Рішення

від 13.11.2024 по справі 393/384/24

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/384/24

пров. 2/393/203/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судового засіданні Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, за участю представника позивача адвоката Дем`яненко Т.О. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що 15 грудня 2009 року він разом з ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 15.12.2009 року. Згідно висновку Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 09.07.2024 року житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину від 19.11.2009 року № 2085 виданого Новгородківською районною державною нотаріальною конторою. Оформити договір купівлі-продажу житлового будинку в нотаріальній конторі не встигли так як ОСОБА_2 виїхав до Російської Федерації, оскільки є її громадянином. На сьогоднішній день позивач користується вищевказаним нерухомим майном та земельною ділянкою, доглядає за будинком та утримує його, здійснює поточний та капітальний ремонт, сплачує за комунальні послуги. З 16.02.2011 року він зареєстрований та проживає разом з сім`єю в будинку АДРЕСА_1 .

Позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію житлового будинку з господарськими будівлями, придбаний за укладеним договором купівлі-продажу, оскільки останній не складено у формі передбаченій чинним законодавством, а саме його нотаріально не посвідчили, через відсутність іншої сторони договору. Виїзд продавця в РФ стало перешкодою для позивача у реєстрації права власності на придбане нерухоме майно у встановленому законом порядку.

В зв`язку з чим, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 укладений в усній формі у вигляді розписки 15 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також визнати за позивачем право власності на вищевказаний житловий будинок.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 24.07.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче засідання. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.09.2024 року за клопотанням сторони позивача замінено первісного відповідача у справі - Новгородківську громаду Кропивницького району Кіровоградської області в особі Новгородківської селищної ради Кіровоградської області на належного відповідача ОСОБА_2 . Крім того продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Інші клопотання учасниками судового процесу не заявлялися.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 30.09.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду з заявами та клопотаннями не звертався.

Представник позивача адвокат Дем`яненко Т.О. під час розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на підставі вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відзив на позовну заяву не скористався. Клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 15 грудня 2009 року вона була присутня під час купівлі-продажу будинку в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 у ОСОБА_2 . Про що останній написав розписку про отримання 30 000 грн від ОСОБА_1 та зобов`язався оформити договір купівлі-продажу у нотаріуса. Проте у термінових справах ОСОБА_2 поїхав до РФ, та більше не приїжджав в Україну. ОСОБА_1 з 2009 року проживає у придбаному у ОСОБА_2 будинку разом зі своєю сім`єю.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дем`яненко Т.О., допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 25.03.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 згідно витягу з реєстру територіальної громади.

Згідно довідки № 49 виданої старостою Вершино-Кам`янського старостинського округу 16.07.2024 року, про те що згідно запису погосподарської книги № 4, господарство № 0103781, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною ОСОБА_4 та двома синами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії паспорта НОМЕР_3 від 20.12.2002, що міститься на а.с.18 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , место жительства п.Мещерино, 1 в/городок, 17 с 17.12.1996 г (мовою оригіналу).

Згідно розписки від 15.12.2009 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав кошти за купівлю-продаж житлового будинку по АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 в сумі 30 000 грн в присутності свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Гроші отримав у повному обсязі, претензій до покупця не має. Передав ключі від житлового будинку, дозволяє вселитися. Зобов`язується оформити договір купівлі-продажу в нотаріуса.

Згідно технічного паспорта від 09.07.2024 року виготовленого на замовлення ОСОБА_1 загальна площа по будинку АДРЕСА_1 становить 81,8 кв.м, житлова 41,9 кв.м.

Відповідно до архівної довідки виданої Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» Кіровоградської обласної ради від 09.07.2024 року виданій ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за станом до 01.01.2013 року зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.11.2009 року № 2085 видане Новгородківською районною державною нотаріальною конторою.

Згідно довідки виданої Обласним комунальним підприємством «Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації» Кіровоградської обласної ради від 09.07.2024 року виданій ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа будинку 89,8 кв.м, розмір житлової площі 41,9 кв.м, збудовано самочинно: прибудова літ.а1- (за рахунок чого збільшено загальну площу по будинку).

Відповідно до висновку виданого ОКП КООБТІ від 09.07.2024 року № 1-4557, згідно заяви ОСОБА_1 ОКП «Кіровоградське ООБТІ» було проведено технічну інвентаризацію за адресою: АДРЕСА_1 . Під час технічної інвентаризації, за результатами візуального обстеження, встановлено, що за даною адресою знесено: сарай літ.Г, погріб літ.Д, сіни літ.б, огорожа літ.N, огорожа літ. N1.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (частина перша та другастатті 220 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини третя та четвертастатті 334 ЦК України(у редакції станом на 15 грудня 2009 року)

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (частина першастатті 657 ЦК України, в редакції станом на 15.12.2009 року).

У постанові Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-49цс13 вказано, що: «Пленум Верховного Суду України в пункті 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада2009 року № 9 роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другоїстатті 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей210,640 ЦК Українипов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.Статтею 657 ЦК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, при розгляді справи суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій на зазначені положення закону уваги не звернули та не врахували, що договір купівлі-продажу нежитлового будинку в силустатті 657 ЦК Українив редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний судом дійсним на підставі частини другоїстатті 220 ЦК України, і, відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно».

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17 зазначено, що: «Пленум Верховного Суду України в пункті 13постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другоїстатті 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей210,640 ЦК Українипов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.Статтею 657 ЦК Українив редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу S_1 частки квартири АДРЕСА_1 укладено 01 травня 2013 року, тобто після набрання чинностіЗакону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, яким державна реєстрація договору купівлі-продажу нерухомого майна скасовано. З огляду на зазначене, суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли неправильного висновку про те, що норма частини другоїстатті 220 ЦК Українине застосовується до спірних правовідносин у зв`язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду віл 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) міститься висновок про те, що «до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертоїстатті 334 ЦК України- з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності».

Позивачпри зверненні із позовом до ОСОБА_2 просив визнати дійсним договір купівлі-продажу укладений у вигляді розписки 15.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 предметом якого був житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно частини першоїстатті 657 ЦК України(у редакції станом на 15.12.2009 року) договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації;

Положення частини другоїстатті 220 ЦК Українине можуть бути застосовані до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Тому у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним необхідно відмовити.

Окрім тогосуд зазначає,що спірнийдоговір купівлі-продажунерухомого майнасторонами усправі бувукладений угрудні 2009року,сторони договоруне булипозбавлені можливостіреалізувати своїправа відповіднодо встановленихна часвиникнення спірнихправовідносин положеньзаконодавства України.

Фактичне проживання та реєстрація позивача у спірному будинку не свідчить про укладення договору купівлі-продажу.Показів свідка ОСОБА_3 для встановлення даного факту є недостатньо.

Аргументи позивача та його представника про те, що позивач протягом багатьох років постійно, добросовісно, відкрито та безперервно володіє домоволодінням за адресою АДРЕСА_1 , сплачує рахунки комунальних служб за утримання домоволодіння, постійно робить поточний та капітальний ремонт у житловому будинку не можуть бути підставою для задоволення його позову, який пред`явлений не з підстав набуття права власності на спірну нерухомість за набувальною давністю. З таким позовом позивач до суду не звертався.

Оскільки позовна вимога про визнання права власності на житловий будинок є похідною вимогою від вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним, в якій судом відмовлено, то і похідна вимога про визнання права власності також не підлягає задоволенню.

Також згідно положеньст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до правового змісту положень ст.ст.12,81,82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Інші доводи сторони позивача на які вона посилається, як на підставу захисту своєї позиції не спростовують висновків суду.

Крім цього, на підставіст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору та в задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,141,263,264,265,268,280,281,282,284,352,354 ЦПК України, ст.ст.16, 220, 328,334, 657 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на майно відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.11.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення вручити (направити) сторонам.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК