Рішення

від 08.11.2024 по справі 607/13052/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.11.2024

Справа №607/13052/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08листопада 2024року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

адвокатів Гуцалюка А.Р., Козака І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» (далі училище, ДПТНЗ «ТВПУРСТ») про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 11 жовтня 2023 по 13 червня 2024 (за 176 робочих дня) в сумі 210814, 56 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що працювала заступником директора з навчальної роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі».

Наказом директора ДПТНЗ «ТВПУРСТ» за № 43-к від 17 серпня 2021 року її звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності працівників і штату на підставі п.1 ч.1ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Тернопільського міськрайонний суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року її поновлено на посаді заступника директора з навчальної роботи училища.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку допущено до негайного виконання.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2023 року вищезазначене рішення залишено без змін.

Відповідач не виконав рішення суду про поновлення на роботі та не видав відповідний наказ.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2024 року стягнуто з відповідач в її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11 листопада 2022 року по 10 жовтня 2023 року в сумі 281485, 35 грн та 5000 грн. моральної шкоди.

Позивач зазначила, що відповідач і по даний час відмовляється виконувати рішення суду про поновлення на роботі та проводи оплату за вимушений прогул через затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі.

У ході судового розгляду, позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог. Зазначила, що відповідач видав наказ від 05 вересня 2024 року за № 54 К про поновлення її на посаді. В зв`язку з чим просила стягнути з відповідача в її користь 280287,54 грн за час вимушеного прогулу, а саме за 234 робочі дні за період з 11 жовтня 2023 по 05 вересня 2024, а також судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 червня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2024 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат Козак І.О. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Гуцалюк А.Р. не заперечив щодо задоволення позовних вимог на суму 210814,56 грн., згідно первісних вимог.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини справи.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника директора з навчальної роботи Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» .

Стягнуто в її користь із Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» 372 518 гривень 91 копійку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням усіх необхідних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. При цьому судом встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 1197,81 гривень.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 березня 2023 року вищезазначене судове рішення залишено без змін.

08 травня 2023 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Бачинською І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №71760682 .

У подальшому головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бачинською І.М. винесено постанови про накладення штрафів від 12 травня 2023 року та 18 травня 2023 року за невиконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1

18 травня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71760682, у зв`язку з повторним невиконанням без поважних причин судового рішення про поновлення на роботі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви директора ДПТНЗ «Тернопільське ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 листопада 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ДПТНЗ «Тернопільське ВПУ ресторанного сервісу і торгівля» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2024 року, яке залишено в силі постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, стягнуто в користь ОСОБА_1 з ДПТНЗ «Тернопільське ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі» за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі середній заробіток за період з 11 листопада 2022 року по 10 жовтня 2023 року в сумі 281485,35 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» про визнання виконавчого листа від 29 лютого 2024 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду від 22 січня 24 року, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до наказу відповідача від 05 вересня 2024 року за № 54-к, виданого директором Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі», скасовано наказ «Про звільнення ОСОБА_2 » від 17 серпня 2021 року за №43-к. Поновлено на посаді заступника директора з навчальної роботи ОСОБА_1 з 17 серпня 2021 року. Зобов`язано виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до вимогстатті 129 Конституції Україниобов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України,стаття 430 ЦПК України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 711/8446/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-76цс12 від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15 зроблено висновки про те що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом "статті 236 КЗпП"України потрібно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 461/7423/21 зазначено, що: «належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 501/4019/21-ц, провадження № 61-9103св22).

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі №721/910/19 зазначено, що у разіскорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу-ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

У вирішенні питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставістатті 236 КЗпП Українисуду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період».

Згідно з вимогами статтей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач достовірно знаючи про те, що 10 листопада 2022 судом було винесено рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки відповідно до змісту судового рішення представник відповідача був присутній у судовому засіданні 10 листопада 2022 року, відповідач в порушення вищенаведених норм законодавства, наказу про поновлення на роботі позивача до 05 вересня 2024 року не видав.

Такий наказ за №54-К про поновлення на роботі позивача було видано лише 05 вересня 2024 року, де зазначено також про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року. Разом з цим, рішенням суду передбачено негайне виконання в частині поновлення на роботі.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та підтверджено той факт, що після ухвалення судом 10 листопада 2022 року рішення про поновлення позивача на роботі, відповідач видав наказ про поновлення на роботі лише 05 вересня 2024 року та довів його до відома позивача, допустивши фактично до роботи 05 вересня 2024 року, що підтвердили сторони в судовому засіданні.

Оцінивши вищезазначені норми права, зібрані докази, суд вважає, що відповідач не виконав рішення суду від 10 листопада 2022 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника з навчальної роботи ДПТНЗ «Тернопільське ВПУ ресторанного сервісу і торгівлі» станом до 05 вересня 2024 року. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 січня 2024 року стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 11 листопада 2022 року по 10 жовтня 2023 року

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що з вини відповідача не виконано судове рішення про поновлення на роботі ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для стягнення в користь останньої середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення її на роботі за період з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року.

У судовому засіданні не здобуто доказів невиконання рішення суду з підстав, незалежних від відповідача, а також доказів того, що відповідач вжив усі можливі заходи до виконання судового рішення.

Подання апеляційної та касаційної скарг, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами самі по собі не спростовують обов`язку відповідача негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі, а свідчать про незгоду відповідача з рішенням суду.

Положеннями ст. 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Час вимушеного прогулу позивача за період з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року, згідно заявлених позовних вимог, складає 234 робочих днів.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював. Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці; час протягом якого працівники згідно чинного законодавства не працювали і за ними не зберігався заробіток, або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2024 року встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 1197,81 грн без відрахувань до бюджету усіх податків і зборів, тому ця обставина відповідно до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідач даний розрахунок у судових засіданнях не оспорював, а тому суд вважає доведеним той факт, що розмір середньоденної заробітної плати позивачки, який підлягає до застосування під час визначення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду становить 1197,81 грн.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача за період з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року становитиме 280287,54 грн, за вирахуванням визначених законом податків і зборів, виходячи із розрахунку 1197,81 грн середньоденного заробітку помноженого на 234 робочих днів.

Відповідачем не надано та судом не встановлено будь-яких поважних причин, які б перешкоджали відповідачу виконати рішення суду про поновлення позивача на роботі негайно, після його проголошення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, а доводи відповідача не спростовують тверджень позивача.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 280 287 грн 54 коп, за вирахуванням визначених законом податків і зборів за період з 11 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 6ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір у розмірі 2802,88 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12, 13,141, 76-82,258,259,263, 264,265,268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задовольнити.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 280 287 (двісті вісімдесят тисяч двісті вісімдесят сім) грн 54 коп, за вирахуванням визначених законом податків і зборів.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі» на користь ОСОБА_1 2802 грн 88 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості проучасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі», місцезнаходження: проспект С.Бандери, буд. 32, м. Тернопіль;код ЄДРПОУ 02547688.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2024 року.

Головуюча І.М. Черніцька