Рішення

від 18.11.2024 по справі 400/7986/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 р. справа № 400/7986/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу суми індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з грудня 2015 р. до березня 2018 р. з урахуванням підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 р.;

- зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 р. до березня 2018 р. з урахуванням підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. щомісячної індексації-різниці (фіксованої індексації) грошового забезпечення в сумі 3 865,58 грн.;

- зобов?язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної індексації-різниці (фіксованої індексації) грошового забезпечення в сумі 3 865,58 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р.;

- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р. для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р.;

- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.23 р. для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2023 р. без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2023 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року із урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

- зобов?язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року із урахуванням раніше проведених виплат;

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 за період з грудня 2015 р. до березня 2018 р. не нараховано індексацію або нараховано не в повному обсязі. За період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. в сумі 3 865,58 грн. відповідач не виплатив індексацію відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» у фіксованій величині. Також, відповідач не вірно розраховував грошове забезпечення позивача та матеріальну допомогу на оздоровлення в 2022 р., 2023 р. і грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2022 р., а саме без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення позивача за період з грудня 2015 р. до березня 2018 р., а також відсутні підстави для нарахування індексації - різниці за період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р., адже розмір підвищення грошового забезпечення позивача є більшим за суму можливої індексації. Щодо врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, то у спірному періоді прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений 01.01.18 р.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач проходив військову службу у період з липня 2002 р. до 02.01.20 р. та з 18.03.22 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення у період з 01.12.15 р. до 02.01.22 р. та з 18.03.22 р. до 01.01.24 р.

На запит позивача відповідачем надано відповідь з додатками, з яких позивач встановив, що йому у період з 01.12.15 р. до 01.03.18 р. не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 р., у період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. не нараховувалась і не виплачувалась індексація-різниця, а також під час нарахування грошового забезпечення, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2023 р. та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. проведено без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та порядок регулювання відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.03 р., з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.16 р. - 103 відсотка).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.16 р. у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.16 р.; до 01.01.16 р. поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

Окрім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07.08.19 р. у справі № 825/694/17.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 в редакції, яка набрала чинності з 01.12.15 р., у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Схема посадових окладів осіб військовослужбовців Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.07 р., яка набрала чинності з 01.01.08 р.

Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 р.

На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений в січні 2008 р. (постанова Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.07 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 р. (постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 р. та березень 2018 р., водночас всі інші місяці в даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку з січня 2008 р. до березня 2018 р. посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.15 р. базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 р.

Так, Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.17 р. № 122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались в січні 2008 р. та в лютому 2009 р. (іншій категорії військовослужбовців). Цим же листом Мінсоцполітики визначає, що сума індексації в грудні 2017 р. (для військовослужбовців з базовим місяцем січень 2008 р.) становить 4 258,75 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (коефіцієнт індексації) / 100).

Тобто, починаючи з грудня 2015 р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 28.02.18 р. є січень 2008 р.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 р. у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.15 р. має застосовуватись січень 2008 р.

Варто також наголосити, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 28.02.18 р. включно, враховуючи базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині виплати індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р., суд зазначає таке.

Так, з підвищенням в березні 2018 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», посадових окладів військовослужбовців, у тому числі і позивача, правила нарахування індексації не змінилися та березень 2018 р. став базовим місяцем для нарахування індексації, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 р. (місяця наступного за місяцем підвищення тарифних ставок).

Водночас, суд відзначає, що у спірному випадку, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 р. не є спірними.

Відповідно до доводів позивача, за спірний період, а саме з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до вимог абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку № 1078. Позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через протиправні дії, оскільки відмовив у нарахуванні та виплати такої індексації.

У відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, з 1 грудня 2015 р. в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Системний аналіз п. 1, абз. 4, 6 п. 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Окрім того, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

У разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (в березні 2018 р.) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 р. розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.

Враховуючи викладене суд звертає увагу, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 р. дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 р.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Враховуючи висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.23 р. у справі № 380/5493/21, від 14.09.23 р. у справі № 560/3097/22 суд враховує, що буквальний спосіб тлумачення вказаних норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 р. (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р. (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 р. та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 р.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 р. (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 р., на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 р., поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 р. (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 р. (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже, для з`ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 р. приписів абзацу 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 р.), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 р.).

