Ухвала

від 18.11.2024 по справі 360/1345/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1345/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Вонсовича Михайла Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Щастинського відділу державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 01.11.2024 позовна заява адвоката Вонсовича Михайла Михайловича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Щастинського відділу державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якій просить суд:

- зняти арешт з майна (всього майна) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного постановою АА №228059 від 21.09.2007, Відділом Державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області, реєстраційний номер обтяження 5736487, зареєстрованого Новоайдарською державною нотаріальною конторою 27.09.2007 о 13:52:40, 93500, Луганська обл., Щастинський район, смт Новоайдар, вул. Банківська, буд.33, (095)314-86-78; info@na.lg.notary.gov.ua.

Ухвалою судді від 06.11.2024 позовна заява залишена без руху, запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 5, 160, 161 КАС України, з мотивів викладених в ухвалі; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із обґрунтування поважності пропуску такого пропуску.

На виконання ухвали суду від 06.11.2024 представником позивача подано позовну заяву, а також заяву про поновлення строку звернення до суду.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Щастинського ВДВС у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 накладеного державним виконавцем ВДВС Новоайдарського РУЮ постановою АА № 228059, 21.09.2007.

- зобов`язати Щастинський ВДВС у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна (всього майна) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного постановою АА № 228059 від 21.09.2007, Відділом Державної виконавчої служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області, реєстраційний номер обтяження 5736487, зареєстрованого Новоайдарською державною нотаріальною конторою 27.09.2007 о 13:52:40, 93500, Луганська обл., Щастинський район, смт Новоайдар, вул. Банківська, буд. 33, (095)314 86 78; info@na.lg.notary.gov.ua.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач просить поновити строк звернення до суду зазначаючи, що з 15.10.2024 (дата коли позивач дізнався про порушення своїх прав) по 04.11.2024 (дата звернення до суду) минуло 19 днів, проте, цей строк затягнувся у зв`язку із реалізацією ОСОБА_1 свого права на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги та звернення для цього до Північного регіонального центру БВПД. Враховуючи незначний проміжок часу який минув з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав до часу звернення до суду з позовом (9 днів), який було пропущено з поважних причин (звернення позивача до БВПД, конфіденційне побачення позивача з адвокатом для узгодження правової позиції, збір доказів, сплату судового збору, зайнятість адвоката в інших справах), прошу визнати поважними причини пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновити його.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві, суд зауважує на таке.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Одночасно пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.

З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду.

Право на звернення з позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов`язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Також стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів.

Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється Державною виконавчою службою, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).

Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин:

1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду;

2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.

Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.

У цій справі, скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішення (постанови) державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган Державної виконавчої служби, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання такого рішення, який обчислюється календарними днями.

Така позиція суду ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду висловлених у постановах від 08.10.2019 у справі № 440/1290/19, від 14.07.2022 у справі № 380/10649/21 та позиції Великої Палата Верховного Суду висловленій у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18.

Отже, при здійсненні судочинства у спірних правовідносинах суд має застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач 09.10.2024 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 398482587 за параметрами запиту: Пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: права власності, інші речові права, іпотека, обтяження; Тип особи: фізична особа; ПІБ: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Серія та номер паспорта громадянина України: НОМЕР_2 ; Пошук за: частковим співпадінням.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 09.10.2024 №398482587, знайдено відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна про арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження 5736487; Зареєстровано: 27.09.2007 13:52:40 за № 5736487 реєстратором: Новоайдарська державна нотаріальна контора, 93500, Луганська обл., Щастинський район, смт Новоайдар, вул. Банківська, буд.33, (095) 314 86 78; info@na.lg.notary.gov.ua; Підстава обтяження: Постанова АА № 228059, 21.09.2007, ВДВС Новоайдарського РУЮ; Об`єкт обтяження: невизначене майно, Все майно; Власник ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; Заявник: ВДВС Новоайдарського РУЮ, Код: 34846702, 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт Новоайдар, вул. Банківська, 33.

Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався ще 09.10.2024.

На підставі договору про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 № 46/24-цс від 10.10.2024 адвокат Вонсович Михайло Михайлович звернувся із адвокатським запитом від 10.09.2024 № 38 до Щастинського відділу державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про отримання інформації та документів надавши ордер серії ВХ № 1072161 від 10.10.2024.

15.10.2024 адвокат ОСОБА_2 отримав лист Щастинського відділу державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 20484 від 15.10.2024 «Про надання інформації».

Тобто, представник позивача, маючи з 10.10.2024 інформацію про відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявності обтяження на майно ОСОБА_1 , 15.10.2024 отримавши інформацію від відповідача та був обізнаний про обставини, якими обґрунтовано позовну заяву.

Допускаючи правомірну поведінку адвоката суд вважає, що дата отримання інформації представником позивача свідчить про те, що позивач також дізнався про відомості з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наявності обтяження на майно 15.10.2024.

21.10.2024 позивач звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до Доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 22.10.2024 № 004-2205896, видане на підставі наказу Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Н-БВПД/108/108-04.6-4/579 від 21.10.2024, призначено адвоката ОСОБА_2 , для надання безоплатної вторинної правничої допомоги позивачу.

Таким чином, представник позивача з 22.10.2024, будучи обізнаним про порушення прав позивача та отримавши відповідь на адвокатський запит 15.10.2024, мав можливість звернутись до суду з цією позовною заявою у встановлений десятиденний строк.

В той же час, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 01.11.2024 (дата формування документа в підсистемі «Електронний суд»), тобто після закінчення строку, установленого законом строку.

Надані представником позивача документи не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення з позовною заявою до адміністративного суду та об`єктивних перешкод для своєчасного звернення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач пропустив десятиденний строк звернення з цим позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, слід визнати неповажними, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню.

Суд роз`яснює позивачеві, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 287, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Вонсовича Михайла Михайловича про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву адвоката Вонсовича Михайла Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до Щастинського відділу державної виконавчої служби у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту майна повернути позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива