Рішення

від 06.11.2024 по справі 631/1363/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1363/23

провадження № 2/631/181/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

за участю секретаря судового засідання-Ляшенко І. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 в інтересах та від імені ОСОБА_1 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. В обґрунтування вимог зазначено наступне.

У позивача ОСОБА_1 був рідний брат ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_3 , позивач без реєстрації постійно проживав з ним. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що ним не надано достатньо доказів підтверджуючих його постійне проживання із ОСОБА_3 на момент смерті останнього. Встановлення факту позивачу необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Нововодолазьким бюра РАЦС 02 серпня 1947 року.

За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківській області Крючкової Л. А. від 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями після смерті ОСОБА_3 , оскільки позивач у встановлений законом строк не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Обставини, викладені у позові підтверджуються актом депутата округу № 1 Нововодолазької селищної ради від 21 вересня 2021 року.

Просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 27 жовтня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі. Витребувано від приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 114/2021 (а. с. 36-38).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а. с. 75).

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 07 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 та витребувано від ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО ДЕРЖАВНОГО НОТАРІАЛЬНОГО АРХІВУ належним чином завірену копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 21 травня 1998 року державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 - на ім`я ОСОБА_3 (а. с. 151-152).

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Крецул Л. М. у судовому засіданні заявлені вимоги щодо встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримали у повному обсязі, представник надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.

Відповідач НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА не направила свого представника для участі у судовому засіданні, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Вислухавши представника позивача адвоката Крецул Л. М., покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що 23 липня 1935 року Нововодолазьким бюро ЗАГС складено відповідний актовий запис за № 38 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . В свідоцтві про народження батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 8).

За витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00032550664 від 13 вересня 2021 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 14 грудня 1949 року складено актовий запис № 556. Батьками дитини зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 61-62).

Отже ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними братами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що 21 серпня 2018 року Виконавчим комітетом Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 49 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 10).

Після його смерті залишилась спадщина.

Відповідно досвідоцтва проправо особистоївласності набудівлю від20травня 1961року,виданого напідставі рішеннявиконкому Нововодолазькоїселищної Радивід 19травня 1961року, ОСОБА_5 належитьна правіособистої власностідомоволодіння заадресою: АДРЕСА_2 (а. с. 14).

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Змієвською Т. М., 21 травня 1998 року було видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом ОСОБА_3 , який є спадкоємцем майна, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 158).

12 вересня 2024 року рішенням виконавчого комітету НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ № 1088 житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 165).

Позивач просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Тобто, між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із способів захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів є встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення ( п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Правилами ч.3ЦПК Україниунормовано,що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно дост. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписамист. 1217 ЦК України.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зч.1,2ст.1220ЦК Україниспадщина відкриваєтьсявнаслідок смертіособи абооголошення їїпомерлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

За приписами ст. 1223 ЦК України право наспадкуваннямають особи, визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у деньвідкриття спадщини.

За життя ОСОБА_3 заповітів не залишив, що вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про відсутність заповітів чи спадкових договорів складених спадкодавцем № 66390820, виданої 13 вересня 2021 року (а. с. 53-54).

За відсутності заповітів до спадкування закликаються спадкоємці за законом.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 114/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківській області Крючкової Л. А. 13 вересня 2021 року, та встановлено таке (а. с. 43-52).

13 вересня 2021 року до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківській області Крючкової Л. А. звернувся рідний брат померлого ОСОБА_1 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а. с. 44).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 88390465, виданої 13 вересня 2021 року, вбачається, що відсутня спадкова справа після смерті ОСОБА_3 (а. с. 46-51).

13 вересня 2021 року приватним нотаріусом була заведена спадкова справа № 114/2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 66390814 від 13 вересня 2021 року (а. с. 52).

Заповіти та спадкові договори складені ОСОБА_3 відсутні (Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 66390820 від 13 вересня 2021 року (а. с. 53-54).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 13 вересня 2021 року № 00032550473, 10 липня 1956 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який було розірвано 09 липня 1976 року (а. с. 58-59).

Таким чином, єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його рідний брат - ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з п. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/2059, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як встановлено в судовому засіданні позивач, маючи намір оформити спадщину, звернувся до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківській області Крючкової Л. А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою від 15 вересня 2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківській області Крючкова Л. А. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи тим, що в паспорті ОСОБА_1 ММ838181, що виданий 26 січня 2001 року Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області, є штамп реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , в той час як останнім місцем реєстрації спадкодавця була адреса: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

З відповіді ЦЕНТРУ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 04.01-25/2255 від 15 вересня 2021 року на запит приватного нотаріуса, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 64-65).

З метою реалізації права на оформлення спадкового майна, позивач вимушений звертатися до суду, оскільки для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною 2 даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з п. 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Як вказала представник позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вважав, що прийняв спадщину, оскільки на час смерті постійно проживав разом з ОСОБА_3 за однією адресою та здійснюва догляд за братом у зв`язку з його хворобою.

Слід зазначити, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20, 27 лютого 2024 року у справі № 688/2822/22.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України)

За загальним правилом, визначеним ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом ч. 3 зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження факту постійного проживання позивача разом зі спадкоємцем на час його смерті у спірному житловому будинку, представник позивача ОСОБА_2 надала суду акт депутата округу № 1 НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Щербини С. М. № 738 від 21 вересня 2021 року з якого вбачається, що зі слів свідків, ОСОБА_1 , 1935 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , але фактично, з серпня 2017 по вересень 2018 року проживав та вів спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , разом з братом ОСОБА_3 , до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказаний факт своїми підписами підтверджують наступні свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 12).

Натомість, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем у спірному будинку не підтвердили,

Так свідок ОСОБА_7 суду показав, що ОСОБА_1 - це його сусід. Він знає обох братів вже давно. У спірному будинку померлий мешкав один з 2000 року. Брати тісно спілкувались, проте жили окремо. Останнім часом ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_3 , оскільки той хворів. Чи був у братів загальний бюджет свідку не відомо. У кожного з братів був свій будинок, проте свідок часто бачив їх разом.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що знає обох братів з дитинства. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були дружні відносини. Вони часто ходили один до одного в гості, спілкувалися, обговорювали життєві проблеми. Після того як спадкодавець захворів позивач його доглядав. У кожного з братів був свій будинок, проте свідок часто бачила спадкодавця та спадкоємця разом. Чи був у них спільний бюджет їй не відомо.

Також, допитана у якості свідка ОСОБА_9 суду показала, що позивач - її свекор. Вона добре знала й ОСОБА_3 Брати завжди жили дружно, допомагали один одному. Свідок з родиною часто бувала у гостях у позивача. Останній рік до смерті ОСОБА_3 погано себе почував. Свекор ходив до брата, доглядав за ним, був і в своєму будинку, і у будинку ОСОБА_3 . У позивача за місцем його мешкання по АДРЕСА_4 , було господарство, кури, кролі, за яким свекор доглядав. ОСОБА_3 давав гроші ОСОБА_1 , щоб той купував для нього ліки, харчі. Де останнім часом мешкав позивач свідок не може сказати, оскільки зі свекром разом не проживала.

Інших жодних доказів на підтвердження позовних вимог ані позивачем, ані його представником не надано.

Ураховуючи, що у справі відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд доходить висновку, що заява про встановлення юридичного факту не є обгрунтованою.

Обставини на які вказує позивач не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому, вимоги про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволенню не підлягають.

На підставівикладеного такеруючись п.1постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №5від 31березня 1995року «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»,ст. 29, 46, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, ст.13,76, 81,89, 259, 263 - 269,272 - 273, 315 - 316 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 15 листопада 2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА, місцезнаходження: 63202, Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вул. Донця Григорія, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04397997.

Суддя І.О. Пархоменко