З наявної у матеріалах справи картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 р. становив 12 039,01 грн.

В березні 2018 р. розмір грошового забезпечення позивача становив 12 636,58 грн.

Щодо суми індексації, яка мала скластися в березні 2018 р., суд зазначає, що вона визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 р., на величину приросту індексу споживчих цін в березні 2018 р., поділений на 100%.

В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 р. (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 р.) становить 253,3%, що підтверджується доданою до позову інформацією Мінсоцполітики від 28.09.21 р. № 5211/0/290-21/51.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в березні 2018 р. складав 1 762 грн.

Отже, відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 р. розраховується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.18 р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1 762 грн. * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації-різниці в березні 2018 р. розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 597,57 грн. = 3 865,58 грн. (де 4 463,15 грн. це сума можливої індексації, а 597,57 грн. - розмір підвищення доходу позивача).

Таким чином, починаючи з березня 2018 р. сума індексації з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися в розмірі 3 865,58 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини, в даному випадку з 01.03.18 р. до 02.01.20 р.

Відповідно до п. 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.04 р., грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Оскільки індексація грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 28.02.18 р. включно та індексація - різниця за період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, на ці суми також не нараховувалася та не виплачувалася компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб має бути проведена одночасно з нарахуванням та виплатою індексації.

Щодо нарахування та виплати позивачу з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. та з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 р.р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.91 р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.18 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.18 р.) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.18 р. пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р.

Водночас, Закон України від 05.10.00 р. № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

В свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.18 р. № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 р. для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 р.

У свою чергу, Закон України від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021» та Закон України № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 р. на 2020 р., 2021 р., відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. до 01.01.20 р. - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Юридична природа соціальних виплат розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.19 р. у справі № 913/204/18, від 10.03.20 р. у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.20 р. положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX та Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Також встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

З урахуванням наведеного, суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.20 р. положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 02.08.22 р. у справі № 440/6017/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Хоча предметом розгляду справи № 440/6017/21 є право пенсіонера, пенсію якому призначено відповідно до Закону № 2262, на перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, суд вважає за можливе застосувати вказаний висновок до даної справи.

Закони України № 294-IX та № 1082-ІХ містять аналогічні норми щодо встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не містять застережень щодо використання розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 р. як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.

Так, у відзиві відповідач підтвердив, що грошове забезпечення позивачу у період з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. та з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. виплачувалось з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.18 р. замість встановленого Законом України "Про Державний бюджет України» від 02.12.21 р. № 1928-IX станом на 01.01.22 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.22 р. № 2710-IX станом на 01.01.23 р.

Тому, перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу необхідно здійснити за період з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. та з 01.01.23 р. до 12.05.23 р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України» від 02.12.21 р. № 1928-IX станом на 01.01.22 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.22 р. № 2710-IX станом на 01.01.23 р., грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 р.р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.20 р. № 1082-IX станом на 01.01.21 р., Законом України "Про Державний бюджет України» від 02.12.21 р. № 1928-IX станом на 01.01.22 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.22 р. № 2710-IX станом на 01.01.23 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 22, 139, 238, 241-246, 262 КАС України

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суми індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.12.15 р. до 28.02.18 р. включно з урахуванням підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 р.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.12.15 р. до 28.02.18 р. включно з урахуванням підвищення посадового окладу (базового місяця) січня 2008 р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше проведених виплат;

4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сум індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. щомісячної індексації-різниці (фіксованої індексації) грошового забезпечення у сумі 3 865,58 грн.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячної індексації-різниці (фіксованої індексації) грошового забезпечення у сумі 3 865,58 грн. у період з 01.03.18 р. до 02.01.20 р. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше проведених виплат.

6. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р.

7. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 18.03.22 р. до 31.12.22 р. грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р. для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше проведених виплат.

8. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. основних видів грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.22 р.

9. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.01.23 р. до 12.05.23 р. грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.23 р. для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше проведених виплат.

10. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2023 р. без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

11. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2023 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше проведених виплат.

12. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

13. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.17 р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше проведених виплат.

14. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз