Рішення

від 19.11.2024 по справі 629/6268/24

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/6268/24

Номер провадження 2/629/1593/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Саченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», третіх осіб приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Адвокат Яресько Т.В., який діє в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32367 від 18.03.2021, вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»; стягнути з відповідача на користь позивача сплачені витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 8000,00 грн. та сплачені витрати на судовий збір в розмірі 1453,44 грн. Зазначає, що вказаний виконавчий напис вчинено неправомірно з порушенням норм чинного законодавства з огляду на те, що його вчинено без належного встановлення обставин, які мали передувати вказаній нотаріальній дії, а саме не було повного обсягу документів, зокрема нотаріально засвідченого кредитного договору, доказів підтвердження отримання боржником вимоги про погашення заборгованості, не перевірено відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представником відповідача надано заперечення на суму витрат на правничу допомогу, в яких зазначено, що сума витрат на правничу допомогу є такою, що навмисно штучно збільшена і не відповідає критерію розумного розміру, в зв`язку з чим просив відмовити у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно, причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис № 32367 про стягнення заборгованості в розмірі 29900 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП».

На виконаннязазначеного виконавчогонапису приватнимвиконавцем виконавчого округуХарківської областіПодолянко І.А. відкритовиконавче провадження№ 66706829,яке,в зв`язкуз припиненнямдіяльності приватноговиконавця,було переданоза заявоюстягувача приватномувиконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2024 зупинено стягнення у зазначеному виконавчому провадженні до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Суд зазначає, що за загальними правилами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), зазначають на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року

№ 3425-XII та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595(далі Порядок № 296/5).

Пунктом 19 ст. 34 Закону № 3425-XII визначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону № 3425-XII та Главою 16 розділу ІІ Порядку.

За статтею 87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі Перелік №1172).

У статті 88 Закону № 3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому цей Перелік № 1172 не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі № 3425-XII та Порядку № 296/5.

В подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Цією постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" Переліку № 1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Дана постанова надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Разом з тим, вказану постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Отже, чинна редакція Переліку № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідачем відзив не подано, не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивача заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за кредитним договором у вказаному розмірі.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн. та подання заяви про забезпечення позову в розмірі 484,48 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги в розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

У своєму клопотанні щодо витрат на правничу допомогу сторона відповідача вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката завищеним та не співмірним із складністю справи.

Як зазначалося вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Отже, сторона відповідача скористалася своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченнями щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, як малозначна, заявлені позовні вимоги немайнового характеру, тому, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача в контексті положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою, не співмірною та не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Таким чином, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат у розмірі 8000 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 4000 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим часом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32367 від 18.03.2021, вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП».

Стягнути з ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. за подання позову, в розмірі 484,48 грн. за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Яресько Тарас Віталійович, адреса: 04071, м. Київ, а/с2.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», адреса: вулиця Михайлівська, будинок 15/1, літ.Б, ЄДРПОУ 41184403.

Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, адреса: АДРЕСА_2

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, адреса: 49000, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 93, офіс 3.

Суддя Олексій ПОПОВ