Постанова

від 13.11.2007 по справі 22-8/313-06-10356

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 листопада 2007 р.                                                                                  

№ 22-8/313-06-10356 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого     

Овечкіна  В.Е.,

суддів

Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за  участю 

представників  сторін:

позивача  

- Безручко І.В.,

відповідача 

- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  касаційну скаргу

 приватного підприємця ОСОБА_2.

на  постанову

від 28.08.2007  Одеського апеляційного господарського суду

у справі

№22-8/313-06-10356

за позовом

ТОВ "Югтранзитсервіс"

до

приватного підприємця ОСОБА_2.

про  та за зустрічним позовом про

стягнення 51904,60 грн. стягнення

494549,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Одеської області від 16.05.2007 (суддя Торчинська Л.О.) первісний позов

задоволено частково - стягнуто з СПД ОСОБА_2. на користь товариства борг у

розмірі 10850,30 грн. В решті первісного позову відмовлено. Зустрічний  позов  

задоволено в частині 

стягнення  заборгованості у

розмірі 472411,70 грн. та в решті зустрічного позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що

відповідачем було додатково надано до прийнятих відповідно до актів

приймання-передачі виконаних робіт, за договором №04-ДУ від 10.01.2005 послуг

на суму 494549,90 грн., але оскільки за актами приймання-передачі виконаних

робіт від 29.03.2005 №1, від 31.03.2005 №1 та від 30.09.2005 №2 позивачем було

прийнято послуг на суму 92333,40 грн., а фактично сплачена відповідачеві за цим

договором сума коштів становить 114471,60 грн., з чого випливає, що зазначена у

зустрічному позові сума є помилковою, а відповідач все ж таки отримав кошти у

розмірі 22138,20 грн., сума заборгованості ТОВ "Югтранзитсервіс"

перед СПД-фізичною особою ОСОБА_2 становить 472411,70 грн.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 28.08.2007 (судді: Бандура Л.І., Бойко Л.І., Величко

Т.А.) рішення скасовано, первісний позов задоволено частково - на підставі

ст.1212 ЦК України стягнуто з СПД-фізичної особи ОСОБА_2. на користь ТОВ

"Югтранзитсервіс" 35987,30 грн. безпідставно отриманих коштів, а в

решті заявлених первісних позовних вимог відмовлено. Провадження у справі по

зустрічному позову припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з

непідвідомчістю господарським  судам

спорів за участю фізичних осіб.

Приватний підприємець ОСОБА_2. в

поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати повністю, первісне

рішення залишити без змін, посилаючись на те, що Одеським апеляційним

господарським судом неправильно застосовано ст.ст.24, 50, 128 ЦК України, а

судом першої інстанції правильно застосовано до спірних відносин ст.1000 ЦК

України.

Зокрема, скаржник вважає, що

позовні вимоги ТОВ «Югтранзитсервіс»за первісним позовом та вимоги СПД ФО

ОСОБА_2. за зустрічним позовом ґрунтуються на договорах про надання послуг

(договір доручення) № 07/07- 04 від 07.07.2004 та № 04-ДУ та додатках до них.

Проте, судом при частковому

задоволенні позовних вимог ТОВ «Югтранзитсервіс», було встановлено, що за

договором № 07/07-04 від 07.07.2004р. ТОВ «Югтранзитсервіс»було сплачено

56918,00 грн., за договором №04-ДУ від 10.01.2005 року було перераховано

114471,00 грн. - фактично відповідачем виконано робіт за обома договорами на

суму 135401,70 грн. та стягнуто судом різницю цих сум у розмірі 35987,30 грн.

Щодо зустрічного позову, який

ґрунтується на цих самих договорах, суд вважає, що СПД ФО ОСОБА_2. діяв не як

суб'єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа, пояснюючи це тим, що

шляхом аналізу договорів купівлі-продажу, укладених з СПД ФО ОСОБА_2.,

довіреність на вчинення юридично значимих дій видана фізичній особі, а ОСОБА_2.

перебував у трудових відносинах з ТОВ "Югтранзитсервіс".

Судом не було взято до уваги те, що

СПД ОСОБА_2. було отримано   довіреність

та номерну печатку ТОВ 

«Югтранзитсервіс»на підставі акту прийому - передачі майна,  складеного на виконання договору №04-ДУ від

10.01.2005,  на якому ґрунтувались

позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами.

Також скаржник вважає, що укладені

з СПД ОСОБА_2 договори, які були визнані судом та позивачем і підтверджені

актами виконаних робіт, не мають будь-яких відмінностей у їх оформленні від тих

договорів, на яких ґрунтувалися позовні вимоги СПД ФО ОСОБА_2. за зустрічним

позовом.

Зробивши висновок, що до спірних

правовідносин потрібно застосовувати ст.24 ЦК України (людина, як учасник

цивільних правовідносин вважається фізичною особою), апеляційний суд порушив

норму матеріального права, адже, згідно зі ст.50 ЦК України та ст.128 ГК

України за умови державної реєстрації фізична особа здійснює підприємницьку

діяльність, а ОСОБА_2. здійснив цю реєстрацію і в спірних правовідносинах

виступав саме як суб'єкт підприємницької діяльності, а кошти, належні СПД

ОСОБА_2, як винагорода за договором, перераховувалися на рахунок, відкритий

ОСОБА_2 саме як суб'єктом підприємницької діяльності.

Колегія суддів, перевіривши

фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом

апеляційної інстанції і заслухавши пояснення присутніх у засіданні

представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню,

а оскаржувана постанова -залишенню без змін з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої

інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення первісного позову

і припинення провадження у справі в частині зустрічного позову апеляційний

господарський суд виходив з того, що:

ТОВ „Югтранзитсервіс" на

виконання  своїх зобов'язань за

договорами №07/07-4 від 07.07.2004, №04-ДУ від 10.01.2005 перерахувало

відповідачу, в якості передплати, в період з 12.08.2004 року по 14.08.2006 року

грошові кошти в сумі 171389 грн., що підтверджується наявними у справі

платіжними дорученнями (а.с.61-84, том 1). Акти приймання-передачі виконаних

робіт №1 від 01.10.2004, №2 від 30.11.2004, №1 від 29.03.2005, №1 від

31.03.2005, №2 від 30.09.2005 свідчать про виконання СПД ОСОБА_2 робіт на

загальну суму 135401,7грн. Тобто заборгованість СПД ОСОБА_2. за цими договорами

становить 35987,30 грн.

Відповідно до ст.1212 ЦК України

особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи

(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана

повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли

підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням викладеного, загальна

сума боргу СПД ОСОБА_2. перед ТОВ "Югтранзитсервіс" становить

35987,30 грн. та підлягає стягненню.

Щодо встановлення правової природи

вимог СПД ОСОБА_2. про виплату винагороди за укладення договорів з придбання

сільськогосподарської продукції для ТОВ „Югтранзитсервіс" у кількості

49459,49 тонн, то апеляційна інстанція визнала за необхідне визначитися зі

статусом ОСОБА_2. у зазначених правовідносинах.

Відповідно до ст.24 ЦК України

людина як учасник цивільних правовідносин вважається фізичною особою. За умови

державної реєстрації фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність

(ст.50 ЦК України).

Згідно зі ст.42 ГК України

підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик

господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання

(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та

одержання прибутку.

Аналіз договорів на закупівлю для

ТОВ „Югтранзитсервіс" сільськогосподарської продукції у кількості 49459,49

тонн, а також підписаних ОСОБА_2 накладних свідчить про те, що у зазначених

правовідносинах ОСОБА_2. виступає не як суб'єкт підприємницької діяльності, а

як фізична особа.

Довіреності ТОВ

„Югтранзитсервіс" на вчинення юридично значимих дій видані ОСОБА_2 не як

підприємцю, а як фізичній особі.

При отриманні сільськогосподарської

продукції ОСОБА_2 виписувалася довіреність як документ сурової звітності на

одержання цінностей, передбачена Інструкцією про порядок реєстрації виданих,

повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою

наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованою в Мінюсті України

12.06.1996р. з подальшими змінами. Відповідно до п.4 названої Інструкції

довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на

даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві,

може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює

дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж

кількості з цього підприємства. Крім того, сам ОСОБА_2. у своєму відзиві на

позовну заяву (а.с.37-39, том 1) зазначає, що він з серпня 2004р. по серпень

2006р. працював керівником представництва ТОВ "Югтранзитсервіс" в

м.Одесі. Цей факт, на його думку, підтверджується довіреністю на його ім'я,

листами, запрошеннями та наказами ТОВ "Югтранзитсервіс".

Відповідно до ст.1 ГПК України

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зважаючи на вищезазначене, суд

апеляційної інстанції дійшов до висновку, що провадження у справі за зустрічним

позовом СПД ОСОБА_2. до ТОВ "Югтранзитсервіс" підлягає припиненню на

підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з непідвідомчістю господарським

судам спорів за участю фізичних осіб (за винятком спорів, що виникають з

корпоративних відносин).

Колегія погоджується з висновками

суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій на

підставі ретельної правової оцінки умов договорів про надання послуг та

виконання робіт №07/07-4 від 07.07.2004 та №04-ДУ від 10.01.2005, договорів

поставки сільськогосподарської продукції, платіжних доручень (а.с.61-84, том

1), актів приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.10.2004, №2 від

30.11.2004, №1 від 29.03.2005, №1 від 31.03.2005 та №2 від 30.09.2005,

довіреностей від 01.08.2004 №9, від 10.01.2005 №8 та від 18.01.2006 №2, виданих

на ім'я ОСОБА_2 (а.с.10,13,142 том 1), видаткових накладних та інших наявних у

справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не

спростовано факти укладення ним договорів поставки сільськогосподарської

продукції як фізичною особою від імені ТОВ "Югтранзитсервіс", в

зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про сплату винагороди за

договорами доручення, які грунтуються саме на фактах укладення з третіми

особами договорів поставки сільськогосподарської продукції, мають розглядатися

в порядку цивільного судочинства. 

При цьому судами враховано, а

скаржником не заперечується у своєму відзиві на позовну заяву (а.с.37-39, том

1), що він у період укладення договорів поставки сільськогосподарської

продукції (з серпня 2004р. по серпень 2006р.) працював керівником представництва

ТОВ "Югтранзитсервіс" в м.Одесі, тобто перебував з товариством у

трудових відносинах.

Умови зазначених договорів не

містять жодних вказівок щодо їх укладення від імені ТОВ

"Югтранзитсервіс" саме приватним підприємцем ОСОБА_2, ці договори не

скріплені печаткою СПД ОСОБА_2., а лише підписані ОСОБА_2 замість директора ТОВ

"Югтранзитсервіс" Гордійчука Ю.А. Тим більше, що відповідач визнає у

касаційній скарзі той факт, що ним було отримано довіреність та номерну печатку

ТОВ "Югтранзитсервіс" на підставі акта прийому-передачі з метою

подальшого укладення договорів поставки сільськогосподарської продукції.

Вказане вище доводить існування

істотних відмінностей у суб'єктному складі договорів про надання послуг та

виконання робіт №07/07-4 від 07.07.2004 та №04-ДУ від 10.01.2005, укладених між

господарюючими суб'єктами, та договорів поставки сільськогосподарської

продукції, укладених ОСОБА_2, як фізичною особою, від імені ТОВ

"Югтранзитсервіс", чим спростовуються твердження скаржника про

зворотне.

Судом апеляційної інстанції також

враховано, що згідно з пунктами 3.2 договорів про надання послуг та виконання

робіт №07/07-4 від 07.07.2004 та №04-ДУ від 10.01.2005 підставою для оплати

наданих СПД ОСОБА_2 послуг є акт приймання-передачі виконаних робіт, а за

наслідками укладення та виконання договорів поставки сільськогосподарської

продукції такі акти на заявлену ОСОБА_2 спірну суму (494549,90 грн.) між

сторонами по справі не складалися та не підписувалися.

В зв'язку з наведеним колегія

визнає безпредметними твердження скаржника про те, що зустрічний позов

грунтується на тих самих договорах (договори про надання послуг та виконання

робіт №07/07-4 від 07.07.2004 та №04-ДУ від 10.01.2005), що і первісний позов,

оскільки в дійсності зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про сплату винагороди за

договорами доручення грунтуються саме на фактах укладення з третіми особами

договорів поставки сільськогосподарської продукції.

Не заслуговують на увагу також

посилання відповідача на перерахування ТОВ "Югтранзитсервіс" належних

відповідачу грошових коштів на банківський рахунок, відкритий приватним

підприємцем ОСОБА_2, в обгрунтування свого статусу суб'єкта підприємницької

діяльності у спірних правовідносинах, оскільки, як встановлено судом, ТОВ

"Югтранзитсервіс" перерахувало відповідачу, в якості передплати, в

період з 12.08.2004 року по 14.08.2006 року грошові кошти в сумі 171389 грн. на

виконання  своїх зобов'язань за

договорами №07/07-4 від 07.07.2004, №04-ДУ від 10.01.2005. З огляду на те, що

згідно актів приймання-передачі виконаних робіт №1 від 01.10.2004, №2 від

30.11.2004, №1 від 29.03.2005, №1 від 31.03.2005, №2 від 30.09.2005 СПД ОСОБА_2

виконано лише робіт на загальну суму 135401,7 грн., то має місце переплата в

сумі 35987,30 грн.

У зв'язку з цим, апеляційна

інстанція правомірно задовольнила первісний позов в частині стягнення з СПД

ОСОБА_2. 35987,30 грн. в якості безпідставно отриманих коштів, оскільки згідно

з пунктами 3.2 договорів про надання послуг та виконання робіт №07/07-4 від

07.07.2004 та №04-ДУ від 10.01.2005 підставою для оплати наданих СПД ОСОБА_2

послуг є акт приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, апеляційний суд

правильно застосував до спірних відносин ст.ст.24, 50, 1212 ЦК України, ст.42

ГК України та п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, припинивши провадження у справі по

зустрічному позову у зв'язку з непідвідомчістю господарським  судам спорів за участю фізичних осіб.

Колегія не може прийняти до уваги

безпредметні посилання скаржника на ст.ст.110, 115 Кодексу законів України про

працю, оскільки даний спір в частині зустрічного позову виник не з трудових, а

з цивільних відносин. Жодних висновків щодо ототожнення винагороди повіреного

ОСОБА_2. за договором доручення із заробітною платою оскаржувана постанова не

містить, чим спростовуються твердження відповідача про зворотне.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна

інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст.1115, 1117-11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 28.08.2007 у справі №22-8/313-06-10356 залишити без

змін, а касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2. -без задоволення.

Головуючий, суддя                                                      

                                  В.Овечкін

Судді:                                                                                                    

Є.Чернов

В.Цвігун