Ухвала

від 11.11.2024 по справі 646/2223/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/2223/18 Номер провадження 11-кп/814/1398/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участі прокурора - ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017220060002074 за апеляційними скарг ами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_8 , 27 вересня 2017 року, перебуваючи разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_10 , за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , під час вживання спиртних напоїв, приблизно о 16 годині в ході конфлікту з підстав особистих неприязних відносин з приводу поведінки потерпілої, ОСОБА_10 намагалась пальцями рук подряпати обличчя ОСОБА_8 , у відповідь на це останній наніс не менше двох ударів долонею в область обличчя та кінцівок ОСОБА_10 , чим спричинив останній тілесні ушкодження: по одному садну у вигляді смуг на обличчі лобової області на 1 см до гори від перенісся по краю голівок брів; садно, що розташоване нижче за рівень навколишньої шкіри; садно на підборідді справа, садно у проекції лівого плечового суглобу, синець у проекції лівого ліктьового суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 вони продовжили вживати спиртні напої. У подальшому, 28.09.2017, приблизно у період часу з 02 години до 03 години (точного часу в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки з ОСОБА_11 , маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , з мотивів особистих неприязних відносин через образи ОСОБА_10 , сприймаючи їх як привід для своїх протиправних дій, усвідомлюючи, що від його дій може настати смерть потерпілої та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_10 , взявши кухонний ніж, який знаходився в одній із кімнат будинку, наніс потерпілій один удар ножем в область грудної клітини, тим самим спричинивши останній проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого міжреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінкової плеври, осерця, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого закінчується з крововиливами у м`які тканини, яке супроводжувалось кровотечою із скупченням крові в навколосерцевий сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс), що і стало причиною смерті ОСОБА_10 .

На вирок суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, так як вважає, що суд неповно встановив обставини кримінального провадження, обвинувачення неконкретне та суд надав неправильну оцінку доказам.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що поза увагою суду залишилося формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, так як воно не конкретизоване, а саме: не містить чіткого формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті не обвинувачувався в суді в тому, що він завдав ОСОБА_10 один удар ножем в область грудної клітини, що і явилося причиною її смерті, тобто в тому, що він позбавив життя ОСОБА_10 , за що був засуджений судом. Тому вважає, що вказане перешкодило суду ухвалити законне рішення та призвело до порушення прав обвинуваченого. На вказані захисником недоліки суд не звернув увагу та вважає, що суд, ухвалюючи вирок вийшов за межі обвинувачення.

Вказує, що формулювання обставин вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті відрізняються від обставин висунутої підозри, що є істотним порушенням та є підставою для скасування вироку.

Також зазначає, що надані суду докази суперечливі та беззаперечно не доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час огляду місця події було виявлено труп та 5 ножів, які слідчим не індивідуалізовані, маються розбіжності щодо місця їх знаходження, зазначених у протоколі та додатків до нього.

Не встановлено, яким саме ножем було завдано удару потерпілій. Не надає відповіді на ці питання і експерт у своєму висновку.

Не спростовані були показання обвинуваченого, що ніж, який може мати відношення до злочину належить ОСОБА_8 .

Тому вважає, що висновок суду ґрунтується на припущеннях. Інші версії подій, аніж висунутої прокурором, судом не перевірялися.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч.1 ст. 115 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та отримали належну оцінку.

Доводи обвинуваченого та захисника про відсутність доказів для доведення вини обвинуваченого у вчиненні вбивства потерпілій спростовуються дослідженими матеріалами провадження.

Як вбачається з показань обвинуваченого 27.09.2017 він разом з ОСОБА_10 у вечірній час вживали спиртні напої. Після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_10 почала сваритися з ОСОБА_8 , лізла у бійки з ним, тому він ударив ОСОБА_10 два рази по обличчю, після чого відштовхнув останню та вийшов знервований на двір покурити. Приблизно о 21-22 годині він ліг спати, прокинувся 28.09.2017 коли почало світати. ОСОБА_10 лежала поряд на ліжку, закрита ковдрою, він взяв її за руку, проте ОСОБА_10 не реагувала на його дотики. Він пішов до сусідів щоб викликати швидку медичну допомогу, але сусідка сказала, що нічим йому не допоможе. Коли повернувся до свого будинку, зарядив телефон, викликав швидку медичну допомогу для ОСОБА_10 , та повідомив, що остання знаходиться без тями. Через 15 хвилин приїхала швидка медична допомога та медичні працівники повідомили йому, що ОСОБА_10 мертва, після чого викликали поліцію.

Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_12 , повідомила, що вона мешкає через дорогу від будинку, де мешкав ОСОБА_8 з ОСОБА_10 28.09.2017 приблизно о 05.15 ранку, ОСОБА_8 постукав у вікно її будинку та сказав, що ОСОБА_10 погано, проте свідок відповіла, що у неї немає медичної освіти, вона не може допомогти. Через 30 хвилин ОСОБА_8 повернувся до неї та сказав, що ОСОБА_10 вже «холодна». Також зазначила, що коли ОСОБА_10 вживала спиртні напої ОСОБА_8 на неї лаявся.

Про те, що ОСОБА_8 з ОСОБА_10 постійно сварилися розповідали й інші свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .? які є сусідами ОСОБА_8 , а також потерпіла ОСОБА_16 , яка є матір`ю ОСОБА_10 . До того ж, потерпіла вказувала, що ОСОБА_10 їй розповідала про те, що ОСОБА_8 її сильно б`є.

Сам факт спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень 27.09.2017 ОСОБА_8 не заперечив. При цьому, його доводи, що він 27.09.2017 завдав померлій лише два удари по обличчю не відповідають встановленим обставинам справи.

Відповідно до протоколу огляду за адресою: АДРЕСА_2 та протоколу огляду трупу ОСОБА_10 від 28.09.2017 в приміщенні будинку виявлено тіло ОСОБА_10 без ознак життя з тілесними ушкодженнями, а саме: на грудній клітині зліва по середньо-ключичній лінії в проекції 4-го міжребірря мається рана веретенообрізаної форми з горизонтальним направленим дліником, з лівим гострим кутом, правим П-образним, розмірами 2,2х0,3 см. На чолі над переносицею маються садна лінійної форми, з коричневою поверхнею розмірами 4х0,2 см, садна маються на лівій щоці розмірами 0,8х0,2 см, на підборідді як зліва, так і справа мається аналогічного характеру садна розмірами 2х1 см, 1х0,8 см. Також в іншому приміщенні будинку за вказаною вище адресою за телевізором з лівого боку виявлено ніж металевий, загальною довжиною 26 см, з довжиною леза 15,5 см з полімерною накладкою, рукоятка з трьома заклепками, пошкоджена, з нашаруванням бурого кольору. На кухонному столі було виявлено ще 5 ножів різної довжини.

З висновку судово-медичної експертизи від 31.10.2017 № 2555-Дм/17 у трупа ОСОБА_10 встановлені ушкодження: голови - садна на обличчі, синець на лівій вушній раковині, крововилив у м`які покрови голови у лівій скроневий області, крововилив у лівий скроневий м`яз; тулуба - проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що бере початок колото-різаною раною шкіри на передній поверхні грудної клітини зліва у проекції другого міжреберря по середній ключичній лінії з пошкодженням підшкірної жирової клітковини, грудних м`язів зліва, міжреберних м`язів, нижнього краю третього ребра в області його хрящової частини на передній поверхні, пристінікової плеврі, осерця, правої половини серця (праве передсердя у області правого вушка серця та правий шлуночок) у порожнинах якого і закінчується з крововиливами у м`які тканини; яке супроводжувалося кровотечею зі скупченням крові в навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс); садно на задній поверхні тулуба у проекції лівої лопатки; верхніх кінцівок; садна у проекції лівого плечового суглоба; синець у проекції лівого ліктьового суглоба. Смерть ОСОБА_10 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнини (серця), що супроводжувалося витіканням крові як у порожнини організму і його тканини зі скупченням крові у навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс), так і на зовні тіла, що призвело до крововтрати. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо - ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа, який був загостреним, односторонньо гострим і мав «П» - подібний поперечний перетин обушка. Рановий канал мав напрямок зліва направо, зверху вниз, та спереду назад і довжину 11 см. Садно на обличчі, тулубі на лівій верхній кінцівці утворилося за життя, незадовго до настання смерті, від ударно-ковзаючої дії або внаслідок тертя, тупого предмета або такої самої дії тіла об предмет, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженнях не віддзеркалилися. Смерть настала не менше ніж за 6-12 годин до початку огляду трупа на місці пригоди.

Висновком судово-медичної експертизи № 1230-Ц/17 від 10.11.2017 встановлено, що групова належність крові від трупа ОСОБА_10 . О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. В результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилучено АДРЕСА_2 , на клинку знайдені сліди крові людини. Дані сліди крові могли приналежати будь-якої людині група крові якої О (І) з ізогемаглютиніном ати-А, анти-В, в тому числі і громадянці ОСОБА_10 та таблицею обліку результатів виявлення антигенів та аглютинінів за системою АВО.

З висновку судово-медичної експертизи № 117/2555-Дм/17 від 22.11.2017 вбачається, що смерть ОСОБА_10 наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнини (серця), що супроводжувалося витіканням крові як у порожнини організму і його тканини зі скупченням крові у навколосерцевій сумці (гемоперикард) та плевральних порожнинах (гемоторакс) так і на зоні тіла, що призвело до крововтрати. Вказане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося за життя, в період часу, що обчислюється не меш ніж першим десятком хвилин, першими годинами, про що свідчать макро- та мікроскопічні характеристики крововиливів у тканини. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини утворилося від дії гострого, плоского предмета, що володів колючо-ріжучими властивостями, та яким міг бути клинок ножа, який був загостреним, односторонньо гострим і мав «П»-подібний поперечний перетин обушка. Такими конструкційними особливостями володіє клинок кухонного ножа, представленого на експертизу від впливу клинка якого могло утворитися вищевказане проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин, кісток скелета та органів грудної порожнина (серця), або є від дії клинка іншого ножа ідентичними конструкціями особливостями клинка.

При цьому з дослідної частини експертизи вбачається, що на дослідження експерту було надано ніж фіксований трьома клепками з частковим дефектом у вигляді відлому матеріалу пластини з надписом «ROSTFREI», тобто ніж, який був знайдений під час огляду за телевізором зі слідами бурого кольору.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з усіх виявлених на місці події ножів, лише на одному було виявлено нашарування бурого кольору і саме цей ніж був предметом дослідження експертів.

За таких підстав, твердження сторони захисту, що не встановлено, яким саме ножем завдано удару ОСОБА_10 спростовуються дослідженими матеріалами.

Окрім цього експертом було встановлено, що враховуючи характер, об`єм та розташування вищевказаних ушкоджень, утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 при самоспричиненні виключається.

Під час досудового розслідування органом досудового розслідування не встановлено на місці події слідів присутності інших осіб. Не зазначає й обвинувачений у своїх показаннях про те, що в будинку 27.09.2017 чи 28.09.2017 перебували сторонні особи. Тому доводи обвинуваченого, що органом досудового розслідування не перевірені інші версії події є безпідставними.

Належність чи неналежність ножа, на якому виявлені сліди крові ОСОБА_10 , обвинуваченому, не впливає на правильність встановлених обставин, зокрема те, що саме вказаним ножем було завдано удару ОСОБА_10 , в результаті чого настала її смерть.

Щодо доводів сторони захисту про те, що повідомлена підозра в частині формулювання обставин вчинення кримінального правопорушення відрізняється від обставин, викладених в обвинувальному акті, необхідно зазначити таке.

Під час апеляційного розгляду справи установлено, що відповідно до повідомлення про зміну повідомлення про підозру від 18.12.2017 ОСОБА_8 підозрюється тому, що він умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_10 , взявши кухонний ніж, який знаходиться в одній з кімнат будинку, наніс ОСОБА_10 один удар ножем в область грудної клітини, тим самим спричинивши останній проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що і явилося причиною її смерті.

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_8 умисно з мотивів неприязних відносин, що раптово виникли між ним і ОСОБА_10 , сприймаючи образи ОСОБА_10 як нікчемний привід для своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті останньої, взявши кухонний ніж, який знаходиться в одній з кімнат будинку, наніс ОСОБА_10 один удар ножем в область грудної клітини, тим самим спричинивши останній проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця, що і явилося причиною її смерті.

Інші обставини, а саме дата, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення стороною захисту не оспорюються. Як в обвинувальному акті так і в повідомленні про підозру органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.

Отже з досліджених матеріалів провадження випливає, що, попри наявність зазначеної розбіжності щодо викладу обставин провадження, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Викладено чітко і конкретно ті обставини, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні.

Слід зазначити, що на стадії досудового розслідування, після виконання дій, передбачених ч. 1 ст. 42 КПК України, до висунення обвинувачення, особа перебуває у статусі підозрюваного.

Підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

Водночас відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити серед іншого стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

У свою чергу обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У пункті 13 ч. 1 ст. 3 КПК України законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Кримінальний процесуальний закон вимагає обов`язкового відображення трьох складників щодо висунутого обвинувачення: фактичних обставин кримінального правопорушення; правової кваліфікації (формули обвинувачення); формулювання обвинувачення.

При цьому під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Наведене вище дає підстави для висновку про нетотожність понять «підозра» і «обвинувачення», які, попри наявність спільних рис (одні й ті ж обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), є різними етапами досудового розслідування з притаманним лише їм специфічним комплексом гарантій прав та обов`язків і порядком здійснення процесуальних дій. З огляду на це недопустимим є використання зазначених понять як синонімів у різних процесуальних документах, оскільки вони не можуть вважатися рівнозначними, незважаючи на подібність стилістичного викладу фактичних даних у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.

З огляду на вказане зазначені захисником розбіжності, не впливають ні на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, ні на виклад фактичних обставин в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 , тобто тих обставин, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, які у сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Як викладено у висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.01.2024 (справа № 683/694/20), розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення у повідомленні про підозру та в обвинувальному акті, за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Щодо наявності раптово виниклих неприязних відносин, вказаних в обвинувальному акті, необхідно зазначити, що вказані обставини суд встановив з показань самого обвинуваченого, який зазначав, що ОСОБА_10 після вживання спиртних напоїв ставала агресивною, починала сваритися з ним, лізла у бійку. Від такої поведінки ОСОБА_10 він сильно нервував, що і стало причиною нанесення їй тілесних ушкоджень.

З вказаного вбачається, що зазначені у вироку обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 встановлені судом під час судового розгляду справи за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів.

Більше того, зазначення у викладі обставин кримінального правопорушення неприязних відносин, що раптово виникли між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , жодним чином не впливає на кваліфікацію та склад кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_8 у вчиненні вбивства ОСОБА_10 за встановлених судом обставин, є правильними.

Вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким надано належну оцінку.

З огляду на вказане, суд правильно критично оцінив доводи сторони захисту про те, що наявні докази не доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до положень ст.12 КК України, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Тому суд дійшов правильного висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає. Тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4