Ухвала

від 15.11.2024 по справі 520/31047/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 листопада 2024 року Справа № 520/31047/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/40585/0415 від 18.07.2024.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до положень частин 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.4 та 5 ст. 94 КАС України).

Судом встановлено, що представником позивача до матеріалів даної позовної заяви долучено ордер серії №1219457 та докази направлення позовної заяви відповідачу.

Однак, суд, дослідивши матеріали позовної заяви, установив, що остання не містить в собі жодних доказів в обґрунтування позовних вимог, про що зазначає представник позивача у позовній заяві, зокрема, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, доказів адміністративного оскарження (скарги), рішення за результатами розгляду скарги.

Крім того, позовна заява не містить доказів отримання позивачем 10.10.2024 рішення за результатами розгляду скарги, що також унеможливлює встановлення факту непропущення строку звернення до суду із даним позовом.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду документи, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Водночас, пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Так, Податковим кодексом України встановлений місячний строк звернення до суду платником податків з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення.

При цьому зі змісту норм пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями. Закінчується процедура адміністративного оскарження днем настання однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3).

Отже, для правильного обчислення строку звернення до суду необхідно коректно визначити дату, з якої потрібно розпочинати відлік зазначеного строку. Положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 цієї статті пов`язують початок строку оскарження податкового повідомлення-рішення, у випадку застосування процедури адміністративного оскарження, з днем отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.

Відповідно, за такого правового регулювання позивач має право на оскарження податкового повідомлення-рішення у місячний строк, який розпочинається на наступний день після отримання рішення за результатами процедури адміністративного оскарження.

У постанові від 21.08.2024 по справі №280/10147/23 Верховний Суд звернув увагу на юридичну конструкцію статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, де частина перша статті цієї статті є найбільш загальною по відношенню до змісту усіх наступних. Вона взагалі не визначає жодних конкретних строків звернення та не визначає порядок обчислення таких строків, а лише декларує можливу альтернативність джерел закріплення таких строків.

Саме зазначена норма допускає у цьому випадку використання положень Податкового кодексу України, норми пункту 56.19 статті 56 якого, відповідно до наведеного вище обґрунтування, визначені як спеціальні та пріоритетні у застосуванні при визначенні та обчисленні строків звернення до суду.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, порядок визначення дати початку обчислення строку (від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право) зазначена норма визначає тільки для строку звернення у шість місяців, тоді як у спірному випадку було застосоване альтернативне джерело закріплення строків звернення до суду на підставі частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій не йдеться ні про порядок обчислення строків взагалі, ні про те, що строк може розпочинатися з моменту, коли особа могла дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, положення пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у спірному випадку мають застосовуватися при обчисленні строку звернення до суду як у контексті тривалості такого строку, так і у питанні визначення дати початку його обчислення.

Як вже зазначалося вище, пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України передбачає, що за умови досудового вирішення спору датою початку обчислення строку оскарження податкового повідомлення-рішення є день закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зазначена норма не передбачає жодної альтернативи у питанні визначення дати початку обчислення строку звернення до суду, яка б дозволяла суду при перевірці дотримання позивачем строку звернення до суду застосовувати інші підходи для такого обчислення, зокрема, визначити дату початку строку з моменту, коли особа знала або мала дізнатися про ухвалення рішення за результатами розгляду скарги, але фактично його не отримала.

Отже, у спірному випадку дату початку строку звернення до суду необхідно визначати за правилами пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 цієї статті, а саме з наступного дня після отримання платником податків рішення за результатами розгляду скарги.

У спірних правовідносинах при визначенні дати, з якої починається обчислюватися строк звернення до суду відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України юридичне значення має лише дата отримання позивачем рішення за результатами процедури адміністративного оскарження, а використання для цієї мети альтернативних подій та обставин зазначеною нормою не допускається.

Позивач в межах даної справи оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/40585/0415 від 18.07.2024 року.

Судом встановлено, що позивач звертався до ДПС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/40585/0415 від 18.07.2024 року.

Рішенням ДПС України від 03.10.2024 №29781/6/99-00-06-03-01-06 скаргу підприємства залишено без задоволення, про що зазначає представник позивача у позовній заяві.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що вказане вище рішення було отримано позивачем 10.10.2024, однак доказів в підтвердження цього до суду не подано.

Позовна заява була подана до Харківського окружного адміністративного суду представником позивача через систему "Електронний суд" 11.11.2024.

Отже, суд приходить до висновку, що строк звернення є пропущеним, оскільки строк на подання позовної заяви сплив 04.11.2024.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин.

Також, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3 028,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру (скасування податкового повідомлення - рішення на суму 142404,50 грн).

Суд зазначає, що вказана сума податкового повідомлення - рішення є ціною даного позову, а отже ставка судового збору за подання даного позову, з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 2 422,40 грн.

У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд"; заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин; документи, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями ст. ст. 160, 161, 169, 171, 172, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин; документів, на підставі яких було винесено оскаржуване рішення; документу про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН