Справа № 369/19065/24
Провадження №1-кс/369/3326/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202411220000002 від 04.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202411220000002 від 04.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , згідно з наказом № 1-К від 05.07.2002 року є засновником та одночасно директором приватного сільськогосподарського підприємства «ЖИТО» (далі - ПСП «ЖИТО») та згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області № 2-4204/07 від 12.11.2007 року є власником нерухомого майна, розташованого на незареєстрованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка має загальну площу 65572 метрів квадратних та огороджена бетонним парканом, доступ до земельної ділянки обмежений.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ПСП «ЖИТО», код ЄДРПОУ 32101651, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Директором підприємства є ОСОБА_5 . ПСП «ЖИТО» має наступні види економічної діяльності: оптова торгівля фруктами та овочами; оптова торгівля м`ясом та м`ясопродуктами; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; змішане сільське господарство; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
Відповідно до Статуту ПСП «ЖИТО», зареєстрованого за № 3288 від 05.07.2002 виконавчим органом вказаного підприємства є Директор.
Згідно п. 1.2 вказаного Статуту підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність з відповідністю до Конституції України, керується Законами України «Про підприємства в Україні», «Про власність», «Про підприємництво» та іншими законодавчими актами, рішеннями Власника, Статутом.
В свою чергу, директор здійснює керівництво поточною діяльністю підприємства в межах своїх повноважень, визначених Статутом, чинним законодавством України (пункт 4.3 Статуту).
Згідно ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи» суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.
З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини забороняється провадити будь-яку господарську діяльність, пов`язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Статтями 2, 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Статтею 56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Також, пунктом «е» ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Так, в порушення зазначених вимог законів та нормативно-правових актів, з метою уникнення матеріальних витрат, ОСОБА_5 , будучи директором ПСП «ЖИТО», у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про відходи», з моменту заснування підприємства по теперішній час не призначив відповідальних осіб у сфері поводження з відходами, всупереч вимогам ст. 46 Закону України «Про охорону земель» не забезпечив своєчасне вивезення відходів виробництва та інших відходів, внаслідок чого відходи зливалися та накопичувалися на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, відповідальною за діяльність ПСП «ЖИТО», маючи реальну можливість належним чином виконувати вимоги діючого законодавства України та покладені на нього функціональні обов`язки, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків у сфері поводження з відходами, що виявилось у відсутності контролю за станом місць та об`єктів розміщення відходів підприємства, допустив зберігання відходів у несанкціонованих місцях, не прийняв необхідних заходів, направлених на усунення цих порушень, хоча мав реальну можливість і повинен був це зробити, що призвело до забруднення земельної ділянки, яку використовує ПСП «ЖИТО» площею 65572 метрів квадратних.
Факт забруднення земель та вміст забруднюючих речовин встановлено Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідно до протоколу № 15-24 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.04.2024 року.
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ПСП «ЖИТО», внаслідок засмічення твердими побутовими відходами та відходами тваринництва, які були виявлені на території, якою користується ПСП «ЖИТО» директором якого є ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експерта № 3675-Е за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 27.09.2024 року, створив небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля та заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 3 327 429, 74 гривень.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, українець, громадянин України,, який працює директором приватного сільськогосподарського підприємства «ЖИТО», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
30.09.2024 року слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником наступного майна, а саме:
- будівля, загальною площею 214, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 84,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- будівля, загальною площею 191,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- громадський будинок, загальною площею 209,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- побутові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 563,3 кв.м, «Б»- 853,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлові будівлі загальною площею контори «Р» - 359,2 кв.м, вагової «М»- 32,1 кв.м, архіву «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартира загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Е» - 277,9 кв.м 1/2ч., «З»- 23,35 кв.м, «Л2»- 640,8 кв.м, «М»- 10,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 886,9 кв.м, «Б»- 1524,8 кв.м, «В»- 242,7 кв.м, «Г»- 1398,6 кв.м, «Д»- 55,8 кв.м, «Е»- 770,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Б» - 853,3 кв.м, «А»- 563,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8;
- нежитлові будівлі загальною площею «Р» - 361,0 кв.м, «М»- 32,1 кв.м, «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
Таким чином, на переконання органу досудового розслідування в діях ОСОБА_5 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, а внаслідок його протиправних дій інтересам держави заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3 327 429,74 грн, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, так як є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити продаж або передачу майнових прав на вказане рухоме та нерухоме майно, що призведе до його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити виконанню завдань кримінального провадження, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на вищевказане майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, прокурор просив слідчого суддю накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме:
- будівля, загальною площею 214, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 84,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- будівля, загальною площею 191,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- громадський будинок, загальною площею 209,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- побутові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 563,3 кв.м, «Б»- 853,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлові будівлі загальною площею контори «Р» - 359,2 кв.м, вагової «М»- 32,1 кв.м, архіву «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартира загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Е» - 277,9 кв.м 1/2ч., «З»- 23,35 кв.м, «Л2»- 640,8 кв.м, «М»- 10,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 886,9 кв.м, «Б»- 1524,8 кв.м, «В»- 242,7 кв.м, «Г»- 1398,6 кв.м, «Д»- 55,8 кв.м, «Е»- 770,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Б» - 853,3 кв.м, «А»- 563,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8;
- нежитлові будівлі загальною площею «Р» - 361,0 кв.м, «М»- 32,1 кв.м, «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
Заборонити розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме: будівля, загальною площею 214, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 84,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- будівля, загальною площею 191,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівля, загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- громадський будинок, загальною площею 209,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- побутові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 563,3 кв.м, «Б»- 853,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлові будівлі загальною площею контори «Р» - 359,2 кв.м, вагової «М»- 32,1 кв.м, архіву «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартира загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Е» - 277,9 кв.м 1/2ч., «З»- 23,35 кв.м, «Л2»- 640,8 кв.м, «М»- 10,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 886,9 кв.м, «Б»- 1524,8 кв.м, «В»- 242,7 кв.м, «Г»- 1398,6 кв.м, «Д»- 55,8 кв.м, «Е»- 770,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Б» - 853,3 кв.м, «А»- 563,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8;
- нежитлові будівлі загальною площею «Р» - 361,0 кв.м, «М»- 32,1 кв.м, «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, при цьому долучив до матеріалів справи копію позовної заяви поданої у кримінальному провадженні № 4202411220000002 від 04.01.2024 року цивільним позивачем у порядку статті 128 КПК України. Крім того, на підтвердження вартості належного підозрюваному майна надав роздруківки з визначеною грошовою оцінкою на аналогічне майно.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.
Стаття 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна - є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
З аналізу процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор подаючи клопотання про арешт майна повинні довести завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Доведеною повинна бути і мета щодо такого майна, передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.
Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно із положеннями ст. ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою, відповідальною за діяльність ПСП «ЖИТО», маючи реальну можливість належним чином виконувати вимоги діючого законодавства України та покладені на нього функціональні обов`язки, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків у сфері поводження з відходами, що виявилось у відсутності контролю за станом місць та об`єктів розміщення відходів підприємства, допустив зберігання відходів у несанкціонованих місцях, не прийняв необхідних заходів, направлених на усунення цих порушень, хоча мав реальну можливість і повинен був це зробити, що призвело до забруднення земельної ділянки, яку використовує ПСП «ЖИТО» площею 65572 метрів квадратних.
Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ПСП «ЖИТО», внаслідок засмічення твердими побутовими відходами та відходами тваринництва, які були виявлені на території, якою користується ПСП «ЖИТО» директором якого є ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експерта № 3675-Е за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 27.09.2024 року, створив небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля та заподіяв матеріальної шкоди на загальну
суму 3 327 429, 74 гривень.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), допускається арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження цивільним позивачем - Державною екологічною інспекцією Столичного округу до підозрюваного ОСОБА_5 в порядку статті 128 КПК України пред`явлено цивільний позов щодо відшкодування збитків на загальну суму 3 327 429, 74 грн.
Як встановлено досудовим розслідуванням, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_5 має на праві приватної власності наступні об`єкти нерухомості:
- будівлю, загальною площею 214, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівлю, загальною площею 84,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- будівлю, загальною площею 191,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- будівлю, загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- громадський будинок, загальною площею 209,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- побутові приміщення, загальною площею 251,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 563,3 кв.м, «Б»- 853,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлові будівлі загальною площею контори «Р» - 359,2 кв.м, вагової «М»- 32,1 кв.м, архіву «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартира загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Е» - 277,9 кв.м 1/2ч., «З»- 23,35 кв.м, «Л2»- 640,8 кв.м, «М»- 10,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7;
- нежилі будівлі загальною площею «А» - 886,9 кв.м, «Б»- 1524,8 кв.м, «В»- 242,7 кв.м, «Г»- 1398,6 кв.м, «Д»- 55,8 кв.м, «Е»- 770,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежилі будівлі загальною площею «Б» - 853,3 кв.м, «А»- 563,3 кв.м, «В»- 563,2 кв.м, «В1»- 438,9 кв.м, «З»- 128,2 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8;
- нежитлові будівлі загальною площею «Р» - 361,0 кв.м, «М»- 32,1 кв.м, «С»- 21,8 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню в частині накладенні арешту земельну ділянку з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , квартиру загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 в межах заподіяної підозрюваним майнової шкоди, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів щодо фактичних обставин кримінальних правопорушень, отриманих в ході досудового розслідування, та розміру заподіяної внаслідок їх вчинення потерпілому моральної шкоди, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого СВ ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4202411220000002 від 04.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 у рамках кримінального провадження № 4202411220000002 від 04.01.2024 року, а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартиру загальною площею АДРЕСА_6 ;
Заборонити розпорядження, продаж та передачу майнових прав щодо майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 3222482002:03:001:0115 площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартиру загальною площею 42, 6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;
У іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123135814 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Козак І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні