Рішення

від 12.11.2024 по справі 420/32426/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32426/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач призваний на військову службу та займає посаду в НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ), виконуючи конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

Позивач зазначає, що з січня 2023 року він перебував в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні) та брав участь у бойових діях, на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України, проте за цей час йому не нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 в розмірі 100000 грн. за безпосередню участь у бойових діях та відповідних заходах.

На думку позивача, оскільки він приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, відповідач зобов`язаний виплатити йому додаткову винагороду, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 27.11.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/35295/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).

22.02.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатковими доказами. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до Службової записки заступника начальника штабу - начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу від 27.01.2024 за вх. № 04.3/4097/24-Вн, позивач перебував у районах ведення бойових дій та виконував бойові (спеціальні) завдання на території, яка знаходиться в районах ведення бойових дій, в наступні періоди часу за які пропорційно отримав збільшену до 100000 гривень додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168: у січні 2023 року - 00 днів; у лютому 2023 року - 00 днів; у березні 2023 року - 00 днів; у квітні 2023 року - 8 днів; у травні 2023 року - 00 днів: у червні 2023 року -00 днів; у липні 2023 року - 13 днів; у серпні 2023 року - 11 днів; у вересні 2023 року - 2 дні; у жовтні 2023 року - 00 днів; у листопаді 2023 року - 00 днів; у грудні 2023 року 00; загальна кількість - 34 дні. Вказана інформація відповідає відомостям з Витягів з Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.02.2022 №4/107 (гриф) та 01.01.2023 №4/107 (гриф) (том 1). Таким чином, позивач проходив військову службу, виконував бойові (спеціальні) завдання, службові та посадові обов`язки в районах ведення воєнних (бойових) дій визначених наказ (рішеннями) Головнокомандувача Збройних Сил України, у вищевказані періоди часу, зі пропорційно часу виконання відповідних завдань останній отримав збільшену до 100000 гривень додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону), які висвітлені в межах Довідки про нараховану та виплачену позивачу додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 №26 від 10.01.2024, за період з січня 2023 по січень 2024 доку, останній отримав додаткову грошову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, за 34 дні час виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій), в загальному розмірі - 102 752 грн. 71 коп., з яких: у серпні 2023 року - 55 935 грн. 49 коп.; у вересні 2023 року - 35 483 грн. 88 коп.; у жовтні 2023 року - 6 666 грн. 67 коп., у грудні 2023 року - 4 666 грн. 67 коп. Разом з цим, більшу частину часу в 2023 році позивач отримував додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в порядку визначеному «Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 та «Особливостями виплати на період Воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, у розмірі до 30000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, у межах операційної зони Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке залучене до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, при цьому не перебуваючи в районах безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідач зазначає, що однією із основних умов отримання військовослужбовцями всіх військових формувань, збільшеного до 100 000 гривень розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, є факт/умова - перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій. Натомість, з 01.01.2023 - до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ).

Також відповідач вказує, що відповідно до абзацу 27 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ, «район воєнних (бойових) дій» - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. В свою чергу згідно «Положення про Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2016 № 376, у вказаного центрального органу державної влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, відсутні повноваження (компетенція) щодо визначення районів ведення воєнних (бойових дій) або визнання окремих територій відповідними районами. Відповідно до наказів (рішень) Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52 . від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, якими чітко визначені райони ведення бойових дій, в період з 01.01.2023 по 31.05.2023 до яких не входить жоден з районів або територіальних громад Херсонської або Миколаївської області, які були б розташовані на Правому березі річки Дніпро, а відповідними районами визначаються виключно райони лівобережжя Херсонщини.

Отже, відповідач вважає, що виплата додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, здійснювалась позивачу законно та в повному обсязі, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року позов було залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.240 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 року ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року була скасована, а справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу № 420/32426/23.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року поновлено НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про розгляд справи з викликом сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до біографічної довідки старшого лейтенанта ОСОБА_1 (П-037184) від 12.01.2024 року, останній проходив військову службу на посаді помічника начальника відділу - начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 10.01.2024 року № 173, старший лейтенант ОСОБА_1 , дійсно проходив військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України з 26.06.2021 року по 02.11.2023 року на посаді помічника начальника відділу - начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 03.11.2023 № 652-ОС «Про особовий склад», старший лейтенант ОСОБА_1 , який вибував у розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, звільнений з посади помічника начальника відділу - начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення по НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Позивач відповідно до Службової записки заступника начальника штабу - начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу від 27.01.2024 з вх. № 04.3/4097/24-Вн, перебував у районах ведення бойових дій та виконував бойові (спеціальні) завдання на території яка знаходиться в районах ведення бойових дій, в наступні періоди часу: у січні 2023 року - 00 днів; у лютому 2023 року - 00 днів; у березні 2023 року - 00 днів; у квітні 2023 року - 8 днів; у травні 2023 року - 00 днів: у червні 2023 року -00 днів; у липні 2023 року - 13 днів; у серпні 2023 року - 11 днів; у вересні 2023 року - 2 дні; у жовтні 2023 року - 00 днів; у листопаді 2023 року - 00 днів; у грудні 2023 року 00.

Згідно Довідки про нараховану та виплачену позивачу додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 №26 від 10.01.2024, за період з січня 2023 по січень 2024 доку, останній отримав додаткову грошову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, за 34 дні час виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій), в загальному розмірі - 102 752 грн. 71 коп., з яких: у серпні 2023 року - 55 935 грн. 49 коп.; у вересні 2023 року - 35 483 грн. 88 коп.; у жовтні 2023 року - 6 666 грн. 67 коп., у грудні 2023 року - 4 666 грн. 67 коп.

При цьому, протягом 2023 року позивач отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в порядку визначеному «Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36 та «Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, у розмірі до 30 000 гривень.

Отже, предметом спору у зазначеній справі є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з січня 2023 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV.

Згідно з ч. 1 цього Закону, на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

У відповідності з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, № 43 від 20.01.2023, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року.

Пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції Постанови КМ № 43 від 20.01.2023) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №164).

Пунктом 1 Наказу №164-АГ визначалось, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36), який набув чинності 01.02.2023 року, а втратив чинність 05.09.2023 року.

Тобто, у період з 01.02.2023 року по 05.09.2023 року Порядок №36 діяв та розповсюджувався на спірні правовідносини.

Так, відповідно до п. 2 Порядку №36, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Згідно з визначення пункту 3 Порядку №36, до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об`єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Пунктом 4 Порядку №36 передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Згідно пунктів 5-6 Порядку №36, облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, та підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється штабами військових частин.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці, щомісяця до 5 числа інформують органи Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7 Порядку №36, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

05.09.2023 року набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2023 року № 726, яким затверджені Особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі Наказ №726).

Згідно пп. 1 п. 2 Наказу №726 (у редакції його прийняття, яка є чинною), на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Пунктом 3 Наказу №726 визначено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до п. 8 Наказу №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, умовами виплати на період воєнного стану військовослужбовцям, у т.ч. Держприкордонслужби, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, є:

безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,

перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених цих заходів.

При цьому, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дає підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 грн., здійснюється на підставі відповідних документів, що передбачені вищенаведеними нормативно-правовими актами, тобто: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач з 26.06.2021 року по 02.11.2023 року займав посаду помічника начальника відділу - начальника кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що приймав участь з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України в районах, де ведуться активні воєнні (бойові) дії, та віднесені відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789.

Як стверджує відповідач у відзиві, з 01.01.2023 до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Суд з приводу наведених доводів сторін зазначає наступне.

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Херсонська міська територіальна громада була окупована Російською Федерацією.

З 11.11.2022 року по 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

З 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 № 35 та від 17.03.2023 №67, з 01 січня по 31 січня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.02.2023 № 68, від 01.03.2023 року №52, з 01 лютого по 28 лютого 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 № 89, з 01 березня по 31 березня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 № 111, з 01 квітня по 30 квітня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 № 147, з 01 травня по 31 травня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183, з 01 червня по 30 червня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 № 210, з 01 липня по 31 липня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247, з 01 серпня по 31 серпня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 № 273, з 01 вересня по 30 вересня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада та с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади Херсонського району.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 № 301, з 01 жовтня по 31 жовтня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341, з 01 листопада по 30 листопада 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.01.2024 № 2, з 01 грудня по 31 грудня 2023 року до районів ведення воєнних (бойових) дій не віднесена Херсонська міська територіальна громада.

Отже, обґрунтованими є доводи відповідача про те, що згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 № 26, від 14.02.2023 № 35, від 01.03.2023 № 52, від 01.04.2023 № 89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, від 01.07.2023 № 183, від 01.08.2023 № 210, від 01.09.2023 № 247, від 01.10.2023 № 273, від 01.11.2023 № 301, від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 № 2, до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Натомість, доводи позивача про те, що у спірний період, тобто з січня 2023 року, позивач безпосередньо перебуває у зоні Херсонської міської територіальної громади, що розташовані та Правому березі річки Дніпро та відносяться до зони бойових дій, не відповідають дійсним обставинам справи (щодо визначення районів ведення воєнних (бойових) дій).

Суд вважає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків у складі НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) без доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для відповідача обов`язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

При зверненні до суду позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року до дня виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) 03.11.2023 року.

Крім того, відповідно до Службової записки заступника начальника штабу - начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу від 27.01.2024 з вх. № 04.3/4097/24-Вн, позивач перебував у районах ведення бойових дій та виконував бойові (спеціальні) завдання на території яка знаходиться в районах ведення бойових дій, в наступні періоди часу, за які пропорційно отримав збільшену до 100000 гривень додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168: у січні 2023 року - 00 днів; у лютому 2023 року - 00 днів; у березні 2023 року - 00 днів; у квітні 2023 року - 8 днів; у травні 2023 року - 00 днів: у червні 2023 року -00 днів; у липні 2023 року - 13 днів; у серпні 2023 року - 11 днів; у вересні 2023 року - 2 дні; у жовтні 2023 року - 00 днів; у листопаді 2023 року - 00 днів; у грудні 2023 року 00; загальна кількість - 34 дні.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону), які висвітлені в межах Довідки №26 від 10.01.2024 про нараховану та виплачену позивачу додаткову грошову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, за період з січня 2023 по січень 2024 доку, останній отримав додаткову грошову винагороду у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, за 34 дні час виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій), в загальному розмірі - 102 752 грн. 71 коп., з яких: у серпні 2023 року - 55 935 грн. 49 коп.; у вересні 2023 року - 35 483 грн. 88 коп.; у жовтні 2023 року - 6 666 грн. 67 коп., у грудні 2023 року - 4 666 грн. 67 коп.

Зазначені обставини позивачем не заперечуються.

Враховуючи вищевикладене, всебічно дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, за весь період з січня 2023 року до дня виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) 03.11.2023 року, окрім днів зазначених в Службовій записці заступника начальника штабу - начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу від 27.01.2024 вх. № 04.3/4097/24-Вн.

Факт такої участі позивача, окрім днів зазначених в Службовій записці заступника начальника штабу - начальника відділу організаційно-мобілізаційної роботи та повсякденної діяльності штабу від 27.01.2024 вх. № 04.3/4097/24-Вн, відповідачем заперечується.

При цьому, відповідач детально обґрунтував свої заперечення.

Крім того, як доводить відповідач, протягом 2023 року позивач отримував додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, в порядку визначеному «Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, та «Особливостями виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, у розмірі до 30 000 гривень за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, у межах операційної зони Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке залучене до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, при цьому не перебуваючи в районах безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Позивач цей факт не оскаржує.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з січня 2023 року, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, суд зазначає, що ці вимоги є похідними від позовних вимог щодо оскарження бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168, а отже задоволенню також не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року; зобов`язання НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року; зобов`язання НОМЕР_1 Прикордонного загіну (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.11.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва