Ухвала

від 19.11.2024 по справі 369/19065/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/19065/24

Провадження №1-кс/369/3326/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001566 від 20.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001566 від 20.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 20.09.2024 року близько 13:00 год (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що на території України введено воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через відчинені передні пасажирські дверцята, проник до салону автомобіля марки «Opel Combo» н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою: АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю поблизу себе власника та інших осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належне ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ - 31316718) майно, а саме: коробку із номером відправлення (ТТН № 20451002249775), у середині якої знаходився планшет марки «Lenovo Tab M10 Plus 2023 Wifi Storm Grey 4+128» вартістю 6 000,00 гривень, пускові дроти марки «YATO YT-83153 600А» довжиною 2,5 м вартістю 900 гривень та коробку із номером відправлення (ТТН № 20451002158427), у середині якої знаходилась змінна касета зелена для CR40G у кількості 2 шт. вартістю 8257 грн. 75 коп. за одиницю товару на загальну суму 16515,50 грн., коробка із номером відправлення (ТТН № 20451002433964) ліки «DACRIL» - полігліколієва кислота, USP 1, довжина 75см, голка = 40 мм, кола, колюча у кількості 12 шт/кор. вартістю 134,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 1608,00 грн., ліки «BIOSTER» -поліестер, USP 2/0, довжина 75см, голка = 29,7 мм, 3/8 кола, зворотньо-ріжуча колюча у кількості 12шт/кор. вартістю 88,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 1056,00 грн., ліки «DACRIL» полігліколієва кислота, USP 4/0, довжина 75см, голка = 18,7 мм, 3/8 кола, зворотньо-ріжуча колюча у кількості 12шт/кор. вартістю 135, 00 грн. за одиницю товару на загальну суму 1 620,00 грн., ліки «BIOPRO» - поліпропілен, USP 4/0, довжина 75см, голка = 17,5 мм, 1/2 кола колюча у кількості 12шт/кор. вартістю 105,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 1 260,00 грн., ліки «DAІCRIL» - Polyglyc. ас. coat, USP 2/0, L=90 см, голка н/півкруг-1/2 кола І=30мм, колюча у кількості 12шт/кор. вартістю 137,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 1 644,00 грн.

Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ТОВ «Нова Пошта» матеріального збитку на загальну суму 30 603,50 грн.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець міста Запоріжжя, Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше не судимий.

Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення даного злочину обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та іншими матеріалами у сукупності.

Так, 21.09.2024 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Так, у ході досудового розслідування задля об`єктивного розслідування у розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та які вказують що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та стверджував, що ризики вказані прокурором не існують, при цьому зобов`язувався з`являтись до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024111050001566 від 20.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

21.09.2024 року у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі підтверджена долученими до клопотання матеріалами. Зокрема, витягом з ЄРДР, рапортом виклику працівників поліції, протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, копії видаткових накладних, копії сертифікатів відповідності та якості тощо.

При цьому, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

В той же час, слідчий суддя не в повній мірі може погодитися із ризиками, на які вказує сторона обвинувачення в клопотанні та про які прокурор наголошував у судовому засіданні.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

В заявленому клопотанні про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний може: переховатись від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за яке становить від 5 до 8 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , однак матеріали клопотання не містять доказів, на підтвердження місця реєстрації та адреси фактичного проживання ОСОБА_4 за вищезазначеними адресами.

Також слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, а відповідно не має постійного та законного джерела для існування; підозрюваний не має постійного фактичного місця проживання, та не має міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи ці обставини, тяжкість вчиненого ним злочину, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави для існування ризику переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зазначає, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний момент органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх речових доказів, розслідування триває, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи не під вартою останній зможе переховувати вказані речі.

Оцінюючи вказаний ризик слідчий суддя дійшов наступного висновку, що доводи, на яких ґрунтується вказаний ризик являються лише припущеннями слідчого та прокурора. Слідчому судді не наданого документів, або не наведено фактів, які могли б підтвердити вчинення або навіть намір вчинення ОСОБА_4 дій щодо знищення, спотворення або приховування речових доказів.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, даний ризик слідчий обґрунтовується тим, що на даний час з свідками проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, зокрема свідки ще не допитані судом безпосередньо, а з урахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_4 зможе впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.

Оцінюючи вказаний ризик слідчий суддя дійшов висновку, що доводи, на яких ґрунтується вказаний ризик являються лише припущеннями слідчого та прокурора. Слідчому судді не наданого документів, або не наведено фактів, які могли б підтвердити вчинення або навіть намір вчинення ОСОБА_4 впливу на жодного свідка. Існування відповідного ризику не може будуватись лише на припущеннях слідчого та прокурора. Таким чином слідчий суддя не вважає вказаний ризик реально існуючим.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини, рішення суду повинне забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи те, що слідчим та прокурором не наведено доказів, які б свідчили про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, та не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя, враховуючи положення ст. ст. 177, 178 КПК України, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 179 Кримінального процесуального кодексу України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Крім того, враховуючи кваліфікацію та характер кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_4 . слідчий суддя вважає за необхідне, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, на визначений ними час; не відлучатися із м. Київ, у якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, що в повній мірі забезпечить виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 184, 193,194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050001566 від 20.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 3 (три) дні, тобто до 21 листопада 2024 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 (три) дні, тобто до 21 листопада 2024 року (включно), наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, на визначений ними час;

- не відлучатися із м. Київ, у якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури окружної прокуратури ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_8