Рішення

від 15.11.2024 по справі 620/12240/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року м. Чернігів Справа № 620/12240/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) 09.09.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з ним нарахування та виплати на підставі Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати'' та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої частини грошового забезпечення при звільненні;

- зобов`язати відповідача у відповідності до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати'' та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159, нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої частини грошового забезпечення при звільненні за весь час затримки виплати, а саме за період з 29.12.2018 по день фактичної виплати включно.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що порушення строків виплати індексації грошового забезпечення є підставою для нарахування йому компенсації втрати частини доходу.

Ухвалою судді від 17.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому даної ухвали на надання відзиву на позов.

Відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити та зазначив, що норми Закону №2050-ІІІ стосуються саме затримки виплати за будь-який місяць, в якому відбулася затримка, і не будь-яких сум (які вдалося стягнути в судовому порядку через якийсь період часу), а саме нарахованих, але не виплачених вчасно. Однак, перед виключенням із списків особового складу ОСОБА_1 був наданий розрахунок належних йому сум (отже він був повідомлений про нараховані суми), жодної незгоди з розміром нарахованих сум він не висловлював та не документував, претензій не висував, нараховані суми отримав в повному обсязі у останній день служби в складі ЦТРС МОУ. Отже зняття з матеріального забезпечення та розрахунок із позивачем перед виключенням його зі списків особового складу, здійснено у відповідності до норм діючого законодавства.

Також відповідач зазначав про недотримання позивачем строків звернення до суду з позовом.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких свою правову позицію підтримав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

Відповідно до матеріалів справи позивач в період з 19.11.2015 по 28.12.2018 проходив службу у Центральній телерадіостудії (а.с. 48).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/14414/23 зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.12.2018 включно, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум (https://reestr.court.gov.ua/Review/116806235).

На виконання рішення суду відповідач 06.06.2024 перерахував позивачу відповідні кошти (а.с. 9 зворот).

Вважаючи, що порушення строків виплати індексації грошового забезпечення є підставою для нарахування спірної компенсації, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III).

Згідно з статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Тобто, стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 дублюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Так, згідно із абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Суд зауважує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Тож у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Як свідчать матеріали справи, остаточна виплата позивачу перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду відбулася 06.06.2024.

Верховний Суд у постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Таким чином обов`язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.

Оскільки такий обов`язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум перерахованого грошового забезпечення не дотримано, право останнього на виплату компенсації порушено.

Враховуючи, що несвоєчасне нарахування належних сум та остаточний розрахунок з позивачем відбулися з вини відповідача, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду за період з 29.12.2018 по 06.06.2024, нарахованого та виплаченого з затримкою, є протиправною, у зв`язку з чим порушене право позивача підлягає відновленню.

При цьому, доводи відповідача про недотримання позивачем строків звернення до суду є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини регулюються положеннями частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, а не КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністрований позов ОСОБА_1 до Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.12.2018 по 06.06.2024 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Центральну телерадіостудію Міністерства оборони України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 29.12.2018 по 06.06.2024 у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 22999961, вул. Грушевського Михайла, 30/1, м. Київ, 01021).

Суддя С.В. Бородавкіна