Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/4589/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4589/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050021353 від 12.01.2024 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 05.01.2024р. звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач вказує, що на час звернення з заявою про призначення пенсії досягла віку 55 роки 7 місяців, має страховий стаж роботи 38 рік 3 місяці 1 день, у тому числі на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»

Відповідачем було прийняте рішення від 12.01.2024р. № 156050021353, згідно якого позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, посилаючись на те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, тому пільговий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 00 днів, і що в електронній пенсійній справі відсутні накази про атестацію робочих місць, додатки до наказів, пільгова довідка. Позивач вважає рішення відповідача протиправним, незаконним та вказує, що будь-які запити, звернення, довідки та інші документи, підготовлені або видані органами фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Позивач вказує, що з 03.08.1987 року по вересень 2022р. працювала на посаді медичної сестри в Комунальному закладі Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат».

Позивач посилається на висновок від 22.11.2010 року № 85 Державної експертизи умов праці щодо експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці у КЗ ХОР «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат», в якому підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення до 24 червня 2015р. працівникам, зайнятим на робочих місцях за списком №2: розділ 24, позиція 24г, професії: молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині. У цьому висновку рекомендовано роботодавцю внести у трудові книжки робітників номер наказу про результати атестації. Але, роботодавець не зробив цього. Позивач вважає, що неналежне ведення роботодавцем кадрової документації не повинно позбавляти її права на пенсію, адже працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.

Ухвалою судді від 14.02.2024р. відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Також, судом ухвалено витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивача для долучення до матеріалів справи.

26.02.2024р. від відповідача судом були отримані витребувані документи, а саме: належним чином засвідчені копії пенсійної справи позивача для долучення до матеріалів справи.

22.02.2024р. через систему «Електронний суд» від відповідача був отриманий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 05.01.2024 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розгляд документів, наданих для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду заяви позивача від 05.01.2024 рішенням №156050021353 від 12.01.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи. Роз`яснено, що матеріали електронної пенсійної справи не містять накази про атестацію робочих місць, додатків до наказів та пільгову довідку. Повідомлено позивача, що при розгляді документів до уваги не взято довідки, які видані та завірені печаткою підприємства, яке знаходиться на непідконтрольній території, оскільки вони є недійсними згідно Закону №1207.

Відповідач вказує, що пенсійний вік, визначений статтею 114 Закону №1058, становить 55 років. Необхідний пільговий стаж за Списком №2 становить 10 років. Страховий стаж позивача згідно розрахунку стажу становить 38 років 03 місяці 01 день, пільговий стаж не підтверджено.

Також, відповідач вказує, що для підтвердження трудового та пільгового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів. Повноваження в підтвердженні стажу роботи законодавцем покладено на страхувальника.

Відповідач зазначає, що спірний період пільгового стажу належним чином не підтверджено записами трудової книжки, а у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. Інших документів, на підтвердження спірних періодів роботи Позивачем надано не було.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 05.01.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 62).

За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду вищевказаної заяви відповідачем прийнято рішення № 156050021353 від 12.01.2024 року, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи (а.с.83).

У рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058, становить 55 років. Вік заявниці 54 роки 7 місяців. Відповідач також вказує, що необхідний страховий стаж згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058 складає не менше 25 років. Страховий стаж позивача згідно розрахунку стажу становить 38 років 03 місяці 01 день. Необхідний пільговий стаж на роботах за Списком № 2 становить 10 років, пільговий стаж позивача не підтверджено.

Як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 (а.с.72-74) позивач працювала в Каїрському будинку-інтернаті на посаді чергової медичної сестри з 03.08.1987р., надалі з 07.06.1994 року переведена на посаду медичної сестри по дієтхарчуванню, з 21.04.2000р. переведена на посаду чергової медичної сестри. З 22.12.2001р. змінено назву установи на Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат. З 13.11.2007р. змінено найменування на Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат». З 31.12.2008р. змінено найменування посади позивача на «сестра медична (код 3231)». Вказані обставини щодо періоду роботи позивача та зайнятих посад підтверджуються записами №№ 2-10 трудової книжки позивача.

Згідно індивідуальним відомостям про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с. 75-79) позивач отримувала заробітну плату від страхувальника Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» (код 02770185) до березня 2022 року включно.

Згідно відомостей по спеціальному стажу (а.с.78-79) за період з січня 2010 року по січень 2017 року код підстави для обліку спецстажу позивача був ЗП3055Е2. Згідно довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015р. № 435, до коду ЗП3055Е2 відносяться працівники охорони здоров`я за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно відомостей по спеціальному стажу (а.с.78-79) за період з січня 2017 року по березень 2022 року код підстави для обліку спецстажу позивача був ЗП3055Е3. Згідно довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015р. № 435, до коду ЗП3055Е3 відносяться працівники соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується в порядку, який визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Висновком № 85 Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації щодо експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці у КЗ ХОР «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат» від 22.11.2010 (а.с. 81), підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення до 24 червня 2015р. працівникам, зайнятим на робочих місцях за списком №2: розділ 24, позиція 24г, професії: молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині. У цьому висновку рекомендовано роботодавцю внести у трудові книжки робітників номер наказу про результати атестації.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній з 01.01.2024), працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: зокрема, 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року.

Позивач народилася у період з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року (02.06.1969р.н.) та досягла віку 54 роки 6 місяців на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Крім того, відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції цієї норми, викладеній в пункті 3 Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, „на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: … працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, відповідач безпідставно зазначив у спірному рішенні, що пенсійний вік, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058 для позивача становить 55 років, суд доходить висновку, що позивач на момент подання заяви про призначення пенсії вже досягла пенсійного віку.

Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, у розділі XXIV. «УСТАНОВИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я І СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (код 22600000) зазначено такі професії і посади:

2260000г г) у будинках-інтернатах для психічно хворих, дитячих будинках-інтернатах для розумово відсталих дітей системи соціального забезпечення:

2260000г Середній медичний персонал

2260000г Молодший медичний персонал

Отже, посади, які обіймала позивач під час роботи у Комунальному закладі Херсонської обласної ради «Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат», є посадами, включеними до Переліку за Списком № 2, оскільки належать до посад середнього медичного персоналу з кодом професії (посади) 2260000г.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок № 637, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Натомість, трудова книжка позивача містить оформлені належним чином записи про її роботу на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Стосовно неврахування спірних періодів роботи позивача за Списком № 2 з підстав відсутності наказів підприємства про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться роботодавцем до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, резюміючи положення пункту б статті 13 Закону № 1788-XII - за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Так, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Саме такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а.

За викладених обставин, відсутність наказів про атестацію робочих місць не є підставою для незарахування позивачу до пільгового стажу роботи період її роботи в Каїрському психоневрологічному будинку-інтернаті на посадах медичної сестри, інших посадах середнього медичного персоналу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у врахуванні періодів її трудової діяльності згідно з записами трудової книжки на посадах середнього медичного персоналу до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2.

З трудової книжки позивача вбачається, що такий пільговий стаж роботи вочевидь перевищує мінімально необхідний за законом 10 років.

За викладених обставин, суд доходить висновку про наявність у позивача умов для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Тому відмова відповідача у призначення позивачу такої пенсії, оформлена рішенням від 12.01.2024 року № №156050021353 є протиправною, тому це рішення підлягає скасуванню.

За встановлених судом обставин належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Тому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума сплаченого позивачем судового збору 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050021353 від 12.01.2024 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів