Рішення

від 13.11.2024 по справі 524/10213/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10213/23

Провадження №2/524/936/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання Лапік К.В.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу запозовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфософського Полтавськоїобласної ради» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути 100 000 грн моральної шкоди та стягнути судові витрати. Обґрунтовано позов тим, що у листопаді 2004 року звернувся до КП «Кременчуцький обласний шкірно - неврологічний диспансер Полтавської обласної ради» за медичною допомогою де йому встановлено діагноз та проходив лікування на стаціонарі. Пройшовши повне лікування, 15.12.2004 року отримав виписку. У подальшому мав скарги на погане самопочуття та симптоми, що свідчать про незавершене лікування. Наголошує, що 08.12. 2017 року здав аналіз крові, за результатами якого реакція пасивної гемаглютинації позитивна. Пройшовши повне лікування мав скарги на погане самопочуття та симптоми, які свідчать про незавершене лікування відповідачем Позивач вважає, що відповідач, не належним чином та не якісно виконували лікування, яке призвело до тяжких наслідків зі здоров`ям у позивача. Вважає, що відповідачем завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою судді від 27.12.2023 року відкрито провадження у цивільній справі, встановлено загальне позовне провадження.

23.01.2024 року подано відзив на позов. Наголошують, що повноцінний курс лікування проведено протягом 18 днів у відповідності до розділу 5 у відповідності до розділу 5 Інструкції по лікуванню та профілактиці сифілісу та гонореї, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров» я України від 12.06.1996 року за ;163. У процесі лікування комплекс серологічних реакцій на сифіліс позитивний в титрі 1:80, при виписці 15.12.2004 позитивний в титрі 1:40. З 2013 по 11.01.2020 позивач проходив клініко-серологічний контроль виліковності у відповідача та знятий з обліку,як видужавши. Після зняття з обліку за даними медичної документації, починаючи з 19.12.2013 року позивач почав звертатися зі скаргами, вважаючи себе хворим. Згідно запису лікаря в медичний карті амбулаторного хворого від 19.12.2013 року у пацієнта негативна. Встановлена наявність у пацієнта сифілофобії. Повторне звернення 10.11.2014, 18.01.2016. Стан розцінено як фобію, пацієнт направлений на консультацію до лорлікаря, невролога, психіатра. Запис у карті пацієнта від 12.11.2014 на сифіліс методом КСР - результат негативний. Обстежений 15.12.2016, 12.04.2017, 07.12.2017, 19.03.2019, За скаргою пацієнта з 19.12.2019 по 01.01.2020 проведено додатковий курс лікування в умовах денного стаціонара в процесу лікування КСР негативна, РПГА позитивна. За результатами ультразвукового дослідження від 12.01.2020 року встановлені зміни не є ознакою сифіліса. 20.01.2020 оглянутий лікарсько-консультативною комісією, визначено, що ОСОБА_3 на момент огляду не становить небезпеку для оточуючих і стан його здоров`я задовільний. Наголошують, що датою закінчення лікування позивача є 15.12.2004 року, чим позивач хворів протягом 13 років до 08.12.2017 року невідомо. Просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, який рахувати з 03.02.2020 року. Позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

12.02.2024 року подано відповідь на відзив. Не погоджується з доводами відповідача щодо наданого якісного лікування За приписами частини 1 ст 268 ЦК України позовна давність на спірні правовідносини не поширюється. Підставою позову ОСОБА_3 є саме відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я неякісним лікуванням відповідача, що буде підтверджено висновками судово медичної експертизи.

23.02.2024 року відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив. Наполягає на застосуванні строків позовної давності. Наголошують, що повноцінний курс лікування проведено протягом 18 днів у відповідності до розділу 5. З 2013 року по 11 січня 2020 року проходив клініко серологічний контроль виліковності у Кременчуцькому обласному шкірно венерологічному диспансері, знятий з обліку як вилікуваний. Позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 23.02.2024 року призначено по справі комісійну судово-медичну експертизу, яку залишено без виконання у зв`язку з несплатою позивачем рахунків за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року залучено до участі по справі правонаступника відповідача комунального підприємства «Полтавський обласний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради» - комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат Олійник Л.М. позов підтримує, з підстав, що заявлені. Наголошує, що у відповідності до Постанови Верховного Суду від 27.12.2019 за № 686/11256/16-ц саме на відповідача покладений обов`язок у деліктних зобов`язаннях спростувати презумпцію вини, якщо у процесу розгляду справи вона не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювала шкоди.

Представник відповідача КП «Полтавський обласний шкірно-венерологічний диспансер Полтавської обласної ради» - комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфософського Полтавської обласної ради». ОСОБА_2 підтримує доводи відзиву та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до медичної карти ОСОБА_3 у листопаді 2004 року звернувся до КП «Кременчуцький обласний шкірно - неврологічний диспансер Полтавської обласної ради» за медичною допомогою та у період з 23.11.2004 до 15.12.2004 року отримав основний курс лікування під час якого надано медичні послуги. У відповідності до розділу 5 «Лікування хворих заразними формами сифілісу в умовах стаціонару»: біцилін 5, порошок 1500000ОД№1 + пеніцилін - 1 млн ОД (18 днів) + вітамін В12+ плазмол 2.0 №10+ метил урацил.

У процесі лікування комплекс серологічних реакцій на сифіліс при поступленні позитивний в титрі 1:80.

15 грудня 2004 року ОСОБА_4 виписаний з КСР позитивний в титрі .

З 19.12.2019 до 03.01.2020 року отримав додатковий курс лікування з приводу вторинного сифілісу шкіри та слизових оболонок.

В медичній карті наявний результат обстеження пацієнта методом КТР від 12.11.2014 року - результат негативний.

У результаті проведеного лікування відбулася повна негативація комплексу серологічних реакцій на сифіліс (КСР), що відповідає критеріям виліковності сифілісу.

Оцінюючи доводи позивача щодо позитивного РПГА після закінчення лікування, суд, зазначає наступне.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2023 у справі №523/10085/19 (пункт 58), Верховний Суд звертав увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 344/3764/21).

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

Так, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог і підстав, суд вважає, що відповідач спростував відсутність вини, тоді як позивач на порушення вимогст. 81 ЦПК України, не надав суду достатньо допустимих та належних доказів того, що послуги, надані їй КП «Кременчуцький обласний шкірно - неврологічний диспансер Полтавської обласної ради» були неякісними, та проведено неналежне обслуговування ОСОБА_3 як споживача медичних послуг.

20 січня 2020 року ОСОБА_3 оглянутий лікарсько консультативною комісією КП «Кременчуцький обласний шкірно - неврологічний диспансер Полтавської обласної ради» за результатами огляду пацієнт не становить небезпеки для оточуючих і стан його здоров» я задовільний.

У результати проведеного лікування відбулася повна негативація комплексу серологічних реакцій на сифіліс, що відповідає критеріям виліковності сифілісу, передбачений інструкцією.

Згідно ст. ст.10, 57, 59, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, як мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відео записів, висновків експертів; а відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Аналіз крові №183 від 08 грудня 2017 року за результатами якого реакція пасивної гемалюглютинації позитивна не є належним доказом незавершеності лікування, оскільки датою закінчення лікування позивача є 15.12.2004 року.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то оскільки підстави відшкодування моральної шкоди залежать від порушених прав та інтересів позивач, що в даному випадку не встановлено судом, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Заст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141, 259,265,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В.Скліфософського Полтавськоїобласної ради» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олена Предоляк