Ухвала

від 12.11.2024 по справі 755/19573/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19573/24

Провадження №: 1-кс/755/3573/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р.слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040003758 від 05.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040003758 від 05.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 у справі №910/11123/15 задоволено позов ДП «Строй - Маркет Груп» до Київської міської ради, третя особа на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та визнано незаконним і скасовано рішення Київської міської ради від 29.04.2010 №753/4191 «Про передачу громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », зобов"язано Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до міського кадастру та виключити інформацію про земельну ділянку, що передана оскаржуваним рішенням ОСОБА_4 у приватну власність.

Незважаючи на викладене, 25 січня 2022 року, на підставі заяві ОСОБА_4 , державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснено державну реєстрацію права приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:016:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивченням наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційної справи на об"єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2568584480000 встановлено, що підставою для здійснення державної реєстрації слугувало, отримане за допомогою програмного забезпечення Ліга:Закон, рішення Київської міської ради від 29.04.2010 №753/4191 «Про передачу громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », яке, як вказано вище, визнано незаконним та скасоване рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.15.

З огляду на викладене, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з використанням витягу з загально-доступного ресурсу Ліга:Закон на якому викладений текст скасованого у судовому порядку рішення Київської міської ради від 29.04.2010 №753/4191 «Про передачу громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », тобто без волевиявлення власника земельної ділянки, у шахрайський спосіб заволоділи останньою.

Крім того встановлено, що після первинної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, за для створення уяви добросовісності володіння земельною ділянкою та з метою легалізації майна одержаного в незаконний спосіб, остання була дві відчужена:

?31 січня 2022 року між ОСОБА_4 , від імені якого діє ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:016:0010, загальною площею 0,1 га (договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за №80);

? 13 січня 2023 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі продажу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:016:0010, загальною площею 0,1 га, яка вільна від забудови (договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за №201).

Постановою слідчого земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:016:0010 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

У судове засідання учасники кримінального провадження не з`явились, прокурор надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна не повідомлявся про розгляд указаного клопотання, оскільки достатні підстави вважати, що він перебуває на тимчасово окупованій території України.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, прийшов до наступного.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора та слідчої, прийшов до наступного.

Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за №12024100040003758 від 05.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з з кадастровим номером 8000000000:66:016:0010, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., шляхом заборони розпорядження, у тому числі, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу, міни, дарування, іпотеки, застави, тощо.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя: