Рішення

від 14.11.2024 по справі 320/23896/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року № 320/23896/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення №385950410 від 09.05.2024 р., яким позивачу за порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 4 178 173 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим кодексом України встановлено обов`язок подання витягу при подані першої декларації, а надалі лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Проте у період з 2016 рік по 2024 рік нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва затверджена не була, а відтак, податковим органом неправомірно проведено розрахунок суми з орендної плати з позивача, на підставі інформації з ДЗК, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення. Позивачем правомірно застосовано довідки про НГО від 16.02.2016 р. № Ю-20353/2016 та № Ю-20354/2016, затверджені рішенням Київської міської ради, при визначені суми плати за землю, що підтверджується сталою судовою практикою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зміст відзиву на позовну заяву є ідентичним за своєю суттю тим обставинам, які викладені в акті перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника позивача про об`єднання справ в одне провадження відмовлено.

В подальшому протокольною ухвалою суду було закрито підготовче провадження.

Представником позивача подано заяву в якій останній просив здійснювати подальший розгляд справи по суті в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Представник відповідача залишив клопотання представника позивача про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на розсуд суду.

У зв`язку з поданими клопотаннями учасників справи та на підставі ст.194, 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Представником позивача подано додаткові письмові пояснення по справі та заяву про розподіл судових витрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» ідентифікаційний код 04628646, зареєстроване у відповідності до законодавства 09.08.1994, номер запису: 13341200000000460, розмір статутного капіталу 978 645,00 грн., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадським формувань. Основним видом економічної діяльності є код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику. Крім того, Товариство здійснює діяльність щодо КВЕД: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.11 Знесення; 52.10 Складське господарство; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 69.10 Діяльність у сфері права.

Між Київською міською радою та АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» укладено договори оренди земельної ділянки за адресою м. Київ, мікрорайон Бортничі в Дарницькому р-ні міста Києва, зокрема: - договір від 23.07.2007 р., щодо оренди земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га); - договір від 23.07.2007 р. щодо оренди земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га).

Річна орендна плата за вказаними договорами становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки (далі НГО) земельної ділянки.

18.02.2022 року АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» було подано декларацію (реєстраційний номер 9034753705) з орендної плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, якою визначено загальну суму сплати за землю у розмірі 7 445 975,97 грн., з яких 7 015 770,29 грн. орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) та 430 205,68 грн орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га), щомісячний платіж було визначено у розмірі 620 498,00 грн. (7 445 975,97 / 12 =620 498,00).

Рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року №5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Крім того, 15.03.2022 Верховною Радою України був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

У зв`язку з цим, 27.12.2023 позивачем було подано уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, реєстраційний № 9314335235, якою позивач відкоригував до « 0» (зменшив) податкові зобов`язання за період березень-травень включно.

Так, АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» за січень 2022 р. задекларовано орендну плату за землю у розмірі 620 498,0 грн., за лютий 2022 року задекларовано орендну плату за землю у розмірі 620 498,0 грн.

Розрахунок проведено з урахування задекларованої річної суми орендної плати за землю, розділену на кількість місяців, що підлягають до сплати, зокрема, по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га) у розмірі суми податку 35 850,47грн. (322 654,26 грн. за рік / 9 місяців = щомісячна сума податку 35 850,47) та земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) 584 647,52 грн. (5 261 827,72 за рік / 9 місяців = 584 647,52), а загалом підлягало до сплати за місяць січень та лютий 2022 р. 620 498,0 грн. (35 850,47 + 584 647,52 = 620 498,0).

Орендна плата розраховувалась позивачем виходячи з нормативної грошової оцінки (далі по тексту - НГО) земельних ділянок на підставі Довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. та № Ю-20354 від 16.02.2016 р., затверджених Київською міською радою.

Відповідно до довідки № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га) складає 12 298 508,38 грн.; відповідно до довідки № Ю-20354/2016 від 16.02.2016 р. НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) складає 200 559 191,73 грн.

На підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік (січень-лютий)) (реєстраційний номер 9314335235 від 27.12.2023 року) Акціонерного товариства «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки № 436/Ж5/26-15-04-10-03/04628646 від 05.01.2024 р. «Про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік (січень-лютий))».

Актом камеральної перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (КБК 18010600), зазначена АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), реєстраційний № 9314335235 від 27.12.2023 р. за 2022 рік, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Контролюючим органом проведено власний розрахунок податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» та використано суму нормативно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) у розмірі 972 268 648,87 грн. взяту з інформаційної системи ДЗК від 22.10.2020 р. В той час, як при визначенні розміру щомісячної плати за землю за 2022 рік (за земельною ділянкою 800000000:90:283:003) використано затверджену у встановлену законом порядку довідку про НГО № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р. згідно якої розмір НГО становить 12 298 508,38 грн.

Внаслідок чого, збільшено суму грошового зобов`язання, яка за результатами податкового періоду січень-лютий 2022 року підлягає сплаті платником податку до бюджету на 4 178 173,32 грн.

Не погоджуючись із актом камеральної перевірки № 436/Ж5/26-15-04-10-03/04628646 від 05.01.2024 р. АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» подало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення на акт камеральної перевірки вих. № 01-04 від « 01» лютого 2024 року.

У доповнення до заперечень на акт перевірки, АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» листом вих. № 15-02/24-1 від 15.02.2024 р. про надання інформації та документів, просило долучити до заперечень постанови Верховного Суду, які виникають із аналогічних правовідносин.

ГУ ДПС у м. Києві листом вих. №2462/І/26-15-04-10-08 від 19.02.2024 р. про надання відповіді на заперечення, повідомило АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» про залишення без змін висновку викладеного в акті камеральної перевірки № 436/Ж5/26-15-04-10-03/04628646 від 05.01.2024 р.

На підставі акту камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення - рішення №115530410 від 20.02.2024 р., яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, за період 2022 р., у розмірі 4 178 173, 32 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 044 543,33 грн. а загалом податковим повідомленням рішенням нараховано 5 222 716,65 грн.

З метою адміністративного оскарження ППР №115530410 від 20.02.2024 р. АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» звернулась до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення №115530410 від 20 лютого 2024 р.

За результатами розгляду скарги Державної податкової служби України рішенням про результати розгляду скарги від 03.5.2024 р. №12933/6/99-00-06-03-02-06 вирішила скасувати ППР ГУ ДПС у м. Києві від 20.02.2024 №115530410 в частині застосування штрафу у сумі 1 044 543,33 гривень, в іншій частині ППР ГУ ДПС у м. Києві від 20.02.2024 №115530410 залишено без змін.

На виконання вимог законодавства, Головним управлінням ДПС у м. Києві з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 03.05.2024 р. №12933/6/99-00-06-03-02-06 винесено нове податкове повідомлення-рішення №385950410 від 09.05.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, за період 2022 р., у розмірі 4 178 173,32 грн.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

За визначенням, наведеним у статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно із абзацом 1 пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Норми законодавства України, зокрема, Закони України «Про оцінку земель», «Про землеустрій», Податковий кодекс України, регулюють порядок та визначають органи, уповноважені на проведення, розроблення та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (статті 15 Закону України «Про оцінку земель»).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», яка визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України).

Крім того, відповідно до положень підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Підсумовуючи наведене, норми законодавства чітко встановлюють, що при поданні першої декларації подається довідка про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а у разі зміни НГО подається нова затверджена довідка НГО. Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду. Після чого, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену (затверджену) нормативну грошову оцінку земель.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 640/23439/20, зокрема, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період, що перевірявся, на підставі отриманих в 2015-2016 роках довідок (витягів) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва" від 03.07.2014 №23/23, яке було чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки відповідає умовам вище вказаних договорів оренди та вимогам законодавства є правомірним.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.02.2023 у справі № 640/23439/20, від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21, від 06.04.2021 у справі № 160/7382/20, від 02.11.2021 у справі № 400/771/20, від 11.06.2019 №826/16900/13-а контролюючий орган не є суб`єктом проведення та розрахунку нормативної грошової оцінки і має право враховувати тільки ті коефіцієнти, які розраховані в затвердженій міською радою технічній документації, враховуючи при цьому оціночний квартал та зону, в яких розташована земельна ділянка та її цільове призначення згідно з даними Державного земельного кадастру. Жодних підстав для застосування будь-яких інших коефіцієнтів, не передбачених технічною документацією з нормативної грошової оцінки, відповідач не має. Здійснений платником податку на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, є правомірним, що додатково підтверджується принципом правомірності рішень платника податку.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07.02.2023 у справі № 640/23439/20 погоджується із висновком суду першої інстанції, що жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998, а навпаки, встановлено правила перенесення даних в автоматизованому порядку, без подання заяви про це власниками, користувачами, з визначенням відомостей про об`єкти відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, зміна яких не є підставою для уточнення таких відомостей.

Отже, обчислення позивачем податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за період, що перевірявся, на підставі отриманих в 2016 році довідок (витягів) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, затвердженої рішенням Київської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» від 03.07.2014 №23/23, яке було чинним на дату проведення перевірки, та застосування до такої оцінки кумулятивної величини коефіцієнта індексації, розрахованої від дати затвердження оцінки відповідає умовам вище вказаних договорів оренди та вимогам законодавства є правомірним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.04.2021 у справі № 160/7382/20, від 02.11.2021 у справі № 400/771/20 та від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21.

Матеріалами справи підтверджено, що перед поданням уточнюючої податкової декларації за 2022 рік (реєстраційний № 9314335235 від 27.12.2023 р.) АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» оформило заяву (запит) від 19.12.2023 р. з реєстраційним номером ЗВ-9934398852023 щодо надання актуальних відомостей з Державного земельного кадастру про НГО земельної ділянки за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га).

За результатом розгляду вказаної заяви (запиту) було отримано повідомлення про відмову у наданні запитуваних відомостей з ДЗК (підтверджується повідомленням за № РВ-8000046692023 від 20.12.2023 р.).

Отже, на день подання уточнюючої податкової декларації за 2022 рік була відсутня будь-яка інша НГО вказаної земельної ділянки, окрім тієї, що наявна станом на 16.02.2016 р.

Враховуючи вищевикладене, АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» здійснило правильний розрахунок розміру щомісячної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га), виходячи саме з затвердженої НГО станом на 16.02.2016 р.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 у справі №826/19473/14, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17, від 25.04.2023 справі № 813/802/16, від 27.04.2023 у справі №814/1696/17.

Суд погоджується із доводами позивача, щодо непослідовності дій відповідача, вибірковий підхід контролюючого органу до визначення розміру щомісячної плати за землю (за земельною ділянкою 800000000:90:283:0033) за 2022 рік, де відповідач керується інформацією з ДЗК щодо НГО саме станом на 22.10.2020 р., та іншою земельною ділянкою (800000000:90:283:0031) не надано будь-яких заперечень щодо застосування НГО за 2016 рік згідно затвердженої довідки.

Згідно з частиною першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із п. п. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи органів державної податкової служби зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 4 ПК України визначені основні засади податкового законодавства України, якими, зокрема, передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1-2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача-суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №192/557/17 та від 13.03.2019 року у справі №818/1194/18.

Згідно позиції Верховного Суду викладеній у рішенні №460/969/19 від 11.03.2020 року, якщо відповідач є суб`єктом владних повноважень, тож у справах про оскарження його рішення суд, який розглядає таку справу в порядку адміністративного судочинства, повинен перевірити відповідність цього рішення критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач, на якого як суб`єкта владних повноважень згідно з частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, повинен, своєю чергою, довести перед судом, що спірне рішення цим критеріям відповідає.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування нової затвердженої у відповідності до закону нової НГО земельної ділянки із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га), її оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування та Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Таким чином, правомірність використання не затвердженої НГО не доведено відповідачем, останній, як суб`єкт владних повноважень, не виконав свого обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Наведені обставини є підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №385950410 від 09.05.2024 р. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат та витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Судом було встановлено, що між адвокатським об`єднанням «Унілекс» та Акціонерним товариством «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» укладено договір про надання правової допомоги № 02/02-21/1 від 02.02.2021 р. щодо захисту прав та інтересів Позивача.

Додатком № 5 до Договору про надання правової допомоги № 02/02-21/1 від 02.02.2021 року визначено орієнтовний порядок, обсяги та вартість правової допомоги, в суді першої інстанції, щодо захисту прав та інтересів АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» під час підготовки позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №385950410 від 09.05.2024 р. та подальшого розгляду справи.

06.11.2024 року між АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» та АО «Унілекс» підписано акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 02/02-21/1 від 02.02.2021 р. на загальну суму 80 000,00 грн.(вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріли справи № 320/23896/24 підтверджують виконання адвокатом робіт зазначених у акті приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2024 р., що є підставою для задоволення поданої заяви про розподіл судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на правову допомогу у розмірі 80 000,00 грн.

Витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції підтверджується копіями договору про надання правової допомоги № 02/02-21/1 від 02.02.2021 р., укладеним між АО «Унілекс» (об`єднання) та АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» (клієнт), додатком до вказаного договору додатку №5, актом приймання-передачі наданих послуг від 06.11.2024, рахунком на оплату № 57 від 07.11.2024 р., детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (АО «Унілекс») у справі №320/23896/24 від 07.11.2024 р., яка розглядалась Київським окружним адміністративним судом, у вказаних документах зафіксовано, які саме послуги надавались позивачу, тому вони є належним доказом, що описує надані послуги з правової допомоги. Отже, позивачем дотримано вимоги ст. 134 КАС України, позивачу підлягає поверненню сума витрат на правову допомогу в розмірі 80 000,00 грн.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 у справі №420/6027/19.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц дійшла висновку, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.

Відповідач скористався своїм правом та подав заперечення про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в яких просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 00/9888/19-а Верховний Суд уже виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що, відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За даними перелічених доказів понесені витрати на професійну правничу допомогу склали 80000,00 грн.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що: дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа розглядалася судом за правилами загального позовного провадження та судові засідання відбувались не завжди; наявна судова практика; в подальшому розгляд справи відбувався у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності. Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір 80000,00 грн є надмірним. Водночас, суд вважає, що в даному випадку співмірною є сума 30 000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відтак, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 30 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення №385950410 від 09.05.2024 р., яким позивачу за порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 4178 173 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві на користь Акціонерного товариства «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.