Рішення

від 18.11.2024 по справі 320/27784/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 рокусправа № 320/27784/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд гарантування вкладів, позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі шевченківський ВДВС у м. Києві, відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб штрафу у розмірі 5100 грн. у ВП № 66091906 від 07.04.2023, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. в порядку примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 462/5678/16-ц щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.07.2021 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Мороз Л.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66091906 з примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа у справі № 462/5678/16, виданого 06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов`язано Фонд гарантування вкладів внести ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів та здійснити вказаним вкладникам відповідні виплати. Фондом гарантування вкладів головному державному виконавцю Шевченківського ВДВС у м. Києві направлено заяву від 22.07.2021 на підставі ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». У поданій заяві Фонд просив врахувати викладені об`єктивні поважні причини неможливості виконання рішення суду та винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання судового рішення у справі № 462/5678/16, а також повідомив державного виконавця, що 17.12.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб» Фондом завершені виплати гарантованих сум відшкодування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», оскільки відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 26.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10671110050002602 про державну реєстрацію припинення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк - ліквідованим. Крім того, до Фонду не надано заяви стягувача з передбаченими нормативно-правовими актами документами та відомостями щодо отримання відповідної частини спадщини для виплати відповідної частини відшкодування за вкладом. Водночас, згідно інформації з АСВП та наявним документам виконавчого провадження будь-яких постанов про відкладення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №66091906 державним виконавцем не виносилось. Відповідь про розгляд вказаного клопотання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також не отримував. Будь-яких вимог щодо виконання рішення суду після отримання заяви Фонду про відкладення виконавчих дій та попереджень про притягнення до відповідальності за невиконання рішення суду без поважних причин і накладення штрафу згідно ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу Фонду не надходило. Викладене на думку позивача свідчить про те, що державним виконавцем не вчинялися всі належні дії та не використовувалися надані повноваження, чим не було забезпечено належну організацію примусового виконання рішення, допущено протиправні дії по винесенню постанови про накладення штрафу. Відтак, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 30.08.2023 Київський окружний адміністративний суд матеріали адміністративної справи № 320/27784/23 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського ВДВС у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови передав за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 05.02.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 19.02.2024 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

29.02.2024 від відповідача надійшов відзив (вх. № 16130), в якому зазначає, що державним виконавцем 19.07.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 66092906. Копія постанови направлена боржнику для виконання та стягувачу до відома. Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №462/5678/16 скасоване не було та набрало законної сили, то державний виконавець зобов`язаний вжити усіх заходів щодо примусового виконання зазначеного рішення суду відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Також вказує, що на адресу відповідача Фонд жодного разу не направляв повідомлення, що для фактичного повного виконання рішення суду стягувач повинен надати на адресу Фонду документи, передбачені Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами, що у свою чергу, позбавило державного виконавця можливості повідомити стягувача про надання таких документів на адресу Фонду. Такі обставини свідчать про повну бездіяльність Фонду при виконанні рішення суду, а тому постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100, 00 грн. винесена правомірно. У зв`язку з наведеним, відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №462/5678/16, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2021, адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Фонд гарантування вкладів внести Фуканчик І.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Укргазпромбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити вказаним вкладникам відповідні виплати.

06.05.2021 Львівським окружним адміністративним судом видано три виконавчі листи №462/5678/16.

Головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66091906 від 19.07.2021 з примусового виконання виконавчого листа №462/5678/16 від 06.05.2021 про зобов`язання Фонду гарантування вкладів внести Фуканчик І.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів та здійснити вказаним вкладникам відповідні виплати. Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду у розмірі 24000 грн. та витрати виконавчого провадження у сумі 195,30 грн.

12.08.2021 на адресу відповідача від Фонду гарантування вкладів надійшов лист №60-11183/21 про неможливість виконання судового рішення та відкладення провадження виконавчих дій посилаючись на те, що 17.12.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» було подано документи державному Реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи і що відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом завершені виплати гарантованих сум відшкодування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК». Враховуючи наведене, боржник просив винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій.

15.09.2021 головний державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві звернувся з вимогою до Фонду гарантування вкладів, якою зобов`язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у десятиденний термін з моменту отримання вимоги державного виконавця виконати рішення суду та надати підтвердження про виконання. У разі невиконання рішення суду та вимоги державного виконавця надати письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

У зв`язку з тим, що рішення суду станом на 07.04.2023 боржником так і не виконано, державним виконавцем винесено постанову ВП № 66091906 від 07.04.2023 про накладення на Фонд гарантування вкладів штрафу у сумі 5100,00 грн. та надано боржнику новий строк для виконання рішення.

Позивач не погоджується із прийняттям постанови про накладення штрафу від 07.04.2023 у ВП №66091906 та звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктами 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

За правилами ч. 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За змістом ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також, обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Як вже було встановлено вище, що головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66091906 від 19.07.2021 з виконання виконавчого листа №462/5678/16 від 06.05.2021 про зобов`язання Фонду гарантування вкладів внести Фуканчик І.М., ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити вказаним вкладникам відповідні виплати. Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду у розмірі 24000 грн. та витрати у сумі 195,30 грн.

Суд зазначає, що станом на 07.04.2023 (на день винесення оскаржуваної постанови) рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 462/5678/16 в частині, що стосується ОСОБА_1 не було виконано, що не заперечується сторонами.

При цьому, доказів про скасування рішення суду або визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, на день винесення оскаржуваної постанови у суду відсутні.

В той же час, судом встановлено, що 12.08.2021 на адресу відповідача від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов лист №60-11183/21 про неможливість виконання судового рішення та відкладення провадження виконавчих дій посилаючись на те, що 17.12.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» було подано документи державному Реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи і що відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом завершені виплати гарантованих сум відшкодування ПАТ «Укргазпромбанк». Враховуючи наведене, боржник просив винести постанову про відкладення проведення виконавчих дій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що державним виконавцем не було розглянуто по суті отриману від боржника заяву про відкладення проведення виконавчих дій та, як наслідок, не прийнято рішення за результатами розгляду такої заяви в порядку ст. 32 Закону № 1404-VIII. Крім того, не було враховано поважних причин, які зумовили невиконання судового рішення, наведених у вищевказаному листі від 12.08.2021 та за результатами розгляду такого листа не прийнято жодного рішення, тому постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення є протиправною.

Надаючи оцінку таким аргументам позивача, суд враховує таке.

Пунктом 3 частини 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до ст. 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Аналіз наведених норм Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що на державного виконавця покладений обов`язок розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, в той же час, відсутній обов`язок без обґрунтованих на це підстав такі заяви задовольняти, зокрема відкладати проведення виконавчих дій.

Більше того, у ст. 32 Закону № 1404-VIII міститься імперативна вимога про те, що у тому випадку, коли виконавець дійде висновку про необхідність відкладення проведення виконавчих дій, він зобов`язаний винести відповідну постанову. При цьому, відсутній обов`язок приймати відповідну постанову, відмовляючи у відкладені проведення виконавчих дій.

Водночас, суд зауважує, що бездіяльність державного виконавця щодо нерозгляду по суті заяви позивача №60-11183/21 від 12.08.2021 не є предметом даного судового розгляду. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач, як боржник у ВП № 66092577 після подання відповідної заяви у серпні 2021 року, до винесення оскаржуваної постанови у квітні 2023 року, на протязі більше двох років будь-яким чином цікавився ходом виконавчого провадження та результатами розгляду його заяви.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що з моменту подання заяви про відкладення проведення виконавчий дій - 12.08.2021 - до моменту винесення спірної постанови про накладення штрафу - 07.04.2023 - минуло більше ніж 10 робочих днів, на які ст. 32 Закону № 1404-VIII передбачено можливість виконавця відкласти проведення виконавчих дій.

Тобто, після спливу більше двох років відсутності від боржника інформації про виконання рішення суду, що є обов`язком боржника, доцільність відкладення проведення виконавчий дій фактично відпала.

Відповідно до ст. 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 34 Закону № 1404-VIII передбачені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій.Натомість в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався з відповідними заявами для відстрочення виконання судового рішення, зупинення виконавчого провадження, тощо.

Щодо аргументів позивача про те, що відповідачем не було враховано поважних причин, які зумовили невиконання судового рішення, наведених у вищевказаному листі від 12.08.2021, то суд зазначає таке.

Так, як вже йшлося вище, за змістом листа Фонду гарантування вкладів №60-11183/21, боржник повідомив виконавця про неможливість виконання судового рішення та відкладення провадження виконавчих дій. Вказав, що 17.12.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» було подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи і що відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом завершені виплати гарантованих сум відшкодування ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК».

Крім того, у листі №60-11183/21 позивач вказував, що відповідно до ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 26.12.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №10671110050002602 про державну реєстрацію припинення ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК», як юридичної особи, а отже ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.

Будь-яких інших аргументів, як то необхідність додаткового звернення стягувача до Фонду зі заявою про виконання судового рішення позивачем у листі №60-11184/21 не наводилося.

Водночас, суд звертає увагу, що аналогічні за змістом аргументи вже були викладені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у його апеляційній скарзі на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №462/5678/16.

Такі доводи як ліквідація банку, завершення виплат гарантованих сум відшкодування ПАТ «Укргазпромбанк», а також відсутність у Фонду первинних документів по вкладниках, колегією суддів апеляційної інстанції в постанові від 18.03.2021 у справі №462/5678/16 оцінені критично та рішення суду першої інстанції від 17.11.2020 залишено без змін.

Таким чином, суд констатує, що як у листі №60-11183/21 про неможливість виконання судового рішення та відкладення проведення виконавчих дій, так і у цій справі, позивач посилається суто на формальні причини, які існували ще на момент прийняття судового рішення від 17.11.2020 у справі № 462/5678/16 та відхилені судом як не поважні, тому у державного виконавця були відсутні підстави для відкладення проведення відповідних виконавчих дій.

Щодо доводів позивача про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.02.2022 № 87 затверджено Положення про виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб засобами автоматизованої системи виплат судових рішень на користь вкладників щодо стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у банку, вкладникам якого припинено або завершено виплати, та/або пов`язаних з таким стягненням інших сум, за змістом якого для отримання коштів за судовим рішенням заявник звертається до Фонду із заявою про виконання судового рішення, в якій зазначаються прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) заявника, місце його проживання або контактна адреса для листування (далі Положення №87).

Як вже вказувалося вище, постановою про відкриття виконавчого провадження №66091906 державний виконавець зобов`язав боржника виконати виконавчий документ протягом 10-ти робочих днів.

Таким чином, 10-ти денний строк на виконання судового рішення в боржника закінчився ще задовгого до прийняття відповідного Положення № 87.

Також матеріали виконавчого провадження ВП № 66091906 не містять доказів того, що Фонд, як боржник у виконавчому провадженні, на якого покладено обов`язок виконати судове рішення, на адресу стягувача направляв будь-які листи про надання необхідних документів для отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, також матеріали виконавчого провадження не містить доказів щодо того, що боржник до прийняття оскаржуваної постанови звертався до державного виконавця та повідомляв про необхідність подання стягувачем відповідної заяви та документів, передбачених Положенням №87 або ж іншим чином намагався виконати рішення суду. Відповідні докази відсутні і в матеріалах даної справи.

Отже, оскільки станом на 07.04.2023 доказів виконання рішення суду до відділу не надано та не надходило від боржника жодних інших заяв щодо причин та неможливості виконання судового рішення, то суд приходить висновку про правомірність винесення державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 07.04.2023 у виконавчому провадженні № 66091906.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Щодо судового збору, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Повний текст рішення складений 18.11.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна