Ухвала

від 14.11.2024 по справі 759/16413/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-зз/759/54/24

ун. № 759/16413/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., представника ОСОБА_1 , адвокатки Бовсуновської С.О., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШІ ДІТИ ХХІ», адвоката Старшинського В.А, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 , адвокатки Бовсуновської Світлани Олександрівни, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2024 року адвокатка Бовсуновська С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШІ ДІТИ ХХІ» (далі - Товариство), відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 13.08.2024 у справі № 759/16413/24.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

- 08 серпня 2024 року Товариство звернулося до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на приміщення 201, загальною площею 218,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609582880000, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛВ-БІЗНЕС», код ЄДРПОУ 45375595;

- 13 серпня 2024 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою вказану заяву задовольнив; ужив заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на приміщення 201, загальною площею 218,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2609582880000, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛВ-КОМФОРТ», код ЄДРПОУ 45290082;

- з огляду на те, що Товариство звернулося із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, у нього виник обов`язок пред`явити позов протягом десяти днів з дня подання заяви про забезпечення позову. Указаний строк Товариство пропустило;

- матеріали справи № 759/16413/24 позову Товариства не містять, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Товариство проти задоволення клопотання заперечило 29 жовтня 2024 року представник Товариства, адвокат Старшинський В.А., подав заперечення на клопотання, у якому зазначив, що:

- строк для пред`явлення позову у разі подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відраховується з дати постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову;

- із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «СЛВ-КОМФОРТ» про визнання акта приймання-передачі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Товариство звернулося 22 серпня 2024 року, в межах установленого законом десятиденного строку.

31 жовтня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, у якій призначив судове засідання на 05 листопада 2024 року.

На підставі заяви представника ОСОБА_1 , адвокатки Бовсуновської С.О., від 05.11.2024 суд відклав розгляд справи на 14 листопада 2024 року

У судовому засіданні представник заявниці, адвокатка Бовсуновсьа С.О., клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримала з підстав, зазначених у клопотанні, просила його задовольнити.

У судовому засіданні представник Товариства, адвокат Старшинський В.А., проти задоволення клопотання заперечив. Додатково зазначив, що цивільний процесуальний закон не вимагає пред`явлення позову у тій самій справі, у якій розглядалася заява про забезпечення позову.

Вислухавши учасників справи і дослідивши вказане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Ураховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Згідно із ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина четверта статті 152 ЦПК України).

Вказівку у частині 13 статті 158 ЦПК України на частину третю статті 152 ЦПК України суд розцінює як недолік юридичної техніки, оскільки обов`язок подати позов у разі подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та строки його виконання врегульовані у частині четвертій статті 152 ЦПК України, яка і підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення ч. 4 ст. 152 ЦПК України дозволяє виснувати, що строк для пред`явлення позову у разі подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви починає свій перебіг з дати постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову як у разі подання заяви про арешт морського судна, так і у разі пред`явлення будь-якого іншого позову. Метою встановлення цього строку є досягнення справедливого балансу між правом позивача на поновлення його прав і правом відповідача чи іншої особи на захист від необґрунтованого втручання держави в їх права.

Висновок представника заявниці про те, що вказаний строк починається з дати подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, є помилковим, адже станом на день подання заяви результат її розгляду апріорі невідомий. Закріплений у ч. 4 ст. 152 ЦПК України обов`язок пред`явити позов у майбутньому може виникнути лише тоді, коли вжито заходів його забезпечення. Протилежне тлумачення позбавлене будь-якого сенсу, адже у разі відмови у вжитті заходів забезпечення позову чи повернення заяви суд у права відповідача не втручається.

У справі, що розглядається, ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову суд постановив 13 серпня 2024 року. Товариство звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «СЛВ-КОМФОРТ» про визнання акта приймання-передачі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 22 серпня 2024 року.

Зазначені обставини учасники справи визнали.

З огляду на викладене, суд погоджується з аргументами адвоката Старшинського В.А., що Товариство не пропустило строк для пред`явлення позову, передбачений у ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

Доводи адвокатки Бовсуновської С.О. про відсутність позову у матеріалах справи № 759/16413/24 суд відхиляє.

Ані частина четверта статті 152 ЦПК України, ані будь-яка інша норма процесуального закону не встановлюють обов`язку заявника звернутися з позовом в межах справи про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. Для підтвердження виконання вказаного обов`язку достатньо констатувати факт звернення позивача до суду протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.

Керуючись ст. 149, 150, 152, 158, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 , адвокатки Бовсуновської Світлани Олександрівни, про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повна ухвала суду складена 19 листопада 2024 року.

Суддя Ю.В. Кравченко