Рішення

від 13.11.2024 по справі 380/25654/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 рокусправа № 380/25654/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» до Львівської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» (далі позивач, ТОВ «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ») з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості прийняте Львівською митницею Державної митної служби України 09.06.2023 №UA209000/2023/100309/1;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості прийняте Львівською митницею Державної митної служби України 09.06.2023 №UA209000/2023/100310/1;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості прийняте Львівською митницею Державної митної служби України 16.06.2023 №UA209000/2023/100338/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості прийняте Львівською митницею Державної митної служби України 01.06.2023 №UA209000/2023/100281/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості прийняте Львівською митницею Державної митної служби України 16.06.2023 №UA209000/2023/100339/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001588 від 09.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001589 від 09.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001657 від 16.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних. засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001516 від 01.06.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001658 від 16.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. Під час здійснення господарської діяльності, у зв`язку з поставкою товару, ТОВ «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» з метою митного оформлення товарів подало до Львівської митниці електроні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митних декларацій. До митних декларацій, для застосування основного методу визначення митної вартості товару, було надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. Проте відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що за результатами проведеного опрацювання встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідач не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 Митного кодексу України. Тому, посадові особи Львівської митниці під час здійснення контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» (покупець) та компанією «NATURAL FRUIT CO., LTD», Таїланд (продавець) 10.03.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №10/03/2023, предметом якого є зобов`язання продавця здійснити продаж продуктів харчування (Товар), а покупець зобов`язується купувати товар.

Відповідно до істотних умов контракту Товар доставляється на умовах Fob/Bankok/Laem Chabang («Інкотермс 2010») згідно з проформами інвойсами. Загальна сума контракту складає 99900,00 доларів США і складається з суми окремих інвойсів. Умови оплати: передоплата в розмірі 30% від вартості інвойсу, решта 70% після копії документів.

На виконання умов вказаного контракту згідно з комерційним рахунком-фактурою №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023 позивач придбав у продавця товар 5000 упаковок консервованих шматочків ананасів в сиропі 6х3100мл; мертва вага 1840 г, вага нетто 3050 г. Загальна вартість 61500,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару, який ввозився 5 контейнерами, щодо кожного з них позивач подав до митного органу митні декларації:

1) 01.06.2023 №23UA209230057676U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) №403729 від 26.05.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230057676U7 від 01.06.2023.

2) 09.06.2023 №23UA209230061270U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) №А3866 від 08.06.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230061270U3 від 09.06.2023.

3) 09.06.2023 №23UA209230061232U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) №А9249 від 08.06.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230061232U3 від 09.06.2023.

4) 16.06.2023 №23UA209230064362U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: рахунк-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 16.06.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230064362U5 від 16.06.2023.

5) 16.06.2023 №23UA209230064365U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 16.06.2023; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209230064365U2 від 16.06.2023.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи копію митної декларації країни походження №СО2023-0055658 від 08.05.2023, копії платіжних доручень Swift переказів від 22.03.2023 на суму 18450,00 доларів США, від 25.05.2023 на суму 43050,00 доларів США.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 01.06.2023 №UA209000/2023/100281/2; від 09.06.2023 №UA209000/2023/100309/1; від 09.06.2023 №UA209000/2023/100310/1; від 16.06.2023 №UA209000/2023/100338/2; від 16.06.2023 №UA209000/2023/100339/2.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100281/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA203230/2023/001516. З метою випущення товару у вільний обіг 01.06.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209230058112U0, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100309/1 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA203230/2023/001588. З метою випущення товару у вільний обіг 09.06.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209230061540U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100310/1 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA203230/2023/001589. З метою випущення товару у вільний обіг 09.06.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209230061581U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100338/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA203230/2023/001657. З метою випущення товару у вільний обіг 16.06.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209230064556U1, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100339/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA203230/2023/001658. З метою випущення товару у вільний обіг 16.06.2023 позивач (декларант) подав митну декларацію №23UA209230064552U5, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» звернулося за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові у справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

У випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені пунктом 2 частиною 1 статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод не застосовується у таких випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Кожен із вказаних випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із змісту статті 53 МК України висновується, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями частини 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як зазначено в позовній заяві та в картках відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митних деклараціях позивачем надано до кожної такої декларації: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note); декларацію про походження товару (Declaration of origin) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №СФ-0000660 від 26.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №10/03/2023 від 10.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №91-2018 від 17.06.2021; договір (контракт) про перевезення 07/22 від 01.07.2022; сертифікат, що товар не є генетично модифікованим організмом №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023; копію митної декларації країни відправлення №А0111660405408 від 11.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів.

Крім цього, на виконання вимоги митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи копію митної декларації країни походження №СО2023-0055658 від 08.05.2023, копії платіжних доручень Swift переказів від 22.03.2023 на суму 18450,00 доларів США, від 25.05.2023 на суму 43050,00 доларів США.

З огляду на викладене, слід зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано всі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено зі змісту оскарженого рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Тому, відповідач надіслав декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17.

У пункті 2 частини 4 статті 54 МК України вказано, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність вказаних у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Відповідач витребував визначені у статті 53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржені рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Водночас надані декларанту електронні повідомлення стосовно необхідності подання митному органу додаткових документів не містить відомостей щодо правових підстав для витребування таких документів, переліку відомостей, які відсутні у поданих документах, наявність яких є необхідною умовою для підтвердження числового значення складових митної вартості, визначеної позивачем.

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями пункту 2 частини 4 статті 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Відповідач в обґрунтування розбіжностей у долучених позивачем до митних декларацій №23UA209230057676U, №23UA209230061270U3, №23UA209230061232U3, №23UA209230064362U, №23UA209230064365U2 документах зазначає таке.

Щодо твердження відповідача, що в одних CMR у графах 16 та 23 зазначено перевізника Firma Uslugovo-Handlova Dammian Grzelczyk, в інших CMR у графах 16 та 23 зазначено перевізника одну фірму (водній із CMR печатки такої фірми неможливо становити), натомість рахунок на перевезення виставлений ФОП ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення між перевізником та експедитором митному органу не надавався.

Суд зазначає, що рахунок на перевезення виставлений ФОП ОСОБА_1 , проте у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано різні фірми. При цьому, позивачем до митного органу до кожної митної декларації надавався договір про перевезення 07/22 від 01.07.2022 укладений із ФОП ОСОБА_1 .

Водночас слід зазначити, що у наданих позивачем автотранспортній накладній наявні усі необхідні відомості, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів. Крім того, автотранспортна накладна СMR не є документом, що підтверджує митну вартість товару, а стосується оформлення перевезення товару автотранспортним засобом.

Суд звертає увагу, що залучення третіх осіб для виконання господарських зобов`язань перевізником та експедитором не впливає на визначення митної вартості товарів. Крім того, при надсиланні вимоги митного органу до декларанта про надання додаткових документів, договорів перевізника з третіми особами не запитувалися, про відсутність таких не зазначалося. Однак відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, лише зацитував статтю 53 МК України без конкретизації, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів.

Окрім цього, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до митних декларації поставка товару здійснювалась на умовах FOB, як встановлено умовами зовнішньоекономічний контракт №10/03/2023.

Згідно з правилом А.9. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, за умовами перевезення FOB, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, обов`язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця, а ціна товару, визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Таким чином, суд зазначає, що рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг містять необхідну інформацію стосовно вартості перевезення вантажу, а тому висновку митного органу щодо відсутності у нього всієї інформації щодо витрат на перевезення та супутніх робіт на іноземній території є необґрунтованими.

Необхідно також звернути увагу, що позивачем надавалася експортна декларація країни відправлення, в якій збігається загальна сума заявленої митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача, що перевізником відповідно до договору про перевезення та рахунку на перевезення являється ФОП ОСОБА_1 , а директором ТОВ «Ріо Експорт-Імпорт» являється ОСОБА_2 , таким чином існують сумніви щодо взаємозалежності даних суб`єктів та їх впливу на відповідні витрати, суд зазначає, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Однак митний орган жодним чином не довів належними та допустимими доказами взаємопов`язаність між перевізником та замовником послуг, як і не довів, що взаємопов`язаність таких суб`єктів господарювання може впливати на вартість імпортованого товару. Також, не витребував у позивача необхідних документів, що могли виключити зазначені сумніви у відповідача.

Стосовно неподання до митного оформлення заявки-замовлення на перевезення вантажу, то суд звертає увагу, що заявка на поставку товарів є акцептом щодо умов поставки, запропонованих компанією перевізником. Цей документ передбачає умови щодо термінів постачання, обсягів постачання, а також кількості і цілісності поставлених товарів.

Натомість числові значення складових митної вартості товару, який було ввезено на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічного контракту №10/03/2023, містяться у рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг, які подавалися позивачем митному органу під час процедури оформлення.

Щодо покликань відповідача, що позивачем надано платіжні доручення від 22.05.2023 та від 25.05.2023 у графі 70 «призначення платежу» зазначена інформація про зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2023 №10/03/2023, однак у контракті відсутня інформація про вартість та асортимент товару. Така інформація відповідно до пункту 2.1 контракту зазначається у додатку до специфікації та рахунку проформі. Разом з тим інформація про додаток у платіжному документі не зазначена, що не дає змоги перевірити повноту нарахування фактурної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1. зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2023 №10/03/2023 якість товару повинна відповідати специфікації, узгодженій сторонами за цим контрактом та проформами інвойсами. Отже, положеннями пункту 2.1 контракту передбачено, що цим контрактом та проформами інвойсами визначається якість товару, а не вартість та асортимент товару.

Ціна товару за умовами цього контакту визначена в пункті 5.1, відповідно до якого загальна сума договору складає 99900,00 доларів США і складається з сум окремих інвойсів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до карток відмови до всіх митних декларацій позивач надавав рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №NAT/JT/147/2023 від 15.04.2023.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Крім того, суд зазначає, що за результатом проведеної консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з статтями 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості слугувала: МД від 27.03.2023 №UA204020/2023/12377, де вартість такого товару склала 1,05 доларів США за кг (даного виду товару).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Однак відповідачем у рішенні не зазначено конкретної інформації та критеріїв, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо).

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Суд зазначає, що неправомірним є коригування митної вартості товару, якщо виявлені розбіжності не спричинили неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість відповідного товару. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 20.03.2020 у справі №480/4423/18.

З викладеного слід виснувати, що відповідачем не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах які вплинули на ціну товару та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

Суд окрім іншого враховує, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 3 статті 53 МК України).

В оскаржених рішеннях відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

З урахуванням викладеного суд висновує, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, водночас відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100309/1, №UA209000/2023/100310/1, №UA209000/2023/100338/2, №UA209000/2023/100281/2, №UA209000/2023/100339/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому, такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001588, №UA209230/2023/001589, №UA209230/2023/001657, №UA209230/2023/001516, №UA209230/2023/001658, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оскарженої картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відсутні підстави, передбачені частиною 6 статті 54 МК України, відповідне рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність рішення відповідача. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.

Судовий збір відповідно до частини 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 №UA209000/2023/100309/1, від 09.06.2023 №UA209000/2023/100310/1, від 16.06.2023 №UA209000/2023/100338/2, від 01.06.2023 №UA209000/2023/100281/2, від 16.06.2023 №UA209000/2023/100339/2.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/001588 від 09.06.2023, №UA209230/2023/001589 від 09.06.2023, №UA209230/2023/001657 від 16.06.2023, №UA209230/2023/001516 від 01.06.2023, №UA209230/2023/001658 від 16.06.2023.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ЕКСПОРТ-ІМПОРТ» (79024, вул. Молочна, 15, м. Львів; ЄДРПОУ 33753942) судовий збір в сумі 16440 (шістнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович