Рішення

від 11.11.2024 по справі 640/28455/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року № 640/28455/20

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Парненко В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними дії, скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві під час здійснення 09.09.2020 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів;

- скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 05 листопада 2020 року № 86 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду з оскаржуваною постановою та діями відповідача щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), вказуючи, що позивачу не були надані відомості про спричинення шкоди інтересам гр. ОСОБА_1 , а тому позивач вважає, що підстави для здійснення посадовими особами відповідача позапланового заходу відсутні. Засвідчення направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) штампом «для довідок» чинним законодавством не передбачено. Посадові особи відповідача копії посвідчення (направлення) та наказу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ні керівнику позивача, ні уповноваженому представнику не надали. Посадові особи відповідача склали акт про створення перешкод та акт перевірки поза межами місця здійснення заходів державного нагляду (контролю), підписали їх не в останній день перевірки, не вручили уповноваженій особи позивача другі примірники цих актів, чим позбавили позивача можливості внести до них свої зауваження. Актом перевірки зафіксовано відмову уповноваженої особи позивача у доступі посадових осіб відповідача до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Відмова у доступі по своїй суті не є перешкоджанням, а являє собою правове забезпечення суб`єкта господарювання захистом від зловживань посадовими особами органів державного нагляду (контролю).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 прийнято справу до провадження судді Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

06.09.2024 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів надійшло звернення гр. ОСОБА_1 від 06.05.2020 щодо порушення законодавства про захист прав споживачів. Суть скарги споживача полягала в тому що через дії Компанії споживачеві була нанесена матеріальна втрата в сумі 165,83 (сто шістдесят п`ять гривень вісімдесят три копійки) та загроза втратити можливість користуватись інтернет послугою в карантинних умовах. 13 травня 2020 року Держпродспоживслужба надала Головному управлінню погодження № 15.3-8/2/7284 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» (код ЄДРПОУ 40373986), за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 95 в частині захисту прав споживачів. На підставі звернення гр. ОСОБА_1 , доручення Держпродспоживслужби № 15.3-8/2/7284 від 13.05.2020, наказу Головного управління № 4569 від 26.08.2020, направлення на проведення заходу № 3192 від 26.08.2020, посадовими особами Головного управління ОСОБА_6 та ОСОБА_2 здійснено спробу проведення позапланової перевірки ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 , під час якої проводилася відеофіксація (DVD диск додано до відзиву на позовну заяву від 10.02.2021 року, по що свідчить опис поштових вкладень). Однак представник за довіреністю ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» ОСОБА_3 не допустив посадових осіб Головного управління до проведення перевірки, зауваживши, що направлення не містить установлених законом реквізитів. Посадовими особами Головного Управління складено акт від 09.09.2020 № 4569-1- 3192 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері прав споживачів (далі-акт), в якому зазначено, що представником за довіреністю ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» ОСОБА_3 відмовлено у наданні допуску посадовим особам органу державного нагляду (контролю), до здійснення заходу, про що складено Акт про створення перешкод у проведенні заходу державного нагляду (контролю) від 09.09.2020. За створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування на ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» накладено штраф у розмірі сто шістдесят п`ять тисяч сто п`ятдесят вісім гривень 32 копійки. Таким чином посадові особи Головного управління при проведені позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» та винесенні постанови № 86 від 05.11.2020 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Відповідач вказує, що в зверненні гр. ОСОБА_1 чітко зазначені порушення позивача, на які посилалася споживач при зверненні за захистом своїх прав до Держпродспоживслужби. Відповідна скарга споживача присутня в матеріалах справи і зазначені в ній обставини порушень її законних прав та інтересів там чітко зазначені. Тобто посилання позивача на неможливість ідентифікації суті звернення абсолютно безпідставна. Позивач посилається на неможливість ідентифікації гр. ОСОБА_1 як абонента, споживача послуг ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ», проте у згаданому вище зверненні гр. ОСОБА_1 присутні зазначення номерів договорів, як розірваного в односторонньому порядку позивачем (150715044), так і нового договору (200501051), який споживач вважає неправомірним і оскаржує до Держпродспоживслужби. Номери договорів в сукупності з прізвищем споживача є достатніми даними для забезпечення можливості ідентифікації його як абонента. На матеріалах відеофіксації можна почути як представник ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» проговорює, що захід проводиться на підставі звернення гр. ОСОБА_4 , отже можна зробити висновок про проінформованість позивача про необхідні дані для ідентифікації споживача як абонента послуг ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ». Спричинена споживачу шкода була означена самою гр. ОСОБА_1 як матеріальна втрата в сумі 165,83 (сто шістдесят п`ять гривень вісімдесят три копійки) та загроза втратити можливість користуватись інтернет послугою в карантинних умовах. Можливість в установленому порядку перевірити та, при наявності порушень, зафіксувати дані обставини були протиправно заблоковані самим позивачем, шляхом недопущення посадових осіб Головного управління до здійснення заходу державного нагляду. У Головному управлінні розроблено наказ від 26.12.2019 року № 59-АГ «Про порядок використання та зберігання гербової печатки», яким затверджено примірний перелік документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою. Підписи на направленнях на проведення заходу державного нагляду (контролю) не скріплюються гербовою печаткою. Позивач акцентує увагу на необхідності наявності саме печатки з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, але така позиція є необґрунтованою та безпідставною. В ч. 2 ст. 7 Закону № 877-V, де вказується на необхідність наявності печатки на направленні, при цьому законодавець не зазначає про необхідність наявності на печатці зображення Державного Герба України. Не міститься відповідної вказівки і в ч. 3 ст. 7, де визначені всі необхідні реквізити, що мають бути зазначені в направленні. Частина 5 ст. 7 Закону № 877-V визначає перелік документів, які посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити. Пред`явлення наказу суб`єкту господарювання даною статтею не передбачено, а відтак не є обов`язковим. Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V Акт перевірки від 09.09.2020 № 4569- 1-3192 містить всі необхідні реквізити, передбачені нормою даної статті. Згадування Позивачем порушення послідовності дати та номера документа не є підставою для визнання форми акту неуніфікованою, оскільки жоден із реквізитів акта, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що зазначені у ч.6 ст.7, не упущено, а отже акт містить всі необхідні реквізити і повністю відповідає вимогам законодавства. Головне управління наголошує на дотриманні всіх вимог законодавства при проведенні заходу державного нагляду (контролю) та при винесенні оскаржуваної постанови № 86 від 05.11.2020.

Аналогічний відзив було зареєстровано Окружним адміністративним судом м. Києва 12.02.2021.

24.02.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва було зареєстровано відповідь на відзив, в якій позивачем викладено правову позицію, яка є аналогічною до заявленої в позовній заяві.

03.03.2021 Окружним адміністративним судом м. Києва було зареєстровані заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано про правомірність проведеної перевірки та прийняття оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» (код ЄДРПОУ 40373986) зареєстровано 28.03.2016, основним видом діяльності за КВЕД є: 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку.

До Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів надійшло звернення гр. ОСОБА_1 від 06.05.2020 щодо порушення законодавства про захист прав споживачів.

Суть скарги споживача полягала в наступному. З 2015 року між гр. ОСОБА_1 та ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» був укладений договір щодо постачання послуги інтернет. До кінця квітня 2020 року споживач безперервно користувалась послугою інтернет. В березні-квітні провайдер почав ініціювати пакет тарифного плану пакету послуг під час карантинного періоду під назвою «Доктор». У телефонному режимі оператор колл-центру сповістив про технічний процес оформлення переходу з одного тарифного плану на інший, про економічні наслідки переходу сповіщено не було. В результаті переписок через засоби зв`язку 01.05.2020 та маніпулятивних дій зі сторони ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» договір 150715044 був розірваний та одноосібно нав`язаний інший договір на ім`я іншого абонента з елементами умов старих відносин та старих юридичних умов.

Зі слів споживача, що містяться у зверненні, дії Компанії (ТОВ «МЕРЕЖА-ЛАНЕТ») полягають у:

- оформленні договору на користування послуг без ознайомлення та збереження в первісному вигляді на дату заключення договору;

- нав`язування дій, які мають зиск тільки для Компанії (розірвання договору на якому була достатня сума, заключення нового договору на ім`я чоловіка, який має право на сумнівну «акційну пропозицію», відсутність умов на надання договору в письмовому вигляді);

- зміна тарифікації по замовчуванню (60 грн, 99 грн, 154 грн, 167 грн, 199 грн…);

- відсутність сповіщень щодо економічних наслідків для абонента (під час телефонних перемовин відсутня інформація щодо можливих економічних наслідків).

