Рішення

від 13.11.2024 по справі 560/13364/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13364/24

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 02.08.2024 року.

2. Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Вінницької області прийняти нове рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , яким до ОСОБА_3 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області, грубо порушила норми чинного законодавства, зокрема статтю 40 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснила розгляд скарги позивача без дотримання строків. Також кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не в повному обсязі досліджено всі обставини справи та застосовано до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, яке, на думку позивача, є занадто м`яким. Вважає, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 02.08.2024 року слід визнати протиправним та скасувати, а до адвоката, який порушив закон, застосувати більш суворе дисциплінарне стягнення.

Ухвалою від 18.09.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження. Залучив ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що відповідно ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Ухвалюючи рішення, КДКА Вінницької області врахувала, що жодного документального підтвердження консультування скаржниці адвокатом Бабчинським К.В остання не надала, а доведеним є лише факт перерахування коштів на його рахунок, при цьому письмовий договір на здійснення юридичних послуг між нею та адвокатом відсутній. Крім того, під час обрання виду дисциплінарного стягнення було враховано відсутність наслідків вчинення дисциплінарного проступку та особа адвоката, який є хворою людиною, тривалий час лікується з приводу онкологічного захворювання, переніс хірургічну операцію з приводу видалення пухлини. Вказує, що копія рішення дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 02.08.2024 року про накладення дисциплінарного стягнення відповідно до вимог ч.3 ст. 41 Закону України № 5076-VI була надіслана як адвокату, так і скаржниці ОСОБА_1 . Процедура розгляду справи, що передувала оскаржуваному рішенню, повністю відповідає вимогам Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_2 , належно повідомлений про розгляд цієї справи, письмових пояснень чи будь яких інших документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 (позивач) 21.04.2023 подала скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної у комісії адвокатури Хмельницької області на дії адвоката Бабчинського Віктора Карловича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000257, видане 08.05.2019 Радою адвокатів Хмельницької області).

Скарга ОСОБА_1 відносно адвоката Бабчинського Віктора Карловича надійшла до КДКА Вінницької області 03.07.2023 року за скерування Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В. на підставі п. 2.3.17 та п. 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №78 від 04-05.07.2014 року у зв`язку із відсутністю необхідного кворуму в дисциплінарній палаті КДКА Хмельницької області за адресою робочого місця адвоката.

Дисциплінарною палатою було встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Бабчинський Віктор Карлович має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за № 000257 від 08.05.2019 року, видане Радою адвокатів Хмельницької області. Адреса здійснення адвокатської діяльності згідно відомостей в ЄРАУ: вул. Жовтнева, буд.45, смт. Віньківці, Хмельницька обл.

Відповідно до вимог ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скарга ОСОБА_1 05.07.2023 року була передана для проведення перевірки члену дисциплінарної палати КДКА Вінницької області ОСОБА_4

29 вересня 2023 року член ДП КДКА Вінницької області ОСОБА_4 за наслідками перевірки скарги ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок адвоката надіслав на розгляд дисциплінарної палати довідку та всі матеріали перевірки.

29 вересня 2023 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката Бабчинського В.К., довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області у складі дисциплінарної плати прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Бабчинського В.К. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення Правил адвокатської етики.

Відповідно до матеріалів провадження порушена дисциплінарна справа була призначена до розгляду на 20.10.2023 року.

Однак, повідомлені належним чином про розгляд дисциплінарної справи, на засідання дисциплінарної палати 20.10.2023 року ні скаржниця, ні адвокат не з`явились.

На електронну пошту КДКА Вінницької області надійшла заява адвоката Бабчинського В.К. (вх. № 357 від 20.10.23), у якій адвокат поставив до відому дисциплінарну палату про те, що перебуває на стаціонарному лікуванні, та просив відкласти розгляд справи. За зазначених обставин, з урахуванням відсутності у справі пояснень адвоката, та відповідно з п.7.7. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону, який передбачає, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (Палати), може бути відкладений або зупинений у випадках неявки на засідання учасників, розгляд дисциплінарної справи, порушеної за скаргою ОСОБА_1 , був зупинений. Для з`ясування можливості прийняття рішення про поновлення розгляду дисциплінарної справи, справа призначалась до розгляду на 17.11.23, 18.12.23, 15.01.23, 15.02.24, 14.03.23, 10.05.24, 07.06.24 року. Впродовж зазначеного часу адвокат Бабчинський В.К. звертався із заявами від 20.10.2023 року, 17.11.23 року, 15.02.24 року, 10.05.24 року, 06.06.24 року (а.д.с. 69,71,73-74,75-78,79) , у яких повідомляв, що отримав черепно-мозкову травму, струс головного мозку та лікується у нейрохірургічному відділенні стаціонару. Крім того, Бабчинський повідомляв, що має онкологічне захворювання та прооперований у зв`язку із видаленням ракової пухлини. До всіх зазначених заяв, які надходили в електронному вигляді, адвокат ОСОБА_2 прикладав копії медичних документів та просив про відкладення розгляду справи.

Дисциплінарна справа була розглянута 02.08.2024 року за участю адвоката Бабчинського В.К.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що в серпні 2022 року скаржниця звернулась за юридичною допомогою до адвоката Бабчинського В.К., який протягом кількох годин консультував її з приводу розподілу майна між нею та ОСОБА_5 , за результатами чого з адвокатом було погоджено представництво її інтересів у даній справі в суді.

Скаржниця, на виконання домовленості з адвокатом оплатила гонорар у сумі 8000 грн., що підтверджується матеріалами справи і не заперечується адвокатом. За сплином тривалого часу від адвоката не було жодних дій на виконання домовленостей, він перестав відповідати на дзвінки, повідомлень від неї не читав. З такими доводами скарги погоджуються члени дисциплінарної палати, згідно наданої переписки за допомогою мобільного месенджера, що підтверджуються доказами скріншотів, наданими до скарги.

Після неодноразових нагадувань адвокат повернув кошти, які були сплачені клієнту з метою виконання узгоджених домовленостей між ними.

Після відкриття провадження у справі про поділ майна подружжя, виявилось, що представництво інтересів відповідача, тобто ОСОБА_5 , за дорученням про надання безоплатної правової допомоги здійснює адвокат Бабчинський В.К. Цей факт також підтверджується матеріалами судової справи № 670/566/22 і не заперечується адвокатом Бабчинським В.К.

Члени дисциплінарної палати погодились з позицією, що доводиться доказами, наданими скаржницею у вигляді переписки між адвокатом і ОСОБА_1 . Адвокатом не заперечувалась інформація про намір (домовленість) підготувати позовну заяву до суду про поділ спільного сумісного майна подружжя, а лише констатує факт повернення коштів у сумі 8 000 грн., сплачених ОСОБА_1 на його рахунок .

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 02.08.2024 вирішено: "Притягнути адвоката Бабачинського Віктора Карловича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000257 від 08.05.2019 року видане Радою адвокатів Хмельницької області, адреса здійснення адвокатської діяльності згідно відомостей ЄРАУ: вул. Жовтнева, буд.45, смт. Віньківці, Хмельницька обл.) до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення статті 9 Правил адвокатської етики. Застосувати до адвоката Бабачинського Віктора Карловича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000257 від 08 05.2019 року видане Радою адвокатів Хмельницької області, адреса здійснення адвокатської діяльності згідно відомостей ЄРАУ: вул. Жовтнева, буд.45, смт. Віньківці, Хмельницька обл., дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.".

Позивач з указаним рішенням відповідача не погоджується, тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 21 Закону №5076-VI зобов`язує адвоката під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Положеннями статті 2 Правил адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила адвокатської етики), передбачено, що дія Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Стаття 7 Правил адвокатської етики передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Частинами першою - другою статті 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Крім того, згідно з статтею 19 Правил адвокатської етики адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 25 Правил адвокатської етики).

Аналіз правових норм, якими регламентована етична сторона діяльності адвоката, дає підстави для висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Виконання цього принципу досягається, в тому числі, шляхом обов`язкової перевірки дійсності доведених до відома адвоката фактів та інформації, недопущення голослівного повідомлення таких за дорученням клієнта. Обов`язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.

У той же час, нормами статті 33 Закону №5076-VI передбачена можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтею 35 Закону №5076-VI встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частина друга статті 35 Закону №5076-VI).

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно з приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 40 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Згідно з статтею 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Статтею 42 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (із змінами та доповненнями; далі - Положення).

Пунктом 7 Положення встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Поряд з тим пунктом 14 Положення встановлено вимоги до заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, зокрема, у такій заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення).

З наведеного слідує, що підставою для застосування дисциплінарних стягнень відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути обґрунтовані та мотивовані. У випадку незгоди з такими рішеннями заявник або адвокат можуть оскаржити їх до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка за наслідками розгляду скарг може, окрім іншого, залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення відповідачем рішення від 02.08.2024 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення статті 9 Правил адвокатської етики та застосування до адвоката Бабачинського Віктора Карловича дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Підставою для скасування вказаного рішення позивач зазначає порушення відповідачем вимог статті 40 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме здійснення розгляду її скарги без дотримання строків.

Суд вважає такі доводи позивача помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 39 Положення №120 дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.

Згідно із пунктом 40 Положення №120 розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

З матеріалів справи суд встановив, що порушена дисциплінарна справа була призначена до розгляду на 20.10.2023 року.

Однак, повідомлені належним чином про розгляд дисциплінарної справи, на засідання дисциплінарної палати 20.10.2023 року ні скаржниця, ні адвокат не з`явились.

На електронну пошту КДКА Вінницької області надійшла заява адвоката Бабчинського В.К. (вх. № 357 від 20.10.23), у якій адвокат поставив до відому дисциплінарну палату про те, що перебуває на стаціонарному лікуванні, та просив відкласти розгляд справи. За зазначених обставин, з урахуванням відсутності у справі пояснень адвоката, та відповідно з п.7.7. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону, який передбачає, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (Палати), може бути відкладений або зупинений у випадках неявки на засідання учасників, розгляд дисциплінарної справи, порушеної за скаргою ОСОБА_1 , був зупинений. Для з`ясування можливості прийняття рішення про поновлення розгляду дисциплінарної справи, справа призначалась до розгляду на 17.11.23, 18.12.23, 15.01.23, 15.02.24, 14.03.23, 10.05.24, 07.06.24 року. Впродовж зазначеного часу адвокат Бабчинський В.К. звертався із заявами від 20.10.2023 року, 17.11.23 року, 15.02.24 року, 10.05.24 року, 06.06.24 року (а.д.с. 69,71,73-74,75-78,79) , у яких повідомляв, що отримав черепно-мозкову травму, струс головного мозку та лікується у нейрохірургічному відділенні стаціонару. Крім того, Бабчинський повідомляв, що має онкологічне захворювання та прооперований у зв`язку із видаленням ракової пухлини. До всіх зазначених заяв, які надходили в електронному вигляді, адвокат ОСОБА_2 прикладав копії медичних документів та просив про відкладення розгляду справи.

Дисциплінарна справа була розглянута 02.08.2024 року за участю адвоката Бабчинського В.К.

Враховуючи наведене, суд не вбачає порушення з боку відповідача стосовно дотримання строків розгляду скарги.

Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області не в повному обсязі досліджено всі обставини справи та застосовано до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. На думку позивача, до адвоката ОСОБА_2 має бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

У постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 10.06.2021 у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 від 11 березня 1980 року).

Водночас суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. А тому, встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21 і суд не знаходить підстав для відступу від неї.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Ці та наведені вище висновки висловлені Верховним Судом також у постановах від 28.06.2023 у справі №640/20223/20 та від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.

Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновків, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведеної правової позиції Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою Комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

А тому, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності/недостатності.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовим розглядом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з огляду на що суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області (вул. Соборна, 53,м. Вінниця,Вінницький р-н, Вінницька обл.,21050 , код ЄДРПОУ - 25495818)

Головуючий суддя В.К. Блонський