Рішення

від 15.11.2024 по справі 380/10686/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 рокусправа № 380/10686/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЄВРО-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ЄВРО-СЕРВІС" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13704/13-01-04-07/39318644 віл 29.03.2024;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області скласти графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та здійснити коригування інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22.

Ухвалою від 24.05.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним ППР до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю. Позивач вважає ППР неправомірним, оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» на користь Львівської міської ради 927 784,08 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 62970,64 грн інфляційних втрат, 9 717,55 грн три проценти річних, 7 602,15 грн пені, 109 200,41 грн штрафу та 32 527,47 грн судового збору. Також розстрочено виконання рішення на 12 місяців шляхом стягнення щомісячно по 95 816,86 грн.

Стверджує, що у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, наведеного в додатку до податкового повідомлення-рішення №13704/13-01-04-07/39318644 від 29.03.2024, графік погашення розстрочених сум згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22 не відображено.

Посилаючись на Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ТзОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» самостійно визначив та подав декларації з плати за землю (орендної плати за землю), в яких задекларував суми податкових зобов`язань до сплати. Вказані декларації складені і підписані відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб визначений діючим законодавством. Таким чином, ТзОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» було обізнано з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати за землю у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету.

Стверджує, що Головне управління ДПС у Львівській області не зверталося з позовною заявою до суду про стягнення податкового боргу. наголосити на тому, що розстрочення виконання рішення суду не є тотожним розстроченню (відстроченню податкового боргу) податкового боргу. Порядок відстрочення податкового боргу передбачено Податковим кодексом України (далі- ПК України), а саме п. 100.1 ст. 100 ПК України встановлено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Станом на даний час, ТзОВ «Укр-євро-сервіс» не зверталося в ГУ ДПС у Львівській області із заявою про розстрочення чи відстрочення податкового боргу.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ЄВРО-СЕРВІС" не мало підстав звертатись до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), оскільки розстрочення основного боргу зі сплати орендної плати за землю було надано рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22. Основний борг зі сплати орендної плати за землю відноситься до заборгованості зі сплати платежів до бюджетів. Відтак, рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі №914/3346/22, що набрало законної сили, і є тим первинним документом, на підставі якого в інформаційній системі відображаються відомості про надані платникам розстрочення (відстрочення).

Стверджує: «…Як вбачається з акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 27.02.2024, Головне управління ДПС У Львівській області порушивши Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, не занесло до інформаційної системи серед інших первинних показників документів, що є підставою для перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу): номеру справи, дати рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22, яким передбачено надання розстрочення, у тому числі, дати набрання рішенням суду законної сили. Відповідно Головне управління ДПС У Львівській області не врахувало термінів сплати орендної плати за землю, визначених рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22, та дійшло помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ТзОВ «Укр-євро-сервіс» до відповідальності за порушення законодавчо визначених термінів сплати орендної плати…».

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

В провадженні Господарського суду Львівської області була справа за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про стягнення 2 168 497,78 грн., з яких 927 784,08 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю,76 021,45 грн пені, 62 970,64 грн інфляційних втрат, 9 717,55 грн трьох процентів річних та штрафу 1092 004,06 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 по справі № 914/3346/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Євро-Сервіс» (79019, м.Львів, вул.Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код юридичної особи 43968090) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04055896) 927 784,08 грн основного боргу зі сплати орендної плати за землю, 62970,64 грн інфляційних втрат, 9 717,55 грн три проценти річних, 7 602,15 грн пені, 109 200,41 грн штрафу та 32 527,47 грн судового збору. Також розстрочено виконання рішення на 12 місяців шляхом стягнення щомісячно по 95 816,86 грн.

27.02.2024 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі Кодекс), у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку ТзОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з плати за землю (земельного податку).

Камеральною перевіркою встановлено, що, ТзОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» порушено вимоги п. 287.3 ст. 287, Податкового кодексу України, а саме порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з орендної плати за землю, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафних санкцій передбачених ст. 124 ПКУ.

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю, відповідно складено Акт від 27.02.2024 №7429/13-01-04-07/39318644, та винесено податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 №13704/13-01-04-07/39318644 основі якого до ТзОВ «УКР-ЄВРО-СЕРВІС» застосовано фінансову санкцію в сумі 273034,98 грн.

В додатку до податкового повідомлення-рішення №13704/13-01-04-07/39318644 від 29.03.2024 наведено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до ст. 124 Податкового кодексу України на загальну суму 273034,98 грн Застосовано розмір штрафу - 10 %.

Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.

Спір між сторонами стосується правомірності застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання при наявності розстрочення виконання рішення суду про стягнення цього зобов`язання.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно достатті 1 Податкового кодексу України(далі -ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зістаттею 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Статтею 61 ПК Українивизначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними устатті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно достаті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п.46.1 статті 46 ПК України).

У відповідності до положеньстатті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із приписами п.16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Статтею 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 статті 287 ПК України).

Тобто, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації сума податкового зобов`язання по платі за землю підлягає сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що відповідає положенням п.287.3 статті 287 ПК України(в т.ч. в редакції, чинній на момент виникнення у позивача обов`язку по сплаті самостійно визначеного ним податкового зобов`язання).

За змістом п. 11 підрозд. 10 розд. ХХПК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до підпункту14.1.265пункту14.1статті14 Податкового кодексу Україништрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2021 року) встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. У відповідності до п. 124.2 та п. 124.3 статті 124 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2021 року), діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів пункту32.1статті32 Податкового кодексу Українизміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно пункту32.2статті32 Податкового кодексу Українизміна строку сплати податку здійснюється у формі розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку (пункт32.3статті32 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту14.1.175пункту14.1статті14 Податкового кодексу Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Частинами 1, 3 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з орендаря на користь органу місцевого самоврядування стягується сума орендної плати, є самостійною процедурою.

Розстрочення є лише формою розрахунків платника (орендаря) з місцевим бюджетом (орендодавцем) шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення боргу. Рішення суду про розстрочення сплати боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення заборгованості з орендної плати.

Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання, та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбаченихстаттею 124 Податкового кодексу України.

При цьому у даній справі суд зауважує, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення боргу з орендної плати приймалось судом за заявою платника податків, який усвідомлював, що ним було допущено податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань. Тобто позивач був обізнаний, що несплата податкових зобов`язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до місцевого бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача, а отже втручання держави шляхом нарахування штрафних санкцій на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для позивача, з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов`язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин, що склались.

Вказана правова позиція вже була викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 812/8730/13-а (К/9901/4427/18), від 05.11.2018 у справі 2а-9232/12/2670.

Із наведених вище підстав суд вважає спірне ППР правомірним та відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Щодо решти позову суд зазначає наступне.

За правилами ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин,перелікяких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку: … стосовно місцевих податків та зборів - керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Відповідач стверджує, що позивач не звертався до нього із заявою про розстрочення вказаного податкового боргу.

Позивач дану обставину не спростував.

Враховуючи наведене відсутні підстави для зобов`язання відповідача скласти графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та здійснити коригування інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ЄВРО-СЕРВІС».

За приписамипункту 4 частини першоїстатті 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другоїстатті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна