Рішення

від 12.11.2024 по справі 363/236/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.11.2024 Справа № 363/236/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Пчолкіну М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Димерської територіальної громади Вишгородського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на земельну ділянку площею 0,0300 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221888601:21:159:0157, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська територіальна громада, с. Толокунь, урочище «Старий хутір», після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_2 . В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 за життя в передбаченому законом порядку не встигла оформити право власності на земельну ділянку, порушує питання про визнання за ним права власності на це майно в порядку спадкування за законом.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0300 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221888601:21:159:0157, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська територіальна громада, с. Толокунь, урочище «Старий хутір».

Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі рішення Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» №39 від 14 грудня 1999 року, згідно якого ОСОБА_2 передано безкоштовно земельну ділянку розміром 0,03 га в урочищі «Старий хутір» с. Толококунь Вишгородського району Київської області.

Рішенням Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області №56 від 12 жовтня 2004 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Толокунської сільської ради» затверджено рішення виконавчого комітету «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» від 14 грудня 1999 року №39, у тому числі на користь ОСОБА_2 .

На замовлення ОСОБА_2 . ФОП ОСОБА_3 20 вересня 2021 року складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

03 грудня 2021 року на підставі вказаної технічної документації Управлінням Держземагенства у Куп`янському районі зареєстровано земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована в Київської області, Вишгородському районі, с. Толокунь, урочище «Старий хутір», з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221888601:21:159:0157 (відомості поземельної книги відкрито 03 грудня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданим 01 травня 2023 року.

Разом з тим, за життя ОСОБА_2 не встигла завершити процедуру реєстрації виниклого в неї права власності на земельну ділянку та відповідний витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав не отримала (ст. 126 ЗК України, ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №384437640 від 26 червня 2024 року, відомості про зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221888601:21:159:0157 відсутні.

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 став її син ОСОБА_1 , який у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №117/2023 від 21 серпня 2021 року після майна померлої.

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. від 07 грудня 2023 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на згадану земельну ділянку у зв`язку із відсутністю правоустановчих документів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 виданого 13 червня 1986 року.

Таким чином позивач є спадкоємцем першої черги на спадкування за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений положеннями ст. 118 ЗК України.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як передбачено положеннями ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, серед іншого, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг).

Форма та зміст витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Державного реєстру прав.

Забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші, ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частин першої та другої статті 34 цього Закону.

Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, отримані в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , отримавши рішення про передачу їй у безоплатну власність земельної ділянки, вчасно звернулася до державного кадастрового реєстратора із виготовленою технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак через обставини, які від неї не залежали, за життя виникле у неї право на нього не зареєструвала та рішення державного реєстратора й витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав отримати не встигла.

У той же час, право на земельну ділянку, яке виникло за життя у спадкодавця, входить до складу спадщини та не припинилося внаслідок смерті ОСОБА_2 .

При цьому спадкодавець вчинив всі дії спрямовані на набуття майна у власність (приватизацію земельної ділянки) однак витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав безпідставно вчасно не оформлено, з незалежних від волі спадкодавця обставин.

Також суд звертає увагу на те, що підставою виникнення права власності на вказану земельну ділянку у спадкодавця є рішення рішення Толокунської сільської ради Вишгородського району Київської області №39 від 14 грудня 1999 року та №56 від 12 жовтня 2004 року, коли державний реєстратор згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації лише засвідчує цей факт і офіційне визнання державою такого права, а сама державна реєстрація не є підставою виникнення відповідного права.

Оскільки померла ОСОБА_2 не встигла оформити правовстановлюючий документ витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав на набуте ним майно, зазначене перешкоджає позивачу здійснити право спадкування на нього і отримати свідоцтво про право на спадщину, із яким закон пов`язує здійснення права спадкування на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Невчасне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому за наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку спадкодавця, ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України), є саме визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за законом.

Відтак за позивачем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід визнати право власності на згадану земельну ділянку за законом.

Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відтак заявлене позивачем право підлягає визнанню, а пред`явлений позов задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221888601:21:159:0157, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Димерська територіальна громада, с. Толокунь, урочище «Старий хутір».

Повне судове рішення буде складено 19 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Димерська територіальна громада Вишгородського району Київської області, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт. Димер, вул. Соборна, 19..

Суддя