Ухвала

від 29.11.2024 по справі 420/34198/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34198/24

УХВАЛА

29 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №11263290/42123069 від 18.06.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №1 від 13.02.2024р., виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №10530327/42123069 від 08.02.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №2 від 07.12.2023 року, виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №10913647/42123069 від 16.04.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №2 від 21.02.2024р., виписану Приватним підприємством «Троян-Агро» (код ЄДРПОУ 42123069) датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою від 11.11.2024 року визнано неповажними зазначені ТОВ «ТРОЯН АГРО» причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

11.11.2024 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що в період з квітня по жовтень місяць в господарстві проводиться дуже багато технологічних операцій (внесення добрив та підготовка до посівів, боронування, культивація, посів, оприскування, збір врожаю, прибирання полів, боротьба зі шкідниками, обробка сільськогосподарської продукції та підготовка її для зберігання та продажу). Бронювання від мобілізації на підприємстві немає, тому директор Позивача змушений виконувати всі роботи самостійно (копія податкового розрахунку надається). Посади головного бухгалтера та юриста на підприємстві немає.

Позивач несе також значні витрати на дизельне паливо, ремонт техніки, запчастини до комбайну, запчастини до трактора, добрива та протруйники для насіння (копії платіжних інструкцій надаються).

Таким чином, позивач фактично не мав можливості на вчасну подачу позову до суду через навантаження у роботі підприємства, яка ускладнена військовим станом та ростом цін, зокрема на пальне.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач зазначає про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши надані позивачем заяви та позов, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунені недоліки адміністративного позову.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Відповідно до положень частини третьої статті 123 та частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, у якій не зазначив обставини, які перешкоджали йому звернутися до суду своєчасно.

Суд, визначаючи чи є такі обставини поважними, дослідив докази на підтвердження вказаних обставин та встановив, що наведені позивачем загальні норми щодо доступу до правосуддя не є переконливими для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Натомість, позивачем у вказаній заяві не наведено обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій щодо вчасного звернення до суду з даним позовом, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Посилання позивача на необхідність проведення сільськогосподарських процесів під час роботи, суд також не приймає в якості поважної причини для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Доводи позивача про відсутність на підприємстві бухгалтера та юриста, а також зайнятість директора в інших справах, на переконання суду, не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку, визначеного процесуальним законом.

Інших поважних причин, відмінних від тих, які зазначені в заяві, поданій разом із позовом, позивач не навів.

Суд зазначає, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб суб`єкта господарювання, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 30.07.2024 року у справі №420/6964/24.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи недоведеність заявником існування об`єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

При таких обставинах в силу п.9 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» в заяві причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом .

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЯН АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС.

Суддя Г.П. Самойлюк