Рішення від 05.11.2024 по справі 372/4803/24

Справа № 372/4803/24

Провадження № 2-а-55/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі

Головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Григорє`ва К.О.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника адвоката Непомнющу О.В. звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 19.07.2024 р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що 11.07.2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_2 відмовився від отримання направлення на медичний огляд №1281 від 11.07.2024 р. та проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, тобто порушив правила військового обліку в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльність) ОСОБА_2 порушив вимоги абз.4 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.3.1, 3.2 глави 3 розділу ІІ наказу МОУ №402 від 14.08.2008 р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. З даною постановою позивач не погоджується, вважає що вона винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження ВЛК, а висловив бажання проходити його за місцем проживання та реєстрації, а саме в ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також повідомив про те, що має право на відстрочку від призову, а тому відомості зазначені в протоколі не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідно до електронного військово-облікового документу ОСОБА_2 11.07.2024 р., тобто у встановлений законом термін оновив дані. Згідно вказаного документу ОСОБА_2 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та в розшуку не перебував. Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК АВ №113591 матір позивача ОСОБА_4 має другу групу інвалідності, є непрацездатною та потребує догляду. Крім того згідно акту обстеження на предмет реєстрації та проживання від 30.07.2024 р. ОСОБА_2 є єдиною особою, яка проживає з ОСОБА_4 . А тому, у позивача були законні підстави для отримання відстрочки від призову, що спростовує відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, у протоколі є посилання на те, що пояснення ОСОБА_2 додаються до нього, однак в подальшому вказано, що пояснення до протоколу не надходило, що суперечить змісту протоколу. ОСОБА_2 у подальшому прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , розпочав проходження ВЛК та подав належні документи для отримання відстрочки. Згідно повістки №692 від 11.07.2024 р. виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 визначено з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.07.2024 р. для проходження ВЛК. Однак у зв`язку з віддаленістю місця перебування ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також необхідністю здійснення догляду за матір`ю, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем проживання 15.07.2024 р. та розпочав проходження ВЛК, що спростовує твердження відповідача про категоричну відмову позивача від проходження ВЛК. У постанові відповідач ставить ОСОБА_2 у вину, тобто визначає протиправними діями порушення вимог абз.4 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак такі твердження є безпідставними. При винесенні постанови не дотримано вимог закону щодо визначення розміру штрафу, а саме вказано розмір штрафу у грошовому вираженні, що не передбачено нормами КУпАП. З постанови не вбачається, яке саме стягнення накладено на ОСОБА_2 . Чинним законодавством не передбачено відповідальність військовозобов`язаного за відмову від направлення на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначили недостовірні дані у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та зазначили, що ОСОБА_2 не має прав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови у наданні відстрочки свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В зв`язку з цим позивач просив суд поновити строк на звернення до суду з позовом, відкрити провадження у справі та визнати протиправною та скасувати постанову №780 за справою про адміністративне правопорушення від 19.07.2024 р., прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 полковником ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

04.09.2024 р. ухвалою судді позовна заява була залишена без руху.

10.09.2024 р. до суду від представника позивача адвоката Непомнющої О.В. надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 11.09.2024 р. було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.10.2024 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Непомнюща О.В. позов підтримала з підстав викладених у позові. Вказала, що постанова незаконна, не обґрунтована. Позивач не відмовився від ВЛК, хотів проходити вдома, але працівники ТЦК його примушували проходити там. Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та почав проходити ВЛК, має право на відстрочку. Позивач нічого не порушував.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що його зупинили на блокпосту, доставили в ТЦК, все було незаконно, на нього здійснювали психологічний тиск. Документи для відстрочки подані на розгляд. В адміністративному протоколі не вказано куди йому йти на ВЛК.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_9 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, заяв, клопотань суду не надав.

Вислухавши пояснення позивача та його представника адвоката Непомнющої О.В., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Так,згідно зч.1ст.210-1КУпАП,порушення законодавствапро оборону,мобілізаційну підготовкута мобілізацію-тягне засобою накладенняштрафу нагромадян відста додвохсот неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян іна посадовихосіб від двохсотдо трьохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян.Згідно зч.3ст.210-1КУпАП вчиненнядій,передбачених частиноюпершою цієїстатті,в особливийперіод - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. на всій території України введено воєнний стан особливий правовий режим, що вводять у країні у випадку збройної агресії.

Згідно з ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до змісту ст.283КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст.268КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи 11.07.2024р. офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенант ОСОБА_5 склав протокол №780 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 , згідно якого 11.07.2024 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений та переданий працівниками поліції військовозобов`язаний ОСОБА_2 . В подальшому після уточнення військово-облікових даних військовозобов`язаного, встановлено, що права на відстрочку від призову під час мобілізації у ОСОБА_2 немає, за місцем роботи не заброньований, а тому його направлено на медичне обстеження військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби. Однак, він відмовився від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією. ОСОБА_2 було роз`яснено про настання адміністративної та/або кримінальної відповідальності, в разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також ухилення від призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. ОСОБА_2 своєю бездіяльністю, а саме категоричною відмовою проходити обстеженя та медичний огляд військовозобов`язаного для визначення ступеня придатності до військової служби, порушує ЗУ «Про оборону» та процесуально унеможливлює встановлення свого ступеня придатності до військової служби, чим прямо здійснює дії щодо порушення приписів ЗУ «Про оборону». Вказаний протокол ОСОБА_2 підписав. Пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надходили. (а.с.25-26)

Згідно копії постанови №780 від 19.07.2024 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 , 11.07.2024 р. в приміщенні першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_2 відмовився від отримання направлення на медичний огляд №1281 від 11.07.2024 р. та проходження ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації, тобто порушив правила військового обліку в особливий період. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_2 порушив вимоги абз.4 ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.3.1, 3.2 глави 3 розділу ІІ наказу МОУ №402 від 14.08.2008 р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000.00 грн. (а.с.17-18)

Твердження позивача про те, що у нього були законні підстави для отримання відстрочки від призову є надуманими.

Оскільки позивач в позові зазначив, що згідно повістки №692 від 11.07.2024 р. виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 визначено з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.07.2024 р. о 09 год. 00 хв. для проходження ВЛК. (а.с.25) Однак у зв`язку з віддаленістю місця перебування ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також необхідністю здійснення догляду за матір`ю, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем проживання 15.07.2024 р. та розпочав проходження ВЛК та подав належні документи для отримання відстрочки.

31.07.2024 р. ОСОБА_2 подав Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву в якій повідомив, що він є особою, яка на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призов на військову службу під час мобілізації, просив розглянути його заяву та оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви було додано відповідні документи (а.с.19 звор.)

До позову додано копії Акту обстеження на предмет реєстрації та проживання від 30.07.2024 р. з якого вбачається, що було проведено обстеження на предмет реєстрації та проживання громадян за адресою: АДРЕСА_1 , було становлено, що власницею квартири є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , фактично в даній квартирі постійно проживають: мати ОСОБА_4 та син ОСОБА_2 (а.с.20)

Крім того до позову додано копії документів, які підтверджують інвалідність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , батьків позивача (а.с.20 звор. - 24 звор.)

Тобто на час перебування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_14 11.07.2024 р. та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ще не подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 документи для отримання відстрочки.

Крім того твердження позивача, про те, що при винесенні постанови не дотримано вимог закону щодо визначення розміру штрафу, а саме вказано розмір штрафу у грошовому вираженні, і не вбачається, яке саме стягнення накладено на позивача, є безпідставним.

Оскільки ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з копії постанови №780 від 19.07.2024 р. на ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., що становить одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказаний розмір штрафу передбачений чинним законодавством.

Позивачем заперечується факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Постанова №780 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 19.07.2024 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Разом з тим, досліджені докази та зазначені обставини підтверджують наявність складу правопорушення та вказують на достовірність порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Наявні у справі докази, зокрема оскаржувана постанова дає суду підстави зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Статтями 245-246КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова №780 від 19 липня 2024 року про накладення адміністративне стягнення на ОСОБА_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 11,77-78, 241-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмово провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2024 р.

Суддя О.М.Зінченко