Рішення

від 11.11.2024 по справі 320/4469/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року № 320/4469/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" з позовом до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про відповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2022 Л:160921, на підставі якого Підприємство об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" протиправно віднесено до числа платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПІС у м. Києві (відокремлений структурний підрозділ) виключити Підприємство об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач жодним чином не обґрунтував рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зупинив реєстрацію податкових накладних з підстав, які не передбачені чинним законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач надав до суду відзив, де зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте в межах дискреційних повноважень на підставі наявної податкової інформації у контролюючого органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство об`єднання громадян «САНТЕ» Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України» (далі також- «Компанія»/«Підприємство») зареєстроване 11.06.2001 року платником податків у ГУ ДПС у м. Києві та має місцезнаходження в м. Київ (місто Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 94А).

Директором Компанії є Паскал Тетяна Іванівна з 10.12.2020 року, згідно Наказу №17-к від 10.12.2020 року.

Відповідно до даних наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видами діяльності Підприємства є:

10.61 - Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (основний)

10.73 - Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів

46.17 - Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами

46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

46.36 - Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами

82.92 - Пакування

46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля

63.99 - Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

69.10 - Діяльність у сфері права

70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування

25.61 - Оброблення металів та нанесення покриття на метали

52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Компанія має право на застосування пільг, визначених положеннями п. 142.1 ст. 142 та абз. 1 п. 8 Підрозділу II Розділу XX Податкового Податку України (далі - «ПКУ»).

Так, Компанія звільнена від сплати податку на прибуток, оскільки, має у своєму штаті більше 50% осіб з інвалідністю, які працюють у Компанії за основним місцем роботи та фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці. Також, компанію було внесено до відповідного реєстру на підставі Розпорядження Київської міської ради за № 1512 від 07.07.2021.

Компанія також має пільгу, передбачену положеннями абз. 1 п. 8 Підрозділу II Розділу XX ПКУ щодо сплати та нарахування податку на додану вартість (далі - «ПДВ»), Відповідно, на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Своєю чергою, Компанія також була внесена до відповідного реєстру підприємств на підставі Розпорядження Київської міської ради за № 1512 від 07.07.2021.

Таким чином, Компанія звільнена від сплати податку на прибуток, а щодо безпосередньо виготовлених (наданих) товарів (робіт, послуг) господарські операції оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.

Окрім цього, Компанія є платником податку на додану вартість (далі - «ПДВ») з 01.06.2021 року. Загалом, це означає, що Компанія, купляючи ті чи інші товари у своїх постачальників, які відповідно поставляються з ПДВ, згодом переробляються (пакуються, обробляються, фасуються, тощо), і на підставі законодавчо визначеної пільги продаються покупцям Компанії із застосуванням ПДВ за нульовою ставкою. При цьому такий порядок оподаткування застосовуються виключно щодо товару (робіт, послуг) за умови, якщо ступінь такої переробки складатиме не менше 8 % продажної ціни такого товару.

Тобто, Компанія дійсно формує податковий кредит за деякими господарськими операціями зі своїми постачальниками, проте саме в межах цих господарських операцій відбувається переробка певного товару (робіт, послуг) та постачання за ставкою ПДВ, що дорівнює 0%.

Як зазначалося вище, місцезнаходженням Компанії є така адреса: місто Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 94А.

Також за цією адресою у Компанії є в користуванні складське приміщення площею 50 кв. м, а також офіс - 25 кв. м.

Позивачем у грудні 2020 року були подані до податкового органу повідомлення за формою 20-ОПП про наявність об`єктів оподаткування, через які Компанія веде свою господарську діяльність.

Позивачем має свій штат та матеріально-технічну базу.

Отже, позивач протягом 2020-2022 років користувався складським та офісним приміщенням, виконував роботи, постачав товари згідно з зареєстрованими видами діяльності, маючи потрібні кадрові ресурси для ведення своєї господарської діяльності, вважає достатніми ресурси, якими користується для ведення господарських операцій.

Рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 24.11.2021 №146105 відносно Позивача було встановлено відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивачем було подано до ГУ ДПС у м. Києві письмові пояснення з метою спростування інформації, зазначеної у згаданому Рішенні.

З урахуванням поданих Позивачем письмових пояснень від 02.12.2021 року, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було знову прийнято Рішення від 20.12.2021 №156181, яким встановлено відповідність Позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому Позивач повторно намагався виправити ситуацію шляхом подання письмових пояснень, зокрема ним було подано пояснення від 12.01.2022 та від 26.01.2022, у відповідь на які було отримано негативні відповіді, а саме Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 21.01.2022 №8028 та від 02.02.2022 №160921 відповідно.

ГУ ДПС у м. Києві було прийняте Рішення за №160921 від 02.02.2022 року про відповідність критеріям ризиковості на підставі застосування п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, при цьому серед причин включення Підприємства до ризикових були зазначені наступні: «Використовуючи бази даних ДПС України надані пояснення та копії документів проведено аналіз діяльності Підприємство об`єднання громадян «САНТЕ» Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України»(31458414) в процесі якого встановленого: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту послуги пакувальні, послуги посередників щодо оптової торгівлі різними виробами, послуги консультаційні щодо керування підприємствами та іншого керування, послуги допоміжні щодо транспортування інші відсутні в придбанні. ПК сформовано за рахунок придбання субпродуктів їстівних (код уктзед 0206), рису (код уктзед 1006), плит, листів та стрічок з міді, завтовшки понад 0,15 мм (код уктзед 7409), прутків (код уктзед 7403), прутків (код уктзед 7407), акумуляторів (код уктзед 8507), плит аеродромних та стояків (код уктзед 6810) а також' послуг: перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, послуги щодо обробляння металів».

Після отримання останнього Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 02.02.2022 №160921, Позивачем було прийнято рішення ще раз звернутися до ГУ ДПС у м. Києві з письмовими Поясненнями від 17.11.2022 за вих. №178, які фактично подано через канцелярію та зареєстровано ГУ ДПС у м. Києва вже 18.11.2022 за вх. №71205/6.

Однак станом на 27.12.2022, жодної відповіді від ГУ ДПС у м. Києва Позивачем отримано не було, у зв`язку з чим прийнято рішення звернутися до Суду з метою судового оскарження Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 02.02.2022 №160921, визнання його протиправним та зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити Позивача з числа платників податків, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Як встановлено пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з положеннями додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ №17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема придбання та постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, спірні рішення прийняті з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, ані витяги з протоколів, ані документи, подані до відзиву не містять.

Рішення не містять посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на те, що за певними видами діяльності відсутнє придбання товарів (послуг).

Однак, пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне питання розглянуто за наявності зареєстрованих податкових накладних, за попередні періоди господарської діяльності, та без розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Також відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваних рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Рішення містить лише формулювання про те, що інша допоміжна діяльність у сфері транспорту послуги пакувальні, послуги посередників щодо оптової торгівлі різними виробами, послуги консультаційні щодо керування підприємствами та іншого керування, послуги допоміжні щодо транспортування інші відсутні в придбанні, яке стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції та суті ризиків.

Оскаржувані рішення прийнято у зв`язку із операціями за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, при цьому перелік таких накладних та відповідні господарські операції відповідач не визначає. Відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача, будь-які інші відомості.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, потрібно оцінювати критично.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2022 №160921, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зауважує, що встановлення судового контролю є дискреційними повноваженнями суду, а не його обов`язком, тому таке процесуальне питання приймається з урахуванням обставин справи.

Позивачем не наведено жодного обґрунтування встановлення судового контролю за виконанням рішення, відповідно, відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилиться від обов`язку виконання цього рішення.

Однак, позивач не позбавлений права звернутися з відповідною заявою в майбутньому в разі виникнення відповідних правових підстав.

Отже, підстави для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 23.12.2022 №240.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у м. Києві (Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку) про відповідність платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2022 №160921, на підставі якого Підприємство об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" (Україна, 03151, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 94А; код ЄДРПОУ 31458414) віднесено до числа платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) виключити Підприємство об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" (Україна, 03151, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 94А; код ЄДРПОУ 31458414) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян "САНТЕ" Громадська організація" ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЮЗ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ УКРАЇНИ" (Україна, 03151, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 94А; код ЄДРПОУ 31458414) судовий збір у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024.

Суддя Панченко Н.Д.