Постанова

від 18.11.2024 по справі 240/9248/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9248/24

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

18 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третьої особи - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії-Житомирське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В травні 2024 року Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

2.1. Визнано протиправним та скасовано, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, податкове повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024.

2.2. Стягнуто на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12489,52 грн. (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

3. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року заяву позивача про стягнення судових витрат задоволено.

3.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" витрати на правову допомогу у розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, предмет позову та конкретні обставини справи, суть виконаних послуг, ЦМУ ДПС по роботі з ВПП вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 75 000,00 грн. є надмірною та такою, що не відповідає складності справи.

6. Крім того, відповідач заперечує щодо факту здійснення таких витрат у межах розгляду даної адміністративної справи та зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

9. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

10. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

11. Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

12. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

13. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

14. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

15. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

16. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

18. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

19. Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 820/2973/18).

20. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

21. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги №7 від 29 липня 2019 року, копію додаткової угоди №2 від 01.05.2024 до Договору, детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт)від 05.08.2024, згідно договору про надання правової допомоги №7 від 29 липня 2019 року.

22. Відповідно до детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) від 05.08.2024, Адвокатом надані Клієнту наступні Послуги по справі № 240/9248/24 за позовом АТ "Житомиробленерго" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в ощадний банк України", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №977/Ж10/31-00-04-01-02-31 від 26.04.2024, в суді першої інстанції:

Аналіз чинного законодавства України та дослідження практики застосування відповідних справ з метою забезпечення законних інтересів та прав Клієнта, пов`язаних із застосуванням законодавства;

Консультування Клієнта;

Збір доказів для надання до суду;

Підготовка клопотання про залучення третьої особи;

Підготовка та подання позовної заяви;

Представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в суді першої інстанції.

23. Згідно додаткової угоди № 2 від 01.05.2024 фіксований гонорар становить 75 000,00 грн. та підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.

24. Дослідивши наявні в справі матеріали колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що до матеріалів справи представником позивача не надано жодних доказів, які б свідчили про фактичну сплату позивачем гонорару адвоката. Наведене свідчить про недотримання вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.

25. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 року у справі №380/3142/20 зазначено, що в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

26. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

27. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

28. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

29. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 2 червня 2022 року №380/3142/20.

30. Також колегія суддів зазначає, що представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу 21.10.2024 року, тобто вже після набрання законної сили рішенням суду, який також не містив документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

31. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката потребують належного документального підтвердження, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд у судових рішеннях. Визначений у них орієнтир, яким мають керуватися суди нижчих інстанцій при вирішенні питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, головним чином вимагає повного і всебічного дослідження доказів, якими підтверджується надання правничої допомоги, особливо її вартість і оплата. Зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження цих доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні частини п`ятої статті 134 КАС.

32. Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору колегія суддів зауважує, що зазначені витрати документально підтвердженні та були стягнуті на користь позивача при винесенні рішення Житомирським окружним адміністративним судом від 22 липня 2024 року.

33. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

34. Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів, також враховує рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited» проти України" (заява № 19336/04), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

35. Також, у цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

36. За наведеного правового регулювання, встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

37. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

38. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

39. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

40. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

41. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

42. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити повністю.

Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Акціонерному товариству "Житомиробленерго" в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.