Рішення

від 11.11.2024 по справі 640/8346/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року №640/8346/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа- ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26080214), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 1, код ЄДРПОУ 20298303), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 18.02.2022 щодо скерування скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 від 17.02.2022 для розгляду до КДКА Дніпропетровської області листом №448 від 18.02.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Дніпропетровської області щодо прийняття для розгляду скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 від 17.02.2022.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем-1 було порушено нормативно закріплене положення про направлення скарги на дії адвоката до найближчого іншого регіону кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що гарантує можливість як скаржнику, так і адвокату, на дії якого подано скаргу, дістатись до місця розгляду такої скарги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 08.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач-1-Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивач не входить до складу органів адвокатського самоврядування, а тому посилання позивача про необхідність при скеруванні скарги відносної неї керуватися нормами п. 23 Положення, є хибними оскільки дана норма стосується визначеного кола осіб, до яких позивач не відноситься. Крім того, зазначив, що Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури законно та обґрунтовано, на підставі рішень РАУ №128 від 15.12.2021 та № 130 від 15.12.2021, керуючись п. 2.3.17 та п. 2.3.18 Регламенту ВКДКА, в межах наданих повноважень, скерував скаргу відносно позивача до КДКА Дніпропетровської області.

Відповідач-2 -Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву до суду не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 письмових пояснень відносно предмету спору до суду не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Адвокат ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів міста Києва з робочою адресою: АДРЕСА_3.

На адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 18.02.2022 року надійшла скарга ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за вх. № 17455 стосовно неправомірної діяльності адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5285 від 09.09.2019, видане Радою адвокатів м. Києва).

06.05.2022 року на поштову адресу позивача надійшов лист від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з копією листа від 18.02.2022 за вих № 448 про надсилання скарги ОСОБА_2 стосовно неправомірної адвокатської діяльності позивача від 17.02.2022 для її розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області.

Крім того, 06.05.2022 позивачем було отримано повідомлення від члена дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 про початок перевірки відомостей зі скарги ОСОБА_4 стосовно неправомірної адвокатської діяльності позивача із пропозицію надати письмові пояснення.

Вважаючи рішення ВКДКА щодо направлення скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 до КДКА Дніпропетровської області протиправним, а факт прийняття КДКА Дніпропетровської області такої скарги до розгляду - незаконним та таким, що порушує її права, позивач звернулась до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).

Згідно зі статтею 2 Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно з частинами першою, п`ятою та шостою статті 50 Закону, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

В обгрунтування заявленого позову позивач зазначає, що відповідачем-1 було порушено принцип територіальної підвідомчості, за яким розгляд скарг на дії адвоката здійснюється за адресою робочого місця адвоката, а у разі неможливості - скарга повинна бути перерозподілена для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури найближчого регіону.

Суд, дослідивши матеріали справи, не погоджується із такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Тобто, за загальним правилом дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється за адресою його робочого місця.

В той же час існують виключення із загальних правил територіальної підвідомчості розгляду скарг за адресою його робочого місця. Такі випадки існують внаслідок об`єктивної неможливості здійснення розгляду відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Так, підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 встановлено, що голова ВКДКА скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Згідно пункту 22, 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 (далі -Положення №120), у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Згідно рішення РАУ № 128 від 15.12.2021 року КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У свою чергу, відповідно до рішення РАУ № 130 від 15.12.2021 «Про передачу справ КДКА м. Києва до ВКДКА для подальшого розподілу» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) шодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою дія дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень) у ВКДКА дія подальшого їх скерування на розгляд до КДКА іншого регіону.

Згідно ч.1 ст. 57 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Суд звертає увагу, що п. 2.3.17 і п. 2.3.18 Регламенту ВКДКА не містять положення щодо обов`язку Голови ВКДКА скеровувати скаргу з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а тому висновки позивача з нього приводу є хибними і такими, що не узгоджуються із нормами, які регулюють діяльність Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури

Враховуючи, що ч. 3 ст. 33 Закону встановлює загальні правила територіальної підвідомчості розгляду скарг, а наведені положення п. 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, пункти 22, 23 Положення № 120 є нормами, які конкретизують та допускають за умов об`єктивної неможливості, процедурно здійснити розгляд відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури дисциплінарних справи не за робочою адресою реєстрації адвоката, тому за таких конкретних обставин, суд вважає, що відповідачем-1 було правомірно скеровано скаргу відносно позивача до КДКА Дніпропетровської області.

Суд звертає увагу, що у випадку незастосування зазначених спеціальних норм, за умов, вказаних у п.п 2.3.17., 2.3.18 Регламенту ВКДКА, стануть неможливими належне здійснення дисциплінарного провадження КДКА регіону та розгляд скарг щодо неналежної поведінки адвоката, а адвокати уникатимуть дисциплінарної відповідальності за вчинені ними проступки.

У своїй процесуальній діяльності КДКА зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами НААУ. Рішення Ради адвокатів України в силу ч. 1 ст. 57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.

Такий висновок узгоджується із викладеним висновком у постанові КАС ВС від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17.

Таким чином, суд вважає, що Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, скерував скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, діючи в межах наданих йому повноважень, передбачених п.2.3.17 та п.2.3-18 Регламенту ВКДКА та на підставі рішень РАУ № 128 від 15.12.2021 року та №130 від 15.12.2021 року, які є діючими, а тому обов`язковими до виконання.

В зв`язку із чим, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення принципу територіальної підвідомчості розгляду скарг, оскільки порушень процедури щодо визначення КДКА, а також порушень передачі (направлення) відповідних матеріалів, судом не встановлено.

Позивач зазначає, що при направленні скарги на її дії, як адвоката, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії іншого регіону, відповідачем-1 повинні були застосовуватись вимоги п. 23 Положення № 120.

Суд вважає вказані доводи позивача необґрунтованими, в зв`язку із чим зазначає наступне.

Відповідно до п.23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність № 120 (з подальшими змінами) Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення упередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування.

Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач - адвокат ОСОБА_1 не входить до складу органів адвокатського самоврядування.

Так, Рішенням РАУ № 125 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 р. щодо обрання членів кваліфікаційної палати Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва» в силу частини 6 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнати адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 09.09.2019 р., видане Радою адвокатів м. Києва) такою, яка не набула повноважень членів органів адвокатського самоврядування - кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, у зв`язку з не набранням нею більшості голосів делегатів, які приймали участь у звітно-виборній конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 р., відповідно до затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 82 від 10.09.2021 р. (зі змінами внесеними на підставі рішення Ради адвокатів України № 99 від 11.09.2021 р.), Порядку висування та обрання делегатів звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва, Регламенту звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва та встановленої квоти представництва», та визнати рішення звітновиборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 року в цій частині таким, що не набуло та немає юридичних наслідків.

Таким чином, позивач не входить до складу органів адвокатського самоврядування, в зв`язку із чим посилання не необхідність при скеруванні скарги відносно неї керуватись п. 23 Положення № 120 є необґрунтованим, оскільки дана норма стосується визначеного кола осіб, до яких позивач не належить.

Крім того, суд звертає увагу, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, згідно ч.1 ст. 37 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких чотирьох стадій, а саме:

1)Проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно ч.2 ст.38 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно ч.3 ст.38 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Тобто, на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, жодного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією не приймається.

Суд звертає увагу, що такого виду рішень, як зазначає позивач, а саме рішення щодо направлення та прийняття для розгляду скарги не передбачено.

При цьому, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладену у Постанові від 4 червня 2020 року, справа №815/1830/18: « За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в її діях як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного проступку, оскільки порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те. що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.».

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, справа № 813/2639/18: «Окрім того, Верховний Суд відзначає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи».

Натомість, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року по справі №640/15254/22 було визнано протиправним і скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 11.08.2022 № 3/ДПР-22, яким було притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосовано до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України відомостей, а також визнано протиправним і скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 19.05.2022 року № 3/ДПП-22, яким було порушено дисциплінарну справу проти адвоката ОСОБА_1

Тобто, рішення, якими фактично було порушено право позивача на професійну діяльність, визнані судом протиправними і скасовані, а право позивача на заняття адвокатською діяльністю поновлено з 11.10.2023 року на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 року у справі №640/15254/22.

Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, враховуючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що рішення ВКДКА від 18.02.2022 щодо скерування скарги ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 від 17.02.2022 для розгляду до КДКА Дніпропетровської області листом №448 від 18.02.2022 та прийняття КДКА Дніпропетровської області для розгляду вказаної скарги є законними, обґрунтованими, винесеними з дотриманням положень законодавства, а відтак такими, що не підлягають скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа- ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.