Через дії Компанії споживачеві була нанесена матеріальна втрата в сумі 165,83 грн та загроза втратити можливість користуватись інтернет послугою в карантинних умовах.

До звернення гр. ОСОБА_1 було додано переписку між абонентом та позивачем, а також квитанції на сплату користування інтернет послугою (з початку 2020 року).

У зверненні скаржник просить: скасувати договір 200501051, як договір нав`язаний методом маніпулятивних дій та обману; скасувати рішення щодо закриття договору 150715044; повернути договір 150715044 в правове поле; суму залишку, а саме 165,83 грн повернути на розрахунковий рахунок указаний у вимозі на повернення коштів на ім`я абонента по договору 150715044.

13.05.2020 Держпродспоживслужба надала Головному управлінню погодження № 15.3-8/2/7284 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» (код ЄДРПОУ 40373986), за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 95 в частині захисту прав споживачів.

На підставі звернення гр. ОСОБА_1 , доручення Держпродспоживслужби №15.3-8/2/7284 від 13.05.2020, наказу Головного управління № 4569 від 26.08.2020, направлення на проведення заходу № 3192 від 26.08.2020, посадовими особами Головного управління ОСОБА_6 та ОСОБА_2 здійснено спробу проведення позапланової перевірки ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з питань, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 , під час якої проводилася відеофіксація.

Представник за довіреністю ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» ОСОБА_3 не допустив посадових осіб Головного управління до проведення перевірки, зауваживши, що направлення не містить установлених законом реквізитів.

Посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт від 09.09.2020 № 4569-1-3192 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері прав споживачів, в якому зазначено, що представником за довіреністю ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» ОСОБА_3 відмовлено у наданні допуску посадовим особам органу державного нагляду (контролю), до здійснення заходу, про що складено акт про створення перешкод у проведенні заходу державного нагляду (контролю) від 09.09.2020, чим порушено ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та створено перешкоди у проведенні заходу державного нагляду (контролю) посадовій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за що передбачена відповідальність згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Розгляд справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відбувся 05.11.2020 за участі представника за довіреністю ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» ОСОБА_3

За результатами розгляду справи начальник Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві Рубан О.М. виніс постанову № 86 від 05.11.2020 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

За створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування на ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» накладено штраф у розмірі 165 158 гривень 32 копійки.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення позапланового заходу нагляду (контролю) та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 8 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 (далі - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів:

- перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;

- здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в межах наданих повноважень;

- проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;

- накладає на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

- сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;

- сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;

- організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;

- сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року;

- висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Абзацом 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877) встановлено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону 877 передбачено здійснення позапланових заходів на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб`єкт господарської діяльності не веде обов`язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 11 Закону 877 визначено обов`язки суб`єкта господарювання, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Позивачем в обґрунтування протиправності дій проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вказано про відсутність підстав для здійснення позапланових заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Позивач зазначає, що зі змісту даної статті вбачається, що наявність спричиненої порушенням шкоди правам та законним інтересам фізичної особи є обов`язковою складовою підстав для здійснення позапланових заходів. Проте, на думку позивача, в матеріалах справи не присутні відомості щодо зазначених вище обставин.

Розглянувши відповідні доводи позивача, суд зазначає, що в зверненні гр. ОСОБА_1 чітко зазначені порушення, на які посилалася споживач при зверненні за захистом своїх прав до Держпродспоживслужби. Відповідна скарга споживача присутня в матеріалах справи і зазначені в ній обставини порушень її законних прав та інтересів чітко зазначені. Тобто посилання позивача на неможливість ідентифікації суті звернення є безпідставною.

Стосовно посилання позивача на неможливість ідентифікації гр. ОСОБА_1 як абонента, споживача послуг ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ», суд зазначає, що у згаданому вище зверненні гр. ОСОБА_1 присутні зазначення номерів договорів, як розірваного в односторонньому порядку позивачем (150715044), так і нового договору (200501051), який споживач вважає неправомірним і оскаржує до Держпродспоживслужби. Номери договорів в сукупності з прізвищем споживача є достатніми даними для забезпечення можливості ідентифікації його як абонента.

З матеріалів відеофіксації, доданих до відзиву, зафіксовано обізнаність представника ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» про те, що захід проводиться на підставі звернення гр. ОСОБА_1 , отже позивач мав змогу ідентифікації скаржника як абонента послуг ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ».

Суд зазначає, що спричинена споживачу шкода була означена самою гр. ОСОБА_1 як матеріальна втрата в сумі 165,83 грн та загроза втратити можливість користуватись інтернет послугою в карантинних умовах. Можливість перевірити дані обставини може бути реалізована лише шляхом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Факт порушення вимог законодавства про захист прав як споживача гр. ОСОБА_1 можуть бути встановлені Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві лише за результатами перевірки, однак позивачем не було допущено Головне управління до проведення перевірки та не надано документів для спростування тверджень скаржника на підтвердження відсутності порушень з боку позивача.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

У діях ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» виходячи зі звернення ОСОБА_1 вбачаються дії, що порушують вимоги даної статті, а саме зміна тарифікації без сповіщення про економічні наслідки для споживача. Також у зверненні вбачаються ознаки порушення вимог ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Для повного і всебічного з`ясування обставин, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 , та кваліфікації їх як конкретних правопорушень необхідним є проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суд враховує, що оскільки Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві було надано погодження на проведення заходу, це означає, що Держпродспоживслужбою було визнано достатність зазначених у зверненні обставин порушення прав споживача і доцільність здійснення заходу.

Щодо правових підстав недопуску посадових осіб до здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) та протиправності дій посадових осіб, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.

Позивач акцентує увагу на тому, що посадовими особами Головного управління було надано для ознайомлення працівникам ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке містило штамп «ДЛЯ ДОВІДОК» та не містило печатки органу державного нагляду (контролю) - ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві.

Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю) встановлюються ст. 7 Закону № 877-V. Відповідно до ч.1 ст. 7 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 даної статті на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 67 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрачання коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою установи.

Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою.

У Головному управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві розроблено наказ від 26.12.2019 № 59-АГ «Про порядок використання та зберігання гербової печатки», яким затверджено Примірний перелік документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою.

З аналізу доданого до матеріалів справи наказу від 26.12.2019 № 59-АГ, судом встановлено, що підписи на направленнях на проведення заходу державного нагляду (контролю) не скріплюються гербовою печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

- найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

- дата початку та дата закінчення заходу;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу;

- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

На матеріалах відеофіксації, що здійснювалася під час проведення заходу, видно як направлення, так і надання його посадовими особами Головного управління представнику ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» Парушу Є.П.

На відеоматеріалах видно направлення з усіма необхідними реквізитами, включаючи печатку, проте позивач акцентує увагу на необхідності наявності саме печатки з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, але, враховуючи наведені вище норми, така позиція визнається судом необґрунтованою.

В ч. 2 ст. 7 Закону № 877-V вказується на необхідність наявності печатки на направленні, при цьому законодавець не зазначає про необхідність наявності на печатці зображення Державного Герба України. Не міститься відповідної вказівки і в ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V, де визначені всі необхідні реквізити, що мають бути зазначені в направленні. Жодним іншим нормативно-правовим актом вимоги до направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) не регулюються.

Отже, проаналізувавши законодавство щодо вимог до реквізитів, що мають бути зазначені у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю), суд приходить до висновку, що наявність печатки з зображенням Державного Герба України не вимагається, так як це не встановлено жодним нормативно-правовим актом.

Щодо твердження позивача про не надання йому направлення, суд вказує, що відповідні доводи позивача спростовуються матеріалами відеофіксації та самим фактом оскарження позивачем направлення на предмет наявності реквізитів.

Позивач також стверджує, що представнику ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» не було надано наказу уповноваженої особи на проведення заходу державного нагляду (контролю), з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Отже ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V визначає перелік документів, які посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити. Пред`явлення наказу суб`єкту господарювання даною статтею не передбачено, а тому не може бути підставою для недопуску до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V у разі здійснення позапланового заходу на підставі звернення фізичної особи перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Позивач заявляє, що погодження центрального органу виконавчої влади не було йому надано для ознайомлення. Дане твердження позивача спростовується матеріалами відеофіксації, на яких видно, що погодження було надано представнику ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ». На відео зафіксовано момент, в якому посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві пропонують представнику ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» погодження для ознайомлення.

Виходячи з вищевикладеного, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було надано позивачу всі документи, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і підстав для недопуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві для здійснення позапланового заходу у позивача не було.

Позивач зазначає, що акти перевірки були складені посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві поза межами здійснення заходів державного нагляду/контролю/перевірки та підписані не в останній день перевірки, а пізніше.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: - дату складення акта; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); - предмет державного нагляду (контролю); - найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; - найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Суд зазначає, що згідно частини 6 статті 7 Закону №877 визначено вимоги та строки щодо складання та вручення акту перевірки, якщо захід державного нагляду (контролю) відбувся.

Відповідно до матеріалів перевірки, здійсненої відеофіксації, позаплановий захід не було розпочато та не було завершено через недопуск до його проведення.

Твердження позивача про невручення примірників акту перевірки № 4569-1-3192 від 09.09.2020 спростовується наданням позивачем примірника акту перевірки № 4569-1-3192 від 09.09.2020 до позовної заяви, завірений печаткою ТОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» та печаткою директора товариства ОСОБА_5 .

У позовній заяві позивач зазначає про отримання другого примірника акту перевірки листом Начальника Управління захисту прав споживачів Тихомирова Д.Г. № 06.5/14345 від 11.09.2020.

Також, суд вказує на помилковості посилання позивача, що посадові особи Головного управління використали неуніфіковану форму акта під час складання акта від 09.09.2020 № 4569- 1-3192 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Форма акта від 09.09.2020 № 4569-1-3192 відповідає формі акта, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29.01.2020 року № 94 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів».

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V акт перевірки від 09.09.2020 № 4569-1-3192 містить всі необхідні реквізити, передбачені нормою даної статті.

Посилання позивача на порушення послідовності дати та номера документа не є підставою для визнання форми акту неуніфікованою, оскільки жоден із реквізитів акта, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що зазначені у ч.6 ст.7, не упущено, а отже акт містить всі необхідні реквізити і повністю відповідає вимогам законодавства.

Позивач стверджує, що відмова у доступі не є перешкоджанням, а являє собою правове забезпечення суб`єкта господарювання захистом від зловживань посадовими особами органів державного нагляду (контролю) своїми правами.

Стаття 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Проаналізувавши положення даної статті можна прийти до висновку, що допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) є обов`язком, а не правом суб`єкта господарювання і відповідний обов`язок встановлюється за умови дотримання ними (посадовими особами органу державного нагляду) порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві і його посадовими особами було дотримано всіх вимог законодавства щодо проведення заходу державного нагляду суб`єкт господарювання зобов`язаний був допустити посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до проведення заходу.

Питання забезпечення прав суб`єкта господарювання від зловживань посадових осіб органу державного нагляду в даному випадку є недоречним, тому що жодним актом законодавства не встановлено такого способу захисту суб`єктом господарювання своїх прав як недопуск до здійснення заходу державного нагляду контролю за умови дотримання органом державного нагляду (контролю) встановленої процедури проведення заходу.

Тобто, у випадку коли орган державного нагляду (контролю) здійснює захід державного нагляду (контролю) з дотриманням встановленої законодавством процедури, суб`єкт господарювання позбавлений права вирішувати допускати або не допускати орган державного нагляду (контролю) до проведення заходу. Відповідальність за відповідні дії суб`єкта господарювання передбачена п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи факт дотримання Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві порядку здійснення державного нагляду (контролю) будь-які дії суб`єкта господарювання в напрямку недопуску посадових осіб до проведення такого заходу можна кваліфікувати як створення перешкод.

Постанова № 86 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 05.11.2020 прийнята керуючись статтями 23 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1177.

Порушення встановлено на підставі акта перевірки від 09.09.2020 № 4569-1-3192. Відповідно до п. 2 Порядку на суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до п. 3 Порядку накладати на суб`єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Порядку, мають право Голова Держпродспоживслужби, його заступники, начальники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники у межах їх компетенції.

Відповідно до п. 4 Порядку рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України

За наслідками розгляду справи судом не встановлено порушень в діях Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та прийнятті постанови від 05 листопада 2020 року № 86 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 46, код ЄДРПОУ 40373986) до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) про визнання протиправними дії, скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.