Постанова

від 20.01.2025 по справі 420/35689/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35689/23

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі за позовом Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Аркадії про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 004716/22 від 29.08.2022 та приписі про усунення порушень №01-20/4565 від 01.09.2022, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради звернулась з позовом до Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Аркадії, в якому просила суд зобов`язати Обслуговуючого кооперативу Жемчужина Аркадії усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою Одесреклама Одеської міської ради демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом KADORR, зазначеної в акті фіксації № 004716/22 від 29.08.2022 та приписі про усунення порушень № 01-20/4565 від 01.09.2022 шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б.

В обґрунтування позову вказувала, що 29.08.2022 головним фахівцем відділу інспекційної роботи Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради за направленням Управління реклами Одеської міської ради № 51/01-19 від 01.08.2022 зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом Жемчужина Аркадії за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, дахової рекламної конструкції у кількості 1 шт. розміром 10м х 1,5м х 1 сторона, з написом KADORR з підключенням до електромереж без виданого у встановленому порядку дозволу на розміщення зовнішньої реклами, про що складено акт фіксації №004716/22 від 29.08.2022. На підставі акту фіксації №004716/22 від 29.08.2022 Управлінням реклами Одеської міської ради складено припис про усунення порушень №01-20/4565 від 01.09.2022 з вимогою здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису, який отриманий відповідачем 26.09.2022.

Представник позивача вказував, що 18.10.2022 на адресу Управління реклами Одеської міської ради надійшла відповідь ОК Жемчужина Аркадії на припис, в якій відповідач зазначає про неможливість виконати вимоги припису, оскільки не розуміє про який рекламний засіб йде мова, а також зазначає, що не вважає себе рекламодавцем, виробником чи розповсюджувачем реклами. У листі №01-23/2216 від 01.11.2022 Управління реклами Одеської міської ради надало відповідачу роз`яснення з питань, які були порушені у відповіді на припис №01-20/4565 від 01.09.2022 та наголосило на необхідності виконанні вимог припису, однак припис так і не був виконаний відповідачем. Як вказав позивач, 01.11.2023 співробітниками технічного відділу КУ Одесреклама здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, проте вони не були допущені до рекламних засобів інженером ОК Жемчужина Аркадії, про що у присутності останнього було складено акт про недопуск до об`єкта демонтажу та який від підпису відмовився та у подальшому, а саме 21.11.2023 співробітниками технічного відділу КУ Одесреклама повторно здійснено виїзд за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б, проте вони не були допущені до рекламних засобів головою ОК Жемчужина Аркадії Збаровським Олександром Євгеновичем, про що у присутності останнього було складено Акт про недопуск до об`єкта демонтажу. За таких обставин, посилаючись на вказані обставини та норми чинного законодавства, позивач просить суд зобов`язати Обслуговуючий кооператив Жемчужина Аркадії усунути перешкоди у здійсненні Комунальною установою Одесреклама Одеської міської ради демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції з написом KADORR, зазначеної в акті фіксації № 004716/22 від 29.08.2022 та приписі про усунення порушень № 01-20/4565 від 01.09.2022 шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 3-Б.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Комунальна установа Одесреклама Одеської міської ради подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно чинних правових норм, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов`язаних із дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов`язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу;

Апелянт вказує, що законодавством України не встановлено повноваження спеціального уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів зобов`язувати рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами до демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.

У відзиві на апеляційну скаргу, Обслуговуючий кооператив Жемчужина Аркадії, посилається на правомірність оскаржуваного судового рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що дахова конструкція з написом KADORR, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 3-Б, є оздобленням фасаду будинку та перейшла від забудовника на баланс Кооперативу разом із житловим будинком, як єдиний цілісний об`єкт, на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 12.04.2019.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що Згідно припису Управління реклами Одеської міської ради від 01.09.2022 №01-20Є4565 складеного на ім`я ОК Жемчужина Аркадії "щодо усунення порушень вимог Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 №2067, Правил розміщення зовнішньої реклами місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР від 22.04.2008 №434, Правил благоустрою території міста Одеси у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 №1631-VI" встановлених актом фіксації №004716/22 від 29.08.2022, за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, вул. Генуезька 3-Б в порушення ст.16 Закону України "Про рекламу", п.3 Типових правил, п.6 .1 Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, 1) Дахова конструкція -1шт. розмір 10*1,5*1ст., надано 5 днів для демонтажу конструкції, з моменту отримання даного припису(а.с.38), який ОК отримав 26.09.2022(а.с.39).

Згідно актів про недопуск до об`єкта демонтажу від 01.11.2023, 21.11.2023(а.с.45-48), КУ Одесреклама, під час виконання направлення управління реклами Одеської міської ради на проведення демонтажу №97/01-21 від 31.10.2023 було недопущено до об`єкту демонтажу, а саме дахової рекламної конструкції з написом KADORR розміром 10*1,5*1ст., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька 3-Б та належить ОК "Жемчужина Аркадії"(а.с.45-48).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чинним на час виникнення спірних відносин законодавством визначено уповноважені органи на здійснення заходів державного контролю (нагляду) і позивач до таких не віднесений, тому за такого правового регулювання він не мав повноважень вживати заходи державного контролю, передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V).

Також зазначив, що у цьому випадку управління реклами Одеської міської ради вийшло за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби. Тому до моменту розгляду уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та прийняття ним відповідних заходів реагування, звернення із позовом до суду в цьому випадку взагалі є передчасним.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР). Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України. Дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов`язані з підприємницькою діяльністю.

Положеннями ст. 1 Закону №270/96-ВР визначено наступні терміни, а саме:

-реклама інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

-внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

-зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Правила розміщення зовнішньої реклами врегульовані ст. 16 Закону №270/96-ВР, а також Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі Типові правила №2067).

Так, відповідно ч.1 ст. 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Частиною 2 ст. 16 Закону №270/96-ВР визначені вимоги, яким повинна відповідати зовнішня реклама, а саме: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративне оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Відповідно п.2 Типових правил №2067, дозвіл документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

За приписами п.3 Типових правил №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV (далі Закон №2806-IV).

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу (п.24 Типових правил №2067).

Згідно п.5 Типових правил №2067, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Як визначено п.6 Типових правил №2067, до повноважень робочого органу належать:

-розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

-надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів;

-прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету;

-підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні;

-видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради;

-ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів;

-подання територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами;

-підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення.

Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

У відповідності до наведених вимог Закону №270/96-ВР та на підставі наведених Типових правил розроблені Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року №434 (далі Правила №434).

Як визначено п.1.3 цих правил, Правила є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси.

Пунктом 1.5 Правил №434 передбачено, що робочий орган це управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Таким чином, робочим органом у м. Одесі є Управління реклами Одеської міської ради.

Згідно п.6.1 Правил №434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно п.3 Правил №434 робочий орган надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.

Також згідно з п.3 Правил №434 робочий орган наділений повноваженням щодо видачі направлень на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій.

Отже, зі змісту наведених положень Правил №434 вбачається, що цими Правилами передбачені повноваження робочого органу, яким, як вже зазначалось, є Управління реклами Одеської міської ради, здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а також надавати приписи щодо здійснення демонтажу таких об`єктів.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу зобов`язання усунення перешкод позивачеві у здійсненні його функціональних повноважень. При цьому, наявність або відсутність повноважень у позивача щодо здійснення демонтажу дахової конструкції в цій справі є окремим предметом дослідження.

Відповідач заперечує щодо наявності у позивача таких повноважень, зазначаючи, що питання демонтажу має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом Головним управлінням Держспоживслужби в Одеській області.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів врегульовані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, однак положення цього Закону не містять повноважень таких органів на здійснення заходів щодо державного нагляду (контролю) у сфері рекламних послуг.

Водночас засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовано Законом №270/96-ВР.

Статтею 26 Закону №270/96-ВР передбачено органи, які уповноважені здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу, до яких належать центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи у цьому переліку відсутні.

Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначено уповноважені органи на здійснення заходів державного контролю (нагляду) за дотриманням законодавства України про рекламу і відповідач до таких органів не віднесений. Відповідно, колегія суддів вважає, що за такого правового регулювання позивач не мав повноважень вживати заходи державного контролю, передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закону №877-V).

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.

Пунктами 44, 45, 46 Типових правил №2067 передбачено, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі Постанова №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, та який реалізує державну політику, зокрема у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно п.13.1. Правил №434, демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ Одесреклама Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Пунктом 13.2 Правил №434 встановлено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках:

-а) рекламний засіб є протиправно розміщеним;

-б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу;

-в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

Відповідно п.13.3 Правил №434, у випадках, визначених абз."а" пп.13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов`язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КУ Одесреклама Одеської міської ради. У випадках, визначених абз.абз."б", "в" пп.13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється після спливу терміну, зазначеного у приписі робочого органу, якщо вказані у приписі недоліки не усунуті або власник рекламного засобу не здійснив демонтаж самостійно.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №522/19532/14а викладено, зокрема, такі правові висновки щодо тотожного правового спору:

-за змістом Закону №877-V та Закону №270/96-ВР відповідачі (виконавчий комітет Одеської міської ради та КУ Одесреклама Одеської міської ради) не належать до числа органів, уповноважених на здійснення заходів державного контролю;

-Типовими правилами №2067 передбачено, що в разі невиконання у визначений строк вимог про усунення порушень виконавчі органи міських рад подають інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, у разі виявлення невиконання вимоги щодо маркування рекламних засобів відповідач (Управління реклами Одеської міської ради та КУ Одесреклама Одеської міської ради), діючи в межах визначеної законом компетенції, вправі був звернутися до уповноваженого органу державного нагляду (контролю);

-положення Правил №434 в цій частині суперечать вимогам норм нормативно-правових актів вищої юридичної сили і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №522/19532/14а дійшов висновку про те, що видаючи направлення на демонтаж рекламних конструкцій і здійснюючи такий демонтаж, відповідачі (Управління реклами Одеської міської ради та КУ Одесреклама Одеської міської ради) діяли за межами визначеної законом компетенції.

З наведеними висновками 08 червня 2021 року Верховний Суд також погодився у справі з аналогічними позовними вимогами №916/3280/19.

З огляду на вищезазначену практику Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку Управління реклами Одеської міської ради вийшло за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкції має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Відповідно п.3 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою №667 (далі Положення №667), основними завданнями Держпродспоживслужби, зокрема є здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

Згідно пп.9 п.4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що до моменту розгляду уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та прийняття ним відповідних заходів реагування, звернення із позовом до суду в даному випадку є передчасним.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову КУ Одесреклама Одеської міської ради.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунальної установи Одесреклама Одеської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі № 420/35689/23 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.01.2025

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький