Рішення

від 14.11.2024 по справі 458/1109/23

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 м.Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді КшикО.І.

секретар судового засідання СисанС.І.

Справа № 458/1109/23

Провадження №2/458/46/2024

Сторони в справі:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільної справи за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

17.11.2023 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Миньо М.М. подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_3 , в якій з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в с. Мельничне Самбірського (до ліквідації Турківського) району Львівської області, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, та привести у попередній стан шляхом демонтажу (знесення) самовільно встановленої металевої огорожі, звільнення самовільної зайнятої частини земельної ділянки ділянки площею 0,0089 га, відновлення попередніх меж земельної ділянки за рахунок відповідача.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,5151 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору дарування земельної ділянки від 08.06.2012. До цього часу земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №220399 гр. ОСОБА_5 . По сусідству з вказаною земельною ділянкою розташована земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_3 . Після оформлення права власності на свою земельну ділянку гр. ОСОБА_3 встановила нову огорожу між своєю земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_1 , чим захопила його частину земельної ділянки в розмірі 0,0089 га. Оскільки відповідач добровільно огорожу не демонтувала, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростувала, позов визнала з урахуванням змінених позовних вимог.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Суд своєю ухвалою від 30.11.2023 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та витребував докази в справі.

04.01.2024 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Яворська М.М. подала відзив на позовону заяву про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

18.01.2024 представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Яворська М.М. подала до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Суд своєю ухвалою від 18.01.2024 призначив у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

20.02.2024 на адресу суду надійшов лист директора Львівського науково-дослідногоекспертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни Р. Заяць від 12.02.2024 №19/114/23-3904-2024, в якому зазначено про те, що у відділі будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Львівського НДЕКЦ МВС відсутні фахівці атестовані як судові експерти з правом проведення судової земельно-технічної експертизи та повернуто матеріали цивільної справи.

Суд своєю ухвалою від 21.02.2024 провадження у справі поновив.

07.03.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Миньо М.М. подав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Суд своєю ухвалою від 07.03.2024 призначив у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Приватної установи "Науково-дослідний інститут судових експертиз та права". Провадження у справі зупинив на час проведення експертизи.

27.08.2024 на адресу суду від Приватної установи "Науково-дослідний інститут судових експертиз та права" надійшов висновок експерта № 613/24 за результатами судової земельно-технічноїекспертизи та повернуто матеріали цивільної справи.

Суд своєю ухвалою від 27.08.2024 провадження у справі поновив.

14.11.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Миньо М.М. через канцелярію суду подав заяву про зміну предмета позову.

Суд своєюухвалою від14.11.2024прийняв дорозгляду заявупро змінупредмета позову.Поставлено розглядсправи проводити з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Миньо М.М не прибули, представник позивача подав клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати у відсутності позича та його представника. Ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України. Судові витрати в справі з урахуванням визнання позову відповідачем, які складаються з судового збору та витрат на проведення експертизи просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 . Витрати на правову допомогу не заявлялися.

У підготовче засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Яворська М.М. не прибули, представник відповідача подала заяву про визнання відповідачем позовних вимог та заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника. Просила не встановлювати відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням змінених позовних вимог та вирішити справу на стадії підготовчого судового засідання відповідно до ст. 200 ЦПК України, оскільки відповідач визнала позов, з урахуванням зміни його предмета, про що подала письмову заяву. Просила не стягувати судові витрати на правничу допомогу, частину судового збору та витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи, оскільки відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній матеріалів у підготовчому засіданні.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,5151 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору дарування земельної ділянки від 08.06.2012 посвідченого ОСОБА_6 державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, тимчасово в.о. державного нотаріуса Турківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №249.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки, дарувальниця - ОСОБА_5 безоплатно передає у власність обдарованому ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,5151 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Мельничне Турківського району Львівської області.

Земельна ділянка належала гр. ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 08.07.2011 серії ЯК №220399 виданого Управлінням Держкомзему у Турківському районі Львівської області на підставі рішення Завадівської сілької ради 1 сесії 6 скликання №27 від 24.11.2010.

Згідно з копією витягу з Державного реєстру правочинів №11428475 виданого 08.06.2012 Городоцькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 , в Державному реєстрі правочинів знайдено правочин №5044890 - договір дарування. Предмет правочину - земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5151 га, що розташована в с. Мельничне Турківського району Львівської області, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005. ОСОБА_7 . Обдаровуваний ОСОБА_1 .

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав №354443534 від 15.11.2023, земельна ділянка площею 0,5151 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування посвідченого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Федишин В.В., зареєстрованого в реєстрі за №249.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №353055314 від 03.11.2023, земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , належить від 29.11.2021 на праві власності ОСОБА_3 .

Як видно з копії акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 15.11.2010 комісією в складі голови Завадівської сільської ради І.М. Чудак, інженер-землевпорядника ОСОБА_8 , в присутності землекористувачів і представників суміжних землекористувань проведено встановлення і погодження меж земельної ділянки ОСОБА_5 . Землекористувач приймає на збереження фізичні позначки меж і встановлені межові знаки в кількості 17 штук, згідно опису їх в акті та позначень в абрисі і картках закладки межових знаків. Суміжний землекористувач ОСОБА_3 погодила межі земельної ділянки, про що проставила свій підпис (а.с. 14).

З відповіді Відділу земельних ресурсів Турківської міської ради Самбірського району Львівської області №1138/02-37 від 25.11.2021 на заяву ОСОБА_1 №1757 від 05.11.2021 видно, про те, що Турківська міська рада повідомляє, що при виготовленні ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005 для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , ним, як суміжним землекористувачем підписано акт погодження меж, який був складений 30.03.2021.

Як видно з копії акту погодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 з суміжними землевласниками від 30.03.2021, суміжний землекористувач ОСОБА_1 погодив межі земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, про що проставив свій підпис (а.с. 16).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.08.2022 №29-13-0.2-2470/2-22 видно, про те, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4625582900:03:012:0040 не перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 4625582900:03:012:0005.

Сертифікований інженер землевпорядник ОСОБА_9 склав план земельної ділянки, згідно якого площа земельної ділянки становить 0,5151 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, периметр 363,33 м. Описано межі земельної ділянки, та визначено, що станом на 01.06.2023 межа ділянки для усунення перешкоди на користь ОСОБА_1 становить 0,0007 га.

Як видно з фототаблиць на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 , на таких відображено наявність встановленої огорожі відповідачем ОСОБА_3 (а.с. 20-21).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №288501706 від 06.12.2021, земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2021 Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

Згідно з рішенням Турківської міської ради Самбірського району Львівської області 19 сесії 8 скликання від 26.08.2021 №959 про передачу безоплатно в приватну власність земельної ділянки комунальної власності Турківської міської ради Самбірського району Львівської області житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 , сесія міської ради вирішила: 1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) комунальної власності Турківської міської ради Самбірського району Львівської області житлової та громадської забудови для будівницват і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; 2. Передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку комунальної власності Турківської міської ради Самбірського району Львівської області житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040 в АДРЕСА_1 .

Як видно з копії акту погодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_3 з суміжними землевласниками від 30.03.2021, суміжний землекористувач ОСОБА_1 погодив межі земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, про що проставив свій підпис.

З плану меж земельної ділянки складеного ФОП ОСОБА_10 видно, про те, що площа земельної ділянки становить 0,2500 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, описано межі земельної ділянки ОСОБА_3 , що розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, складеного ФОП ОСОБА_10 , в 2021 році, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, площа 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , землекористувачем земельної ділянки є ОСОБА_3 , що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421006782021 від 09.06.2021.

Як видно з фототаблиць на земельній ділянці відповідача ОСОБА_3 на таких відображено наявність встановленої нею огорожі (а.с. 56-58).

Згідно з висновком експерта №613/24 від 06.08.2024 Приватної установи "Науково-дослідний інститут судових експертиз та права" за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено: 1. Порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, внаслідок встановлення металевої огорожі ОСОБА_3 , площа захопленої частини ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0005 становить 0,0089 га; 2. За даними Державного земельного кадастру накладення меж земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, площею 0,2500 га та земельної ділянки ОСОБА_1 , 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151га, не має.

Вирішуючи спір суд виходить з таких мотивів та норм права.

Так, в силу ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності з вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК України).

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст. 391 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Статтею 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки та встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відтак, аналіз наведених вище норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

При розгляді спору суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

А згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно з п.п. "г", "е" ч.1 ст. 96 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) землекористувач зобов`язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 103 ЗК України зазначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням.

Згідно з ч. 3 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 264/7200/18 від 18.01.2021 з системного аналізу положень ст. 116, 123, 124, ч. 2 ст. 134, ст. 212 ЗК, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

У ході судового розгляду суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,5151 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору дарування земельної ділянки від 08.06.2012 посвідченого ОСОБА_6 державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, тимчасово в.о. державного нотаріуса Турківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №249.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №288501706 від 06.12.2021, земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2021 Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

Відтак, суд встановив, що сторони в справі є суміжними землекористувачами.

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 29.08.2022 №29-13-0.2-2470/2-22 видно, про те, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4625582900:03:012:0040 не перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 4625582900:03:012:0005.

Згідно з актами від 15.11.2010 та від 30.03.2021 погодження меж земельних ділянок з суміжними землевласниками, що є сторонами в справі такі погоджені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що проставлені їх власноручні підписи.

Згідно з висновком експерта №613/24 від 06.08.2024 Приватної установи "Науково-дослідний інститут судових експертиз та права" за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено: 1. Порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, внаслідок встановлення металевої огорожі ОСОБА_3 , площа захопленої частини ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0005 становить 0,0089 га; 2. За даними Державного земельного кадастру накладення меж земельної ділянки ОСОБА_3 , кадастровий номер 4625582900:03:012:0040, площею 0,2500 га та земельної ділянки ОСОБА_1 , 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151 га, не має.

Отже, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши подані докази, як кожен окремо, так і в цілому, суд встановив, що відповідач ОСОБА_3 внаслідок встановлення металевої огорожі між своєю земельною ділянкою та земельною ділянкою позивача ОСОБА_1 , порушила межі земельної ділянки позивача, чим захопила його частину земельної ділянки в розмірі 0,0089га.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з вимогами ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_3 через свого представника адвоката Яворську М.М. 14.11.2024 подала письмову заяву про визнання нею позову з урахуванням змінених позовних вимог, що за конкретних обставин у цій справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відтак, з урахуванням встановленого судом порушення права позивача на користування його земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такі визнала відповідач, а обраний спосіб захисту є та таким, що спрямований на реальний захист прав та інтересів позивача, а тому позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги те, що відповідач визнала позов, про що подала письмову заяву до початку розгляду справи по суті, тому позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 536,80 грн. Решта 50% суми судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст.139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем надано суду копію квитанції №17 від 09.05.2024 про оплату вартості судової земельно-технічної експертизи в сумі 38100,00 грн.

Таким чином, позивачем доведено понесення ним судових витрат у справі, судом задоволено його позов, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263 265, 268, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка розташована в с. Мельничне Самбірського (до ліквідації Турківського) району Львівської області, кадастровий номер 4625582900:03:012:0005, площею 0,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, та привести у попередній стан шляхом демонтажу (знесення) самовільно встановленої металевої огорожі, звільнення самовільної зайнятої частини земельної ділянки ділянки площею 0,0089 га, відновлення попередніх меж земельної ділянки за рахунок відповідача.

Повернути з державного бюджету позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду згідно з квитанцією № 1306-4716-0457-8542 від 16.11.2023, що становить 536,80 рн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 38100,00 грн (тридцять вісім тисяч сто гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Повне рішення суду складено та підписано 19.11.2024.

Суддя О.І. Кшик