Ухвала

від 11.11.2024 по справі 420/34198/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34198/24

УХВАЛА

11 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №11263290/42123069 від 18.06.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №1 від 13.02.2024р., виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №10530327/42123069 від 08.02.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393)зареєструвати податкову накладну №2 від 07.12.2023 року, виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №10913647/42123069 від 16.04.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №2 від 21.02.2024р., виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позивач є сільскогосподрським підприємством та для нього важливим є не лише збір продукції, але й прибирання полів, боротьба зі шкідниками, внесення добрив та підготовка до посівів. Одночасно йде підготовка та подання звітності. Окремим етапом роботи є обробка сільськогосподарської продукції та підготовка її для зберігання та продажу. В зв`язку з цими об`єктивними причинами позивач не зміг проконтролювати строки звернення до суду та вчасно зібрати документи для подання позовної заяви до суду.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Суддя не приймає до уваги доводи позивача, що введення на території України воєнного стану, є підставою для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Введення з 24.02.2022 року воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Суд зазначає, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб суб`єкта господарювання, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Одеський ОАС жодного дня не припиняв свою роботу з початку введення воєнного стану, а позивач не наводить жодних обставин які безпосередньо його стосуються та які перешкоджали його зверненню до суду у строк, встановлений КАС України.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 30.07.2024 року у справі №420/6964/24.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суб`єкти владних повноважень юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 гривень.

Позивачем заявлено 3 (три) вимоги немайнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду з вказаним позовом позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7267,20 грн.

Проте позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд»).

Таким чином позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4239,20 грн. та надати суду докази такої сплати.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду доказів дотримання строку звернення до суду або письмових пояснень та відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неотримання документів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв`язку, судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними зазначені ТОВ «ТРОЯН АГРО» причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки, та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Самойлюк