Ухвала

від 13.11.2024 по справі 549/4/24

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №549/4/24 Провадження №2-о/549/14/24

УХВАЛА

13 листопада 2024 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , відділ соціального захисту та охорони здоров`я Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду,

установив:

Заявник ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Ступніка С.В., звернувся до суду з заявою, в якій прохає встановити факт постійного догляду ОСОБА_2 за своєю рідною тіткою ОСОБА_3 , яка є особою з інвалідністю І групи.

Факт здійснення заявником догляду за особою з інвалідністю І групи має для нього юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Заявник є військовозобов`язаним, позбавлений змоги довести свій статус як особи, яка має право на відстрочку від мобілізації відповідно до законодавства, оскільки у кінці 2023 року відділ соціального захисту та охорони здоров`я Чорнухинської селищної ради Полтавської області відмовився на його прохання надавати довідку щодо здійснення ним догляду на ОСОБА_3

11 січня 2024 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 30.01.2024 провадження у справі було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №201/5972/22.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 05.11.2024 поновлено провадження у справі.

Представник заявника заяву в судовому засіданні підтримав, підстав для залишення заяви без розгляду, закриття провадженні у справі, враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), не вбачав.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про час і місце судового розгляду справи (а.с.72).

Представник відділу соціального захисту та охорони здоров`я Чорнухинської селищної ради Полтавської області у поданій заяві прохала розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи (а.с.71).

Заслухавши представника заявника суд дійшов такого.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України однією з категорій справ окремого провадження є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) зроблено висновок: вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Такі ж висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19).

З урахуванням наведеного можна констатовано, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий.

Звертаючись із заявою, ОСОБА_2 вказував, що встановлення факту здійснення постійного догляду за рідною тіткою необхідне йому для отримання права на відстрочку від призову на військову під час мобілізації.

Інших правових механізмів підтвердження відповідного статусу, окрім судового, не існує.

Разом з тим правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, військовозобов`язані, які зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати.

Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані Законом України «Про соціальні послуги». Цим Законом визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.

Зокрема у цих Правилах зазначено, що акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.

Таким чином законом визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просив встановити заявник.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-477цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп1), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (провадження № 14-39цс20)).

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та від 20 листопада 2019 року № 591/5619/17».

З огляду на викладене заява ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду, оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту.

Подібні висновки також містяться в постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі №148/524/23.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.255 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Провадження у справі №549/4/24 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , відділ соціального захисту та охорони здоров`я Чорнухинської селищної ради Полтавської області про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду, закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцати днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Дата складення повного тексту ухвали - 18.11.2024.

Суддя С.І.Крєпкий