Вирок

від 18.11.2024 по справі 760/1999/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/1999/21

1-кп/760/567/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 м.Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090005817 від 05.12.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, засудженого вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 р. за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, а саме 27.09.2005 Солом?янським районним судом м. Києва за 4. 2 ст.186, ч. 2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; 26.02.2009 Солом?янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 3 місяці, звільнився з місць позбавлення волі 11.04.2012 умовно-достроково на 10 місяців 5 днів, 25.11.2019 Солом?янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставинах.

05.12.2020 приблизно об 00 годині 00 хвилин ОСОБА_4 знаходився біля приміщення Київського національного університету будівництва та архітектури за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, 05.11.2020 близько 00 години 12 хвилин, перебуваючи біля вище зазначеного приміщення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно таємно, з корисливих мотивів, він підійшов до зовнішньої стіни корпусу, де на козирку на рівні другого поверху знаходились кондиціонери у кількості шести одиниць, підійшовши до них ОСОБА_4 повторно, таємно викрав трубні магістралі, які були приєднані до кожного кондиціонера у кількості шести одиниць.

Помітивши, що одне із вікон на другому поверсі будівлі знаходилось в положенні провітрювання, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, проник в приміщення Київського національного університету будівництва та архітектури, а саме в кабінет канцелярії НОМЕР_1 та викрав ще один елемент трубних магістралей у кількості однієї одиниці, однак в приміщенні спрацювала система сигналізації, та ОСОБА_4 не вдалось довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як він був затриманий працівниками служби охорони.

Всього ОСОБА_4 намагався викрасти майно, що належить Державній організації «Київський національний університет будівництва та архітектури» на загальну суму 4200 гривень без урахування ПДВ.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), шляхом проникнення, тобто виконав усі дії, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчиненого повторно.

Кримінальне провадження в частині пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України було закрито судом відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 18.11.2024 р. на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із частковою втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 спочатку свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України визнав частково, не погоджувався із кількістю трубних магістралей, викрадення яких було інкриміновано обвинуваченому, після чого під час свого додаткового допиту, обвинувачений суду показав, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнає повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам вчиненої ним крадіжки. Суду показав, що в ніч з 04.12.2020 на 05.12.2020 він перебував біля Київського національного університету будівництва та архітектури за адресою: АДРЕСА_2 , та вирішив викрасти трубки від кондиціонерів, з метою подальшого продажу їх на металобрухт. Він, заліз на козирок другого поверху приміщення, де знаходились кондиціонери, де відокремив із використанням кусачок трубні магістралі, приєднані до кожного із кондиціонерів, у кількості шести штук. Після чого, він через напіввідкрите вікно проник в приміщення Київського національного університету будівництва та архітектури, де викрав ще один елемент трубних магістралей. Однак в приміщенні спрацювала система сигналізації, та його було затримано. Про вчинене шкодує, просить суворо не карати.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом під час судового розгляду, визнані судом належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а саме:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.12.2020 р., згідно з яким ОСОБА_6 , який працював сторожем КНУБА, повідомив, що 05.12.2020 приблизно о 00 год. 15 хв. невстановлена особа заволоділа майном за адресою АДРЕСА_2 т. 1 а. с. 88/;

-протоколом огляду місця події від 05.12.2020 р. та диском з відеозаписом до нього, відповідно до яких об`єктом огляду являється криша 2-го поверху університету КНУБА за адресою АДРЕСА_2 . На криші знаходиться чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів якого, він 06.12.2020 о 00:01, чіпляючись за сітку рабицю, яка знаходиться з правої сторони приміщення університету, заліз на козирок 2-го поверху, де знаходяться кондиціонери, далі за допомогою рук повідламував мідні труби із семи кондиціонерів, які поскладав з лівої сторони на козирку. Далі він хотів відчинити одне вікно, яке виходить на козирок, та його було зупинено працівниками охорони. В подальшому, ОСОБА_4 вказав на сім кондиціонерів, де за допомогою фізичної сили відламав мідні трубки. З правої сторони в кінці козирка виявлено та вилучено п`ятнадцять скручених мідних трубок та фонарик чорного кольору, замотаний ізолентою синього кольору. Виявлені мідні трубки та фонарик було поміщено до пакету SUD 3095575. Також, ОСОБА_4 повідомив, що через відкрите вікно проник до кабінету, де відламав частину кабелю мідного та виніс його, та поклав до інших /т. 1 а. с. 90-92/;

-постановою слідчого від 05.12.2020 про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, відповідно до якої лазерний DWD-R диск із записом огляду місця події від 05.12.2020 р. визнано речовим доказом /т. 1 а. с. 93-94/;

-протоколом огляду місця події від 05.12.2020 р. та ілюстративна таблиця до нього, відповідно до якого об`єктом огляду є вікно, яке виходить на козирок приміщення університету КНУБА за адресою АДРЕСА_2 . Вікно на момент огляду відкрите, без пошкоджень, вікно виходить до кабінету № НОМЕР_1, кабінет канцелярії приміщення КНУБА. В кабінеті біля вікна знаходиться стілець, на якому висить резинова трубка пошкодженнями, яка веде до зовнішнього блоку кондиціонеру, відсутня мідна частина трубки. Біля стільця знаходиться сумка жіноча зеленого кольору, нічого не вилучалось /т. 1 а. с. 95-99/;

-протоколом затримання від 05.12.2020 р. та диском з відеозаписом затримання, згідно з яким о 00 год. 25 хв. 05.12.2020 р. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час особистого обшуку у ОСОБА_4 вилучені ремінь чорного кольору, кусачки металеві з резиновими ручками, запальничка, шнурки темного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг», шнурок темного кольору /т. 1 а. с. 100-104/;

-постановою слідчого від 05.12.2020 про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, згідно з якою лазерний DWD-R диск із записом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.12.2020 р., визнано речовим доказом /т. 1 а. с. 105-106/;

-довідкою про вартість викраденого майна за підписом проректора Київського Національного університету будівництва та архітектури від 11.12.2020 р. за № 10-1.8/1152, відповідно до якої 05.12.2020 Київський національний університет будівництва та архітектури звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві з повідомленням про крадіжку обладнання другого поверху (фреонова магістраль у кількості 15 шт.). Загальна сума завданих збитків становить 4200 грн. /т. 1 а. с. 107-108/;

-постановою слідчого від 16.12.2020 р. про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, згідно з якою 15 скручених мідних трубок, які було поміщено до спец. пакету SUD 3095575, визнано речовими доказами /т. 1 а. с. 109/;

-протоколом слідчого експерименту від 20.01.2021 р. та диском відеозапису до нього, відповідно до якого слідує, що слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_4 перебував за адресою АДРЕСА_2 , проходив повз будівлю Київського національного університету будівництва та архітектури, та побачив, що на козирку центрального входу до будівлі знаходяться кондиціонери. Підійшовши праворуч від центрального входу, ОСОБА_4 побачив решітку, яка знаходилась на вікні першого поверху. Залізши на неї, він переліз на захисну решітку, яка знаходиться на рівні другого поверху, та перейшовши її, він опинився на козирку вказаної будівлі. На вказаному козирку ОСОБА_4 побачив кондиціонери у великій кількості, точно скільки саме вказати не може. Біля кожного кондиціонера знаходились мідні трубки, які були приєднані до кожного з них. ОСОБА_4 по черзі почав виламувати мідні трубки та склав їх на загальну кучу, біля одного із вікон приміщення на козирку. Після цього побачив, що одне із вікон, яке виходило на козирок, було відкрите. Тоді ОСОБА_4 наблизився до нього та за допомогою фізичної сили, а саме руками, віджав його. Проникнувши до приміщення вказаного університету, ОСОБА_4 підійшов до мідної трубки кондиціонера, яка знаходилась всередині будівлі, та почав її ламати. Як вказує підозрюваний, у цей момент у двері кабінету почав стукати охоронець, який знаходився по іншу сторону дверей, які були зачинені. Почувши це, ОСОБА_4 через вказане вікно вийшов знову на козирок будівлі, де в подальшому був затриманий працівниками охорони разом із викраденим майном. Ці події відбувались 05.12.2020 р. приблизно у проміжку часу 00 год. 30 хв. /т. 1 а. с. 130-136/;

-постановою слідчого від 05.12.2020 р. про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, згідно з якою лазерний DWD-R диск із записом проведення слідчого експерименту від 20.01.2021 р. визнано речовим доказом /т. 1 а. с. 137-138/;

-показами представника потерпілого ОСОБА_7 , яка суду показала, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 було викрадено трубні магістралі зовнішнього блоку кондиціонерів у кількості 6-ти одиниць, також охороною було встановлено, що обвинувачений проник до кабінету № НОМЕР_1 університету, в якому були викрадені трубні магістралі внутрішнього блоку у кількості 1, вартість викрадених трубок становить 4200 грн.;

Таким чином, виходячи із сукупності досліджених судом доказів, суд дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно п. п. 2, 3, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» більш суворе покарання призначається особам, які скоїли злочин на ґрунті пияцтва та наркоманії, за наявності рецидиву, в складі організованих груп і менш суворе покарання може призначатись особам, які щиросердно розкаялися в скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, при цьому враховується стадія вчинення злочину, кількість епізодів, роль кожного із співучасників, характер і ступінь тяжкості наслідків які настали.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що:

-обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст.12 КК України, належить до тяжких злочинів;

-на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 мав не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, засуджений вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 р. по справі № 1-кп/760/666/19 за вчинення 10.11.2017 р. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки; 17.11.2021 на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва по справі № 760/27074/17 судом скасовано звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання із випробуванням і направлено ОСОБА_4 для відбування призначеного вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 р. за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання. Був затриманий 03.05.2022 р. та наразі відбуває покарання за вказаним вироком суду; раніше обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності;

-Обвинувачений перебуває на обліку у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» з 11.02.2005 р. з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок наркотичних та інших психоактивних речовин, синдром залежності; перебуває під наглядом лікаря психіатра з 02.2019. Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 768 від 21.11.2017 р. обвинувачений не потребує примусових заходів медичного характеру, усвідомлює свої дії та може керувати ними;

-За місцем проживання характеризується посередньо.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, під час судового розгляду кримінального провадження, судом не встановлені.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення проти власності, не встановлених судом обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції останнього від суспільства, у зв`язку із чим суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Із врахуванням встановлених судом обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає правових підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України.

Не визнаючи обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття, яке зазначено органом досудового розслідування у поданому до суду обвинувальному акті, суд зазначає, що визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не є тотожним щирому каяттю.

Щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів.

Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу того, які саме дії можна визнавати щирим каяттям, адже закон про кримінальну відповідальність відносить поняття «щире каяття» до оціночних понять та конкретного їх переліку не містить.

Щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, тобто - щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, чого з боку обвинуваченого вчинено не було, оскільки заподіяна шкода обвинуваченим потерпілій стороні відшкодованою не була.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов до висновку про відсутність щирого каяття з боку обвинуваченого ОСОБА_4 .

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в його постановах від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к, та від 23.12.2021 р. у справі № 182/1539/19, від 03.07.2019 у справі №288/1158/16-к, провадження №13-28кс19.

Із врахуванням викладеного, суд вважає за справедливим та доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком, та за вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 р., відповідно до якого ОСОБА_4 призначено покарання за вчинення ним 10.11.2017 р. незакінченого замаху на вчинення крадіжки, поєднаному із проникненням у приміщення, вчиненому повторно, у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Строк відбуття обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі рахувати з 03.05.2022 р., зарахувавши у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі періоди перебування обвинуваченого під вартою з 05.12.2020 по 07.12.2020 включно та з 14.12.2020 по 16.12.2020 включно.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирається, оскільки обвинувачений, починаючи з 03.05.2022 р. відбуває покарання, призначене вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 р.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 337, 349, 368, 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком, та за вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 року по справі № 760/27074/17, кримінальне провадження № 1-кп/760/666/19, приведеним до виконання на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 17.11.2021 р., остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі відраховувати з 03.05.2022 р., зарахувавши у строк відбуття покарання за цим вироком покарання, частково відбуте за вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 25.11.2019 року по справі № 760/27074/17, кримінальне провадження № 1-кп/760/666/19, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України один день утримання під вартою рахувати за один день позбавлення волі до набрання вироком суду законної сили, та зарахувати у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі періоди перебування під вартою з 05.12.2020 по 07.12.2020 включно та з 14.12.2020 по 16.12.2020 включно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не обирати.

Вирішити долю речових доказів:

-Лазерний DWD-R диск із записом огляду місця події від 05.12.2020 р., лазерний DWD-R диск із записом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05.12.2020 р., DWD-R диск із записом проведення слідчого експерименту від 20.01.2021 р., - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього строку його зберігання;

-15 скручених мідних трубок, які було поміщено до спеціального криміналістичного пакету № SUD 3095575, - повернути власникові державній організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

-Мобільний телефон марки «Samsung» , чоловічий ремінь чорного кольору, кусачки, особистий одяг, переданий ОСОБА_4 на підставі письмової розписки від 07.12.2020 р., Мобільний телефон марки «Samsung» коричневого кольору, переданий ОСОБА_4 відповідно до розписки від 16.12.2020 р., - залишити у власності ОСОБА_4 ;

-Мідну трубку довжиною 2 м., яка була вилучена до спеціального пакету № SUD 4008678, - повернути володільцеві «Керуючій компанії з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва»;

-Кусачки з ручкою чорного кольору та кусачки з ручкою зелено-чорного кольору, які були вилучені до спеціального пакету № SUD 291770, - знищити після набрання вироком суду законної сили.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1