Рішення

від 15.11.2024 по справі 580/7851/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року справа № 580/7851/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Лісовенка Д. І. з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.07.2024 № 232730025380;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» у виробництві віскозного волокна на посаді контролера (заправника фільєр) насосної станції у прядильних цехах № 1 та № 2 з 17.07.1996 по 16.05.2005 (8 років 9 місяців 29 днів), з 16.05.2005 по 10.09.2007 (2 роки 3 місяці 25 днів), а всього 11 років 01 місяць 24 дні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до її загального страхового стажу роботи 03 роки 00 місяців 01 день, а разом 27 років 11 місяців та 01 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 23.07.2024 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник зазначив, що позивач працювала у ВАТ «Черкаське хімволокно» на посадах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за Списком №1. Позивач у липні 2024 року звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Проте, відповідач відмовив позивачу в призначенні такої пенсії з підстав недосягнення необхідного віку та відсутності необхідного пільгового стажу. Представник вказує, що загальний страховий стаж позивача, згідно з даними трудової книжки та дипломом складає 27 років 11 місяців та 01 днів, з яких 11 рік 01 місяць і 24 день пільговий стаж за Списком №1. Тому, вважаючи відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач в особі представника за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду.

Відповідач проти позову заперечив. 22.08.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону№ 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Вказує, що за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданих документів відповідач не зарахував до пільгового стажу згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 періоди роботи в ВАТ «Черкаське хімволокно» з 17.07.1996 по 16.05.2005, з 16.05.2005 по 10.09.2007, оскільки в записах трудової книжки відсутні відомості про зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, атестацію робочих місць. Довідка про пільговий характер роботи за даний період не надавалась. Також до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано згідно довідки № 572 від 13.06.2008 періоди роботи в ЗАТ «Хімпобутсервіс» (раніше ВАТ «Черкаське хімволокно») з 17.04.1997 по 16.05.2005, з 16.05.2005 по 31.10.2005, оскільки форма довідки не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Враховуючи, що довідка дана з більш пізньої дати, вона потребує оновлення. Страховий стаж позивача на дату звернення становить 25 років 10 місяців 18 днів, пільговий стаж відсутній. Тому Головним управлінням прийнято рішення від 31.07.2024 № 232730025380 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням віку 50 років. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.08.2024 представник позивача подав до суду заяву, яка по суті є відповіддю на відзив, в якій вказав, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою від 13.08.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними паспорта № НОМЕР_2 від 26.10.2022, орган, що видав 7111. Дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.09.2022 серія НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з даними трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 від 17.07.1996:

01.09.1993 28.06.1996 навчання в ПТУ-15;

17.07.1996 прийнята в текстильний цех № 3 учнем перемотувача нитки;

17.04.1997 контролер (заправщик фільєр) насосної майстерні 3 розряду прядильного цеху № 2;

16.05.2005 переведена в прядильний цех № 1 контролером (заправником фільєр) 3 розряду насосної майстерні;

10.09.2007 звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату;

10.10.2007 прийнята на роботу продавцем непродовольчих товарів ПП ОСОБА_3 ;

09.06.2009 звільнена з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України;

25.01.2010 23.06.2010 виплата допомоги по безробіттю в Черкаському міському центрі зайнятості;

24.06.2010 прийнята на роботу продавця непродовольчих товарів ПП ОСОБА_4 ;

16.01.2013 звільнена по п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін;

02.04.2015 прийнята на посаду сторожа в Черкаську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 24 Черкаської міської ради Черкаської області;

13.05.2016 звільнена з посади сторожа за власним бажанням ст. 38 КЗпП України;

14.05.2016 прийнята на роботу на посаду продавця непродовольчих товарів з 01.05.2016 у ФОП ОСОБА_5 ;

24.06.2016 звільнена з займаної посади по п. 1 ст. 36 КЗпП України;

25.06.2016 прийнята на роботу на посаду продавця непродовольчих товарів з 01.05.2016 у ФОП ОСОБА_6 ;

05.02.2021 звільнена з посади по п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін;

08.02.2021 прийнята сортувальником напівфабрикатів та виробів цеху флексографського друку та післядрукарської обробки по третьому розряду.

Відповідно до довідки від 13.06.2008 № 71, виданої ЗАТ «Хімпобутсервіс», який є правонаступником ВАТ «Черкаське хімволокно» щодо видачі довідок, про особливий характер роботи чи умови праці необхідних для призначення пільгової пенсії Ф 6.2-0-01-19 (редакція чинна від 20.10.2004) позивач повний робочий день працювала на ВАТ «Черкаське хімволокно»:

з 17.04.1997 до 16.05.2005 у виробництві віскозного волокна в якості контролера (заправника фільєр) насосної майстерні прядильного цеху № 2, що передбачено Списком № 1 розділом XVI код 16-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;

з 16.05.2005 до 31.10.2005 у виробництві віскозного волокна в якості контролера (заправника фільєр) насосної майстерні прядильного цеху № 1, що передбачено Списком № 1 розділом XVI код 16-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Підстава для надання довідки ЗАТ «Хімпобутсервіс» від 13.06.2008 № 71: архівна особова картка з обліку кадрів ф.Т-2 та накази.

Згідно з випискою із наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» від 15.06.2005 № 562 підтверджено право на пенсію за Списком №1 на робочому місці № 82 в прядильному цеху № 1 насосна майстерня на посаді контролер (заправник фільєр).

Відповідно до виписок з наказів «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» від 16.11.2000 № 1098, від 01.12.03.1994 № 634, від 27.03.2000 № 275 підтверджено право на пенсію за Списком №1 на робочому місці № 126 в прядильному цеху № 2 насосна майстерня на посаді контролер (заправник фільєр).

Згідно з довідкою форми РС-право позивачу зарахований стаж для розрахунку права на пенсію за віком, який складає 25 років 10 місяців 18 днів, а саме такі періоди: 01.09.1993 28.06.1996 навчання у вищих/середн. НЗ, 17.07.1996 17.04.1997, 18.04.1997 31.12.2003, 01.01.2004 30.04.2004 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.08.2004 30.09.2004 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.01.2005 31.12.2006 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.04.2007 09.07.2007 догляд за пенсіонером (код ЄДРПОУ 03195814), 10.07.2007 10.09.2007 (код ЄДРПОУ 00204033), 13.10.2007 10.06.2009 (код ЄДРПОУ 2877000369), 25.01.2010 23.06.2010 безробіття, 24.06.2010 31.01.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.03.2012 31.03.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.10.2012 30.11.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.01.2013 16.01.2013 (код ЄДРПОУ 2846007940), 02.04.2015 30.04.2016 (код ЄДРПОУ 25660393), 01.05.2016 30.06.2016 (код ЄДРПОУ 2539516498), 01.07.2016 31.03.2020 (код ЄДРПОУ 2744515523), 01.05.2020 31.12.2020 (код ЄДРПОУ 2744515523), 01.02.2021 05.02.2021 (код ЄДРПОУ 2744515523), 08.02.2021 31.03.2024 (код ЄДРПОУ 02469333).

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 23.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Виконавцем для розгляду заяви позивача від 23.07.2024 за принципом екстериторіальності було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатами розгляду заяви позивача від 23.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення від 31.07.2024 № 232730025380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з не підтвердженням пільгового стажу за Списком № 1 в установленому порядку та недосягненням віку 50 років для призначення пенсії на пільгових умовах. У зазначеному рішенні відповідач вказав, що до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано згідно довідки № 572 від 13.06.2008 періоди роботи в ЗАТ «Хімпобутсервіс» з 17.04.1997 по 16.05.2005, з 16.05.2005 по 31.10.2005, оскільки форма довідки не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Також зазначено, що страховий стаж позивача становить 25 років 10 місяців 18 днів, пільговий стаж за Списком №1 відсутній.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправним, позивач в особі свого представника звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною першою статті 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XIІ) право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XIІ, у редакції чинній до прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIII від 02.03.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII, який набув чинності з 01.04.2015, п. а ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XIІ викладено у такій редакції: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Пункт 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції до 11 жовтня 2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

З урахуванням наведеного, і після набуття чинності нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування правила призначення пенсій за Списком № 1 регламентувались пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Вказане правове регулювання існувало до набрання чинності нормами Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, яким текст Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Зазначені норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року, з огляду на що, з 01 жовтня 2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

Однак, у подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України Про пенсійне забезпечення зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року.

Так, пунктом 3 рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Таким чином, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за списком № 1, а саме: пункт а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року та пункт 1 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

При цьому, правила зазначених законів містять розбіжність щодо вікового цензу виходу на пільгову пенсію за Списком № 1 жінок та необхідного страхового стажу, а саме: 45 років та не менше 15 років страхового стажу Закон України Про пенсійне забезпечення та 50 років й страхового стажу не менше 20 років Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Виходячи із засад розумності та справедливості та в силу ст. 69 Закону України Про Конституційний Суд України суд враховує висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні № 1-р/2020 від 23.01.2020.

У пункті 3.2. Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України наголошує на принципі правової визначеності, як одному із елементів верховенства права, згідно із яким обмеження основних прав людини та громадянина допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин; юридична визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми.

У пункті 4.4. зазначеного Рішення Конституційний Суд України визначив, що у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію.

Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, стаття 13 зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Застосування відповідачем до спірних правовідносин норми статті 114 Закону № 1058-IV не відповідає принципу верховенства права, а також суперечать нормам ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України.

Суд зазначає, що норми статті 114 Закону № 1058-IV абсолютно ідентичні нормам статті 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VIII, які були визнанні неконституційними вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України, як такі, що порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

З огляду на наведену ідентичність цих норм, очевидною є невідповідність положень статті 114 Закону № 1058-IV принципу верховенства права, для осіб які працювали із шкідливими умовами праці до підвищення пенсійного віку Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII та статтею 114 Закону № 1058-IV.

Згідно із ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України Європейський суд з справ людини вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік та наявність необхідного страхового й пільгового стажу, мають застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Таке застосування вказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 у подібних правовідносинах зазначила, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у позивача необхідного пільгового стажу, суд врахував таке.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розділу XVI «Виробництво штучних або синтетичних волокон» вказаної постанови користуються правом на пільгову пенсію за Списком № 1 (код 16-1) працівники, зайняті у виробництвах сірковуглецю, віскозного, хлоринового, ацетатного, синтетичних волокон, щетини, волосіні і губки у таких цехах, відділеннях, на дільницях: штапельних, хімічних, віскозних, прядильних, обробних, обробно-вибільних, вибільних, мотальних, розмотування кислого шовку і фарбування, на кислотних станціях (у цехах, дільницях, підрозділах) і станціях (цехах) обробних розчинів, регенерації (сірковуглецю, сірки і газів, сірковуглецевих виробництв, летких і органічних розчинників, міді, аміаку, капролактаму); обслуговуванням дінілової установки, прийманням і відпусканням сірковуглецю; у таких майстернях: фільєрній, електроверетенній, прядильних насосиків, набірній; у виробництвах ронгаліту і сульфованих жирових продуктів.

Як встановив суд згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 17.07.1996 позивач у спірний період: 17.07.1996 прийнята в текстильний цех № 3 учеником перемотувача нитки; 17.04.1997 контролер (заправщик фільєр) насосної майстерні 3 розряду прядильного цеху № 2; 16.05.2005 переведена в прядильний цех № 1 контролером (заправником фільєр) 3 розряду насосної майстерні; 10.09.2007 звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

Довідкою ЗАТ «Хімпобутсервіс» від 13.06.2008 № 71 підтверджено, що позивач повний робочий день працювала на ВАТ «Черкаське хімволокно»: з 17.04.1997 до 16.05.2005 у виробництві віскозного волокна в якості контролера (заправника фільєр) насосної майстерні прядильного цеху № 2, що передбачено Списком № 1 розділом XVI код 16-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; з 16.05.2005 до 31.10.2005 у виробництві віскозного волокна в якості контролера (заправника фільєр) насосної майстерні прядильного цеху № 1, що передбачено Списком № 1 розділом XVI код 16-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Згідно з випискою із наказу «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» від 15.06.2005 № 562 підтверджено право на пенсію за Списком №1 на робочому місці № 82 в прядильному цеху № 1 насосна майстерня на посаді контролер (заправник фільєр). Відповідно до виписок з наказів «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення» від 16.11.2000 № 1098, від 01.12.03.1994 № 634, від 27.03.2000 № 275 підтверджено право на пенсію за Списком №1 на робочому місці № 126 в прядильному цеху № 2 насосна майстерня на посаді контролер (заправник фільєр).

Таким чином, позивач з 17.04.1997 до 16.05.2005 та з 16.05.2005 до 31.10.2005 працювала у ВАТ «Черкаське хімволокно» в прядильних цехах № 1 та № 2 насосна майстерня на посаді контролер (заправник фільєр) й така посада у вказаних цехах відноситься до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, розділом XVI, підрозділом код 16-1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

З огляду на викладене, період роботи позивача з 17.04.1997 до 16.05.2005 та з 16.05.2005 до 31.10.2005 згідно з довідкою ЗАТ «Хімпобутсервіс» від 13.06.2008 № 71 належить зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1, оскільки він підтверджений належними та допустимими доказами.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду її роботи з 17.04.1997 до 16.05.2005 та з 16.05.2005 до 31.10.2005 (що становить 8 років 6 місяців 14 днів).

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача в оскаржуваного рішенні на те, що форма довідки не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку № 637 з огляду на таке, що наявний трудовий стаж позивача, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. При цьому, суд врахував, що відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 06.03.2019 у справі № 242/3016/17 та від 27.03.2020 у справі № 496/1192/17, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Суд врахував, що на дату звернення із заявою про призначення пенсії, позивач досягла віку 46 років. У спірному рішенні відповідач підтверджує наявність у позивача страхового стажу в обсязі 25 років 10 місяців 18 днів.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецького області від 31.07.2024 № 232730025380 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним, у зв`язку із чим його належить скасувати.

Нормативно-правовим актом, яким у цьому випадку регулюються умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах є Закон України Про пенсійне забезпечення, зокрема ст. 13.

Враховуючи визначені нормою ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII), підстави та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а також наявність у позивача усіх необхідних умов для призначення пенсії на пільгових умовах вік та стаж (загальний і спеціальний), суд дійшов висновку, що вирішення питання призначення пенсії у спірному випадку не є дискреційним повноваженням Пенсійного органу.

Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Щодо дати з якої позивач набула право на призначення пенсії, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Вказаним приписам кореспондують також положення ст. 83 Закону України Про пенсійне забезпечення, відповідно до якої, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Суд встановив, що позивач досягла 45 річного віку 03.07.2023, наявні докази у матеріалах справи вказують на те, що із заявою про призначення пенсії позивач звернулась до пенсійного органу 23.07.2024, тобто поза межами тримісячного строку із дня досягнення нею 45 років, у зв`язку із чим, відповідно до вказаних вище приписів ст. 83 Закону України Про пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення із дня звернення за пенсією 23.07.2024.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до її загального страхового стажу роботи 03 роки 00 місяців 01 день, а разом 27 років 11 місяців та 01 днів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно частини другої зазначеної страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Як встановив суд згідно з довідкою форми РС-право позивачу зарахований стаж для розрахунку права на пенсію за віком, який складає 25 років 10 місяців 18 днів, а саме такі періоди: 01.09.1993 28.06.1996 навчання у вищих/середн. НЗ, 17.07.1996 17.04.1997, 18.04.1997 31.12.2003, 01.01.2004 30.04.2004 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.08.2004 30.09.2004 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.01.2005 31.12.2006 (код ЄДРПОУ 00204033), 01.04.2007 09.07.2007 догляд за пенсіонером (код ЄДРПОУ 03195814), 10.07.2007 10.09.2007 (код ЄДРПОУ 00204033), 13.10.2007 10.06.2009 (код ЄДРПОУ 2877000369), 25.01.2010 23.06.2010 безробіття, 24.06.2010 31.01.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.03.2012 31.03.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.10.2012 30.11.2012 (код ЄДРПОУ 2846007940), 01.01.2013 16.01.2013 (код ЄДРПОУ 2846007940), 02.04.2015 30.04.2016 (код ЄДРПОУ 25660393), 01.05.2016 30.06.2016 (код ЄДРПОУ 2539516498), 01.07.2016 31.03.2020 (код ЄДРПОУ 2744515523), 01.05.2020 31.12.2020 (код ЄДРПОУ 2744515523), 01.02.2021 05.02.2021 (код ЄДРПОУ 2744515523), 08.02.2021 31.03.2024 (код ЄДРПОУ 02469333).

Тобто, зарахований згідно із зазначеною довідкою форми РС-право страховий стаж позивача обчислений пенсійний органом відповідно до даних про сплату страхових внесків відповідно до довідки позивача форми ОК-5.

Тому, суд вважає, що відповідач правильно обчислив страховий стаж позивача відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тому, відсутні правові підстави задоволення позовних вимог в цій частині.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, шо при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому за змістом частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, отриману в рамках розгляду цієї справи, представник позивача надав копію договору № б/н від 02.08.2024 про надання правничої допомоги, укладеного позивачем з адвокатом Лісовенком Д. І., копію акта № 5/24 приймання передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до договору про надання правничої допомоги від 02.08.2024, копію квитанції від 02.08.2024, згідно з якою позивач сплатила адвокату Лісовенку Д. І. 6 000,00 грн за правничу допомогу згідно з договором від 02.08.2024.

Суд бере до уваги, що адвокат Лісовенко Д. І. подав до суду позовну заяву, заяву (відповідь на відзив) від 26.08.2024, тому вважає, що сума 6 000,00 грн є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для позивача.

Проте з врахуванням часткового задоволення позову суд дійшов висновку, що стягненню за рахунок бюджетних фінансувань відповідача підлягають судові витрати з надання правничої допомоги у сумі 3 000 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Позивач сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн, отже на відповідача покладаються судові витрати у сумі 484,48 грн (розрахунок: 968,96/2).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.07.2024 № 232730025380 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи у ВАТ «Черкаське хімволокно» з 17.04.1997 по 16.05.2005, з 16.05.2005 по 31.10.2005 згідно з довідкою від 13.06.2008 № 71, виданою ЗАТ «Хімпобутсервіс», та призначити їй з 23.07.2024 пенсію за віком на пільговий умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Україна, Донецька обл., м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати на надання правничої допомоги у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО