Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/35689/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35689/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом KADORR, зазначеної в акті фіксації № 004716/22 від 29.08.2022 та приписі про усунення порушень № 01-20/4565 від 01.09.2022 шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б.

Ухвалою суду від 25.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 29.08.2022 головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради за направленням Управління реклами Одеської міської ради № 51/01-19 від 01.08.2022 зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом «Жемчужина Аркадії» за адресою; м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 10м х 1,5м х 1 сторона, з написом «KADORR» з підключенням до електромереж без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №004716/22 від 29.08.2022. На підставі акту фіксації №004716/22 від 29.08.2022 Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень №01-20/4565 від 01.09.2022 з вимогою здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису, який отриманий відповідачем 26.09.2022. Представник позивача вказав, що 18.10.2022 на адресу Управління реклами Одеської міської ради надійшла відповідь ОК «Жемчужина Аркадії» на припис, в якій відповідач зазначає про неможливість виконати вимоги припису, оскільки не розуміє про який рекламний засіб йде мова, а також зазначає, що не вважає себе рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами. У листі №01-23/2216 від 01.11.2022 Управління реклами Одеської міської ради надало відповідачу роз`яснення з питань, які були порушені у відповіді на припис №01-20/4565 від 01.09.2022 та наголосило на необхідності виконанні вимог припису, однак припис так і не був виконаний відповідачем. Як вказав позивач, 01.11.2023 співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, проте вони не були допущені до рекламних засобів інженером ОК «Жемчужина Аркадії», про що у присутності останнього було складено акт про недопуск до об`єкта демонтажу та який від підпису відмовився та у подальшому, а саме 21.11.2023 співробітниками технічного відділу КУ «Одесреклама» повторно здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, проте вони не були допущені до рекламних засобів головою ОК «Жемчужина Аркадії» ОСОБА_1 , про що у присутності останнього було складено Акт про недопуск до об`єкта демонтажу. За таких обставин, посилаючись на вказані обставини та норми діючого законодавства, позивач просить суд зобов`язати Обслуговуючий кооператив ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом KADORR, зазначеної в акті фіксації № 004716/22 від 29.08.2022 та приписі про усунення порушень № 01-20/4565 від 01.09.2022 шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б.

29.01.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача. Відповідач зазначив, що обґрунтовуючи свою позовну заяву, позивач стверджує, що самовільне розміщення кооперативом дахової конструкції розміром 10м Х 1,5м Х 1м з написом «KADORR» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, без виданого у встановленому порядку дозволу, порушує законодавство з розміщення зовнішньої реклами, а не виконання вимог припису про усунення порушень за № 01-20/4565 від 01.09.2022 року та вчинення перешкод з боку відповідача під час виконання повноважень КУ «Одесреклама», унеможливлює реалізацію робочим органом наданих йому повноважень у сфері розміщення зовнішньої реклами, однак на переконання кооперативу, такі доводи позивача є безпідставними та передчасними. Так, 26.09.2022 на адресу Кооперативу надійшов припис, складений Управлінням реклами Одеської міської ради від 01.09.2022 за вих. №01- 20/4565, із змісту якого вбачалося, що Управління реклами Одеської міської ради вимагає від Кооперативу здійснити, протягом п`яти днів, демонтаж дахової конструкції 1-шт. розміром 10х1,5х1, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Б, задля усунення порушень, встановлених актом фіксації: №004716/22 від 29.08.2022. Будь - які додатки до припису не були долучені. У зв`язку з чим, 30.09.2022 Кооператив направив на адресу Управління реклами Одеської міської ради відповідь на припис, у якій було зазначено про те, що Кооператив немає можливості виконати вимоги вищевказаного припису, оскільки не розуміє, про які саме конструкції йде мова. При цьому, Управління реклами Одеської міської ради так і не надало Кооперативу копію акту фіксації №004716/22 від 29.08.2022, посилаючись на те, що: «..., акт фіксації є внутрішнім документом КУ «Одесреклама», який складається з метою передачі інформації про виявлення порушення до Управління реклами Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення. Разом з тим, висловлюючи свою думку щодо наявності підстав вважати Кооператив суб`єктом порушення законодавства про рекламу, Управління реклами Одеської міської ради зазначило: «Враховуючи те, що Кооператив є балансоутримувачем рекламного засобу щодо якого складено припис №01-20/4565 від 01.09.2022, Кооператив є розповсюджувачем зовнішньої реклами у розумінні Закону України «Про рекламу» та несе відповідальність за порушення порядку її розміщення незалежно від того, яку господарську діяльність він проводить. Дахова конструкція з написом «KADORR», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Б, є оздобленням фасаду будинку та перейшла від забудовника на баланс Кооперативу разом із житловим будинком, як єдиний цілісний об`єкт, на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 12.04.2019. Відповідач вказав, що задля запобігання конфліктів, довготривалого оскарження припису Управлінням реклами Одеської міської ради та додаткових судових і правничих витрат, Кооперативом було прийнято рішення отримати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у межах населеного пункту на відповідну дахову конструкцію. 15.12.2022, Кооператив направив до Виконавчого комітету Одеської міської ради (Управління реклами Одеської міської ради (типова форма документу) через Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради заяву з необхідним пакетом документів для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у межах населеного пункту, передбачених п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». Своїм листом від 26.12.2022 Управління реклами повідомило, що залишає без розгляду та повертає заяву позивача від 15.12.2022 у зв`язку з відсутністю повного пакету необхідних документів, а саме посилаючись на пункт 9 інформаційної картки адміністративної послуги, яка затверджена Одеським міським головою, управління реклами вказує Кооперативу на те, що для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, йому необхідно подати вичерпний перелік документів: заява суб`єкта звернення про надання адміністративної послуги заповнена належним чином, за формою встановленою додатком 3 до Регламенту Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради, який затверджено рішенням Одеської міської ради від 17.12.2013 № 4187- VI «Про створення Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради» зі змінами; два примірники бланку дозволу з необхідними узгодженнями (з фотокартками на третій сторінці). Проте, як вказав представник відповідача, положення інформаційної картки адміністративної послуги суперечать змісту Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 та Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 № 434 (зі змінами та доповненнями). Таким чином, як вказав відповідач, аналізуючи вищевикладене, відповідач вважає дії Управління реклами Одеської міської ради неправомірними, оскільки кооперативом було відправлено до Виконавчого комітету Одеської міської ради (Управління реклами Одеської міської ради) через Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради заяву з необхідним пакетом документів для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у межах населеного пункту, передбачених п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». Відповідач вказав, що Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради даний пакет був прийнятий та переданий Управлінню реклами Одеської міської ради на розгляд. Залишення без розгляду Управлінням реклами Одеської міської ради заяви з необхідним пакетом документів для отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, посилаючись на положення інформаційної картки адміністративних послуг, є необґрунтованим та незаконним та таким, що суперечить вимогам нормативно-правових актів, а саме Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами. Відповідач вказав, що вважаючи таку бездіяльність протиправною звернувся до суду. Так, адміністративний позов обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» до Управління реклами Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради по справі № 420/7188/23 про визнання бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування пунктів інформаційної картки задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Управління реклами Одеської міської ради щодо не розгляду заяви Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 р; зобов`язано Управління реклами Одеської міської ради розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 р. про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На теперішній час, як вказав відповідач, Управлінням реклами Одеської міської ради рішення суду що набрало законної сили не виконало, а отже і звернення до суду КУ «Одесреклама» з вимогою усунути перешкоду у здійснені демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» зазначеному у акті фіксації №004716/22 від 29.08.2022 та приписі №01- 20/4565 від 01.09.2022 є передчасним. Поряд з цим, як вказав відповідач, строк звернення до суду з вимогою усунути перешкоду у здійснені демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкцій з написами «KADORR» зазначену в акті фіксації №004716/22 від 29.08.2022 та приписі №01- 20/4565 від 01.09.2022 шляхом надання доступу на дах будівель за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, розпочався 03.10.2022 року з дня виникнення підстави та сплинув 03.01.2023 року протягом тримісячного строку.

29.01.2024 до суду від Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради надійшла відповідь на відзив у якій представник вказав, що як вбачається з матеріалів справи, дахові конструкції знаходяться у балансоутримувача ОК «Жемчужина Аркадії»» та відповідач є балансоутримувачем рекламних конструкцій та особою, в компетенції якої приймати рішення чи розміщувати надалі рекламні засоби або демонтувати їх, а також є розповсюджувачем зовнішньої реклами у розумінні Закону України «Про рекламу» та несе відповідальність за порушення порядку її розміщення. ОК «Жемчужина Аркадії» фактично визнає, що дахова конструкція, яка розміщена на даху житлового комплексу є зовнішньою рекламою, яка належить ОК «Жемчужина Аркадії» та потребує законного оформлення та отримання дозволу на її розміщення. Позивач зазначив, що безпідставними та необґрунтованими є твердження відповідача, що вимоги позивача усунути перешкоду у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» зазначеному у акті фіксації та приписі від 01.09.2022 є передчасними. Так, відповідач не мав права без отримання відповідного дозволу розміщувати зовнішню рекламу на даху будівлі. При цьому, позивач наголосив, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення підстави, а саме з 21.11.2023 - дня складання акту про недопуск до об`єкта демонтажу. Тобто, з моменту недопущення відповідачем співробітників КУ «Одесреклама» до об`єктів демонтажу, що перешкоджає виконанню позивачем покладених на нього Виконавчим комітетом Одеської міської ради та делегованих Управлінням реклами Одеської міської ради завдань та функцій.

02.02.2024 до суду від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), згідно яких представник відповідача вказав, що позивачем не надано суду будьяких доказів, що власником дахових рекламних конструкцій, які розміщенні на даху обслуговуючих кооперативом будинку за вказаною адресою є будь яка інша особа. Разом з тим, звернення з позовною заявою Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖНИА АРКАДІЇ» про зобов`язання вчинити певні дії , з огляду на невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23, є передчасним.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно припису Управління реклами Одеської міської ради від 01.09.2022 №01-20Є4565 складеного на ім`я ОК «Жемчужина Аркадії» "щодо усунення порушень вимог Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 №2067, Правил розміщення зовнішньої реклами місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР від 22.04.2008 №434, Правил благоустрою території міста Одеси у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI" встановлених актом фіксації №004716/22 від 29.08.2022, за місцем розташування рекламного засобу: м.Одеса, вул. Генуезька 3-Б в порушення ст.16 Закону України "Про рекламу", п.3 Типових правил, п.6 .1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, 1) Дахова конструкція -1шт. розмір 10*1,5*1ст., надано 5 днів для демонтажу конструкції, з моменту отримання даного припису(а.с.38), який ОК отримав 26.09.2022(а.с.39).

Згідно актів про недопуск до об`єкта демонтажу від 01.11.2023, 21.11.2023(а.с.45-48), КУ "Одесреклама", під час виконання направлення управління реклами Одеської міської ради на проведення демонтажу №97/01-21 від 31.10.2023 було недопущено до об`єкту демонтажу, а саме дахової рекламної конструкції з написом «KADORR» розміром 10*1,5*1ст., що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Генуезька 3-Б та належить ОК "Жемчужина Аркадії"(а.с.45-48).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР). Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов`язані з підприємницькою діяльністю.

Положеннями ст. 1 Закону №270/96-ВР визначено наступні терміни, а саме:

-реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

-внутрішня реклама реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

-зовнішня реклама реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Правила розміщення зовнішньої реклами врегульовані ст. 16 Закону №270/96-ВР, а також Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі Типові правила №2067).

Так, відповідно ч.1 ст. 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Частиною 2 ст. 16 Закону №270/96-ВР визначені вимоги, яким повинна відповідати зовнішня реклама, а саме: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Відповідно п.2 Типових правил №2067, дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

За приписами п.3 Типових правил №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV (далі Закон №2806-IV).

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (п.24 Типових правил №2067).

Згідно п.5 Типових правил №2067, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Як визначено п.6 Типових правил №2067, до повноважень робочого органу належать:

-розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

-надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;

-прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;

-підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні;

-видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;

-ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;

-подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;

-підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.

Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

У відповідності до наведених вимог Закону №270/96-ВР та на підставі наведених Типових правил розроблені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року №434 (далі Правила №434).

Як визначено п.1.3 цих правил, Правила є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси.

Пунктом 1.5 Правил №434 передбачено, що робочий орган це управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Таким чином, робочим органом у м. Одесі є Управління реклами Одеської міської ради.

Згідно п.6.1 Правил №434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно п.3 Правил №434 робочий орган надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.

Також згідно з п.3 Правил №434 робочий орган наділений повноваженням щодо видачі направлень на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій.

Отже, зі змісту наведений положень Правил №434 вбачається, що цими Правилами передбачені повноваження робочого органу, яким, як вже зазначалось, є Управління реклами Одеської міської ради, здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а також надавати приписи щодо здійснення демонтажу таких об`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу зобов`язання усунення перешкод позивачеві у здійсненні його функціональних повноважень.

Надаючи правову оцінку наявності у позивача повноважень на здійснення демонтажу дахової конструкції згідно наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів врегульовані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, однак положення цього Закону не містять повноважень таких органів на здійснення заходів щодо державного нагляду (контролю) у сфері рекламних послуг.

Водночас засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом №270/96-ВР.

Статтею 26 Закону №270/96-ВР передбачено органи, які уповноважені здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, до яких належать центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи у цьому переліку відсутні.

Таким чином, діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначено уповноважені органи на здійснення заходів державного контролю (нагляду) за дотриманням законодавства України про рекламу і Управління реклами Одеської міської ради до таких органів не віднесений. Відповідно, суд вважає, що за такого правового регулювання відповідач не мав повноважень вживати заходи державного контролю, передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закону №877-V).

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Пунктами 44, 45, 46 Типових правил №2067 передбачено, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі Постанова №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, та який реалізує державну політику, зокрема у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно п.13.1. Правил №434, демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ "ОДЕСАРЕКЛАМА" Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Пунктом 13.2 Правил №434 встановлено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках:

-а) рекламний засіб є протиправно розміщеним;

-б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу;

-в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

Відповідно п.13.3 Правил №434, у випадках, визначених абз."а" пп.13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов`язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КУ "ОДЕСАРЕКЛАМА" Одеської міської ради. У випадках, визначених абз.абз."б", "в" пп.13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється після спливу терміну, зазначеного у приписі робочого органу, якщо вказані у приписі недоліки не усунуті або власник рекламного засобу не здійснив демонтаж самостійно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №522/19532/14а викладено, зокрема, такі правові висновки щодо тотожного правового спору:

-за змістом Закону №877-V та Закону №270/96-ВР відповідачі (виконавчий комітет Одеської міської ради та КУ "ОДЕСАРЕКЛАМА" Одеської міської ради) не належать до числа органів, уповноважених на здійснення заходів державного контролю;

-Типовими правилами №2067 передбачено, що в разі невиконання у визначений строк вимог про усунення порушень виконавчі органи міських рад подають інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, у разі виявлення невиконання вимоги щодо маркування рекламних засобів відповідач (Управління реклами Одеської міської ради та КУ "ОДЕСАРЕКЛАМА" Одеської міської ради), діючи в межах визначеної законом компетенції, вправі був звернутися до уповноваженого органу державного нагляду (контролю);

-положення Правил №434 в цій частині суперечать вимогам норм нормативно-правових актів вищої юридичної сили і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №522/19532/14а дійшов висновку про те, що видаючи направлення на демонтаж рекламних конструкцій і здійснюючи такий демонтаж, відповідачі (Управління реклами Одеської міської ради та КУ "ОДЕСАРЕКЛАМА" Одеської міської ради) діяли за межами визначеної законом компетенції.

З наведеними висновками 08 червня 2021 року Верховний Суд також погодився у справі з аналогічними позовними вимогами №916/3280/19.

З огляду на вищезазначену практику Верховного Суду, суд приходить висновку, що в даному випадку позивач вийшов за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно п.3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою №667 (далі Положення №667), основними завданнями Держпродспоживслужби, зокрема є здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Згідно пп.9 п.4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Враховуючи викладене та те, що питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, докази здійснення якого в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку про відсутність у позивача станом на дату звернення до суду права вимагати від відповідача усунення перешкод у здійсненні демонтажу конструкцій.

З установлених обставин не вбачається законодавчо визначеного обов`язку відповідача здійснити допуск позивача до зазначеної дахової конструкції, що є підставою для відмови в позові, без урахування інших обставин справи, в тому числі щодо доведеності/недоведеності порушення прав позивача та належності/неналежності дахової конструкції, з приводу якої виник спір, до засобів реклами.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунальної установи ОДЕСРЕКЛАМА Одеської міської ради відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.