від 07.06.2022 року.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічні висновки викладені, зокрема у постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року (справа № 640/3380/22).

Матеріали свідчать, що вказане податкове повідомлення-рішення вже було предметом оскарження в суді у межах справи № 420/16533/22, однак адміністративні позови були обґрунтовані різними підставами, зокрема у межах вказаної справи позивач посилався виключно на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо призначення та проведення перевірки у період дії мораторію.

Незважаючи на викладені обставини, колегія суддів зазначає, що станом на дату подання адміністративного позову у межах справи №420/16533/22, позивач вже достовірно знав про існування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Більш того, апеляційним судом за допомогою комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» було досліджено матеріали справи №420/16533/22 та встановлено, що при зверненні із адміністративним позовом 15 листопада 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» було надано до суду копію зазначеного податкового повідомлення-рішення, чим спростовуються доводи позивача, що вказане податкове повідомлення-рішення ним отримане не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі № 420/16533/22 позовну заяву ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2023 року № 3711/15-32-07-08-23 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.06.2022 року № 3711/15-32-07-08-23 на суму 346616,18 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023 року по справі № 420/16533/22 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року скасовано, ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтербуд» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2022 року № 3711/15-32-07-08-23.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що звернення позивача до суду у межах справи № 420/16533/22, з урахуванням відмінностей підстав позову, є поважною причиною, яка обумовлює поважність підстав пропуску позивачем строку звернення до суду у строк з 15 листопада 2022 року (дата звернення до суду) по 15 серпня 2023 року (дата відмови у відкритті касаційного провадження).

Натомість, адміністративний позов у межах даної справи був складений та підписаний 27 лютого 2024 року та надійшов до суду 01 березня 2024 року. Жодних обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, зокрема, після 15 серпня 2023 року позивач не навів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів наявність обставин (причин), які не залежали від його волевиявлення та фактично унеможливили його своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, а наведені ним причини не є об`єктивними та поважними, що свідчить про обґрунтованість доводів апелянта у цій частині.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зазначені норми права визначають підстави для залишення адміністративного позову без розгляду у разі пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБУД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 14.11.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька