Постанова

від 13.11.2024 по справі 915/715/16

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 915/715/16(915/223/22)

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 22.08.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,при секретарі Марченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року Приватне акціонерне товариство «Первомайський молочноконсервний комбінат» (надалі позивач, Комбінат) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 року:

- №997614290703, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 30747111,25 грн., з яких 24597689 грн. за основним платежем та 6149433,25 грн. - штрафних санкцій;

- №997514290703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9052887,00 грн..

Викладене в позовній заяві обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що відповідач неправомірно виніс спірні повідомлення-рішення, оскільки вони ґрунтуються на безпідставних висновках акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 04.10.2021 року №7184/14-29-07-03/00418107, в якому податковий орган дійшов помилкових висновків про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ) за результатами задекларованих позивачем господарських операцій з контрагентами-постачальниками ФГ «ХМЕЛЬОВОЇ С.В.» за липень 2019 року, ТОВ «МАСЛОДАР 2019» за серпень, вересень, жовтень, грудень 2019 року, ТОВ «ФІНАНС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 43339403) за лютий 2020 року, ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» за квітень 2020 року, ФГ «АГРОЛЮКС -ПЛЮС» за серпень 2020 року, ФГ «ХІТ АГРО» за серпень 2020 року, ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» за серпень 2020 року, ТОВ «ПРО-ВЕСТ РІТЕЙЛ» за серпень 2020 року, ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» за вересень 2020 року, ФГ «ВАЛОВИЙ СПГ» за листопад 2020 року, ФГ І. М. КІСІЛЯ за листопад 2020 року, ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» за січень, лютий 2021 року, ТОВ «ОІЛС ЕНД ФІД ПРОДАКШН ЛТД» за січень, лютий 2021 року, ФГ «АГРОДНЕСТЕР» за січень, лютий 2021 року, ФГ «НИВА АГРОПЛЮС» за лютий 2021 року, ФГ «ФЕРМЕР» , та контрагентами - покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

Також позивач у своїх заявах по суті справи зазначив, що на момент призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та видання наказу ГУ ДПС у Миколаївській області №1045-п від 02.06.2021 року про проведення перевірки дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COV1D-19), не завершилася, а відтак діяв мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків (за виключенням окремих видів документальних позапланових та фактичних перевірок, наведених у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України). Документальна перевірка проведена на підставі пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, перевірка не підпадала під винятки, наведені у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. На думку позивача, відповідач порушив порядок та умови, передбачені для проведення документальних позапланових виїзних перевірок податковими органами. Тобто, сам наказ про проведення перевірки позивача є протиправним (незаконним), тому що не відповідає приписам нормативно-правових актів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ» з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ФГ «ХМЕЛЬОВОЇ С.В.» за липень 2019 року, ТОВ «МАСЛОДАР 2019» за серпень, вересень, жовтень, грудень 2019 року, ТОВ «ФІНАНС-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 43339403) за лютий 2020 року, ТОВ «БАТЬКІВЩИНА» за квітень 2020 року, ФГ «АГРОЛЮКС-ПЛЮС» за серпень 2020 року, ФГ «ХІТ АГРО» за серпень 2020 року, ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» за серпень 2020 року, ТОВ «ПРО-ВЕСТ РІТЕЙЛ» за серпень 2020 року, ФГ «ГАЛОАГРО БІЗНЕС» за вересень 2020 року, ФГ «ВАЛОВИЙ СПГ» за листопад 2020 року, ФГ І.М. КІСІЛЯ за листопад 2020 року, ФГ «ЗОЛОТО НИВИ» за січень, лютий 2021 року, ТОВ «ОІЛС ЕНД ФІД ПРОДАКШН ЛТД» за січень, лютий 2021 року, ФГ «АГРОДНЕСТЕР» за січень, лютий 2021 року, ФГ «НИВА АГРОПЛЮС» за лютий 2021 року, ФГ «ФЕРМЕР» за лютий 2021 року, та контрагентами - покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2021 року №7184/14-29-07-03/00418107 та встановлено порушення: п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на 24597689,00 грн., в тому числі: за серпень 2019 року на 83348,00 грн., за вересень 2019 року на 2261965,00 грн., за жовтень 2019 року на 685121,00 грн., за лютий 2020 року на 1640965,00 грн., за серпень 2020 року на 2842593,00 грн., за вересень 2020 року на 1634624,00 грн., за листопад 2020 року на 981017,00 грн., за січень 2021 року на 4645627,00 грн., за лютий 2021 року на 9822429,00 грн.; п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що перевірявся на 9052887,00 грн. в тому числі: за жовтень 2019 року на 3099947,00 грн., за грудень 2019 року на 3990000,00 грн., за лютий 2020 року на 777035,00 грн., за вересень 2020 року на 899708,00 грн., за листопад 2020 року на 213441,00 грн., за лютий 2021 року 72756,00 грн..

Позивач не погодився з висновками акту перевірки від 04.10.2021 року за №7184/14-29-07-03/00418107 та надав заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками.

На підставі акту перевірки від 04.10.2021 року №7184/14-29-07-03/00418107, з урахуванням відповіді на заперечення, були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 16.11.2021 року №997614290703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 30747111,25 грн., в т.ч. 24597689,00 грн. основного платежу та 6149433,25 грн. штрафних санкцій; №997514290703 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 9052887,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті за результатами перевірки, що призначена і проведена з порушенням встановленого законом порядку, оскільки мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу), і вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною та її дія не зупинялась.

В апеляційній скарзі податкового органу наведені ті ж самі обставини, доводи та норми податкового законодавства, які викладені в акті перевірки в обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вищевказаними контрагентами-постачальниками, та не наведено жодного доводу на спростування тих висновків суду першої інстанції, які були покладені в основу рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку висновками суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

18.03.2020 року набрав чинності Закон України від 17.03.2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.

Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац 1 пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.

29.05.2020 року набрав чинності Закон України від 13.05.2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, законодавець, шляхом внесення змін до ПК України, запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними.

Водночас 04.10.2020 року набрав чинності Закон України від 17.09.2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 року №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Як вбачається з наказу ГУ ДПС від 02.06.2021 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МОЛОЧНОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ»», перевірку позивача було призначено на підставі п.п.78.1.1, 78.1.4, ст.78, ст.82 ПК України та проведено в період 07.06.2021 року по 27.09.2021 року, тобто в період дії карантину та під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції та з урахуванням меж апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, основні питання, які потребують вирішення за результатами даного апеляційного перегляду полягають в наступному:

- чи є протиправним проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та постанови КМУ №89?

- якщо так, то чи є таке порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих згідно із такими висновками?

Відповідаючи на зазначені питання, колегія суддів враховує, що між наведеними вище нормами ПК України та постановою КМУ №89 виникла колізія в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

У постанові від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови КМУ №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова КМУ №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

Аналогічна правова оцінка перевірок, проведених податковим органом на підставі постанови КМУ №89 від 03.02.2021 року також наведена Верховним Судом у постановах від 22.02.2022 року у справі №420/12589/21, від 15.04.2022 року у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21, від 17.05.2022 року у справі №520/592/21, від 06.07.2022 року у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21, від 23.02.2023 року у справі №160/20112/21, від 05.09.2023 року у справі №440/6926/21, від 21.09.2023 року у справі №420/5325/22, від 13.09.2023 року у справі №300/629/22, від 27.09.2023 року у справі №280/958/22 та в багатьох інших.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податковий орган призначив і провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача за відсутності визначеного законом права під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом.

У постановах від 28.12.2022 року у справах №420/22374/21, №540/5445/21, №160/14248/21, від 28.10.2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 року у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 року у справі №640/16093/21 Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови КМУ №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 року у справі №160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17, і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

У постановах від 28.12.2022 року у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 року у справі №420/22374/21 Верховний Суд також зазначав про застосовність у таких правовідносинах висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2020 року у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якого контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 ПК України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Отже, висновки суду першої інстанції у цій справі в повній мірі відповідають усталеній практиці Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України.

Таким чином, встановивши, що вид призначеної відносно позивача перевірки підпадає під дію мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, колегія суддів вважає, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки тягне за собою скасування спірних податкових повідомлень-рішень без надання правової оцінки висновкам акту перевірки по суті виявлених порушень.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував як неправомірне спірне податкове повідомлення-рішення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 14 листопада 2024 року

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька